СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/341/22
ун. № 759/1362/22
25 січня 2022 року м. Київ
Слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
перекладача ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва клопотання старшого слідчого Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_7 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100080003089 від 28.11.2021 року про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тбілісі, Республіки Грузія, громадянина Республіки Грузія, грузина, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого в Республіці Грузія, без постійного місця проживання в м. Києві, раніше судимого підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України,
24.01.2022 року до слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_7 про продовження щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12021100080003089 від 28.11.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
Клопотання обґрунтовано тим, що у провадженні слідчого відділу Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві знаходиться кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100080003089 від 28.11.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України у якому 28.11.2021 року ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України та пред'явлено підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 30.11.2021 року ОСОБА_5 , обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 26.01.2022 року.
Прокурор просить продовжити відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування до 28.02.2022 року та зазначає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Ризики, які враховувались судом при обранні цієї міри запобіжного заходу продовжують існувати надалі, а саме: підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки злочин, який йому інкримінується відноситься до категорії тяжких. Тобто тяжкість покарання, яка загрожує підозрюваному у разі визнання судом його винуватим, вже обґрунтовує ризик того, що з метою уникнення покарання він може вчинити спробу переховування. Про даний факт також свідчить і поведінка підозрюваного після вчинення злочину: скоївши тяжкий злочин, не надавши будь-якої допомоги потерпілому, знаряддя вчиненого злочину, а саме ніж викинув в невстановленому місці, з місця вчинення злочину намагався втекти, однак згодом був затриманий працівниками поліції, не має постійного місця проживання в м. Києві, уродженець республіки Грузії, офіційно не одружений, офіційно не працевлаштований, тобто не має постійного законного джерела прибутку та фактично не має міцних соціальних зв'язків, які б як важелі впливу могли б утримати його від спроби переховування чи подальшого вчинення злочинів; ризик незаконного впливу на потерпілого, свідків, іншого підозрюваного також не зменшився та не втратив свою актуальність, оскільки перебуваючи на волі ОСОБА_5 може незаконно впливати на вказаних осіб; ризик перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином також не зник та має свою актуальність; ризик того, що перебуваючи на волі підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення також не зник, оскільки ОСОБА_5 вже притягався до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України; на даний час не має медичних застережень, відносно неможливості перебування підозрюваного ОСОБА_5 в умовах ДУ «Київського слідчого ізолятора».
На думку прокурора все це вказує на те, що перебуваючи на свободі, ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, потерпілого, інших осіб, причетних до зазначеного злочину, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється.
Таким чином, підстав для зміни ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на більш м'який, не встановлено, крім того, при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчим суддею було враховано наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Досудове розслідування вказаного кримінального провадження триває, ризики не зменшились, а тому просив задовольнити подане клопотання.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав з підстав, викладених у ньому.
Захисник ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, просив відмовити у його задоволенні та обрати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, а саме домашій арешт, також в разі задоволення клопотання слідчого застосувати заставу.
Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав думку свого захисника., також просив застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, або застосувати заставу.
Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження щодо заявленого клопотання, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 28.11.2021 року о 00 годині 00 хвилини ОСОБА_5 затримано відповідно до ст. 208 КПК України.
28.11.2021 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 30.11.2021 року ОСОБА_5 , обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Строк дії ухвали про застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою закінчується 26.01.2022 року.
Досудове розслідування закінчується 28.02.2022 року.
Розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, з якими пов'язана можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та умови, за яких таке продовження можливе.
Згідно з вимогами ст. ст. 197, 199 КПК України за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на такий, що не пов'язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжений у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення в строки, встановлені статтею 219 цього Кодексу.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідальність за дотримання розумних строків тримання підозрюваного під вартою покладається в першу чергу на національні судові органи (рішення у справі "Геращенко проти України" п. 100).
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії», автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження підозрюваному ОСОБА_5 строку тримання під вартою суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а саме: запобігання спробам підозрюваного переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи перешкоджати встановленню істини у справ іншим чином.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Обраний відносно ОСОБА_5 запобіжний захід, з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення та наявної обґрунтованої підозри, на даний час не виходить за межі розумного строку. Він кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
Під час розгляду клопотання у судовому засіданні слідчим суддею вислухано доводи прокурора відносно обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попереднього судового рішення про обрання підозрюваному ОСОБА_5 міри запобіжного заходу тримання під вартою. При цьому для завершення досудового розслідування в даному кримінальному провадженні існує законодавчо встановлена необхідність у проведенні процесуальних та слідчих (розшукових) дій, обґрунтованість та необхідність яких перевірена та підтверджена в судовому засіданні матеріалами клопотання.
