Справа № 758/676/21
18 листопада 2021 року м. Київ
Подільський районний суд м. Києва у складі
головуючого судді - Якимець О. І.,
за участю секретаря судового засідання - Гайдай К.В.,
учасників справи:
позивача-1 - ОСОБА_1 ,
представника позивачів - ОСОБА_2 ,
відповідача-1 - ОСОБА_3 ,
представника відповідача-1 - ОСОБА_4 ,
третьої особи-1 - ОСОБА_5 ,
розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_6 до ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_5 та ОСОБА_3 як законного представника неповнолітнього ОСОБА_8 , Службу у справах дітей та сім'ї Подільського району в місті Києві про визначення порядку користування квартирою,
ОСОБА_1 (далі - позивач-1) та ОСОБА_6 (далі - позивач-2) звернулися у суд із позовом до ОСОБА_3 (далі - відповідач-1), ОСОБА_7 (далі - відповідач-2) у якому просять суд визначити порядок користування спірною квартирою АДРЕСА_1 , а саме надавши у користування: позивачу-1 та позивачу-2 - кімнату № 3 (площею 9,6 м2) та кімнату № 2 (площею 17,7 м2), а також лоджію площею 4,48 м2 (спільне користування); відповідачу-2 - кімнату № 8 (площею 13,7 м2) та лоджію (площею 4,2 м2 ); відповідачу-1 - кімнату № 4 (площею 13,6 м2 ) та балкон (площею 3,14 м2) і лоджію (площею 4,48 м2); залишити у загальному користуванні сторін кухню (площею 8,5 м2), ванну кімнату (площею 2,5 м2), вбиральню (площею 1 м2) та коридор (площею 14,3 м2).
В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначають, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної власності ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 та ОСОБА_7 у рівних частках та складається із чотирьох ізольованих житлових кімнат, житловою площею 54,6 м2, а саме:1-кімната площею 13,7 м2; 2-кімната площею 13,6 м2 ; 3-кімната площею 9,6 м2; 4-кімната - 17,7 м2, а також з кухні, ванної кімнати, спальні, коридору, балкону та лоджій. Загальна площа цієї квартири - 88,38 м2. Позивачі порахували, що таким чином (враховуючи житлову площу квартири) частка кожного співвласника складає 13,65 м2. Просять задовольнити позовні вимоги, оскільки сімейні відносини між співвласниками значно погіршилися, між позивачем-2 та відповідачем-1 виникають сварки, відбуваються бійки, у зв'язку з чим вони зверталися із заявами до Подільського РУ ГУНП у м. Києві. Крім того, вони не можуть дійти згоди у питанні оплати житлово-комунальних послуг. Зазначають, що позивач-1 проживала у кімнаті № 3 (площею 9,6 м2); позивач-2 поживає у кімнаті площею 13,7 м2 з лоджією площею 4,2 м2; відповідач-1 разом з дружиною проживає у кімнаті №4 площею 13,6 м2 з балконом площею 3,14 м2 та лоджією площею 4,48 м2. Позивачі пропонують відповідачу-2 користуватися кімнатою № 8 площею 13,7 м2 з лоджією площею 4,2 м2; відповідачу-1 користуватися кімнатою кімнатою № 4 , площею 13,6 м2 з балконом площею 3,14 м2 та лоджією площею 4,48 м2, що не призведе до значного відступлення від частки житлової площі, що припадає на їх ідеальну долю визначену позивачами - 13,65 м2 на одного співвласника. У свою чергу позивачі будуть користуватися кімнатою № З площею 9,6 м2 та кімнатою № 2 площею 17,7 м2 з лоджією площею 4,48 м2. У загальному користуванні залишається кухня площею 8,5 м2, ванна кімната площею 2,5 м2, вбиральня площею 1 м2 та коридор площею 14,3 м2. Баланс інтересів позивачів і відповідачів при користуванні квартирою не призведе до порушення житлових прав позивачів, а у запропонованому варіанті можливо забезпечити відповідність реальних часток ідеальним часткам співвласників та порядку користування квартирою інтересам усіх чотирьох співвласників.
