Справа № 761/42831/21
17 січня 2022 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю особи, яка подала скаргу - адвоката ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , на бездіяльність уповноваженої особи (слідчого) Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення,-
Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність уповноваженої особи (слідчого) Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання повідомлення про кримінальне правопорушення від 22.11.2021.
У своїй скарзі ОСОБА_3 зазначає, що ОСОБА_4 22.11.2021 на адресу Державного бюро розслідувань подано заяву про вчинення Генеральним прокурором ОСОБА_5 , заявником ОСОБА_6 , групою прокурорів та слідчих у кримінальному провадженні №42020000000000144, а також судово-медичним експертом ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ст. 27, ч.3 ст. 365, ч. 2 ст. 372, ч. 2 ст. 366 КК України.
Зазначена заява була отримана адресатом 25.11.2021, що підтверджується роздруківкою трекінгу поштового відправлення з офіційного сайту «Укрпошта».
Однак, відомості за вказаною заявою правоохоронним органом до ЄРДР не внесені, у зв'язку з чим заявник вважає, що слідчими ДБР порушено вимоги ст. 214 КПК України.
У зв'язку з чим ініціатор скарги просить слідчого суддю зобов'язати слідчого (уповноважену особу) Державного бюро розслідувань, внести до ЄРДР відомості, викладені в заяві ОСОБА_4 від 22.11.2021 про вчинення Генеральним прокурором ОСОБА_5 , заявником ОСОБА_6 , групою прокурорів та слідчих у кримінальному провадженні №42020000000000144, а також судово-медичним експертом ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ст. 27, ч.3 ст. 365, ч. 2 ст. 372, ч. 2 ст. 366 КК України.
Короткий виклад позицій учасників судового провадження
В судовому засіданні особа, яка подала скаргу - адвокат ОСОБА_3 скаргу підтримав та просив її задовольнити.
Представник ДБР, який був повідомлений належним чином про час та місце судового засідання, до суду не з'явився та про причини неявки суд не повідомив, що відповідно до частини третьої статті 306 КПК України не є перешкодою для розгляду скарги.
Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази
Вислухавши адвоката ОСОБА_3 , дослідивши доводи скарги, слідчий суддя прийшла таких висновків.
Щодо суті скарги
З матеріалів скарги вбачається, що 22.11.2021 ОСОБА_4 на адресу Державного бюро розслідувань подано заяву про вчинення Генеральним прокурором ОСОБА_5 , заявником ОСОБА_6 , групою прокурорів та слідчих у кримінальному провадженні №42020000000000144, а також судово-медичним експертом ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ст. 27, ч.3 ст. 365, ч. 2 ст. 372, ч. 2 ст. 366 КК України.
Вказана заява отримана адресатом 25.11.2021, що підтверджується роздруківкою трекінгу поштового відправлення з офіційного сайту «Укрпошта».
Проте, станом на час розгляду скарги відомості по вказаній заяві до Єдиного реєстру досудових розслідувань не внесені.
Мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування регламентованою главою 26 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст.214КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
Відомості, які підлягають внесенню до ЄРДР, та їх перелік визначені частиною 5 статті 214 КПК України, відповідно до положень якої до ЄРДР підлягають внесенню, серед інших відомостей, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлені з іншого джерела.
Відповідно до п. 2 Розділу ІІ Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генерального прокурора України від 30.06.2020 № 298, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела повинні відповідати вимогам пункту 4 частини 5 статті 214 Кримінального процесуального кодексу України. Зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; особа, яка подає заяву чи повідомляє про кримінальне правопорушення, під розпис попереджається про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення, крім випадків надходження заяви, повідомлення поштою або іншими засобами зв'язку.
Крім того відповідно до пункту 14 глави 2 розділу II Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генерального прокурора України від 30.06.2020, № 1298 При внесенні до Реєстру відомостей про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (фабули), в обов'язковому порядку відображаються дата, час, адреса, місце, спосіб, знаряддя, засоби та інші особливості вчинення кримінального правопорушення, розмір збитків, прізвище фізичної особи (осіб) або дані про юридичну особу (осіб), яка (які) є потерпілою (потерпілими), дані про осіб, які вчинили кримінальні правопорушення, інші необхідні відомості.