Також суддом заслухані покази свідка ОСОБА_8 , яка пояснила, що є цивільною дружиною ОСОБА_5 , разом проживають за адресою: АДРЕСА_1 , та свідка ОСОБА_9 , яка працює продавцем у ОСОБА_5 і ОСОБА_8 , які здійснюють торгівельну діяльність на ринку.
Слідчий суддя враховує як покарання, яке може бути призначене у разі визнання підозрюваного ОСОБА_5 , винним у вчинені інкримінованого йому злочину, тяжкість злочину, так і дані про особу підозрюваного. Зазначене свідчить про високу ймовірність існування ризиків того, що він може переховуватись від суду, побоюючись настання кримінальної відповідальності у випадку доведеності його винуватості.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не узявши особу під варту. У справі "Ілійков проти Болгарії" № 33977/96 від 26.07.2001 ЄСПЛ зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
Крім того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Лабіта проти Італії", тримання під вартою є виправданим у певному випадку, якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що, попри презумпцію невинуватості, переважає над повагою до особистої свободи; національні судові органи повинні розглядати всі обставини, що дають підстави стверджувати про наявність публічного інтересу, який превалює над загальною нормою про повагу до свободи людини.
До того ж, органом досудового розслідування, в обґрунтування клопотання наведені обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Вказані доводи є обґрунтованими і вони, у сукупності з існуючими ризиками, виправдовують подальше тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 .
Враховуючи наявність обґрунтованої підозри, яка є чинною, санкцію статті (ч. 4 ст. 296 КК України), застосування якої підозрюваному можливе у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, враховуючи дані про особу підозрюваного, свідчать про відсутність гарантій належної правомірної поведінки підозрюваного та необхідність застосування до нього суттєвих заходів процесуального примусу.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що для забезпечення виконання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків та запобігання, встановленим у судовому засіданні ризикам, передбаченим п. п. 1, 3, 4 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є неможливим застосування до нього таких запобіжних заходів як особисте зобов'язання, порука чи домашній арешт.
Домашній арешт та особисте зобов'язання не можуть бути застосовані до підозрюваного з огляду на те, що застосування таких запобіжних заходів не забезпечить гарантування усунення ризику спілкування підозрюваного з особами, які причетні до вчинення кримінального правопорушення, а також спілкування з потерпілим, свідками у даному кримінальному провадженні та здійснення на них тиску та можливості вчинення інших протиправних діянь. При цьому, слід звернути увагу, що особливості події кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , свідчать, що ступінь ризику продовження протиправної поведінки підозрюваного, створює істотну загрозу іншим членам суспільства.
Під час розгляду клопотання про продовження строку тримання підозрюваного ОСОБА_5 під вартою, - враховуються особа підозрюваного, стан його здоров'я, вік, особливості його життєдіяльності, вагомість доказів на підтвердження обґрунтованості підозри на даній стадії досудового розслідування, обставини кримінального правопорушення (спосіб, місце, час вчинення, тяжкість наслідків, тощо). Крім того, як на думку слідчого судді, відсутні як обставини, так і підстави вважати, що підозрюваний не може утримуватися в арештному домі/іншому місці утримання осіб під вартою.
Що стосується доводів сторони захисту, то на думку слідчого судді, вони не дають підстав для застосування щодо підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, зокрема домашнього арешту.
Враховуючи наведені обставини, доводи сторони обвинувачення та сторони захисту, слідчий суддя приходить до висновку, що строк тримання під вартою ОСОБА_5 може бути продовжено у межах строку досудового розслідування кримінального провадження № 12021100080003089 від 28.11.2021 року до 28.02.2022 включно.
Отже, саме такий строк є достатнім для проведення ряду слідчих та процесуальних дій, направлених на встановлення істини у кримінальному провадженні.
Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Визначаючи можливість визначення в якості альтернативи попередньому ув'язненню такого запобіжного заходу, як застава варто зауважити, що вид запобіжного заходу, який необхідно застосовувати до підозрюваного, не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних обставин, які можуть підтверджувати існування таких ризиків, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України і встановлених в судовому засіданні, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність, що передбачає недопущення ув'язнення особи до засудження її компетентним судом, тобто постановлення обвинувального вироку (п. п. "а" п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
У даному випадку неможливість застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, обумовлюється об'єктивними причинами неможливості усунення негативного впливу ризиків неналежної поведінки підозрюваного. Натомість, застосування попереднього ув'язнення має здійснюватись із дотриманням принципу верховенства права, який застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 2 ст. 8 КПК України).
У своїй практиці ЄСПЛ зазначив, що автоматична відмова у заставі в силу закону, без будь-якого судового контролю, несумісна з гарантіями статті 5 § 3 Конвенції (рішення у справі "Пірузян проти Вірменії", § 105; "S.B.C. проти Сполученого Королівства", § § 23-24). Прецедентне право Конвенції сформулювало чотири базових причини для відмови у звільненні під заставу: а) ризик того, що підсудний не з'явиться в судове засідання; б) ризик того, що підсудний вживатиме заходів для запобігання відправленню правосуддя; в) скоїть інші правопорушення; г) стане причиною порушення громадського порядку (рішення у справах "Тирон проти Румунії", § 37; "Смирнова проти Росії", § 59; "Пірузян проти Вірменії", § 94).
Оцінюючи потреби досудового розслідування по даному кримінальному провадженню у контексті засад верховенства права та недопущення дискримінаційного поводження з особою, беручи до уваги гарантії невідворотності кримінальної відповідальності за вчинення злочину та презумпцію невинуватості і забезпечення доведеності вини, з огляду на обставини кримінального провадження та ступінь обґрунтованості підозри, слідчий суддя приходить до висновку, що у даному випадку безальтернативне тримання під вартою підозрюваного не відповідає засадам розумності і пропорційності застосування запобіжного заходу, а також не забезпечує справедливої рівноваги між публічним інтересом демократичного суспільства та необхідністю поважати право на свободу.
Таким чином, у даному випадку об'єктивним є потреба у визначенні підозрюваному застави, як альтернативного заходу попередньому ув'язненню. Визначаючи розмір застави слідчий суддя враховує, що її розмір покликаний, у першу чергу, - забезпечити явку підозрюваного до відповідних державних органів під час здійснення кримінального провадження та належного виконання ним своїх процесуальних обов'язків. Беручи до уваги відомості про особу підозрюваного, його майновий стан, особливості життєдіяльності, а також обставини кримінального правопорушення і ступінь тяжкості його наслідків, об'єктивним є визначення застави на рівні 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01.01.2022 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2 481 грн 00 коп.), тобто 248 100 грн 00 коп.
При цьому, з метою досягнення дієвості запобігання ризикам негативного впливу підозрюваного на хід досудового розслідування, у разі внесення застави необхідним є покладання на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3, 177, 178, 182, 183, 193, 196-199, 309, 372 КПК України слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити частково.
Продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України в межах строку досудового розслідування, а саме до 28.02.2022 року включно.
Визначити ОСОБА_5 Одночасно альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 100 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 248 100 (двісті сорок вісім тисяч сто) грн, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Святошинського районного суду міста Києва (отримувач: Код отримувача (код за ЄДРПОУ)26268059, Банк отримувача ДКСУ, м.Київ, код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача UA128201720355259002001012089 ).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_5 у разі внесення застави наступні обов'язки:
-прибувати на першу вимогу до прокурора, слідчого та суду;
- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Визначити термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня внесення застави в межах строку досудового розслідування, а саме до 28.02.2022 року включно.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що у разі внесення застави у визначеному в цій ухвалі розмірі оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок Святошинського районного суду міста Києва, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_5 з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та суд.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в цій ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, застава звертається в дохід держави, а до нього для забезпечення виконання визначених законом обов'язків, може бути застосовано інший запобіжний захід.
Для утримання, підозрюваний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягає направленню до ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, підозрюваному з дня отримання копії ухвали.
Повний текст ухвали складено 26.01.2022 року.
Слідчий суддя Святошинського
районного суду м. Києва ОСОБА_1