ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
26 січня 2022 року Справа № 923/1545/21
Господарський суд Херсонської області у складі судді Ярошенко В.П. розглянувши матеріали справи
за позовом: Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Херсонської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрації Херсонського морського порту)", м. Херсон
до відповідача: Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт", м. Херсон
про стягнення заборгованості в сумі 232336,33 грн
встановив:
Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» в особі Херсонської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрації Херсонського морського порту) (код ЄДРПОУ 38728533) звернулось до Господарського суду Херсонської області із позовною заявою до Державного підприємства «Херсонський морський торговельний порт» про стягнення відповідно до Договору про допуск до об'єктів портової інфраструктури № 45-П-ХЕФ-21/44Р від 21.04.2021 року заборгованості в сумі 232336,33 грн, з яких: основний борг - 215 829,10 грн; інфляційні втрати - 2 354,53 грн; 3% річних - 2 172,74 грн; пеня - 11 979,96 грн.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.11.2021 р. даний позов передано на розгляд судді Ярошенко В. П.
Ухвалою суду від 26.11.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
16.12.2021 року за вх. № 9352/21 до суду надійшов відзив на позовну заяву, який суд долучає до матеріалів справи та приймає до розгляду.
22.12.2021 року за вх. № 9501/21 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, яку суд долучає до матеріалів справи та приймає до розгляду.
20.12.2021 року за вх. № 3826/21 до суду від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, за якою просить суд прийняти до розгляду заяву про збільшення розміру позовних вимог та стягнути з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог з Державного підприємства «Херсонський морський торговельний порт» заборгованість в сумі 296 703,33 грн, з яких: основний борг - 272759,53 грн, інфляційні втрати - 4830,55 грн, 3% річних - 2911,21 грн, пеня - 16 202,04 грн.
Так, позивачем збільшено розмір позовних вимог на 64367,00 грн та здійснено доплату судового збору у розмірі 965,51 грн.
Розглянувши заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог, суд зазначає наступне.
Приписами пункту 2 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Положеннями частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
При цьому, в даному випадку, розгляд справи в порядку (за правилами) спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи здійснюється як без судового засідання так і без судових дебатів, а розгляд справи по суті розпочинається після спливу 30 денного строку, в розумінні приписів частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України.
Судом встановлено, що заява про збільшення позовних вимог подана позивачем в межах встановленого процесуальним законом строку.
Таким чином, суд приймає до розгляду подану позивачем заяву про збільшення позовних вимог до розгляду та здійснює подальший розгляд справи з урахуванням такого збільшення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, справи мають бути розглянути впродовж розумного строку.
В поняття "розумний строк" розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Право на справедливий судовий розгляд включає в себе право на доступ до суду та право на доступ до правосуддя в широкому розумінні.
Чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України згідно зі ст.9 Конституції України. Пріоритетність застосування норм таких міжнародних договорів у господарському процесі встановлена ч.2 ст.3 ГПК України.
Відповідно до Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основних свобод" від 17.07.1997 дана Конвенція та Протоколи до неї № 2, 4, 7, 11 є частиною національного законодавства України.
Відповідно до ст.17 Закону "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ як джерело права Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини.
Конвенція на відміну від національного законодавства України не запроваджує чітких строків розгляду справи, проте посилання на строк містить ст. 6 Конвенції, яка постулює дефініцію розумного строку розгляду справи.
Критерій розумності строку розгляду справи також наведений в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 18.11.2003 № 01-8/1427 (зі змінами та доповненнями, внесеними в останнє інформаційним листом ВГСУ від 24.07.2008 № 01-8/451). У цьому листі зазначено: "Критеріями оцінки розгляду справи упродовж розумного строку є складність справи, поведінка учасників процесу і поведінка державних органів (суду), важливість справи для заявника".
Визначаючи ці критерії, ВГСУ посилається на рішення Європейського суду з прав людини у справі "Красношапка проти України" № 23786/02 від 30.11.2006 (§ 51).
Таким чином, норми ГПК України щодо строків розгляду справи не узгоджуються з нормами Конвенції про захист прав людини і основних свобод, яка є частиною національного законодавства і має пріоритет над національним законодавством, та із практикою Європейського суду з прав людини, яку суди мають використовувати як джерело права при вирішенні спорів.
Аналізуючи практику Європейського суду з прав людини, можна дійти висновку, що критерії оцінки розумності строку розгляду справи має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Відповідно до ст. 2 ГПК України, одним із основних завдань господарського судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Так, враховуючи принцип незмінності складу суду, з метою повного, об'єктивного, всебічного розгляду справи, на підставі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд продовжує розгляд даної справи.
Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 46, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
постановив:
1. Прийняти до розгляду заяву позивача про збільшення позовних вимог (вх. № 3826/21 від 20.12.2021).
2. Подальший розгляд справи здійснювати з урахуванням заяви позивача про збільшення позовних вимог.
3. Продовжити розгляд справи № 923/1545/21 на підставі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 26.01.2022 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя В.П.Ярошенко