Положення ст.214КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч.1 ст. 2 та ст. 11 КК України, згідно з якими підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину - кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Зазначені положення кримінального процесуального закону та закону про кримінальну відповідальність свідчать про те, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення. До того ж, підставами вважати заяву чи повідомлення саме про кримінальне правопорушення є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки конкретного кримінального правопорушення. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події кримінального характеру. Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Системний аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до ЄРДР.
При дослідженні змісту заяви ОСОБА_4 , яка долучена до скарги, не встановлено об'єктивних даних, які свідчать про скоєння кримінальних правопорушень Генеральним прокурором ОСОБА_5 , заявником ОСОБА_6 , групою прокурорів та слідчих у кримінальному провадженні №42020000000000144, а також судово-медичним експертом ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ст. 27, ч.3 ст. 365, ч. 2 ст. 372, ч. 2 ст. 366 КК України, а фактично відображено незгоду з повідомленням особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення у кримінальному провадженні №42020000000000144.
В положенні принципу публічності, закріпленого у ст. 25 КПК України, прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення (за виключенням випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого) або в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
Частиною 1 ст. 28 КПК України встановлено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
Так, частиною 2 ст. 372 КК України передбачена кримінальна відповідальність притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності поєднане з обвинуваченням у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, а також поєднане зі штучним створенням доказів обвинувачення або іншою фальсифікацією. За диспозицією ст. 372 КК України вказаний злочини характеризується тільки прямим умислом.
Припущення заявника про притягнення ОСОБА_4 (як особи невинного) до кримінальної відповідальності слідчим, прокурором не підтверджується об'єктивними даними, а тому, підстав для ініціювання кримінального провадження та проведення досудового розслідування не вбачається.
Загальні положення, які регулюють питання процедури повідомлення про підозру, містяться в главі 22 КПК України.
Відповідно до п.10 ч.1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або два місяці з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду з обвинувальним актом підозрюваним, його захисником чи законним представником.
Дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: повідомлення слідчого, прокурора про підозру уповноважених осіб можуть бути оскаржено на досудовому провадженні в порядку передбаченому п.10 ч.1 ст. 303 КПК України, слідчому судді.
Згідно правової позиції, викладеної у рішенні Європейського суду з прав людини (Рішення Суду "Артіко проти Італії" (Artico c. Italie) від 13.05.1980 р.), не гарантується захист теоретичних і ілюзорних прав, а гарантується захист прав конкретних та ефективних. Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Заявник у скарзі посилається на положення ст. 214 КПК України як на підставу для обов'язкового внесення до ЄРДР будь-яких відомостей про вчинене кримінальне правопорушення, але у цій частині передбачено, що слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Мова йде саме про прийняття та реєстрацію заяв та повідомлень, а внесення відомостей до реєстру є вже іншою дією, про що вказано у частині п'ятій вказаної статті.
Відповідно до приписів ч.1 ст.2, п.10 ч.1 ст.3, ч.1 та п.4 ч.5 ст.214 КПК України, однією із обов'язкових умов для внесення відомостей до ЄРДР є виявлення діяння, яке містить ознаки складу злочину, передбаченого особливою частиною КК України. Внесення до ЄРДР короткого викладу обставин, які вказують на наявні в діянні ознаки складу злочину, підтверджує обґрунтованість початку досудового розслідування.
Натомість, заява ОСОБА_4 не містить конкретних фактичних даних, які б свідчили про існування обставин, що б надавали підстави для кваліфікації відомостей, викладених в його повідомленні про злочини за ст. 27, ч.3 ст. 365, ч. 2 ст. 372, ч. 2 ст. 366 КК України, а вбачається незгода заявника із прийнятими рішеннями під час проведення досудового розслідування, що не може бути приводом для внесення відомостей до ЄРДР.
Висновки слідчого судді за результатами встановлених обставин
Враховуючи викладені вище обставини, слідчий суддя приходить до висновку що скарга задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 214, 303-307 КПК України, слідчий суддя,
Відмовити у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , на бездіяльність уповноваженої особи (слідчого) Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її оголошення до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя: ОСОБА_1