Відповідачем-1 подано відзив, який містить заперечення на позов, згідно з яким відповідач-1 позовні вимоги не визнає, зазначає, що у вищезазначеній квартирі вже понад 15 років зареєстровані та проживають його діти - донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Жодного спору між сторонами фактично не існує, на даний час відповідач-1 разом із своєю дружиною проживає у кімнаті площею13,6 м2, а його діти проживають вже понад 7 років у кімнаті площею 17,7 м2. Відповідач-1 звертає увагу, що фактично такий порядок користування квартирою визначений за добровільною згодою співвласників та вже значний проміжок часу у цій квартирі фактично проживають його брат - позивач-2, а також він разом із своєю дружиною та двома дітьми. Оплату за житлово-комунальні послуги його сім'я сплачує. Іноді виникають конфлікти з братом, однак доказів притягнення відповідача-1 до адміністративної відповідальності у матеріалах справи немає. Жодних перешкод у користуванні квартирою ні він, ні його сім'я позивачу-2 не чинять, а позивач-1 (його матір) періодично приїжджає у цю квартиру, оскільки близько десяти років вона проживає у селі у Вінницькій області, жодних перешкод у користуванні квартирою також їй не вчиняється. Фактично зазначає, що будь-який спір між сторонами відсутній, а мотиви позову є надуманими та не відповідають дійсності.
Представником позивача подано відповідь на відзив, згідно з якою оскільки між сторонами виникають конфліктні ситуації саме через проживання у вищезазначеній квартирі, а співвласниками не укладено договір про порядок володіння та користування спільним майном, при виникненні конфліктної ситуації, яка унеможливлює добровільне встановлення порядку користування спільним майном між співвласниками, такий порядок може встановити суд. Щодо проживання дітей відповідача-1 зазначає, що визначення порядку користування зазначеною квартирою особами, які є її співвласниками у рівних долях, не є підставою для втрати права користування житлом дітьми відповідача-1, оскільки їх батько та мати мають права та обов'язки щодо забезпечення їм права на користування житлом.
Відповідачем-1 подано заперечення на відзив, згідно з якими жодних спроб визначити позасудовий порядок користування квартирою між її співвласниками ніколи не було, оскільки сторонами вже давно визначено й реалізовано право користування цією квартирою, такий порядок користування існує вже багато років й сприймається усіма сторонами які проживають у квартирі. Щодо своїх дітей відповідач-1 зазначає, що його діти вже понад 15 років зареєстровані у цій квартирі та весь час безперервно проживають у цій квартирі разом зі своїми батьками, на даний час у кімнаті №2 площею 17,7 кв.м. Щодо конфліктних ситуацій зазначає, що постановою Подільського районного суду м. Києва у справі №758/10936/20 від 16.11.2020 позивача-2 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП, однак цей факт жодним чином не пов'язаний з конфліктними ситуаціями саме через проживання учасників справи у квартирі та не свідчить про наявність спору щодо порядку користування нерухомим майном.
Ухвалою суду від 29.01.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 06.04.2021 за клопотанням сторони відповідача-1 залучено до справи третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), та ОСОБА_3 як законного представника неповнолітнього ОСОБА_8 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), які проживають у зазначеній квартирі, а також залучено до справи третю особу - Службу у справах дітей та сім'ї Подільського району в місті Києві. Закрито підготовче провадження та призначено справу № 758/676/21 до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні позивач-1 та представник позивачів підтримали позовні вимоги повністю та просили позов задовольнити у повному обсязі з підстав, які викладені у позові. Від позивача-2 надійшла довідка про виявлення у нього Ag SARS-CoV-2, однак враховуючи присутність у судовому засіданні його представника, відсутність клопотань про відкладення, суд ухвалив продовжити розгляд справи у відсутності позивача-2.
Відповідач-1 та представник відповідача-1 у судовому засіданні проти позову заперечили, просили у позові відмовити, покликалися на доводи, зазначені у відзиві на позов та додаткових поясненнях наданих суду.
