26 січня 2022 року
м. Київ
cправа № 924/460/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Васьковський О. В. - головуючий, Білоус В. В., Погребняк В. Я.
розглянувши касаційну скаргу фізичної особи - підприємця Лук'янченка Олександра Веніаміновича
на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду
(у складі колегії: Савченко Г. І. - головуючий, судді: Демидюк О. О., Павлюк І. Ю.)
від 19.10.2021
у справі № 924/460/21
за позовом фізичної особи - підприємця Лук'янченка Олександра Веніаміновича
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут"
про стягнення 17 000 грн моральної шкоди, визнання відключення електропостачання об'єкта господарської діяльності незаконним та зобов'язання відновити електропостачання
13.01.2022 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга фізичної особи - підприємця Лук'янченка Олександра Веніаміновича на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.10.2021 у справі № 924/460/21.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 924/460/21 визначено колегію суддів Верховного Суду у наступному складі: головуючий суддя - Васьковський О.В., судді: Білоус В. В., Погребняк В. Я., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 13.01.2022.
Перевіривши матеріали касаційної скарги фізичної особи - підприємця Лук'янченка Олександра Веніаміновича, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою на підставі частини другої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), з огляду на наступне.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.10.2021 апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця Лук'янченка Олександра Веніаміновича на рішення Господарського суду Хмельницької області від 19.07.2021 у справі №924/460/21 повернуто скаржнику на підставі пункту 1 частини п'ятої статті 260 ГПК України, оскільки вказана апеляційна скарга не підписана Лук'янченком О. В. Факт відсутності підпису на апеляційній скарзі підтверджується також актом Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.10.2021.
Відповідно до пункту 1 частини п'ятої статті 260 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Скаржник в поданій касаційній скарзі зазначає про те, що судом апеляційної інстанції було порушено положення статті 174 ГПК України, оскільки у випадку виявлення недоліків апеляційної скарги суд мав залишити скаргу без руху для їх усунення і лише за умови, якщо недоліки не були усунуті скаржником, суд повинен був повернути апеляційну скаргу.
Суд касаційної інстанції відхиляє наведені доводи скаржника, як необґрунтовані, оскільки положення статті 174 ГПК України застосовується у випадку невідповідності апеляційної скарги вимогам статті 258 ГПК України, тоді як у випадку непідписання апеляційної скарги остання підлягає поверненню на підставі пункту 1 частини п'ятої статті 260 ГПК України (аналогічна правова позиція наведена у пункті 24 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.01.2022 у справі №910/10279/21).
Касаційний господарський суд звертає увагу, що правильність оформлення апеляційної скарги, її змісту та форми покладається саме на скаржника. Відсутність підпису в апеляційній скарзі є обставиною, яка має суб'єктивний характер і яка в свою чергу унеможливлює ідентифікацію особи-скаржника без підпису.
Вказана вище обставина є підставою для повернення апеляційної скарги відповідно до приписів пункту 1 частини п'ятої статті 260 ГПК України, а тому правильне застосовування судом апеляційної інстанції даної норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Згідно з частиною другою статті 293 ГПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Крім того, Касаційний господарський суд враховує, що стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".
У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява №21920/93, ЄСПЛ, § 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 05.04.2018 справа "ZUBAC v. CROATIA" (№ 40160/12, ЄСПЛ, § 83) вказано що застосування передбаченого законодавством порогу ratione valoris для подання скарг до верховного суду є правомірною та обґрунтованою процесуальною вимогою, враховуючи саму суть повноважень верховного суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості.
Враховуючи, що повноваження суду касаційної інстанції обмежено перевіркою правильності застосування норм матеріального права чи порушенням норм процесуального права, зважаючи на особливий статус Верховного Суду, вирішення питання про можливість відкриття касаційного провадження відноситься до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг цим судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".
Право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення (MUSHTA v. UKRAINE 8863/06, § 37, ЄСПЛ, від 18.11.2010).
З урахуванням викладеного, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки в оскаржуваній ухвалі апеляційного суду правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Керуючись статтями 234, 235, частиною другою статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною фізичної особи - підприємця Лук'янченка Олександра Веніаміновича на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.10.2021 у справі № 924/460/21.
2. Повернути фізичній особі - підприємцю Лук'янченку Олександру Веніаміновичу матеріали касаційної скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий О. В. Васьковський
Судді В. В. Білоус
В. Я. Погребняк