Відповідач-2 у судове засідання не з'явився, на адресу суду надійшла заява про розгляд справи у її відсутності, проти позову не заперечує.
Третя особа-1 ОСОБА_5 у судовому засіданні проти позовних вимог заперечила, просила у позові відмовити, пояснила, що вона разом з братом фактично вже понад 9 років проживає у кімнаті № 2 площею 17,7 кв.м. Вона навчається на другому курсі університету, а брат навчається у десятому класі у школі. Вважає, що проживання її разом з братом в одній кімнаті разом зі своїми батьками є недоцільним, оскільки такий порядок користування квартирою на даний час який склався між сторонами усім підходить, жодних претензій до неї та її брата, щоб вони переїхали в іншу кімнату від учасників справи не поступало.
Служба у справах дітей та сім'ї Подільського району в місті Києві у судове засідання не з'явилася, належним чином повідомлялася про розгляд справи, клопотань на адресу суду не надходило, про причини неявки суд не повідомила.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників справи, покази свідка, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право власності на житло від 18.12.2003 року, квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 в рівних долях.
Як вбачається з копії довідки про реєстрацію місця проживання у цій квартирі зареєстровані також ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та ОСОБА_8 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), які проживають у цій квартирі разом зі своїми батьками - ОСОБА_3 та ОСОБА_10 , що сторонами не заперечувалося.
Відповідно до копії Технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_1 , квартира складається з: 4 кімнат жилою площею 54,6 кв.м., у тому числі 1-а кімната - 13,7 кв.м., 2-а кімната - 13,6 кв.м., 3-я кімната - 9,6 кв.м., 4-а кімната - 17,7 кв.м., кухні - площею 8,5 кв.м., ванної кімнати - 2,5 кв.м., вбиральні - 1 кв.м., коридору - 14,3 кв.м. Також квартира обладнана терасою - 3,14 кв.м., лоджією - 4,48, 4,48, 4,2 кв.м.. Загальна площа квартири - 80,9 кв.м.
Як було встановлено у судовому засіданні, та підтверджено показами свідка ОСОБА_10 (дружина відповідача-1), на даний час позивач-2 проживає у кімнаті - площею 13,7 кв.м.; відповідач-1 разом з дружиною проживає у кімнаті - площею 13,6 кв.м.; діти відповідача-1 ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та ОСОБА_8 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) проживають у кімнаті - площею 17,7 кв.м.
Позивач-1 близько 10 років проживає за адресою: АДРЕСА_4 . Однак коли така приїжджає у місто Київ, проживає у 3-кімнаті - площею 9,6 кв.м.
Колишня дружина позивача-2 - ОСОБА_7 після розлучення не проживає у цій квартирі вже понад 9 років. Зазначена обставина сторонами не заперечувалася. Відповідач-2 на даний час проживає: АДРЕСА_5 .
У своєму позові позивачі просять встановити наступний порядок користування квартирою: позивачу-1 та позивачу-2 - кімнату №3 (площею 9,6 кв.м.) та кімнату №2 (площею 17,7 кв.м.), а також лоджію площею 4,48 кв.м. (спільне користування); відповідачу-2 - кімнату № 8 (площею 13,7 кв.м.) та лоджію (площею 4,2 кв.м.); відповідачу-1 - кімнату № 4 (площею 13,6 кв.м. ) та балкон (площею 3,14 кв.м.) і лоджію (площею 4,48 кв.м.); залишити у загальному користуванні сторін кухню (площею 8,5 кв.м.), ванну кімнату (площею 2,5 кв.м.), вбиральню (площею 1 кв.м.) та коридор (площею 14,3 кв.м.).
Щодо визначення порядку користування квартирою стосовно проживання дітей, які на даний час проживають обоє у кімнаті площею 17,7 кв.м., яку позивачі просять надати у користування позивачу-2, позовна заява щодо цього питання жодних відомостей не містить.
Як підставу для звернення до суду з таким позовом позивачі зазначили конфліктні ситуації, які виникають між позивачем-2 та відповідачем-1, та неможливість дійти згоди стосовно оплати комунальних послуг.
Згідно зі ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства.
Статтею 379 ЦК України передбачено, що житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання в них.
Відповідно до ст. 383 ЦК України квартира використовується власником для власного проживання та проживання членів його сім'ї.
Відповідно до частини першої статті 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).
Згідно зі статтею 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Відповідно до ч. 1ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Повертаючись до матеріалів справи суд зазначає, що під час розгляду справи жодних обставин щодо неможливості співвласниками квартири вільно володіти та користуватися своїм майном, чи про вчинення перешкод у користуванні квартирою суд не встановив, а сторони таких доказів суду не надали.
Крім того, позивачами на обґрунтування своїх вимог не додано жодних доказів на підтвердження факту виникнення конфліктних ситуацій між сторонами саме через неузгодження між ними порядком користування квартирою.
У судовому засіданні було встановлено, що на теперішній час у сторін склався відповідний усталений порядок користування квартирою. Позивач-2 проживає у кімнаті - площею 13,7 кв.м.; відповідач-1 разом з дружиною проживає у кімнаті - площею 13,6 кв.м.; діти відповідача-1 ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та ОСОБА_8 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) проживають у кімнаті - площею 17,7 кв.м.
Протягом судового розгляду позивачами не було доведено порушення їх прав з боку відповідачів. Жодних відомостей стосовно того, що у позивачів існують перешкоди у користуванні квартирою суду не надано.
Суд також звертає увагу, що в матеріалах справи міститься медичний висновок №89 від 15.12.2020 та консультативний висновок від 02.11.2020 про наявність захворювання у неповнолітнього ОСОБА_8 , а також посвідчення дитини з інвалідністю.
Однак запропонований позивачами порядок користування квартирою взагалі не містить покликання стосовно того у якій з кімнат мають проживати діти відповідача-1 ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та ОСОБА_8 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ). Натомість запропоновано виділити у користування позивачу-1 (яка фактично проживає у селі Райгород Немирівського району Вінницької області) кімнату площею 9,6 кв.м., а відповідачу-2 (яка фактично проживає у АДРЕСА_5 ) кімнату площею 13,7 кв.м. Відтак визначення порядку користування квартирою у спосіб, запропонований позивачами не враховує інтереси зареєстрованих у квартирі двох дітей та фактично призведе до погіршення їх житлових умов.
При цьому, жодних вимог про усунення перешкод для користування квартирою та спільними приміщеннями позивачами не заявлено.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За таких обставин суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову в повному обсязі за необґрунтованістю.
У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, оскільки у задоволенні позову відмовлено, а відтак сплачений позивачами судовий збір необхідно покласти на позивачів.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 17, 76-80, 259, 265, 273, 280-284, 354, пунктом 3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України, суд, -
у позові ОСОБА_1 , ОСОБА_6 до ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_5 та ОСОБА_3 як законного представника неповнолітнього ОСОБА_8 , Службу у справах дітей та сім'ї Подільського району в місті Києві про визначення порядку користування квартирою - відмовити повністю.
Судовий збір сплачений позивачами ОСОБА_1 , ОСОБА_6 - покласти на останніх.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Строк апеляційного оскарження може бути поновлено у відповідності до ч.2 ст.354 Цивільного процесуального кодексу України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Учасники справи:
позивач-1 - ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_6 ; місце проживання - АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_5 );
позивач-2 ОСОБА_6 (зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_6 ; РНОКПП НОМЕР_6 );
відповідач-1 ОСОБА_3 (зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_6 ; РНОКПП НОМЕР_7 );
відповідач-2 ОСОБА_7 (місце проживання - АДРЕСА_5 );
третя особа ОСОБА_5 (зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_6 );
третя особа Служба у справах дітей та сім'ї Подільського району в місті Києві (місцезнаходження - місто Київ, вулиця Борисоглібська, будинок № 14, код ЄДРПОУ 37393756).
Повний текст судового рішення складено та підписано 29.11.2021.
Суддя О. І. Якимець