79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
10.01.2022 Справа № 914/390/16
м.Львів
Господарський суд Львівської області у складі судді Щигельської О.І., при секретарі Зарицькій О.Р., розглянувши заяву Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» №09-13692 від 28.12.2021
про видачу дублікату виконавчого документа
у справі №914/390/16
за позовом: Львівського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», м. Львів
до відповідача: Житлово-будівельного кооперативу № 124, м. Львів
про: стягнення 28935,15 грн. заборгованості за Договором про постачання енергії в гарячій воді № 3337/Ф від 11.09.2002 року
Представники учасників справи:
від заявника (позивача): не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
встановив:
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла заява Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання та видачу дублікату наказу у справі №914/390/16.
Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.12.2021 заява передана на розгляд судді Щигельській О.І.
Ухвалою суду від 31.12.2021 заяву прийнято до розгляду та судове засідання призначено на 10.01.2022.
Сторони явки повноважних представників в судове засідання 10.01.2022 не забезпечили, поважності причин неявки суду не повідомили.
Зважаючи на неявку в судове засідання сторін, відповідно до ч.3 ст.222 ГПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме: програмно-апаратного комплексу “Акорд” не здійснювалося.
Положеннями ч.ч.1, 2 ст.329 ГПК України визначено, що у разі пропуску строку для пред'явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, і розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк.
Розглянувши матеріали заяви Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» про видачу дубліката виконавчого документу та поновлення строку для пред'явлення до виконання виконавчого документу у справі №914/390/16 та дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
На розгляді Господарського суду Львівської області (суддя Кидисюк Р.А.) перебувала справа №914/390/16 за позовом ЛМКП «Львівтеплоенерго» до Житлово-будівельного кооперативу №124 про стягнення заборгованості в сумі 28395,15грн.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 22.03.2016 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Житлово-будівельного кооперативу №124 на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» 26743,14 грн. основного боргу, 744,90 грн. пені, 126,73 грн. 3 % річних, 1320,38 грн. інфляційних нарахувань та 1378,00 грн. судового збору.
07.04.2016 на виконання рішення Господарського суду Львівської області від 22.03.2016 видано відповідний наказ.
30.12.2021 в системі документообігу суду зареєстровано подану позивачем заяву про видачу дублікату наказу та поновлення строку для пред'явлення його до виконання.
Обгрунтовуючи заяву, ЛМКП «Львівтеплоенерго» зазначає, що 15.06.2016 наказ разом із заявою про відкриття виконавчого провадження було скеровано на виконання до Франківського відділу ДВС ЛМУЮ, що підтверджується долученою копією постанови від 16.08.2016 про відкриття виконавчого провадження №51560584.
01.11.2018 ЛМКП «Львівтеплоенерго» отримано постанову від 24.05.2018 про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження».
В подальшому, 09.04.2020 ЛМКП «Львівтеплоенерго» повторно звернулося до Франківського ВДВС в м.Львові з заявою про відкриття виконавчого документа і як вказує заявник, з моменту звернення, виконавчий документ на адресу ЛМКП «Львівтеплоенерго» не повертався.
23.12.2021 ЛМКП «Львівтеплоенерго» скеровано до Франківського ВДВС в м.Львові відповідний запит, у якому, заявник просив повернути виконавчий документ, а у разі його відсутності на виконанні, просив відділ звернутися до суду для отримання дублікату виконавчого документа та провести всі виконавчі дії.
Як вбачається із наданої Франківським ВДВС в м.Львові відповіді на запит від 23.12.2021 вих.№52051, 03.06.2020 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та скеровано відповідні запити у реєструючі органи щодо виявлення рухомого та нерухомого майна у боржника. 17.06.2020 винесено постанову про арешт коштів боржника та постанову про арешт майна боржника. Оскільки об'єктів рухомого та нерухомого майна не було виявлено, 27.11.2020 державним виконавцем на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.
Окрім цього, у відповіді на запит також повідомляється, що повторно вказаний виконавчий документ у відділ не надходив та на примусовому виконанні не перебував станом на 23.12.2021, що підтверджується довідкою про втрату наказу №914/390/16 від 23.12.2021 вих.№52050, виданою Франківським ВДВС в м.Львові.
Відповідно до п. 2 ч.1 та п.1 ч.2 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» (діяв на момент видачі виконавчого документа, №606-ХІУ), виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.
Згідно з п.1 ч.ч.1,2 ст.23 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції від 02.06.2016, строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються пред'явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.
Положеннями ч.3 ст.23 вказаного закону визначено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони.
Статтею 326 ГПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - 1 за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Згідно ч. 1 ст. 327 ГПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Відповідно до ч.1 ст. 329 ГПК України, у разі пропуску строку для пред'явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Питання щодо поважності причин пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання, тобто, наявності обставин, які з об'єктивних, незалежних від стягувача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне пред'явлення наказу до виконання, вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки; усі суб'єкти права власності рівні перед законом; захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу; права і свободи людини і громадянина захищаються судом; судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій її території; обов'язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства (частина четверта статті 13, частина перша статті 17, частина перша статті 55, частина п'ята статті 124, пункт 9 частини третьої статті 129 Конституції України).
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
Доказів виконання рішення Господарського суду Львівської області від 07.04.2016 у справі №914/390/16 матеріали справи не містять.
Пунктом 9 розділу XI Перехідних положень ГПК України передбачено, що справи усудах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цієї редакції Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Пунктом 19.4 Перехідних положень ГПК України визначено, що до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.
Як вбачається з матеріалів справи, наказ Господарського суду Львівської області від 07.04.2016 у справі №914/390/16 був повернений стягувачу згідно постанови державного виконавця від 24.05.2018, на підставі п. 2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», однак стягувачем не отриманий, і до виконання повторно не пред'являвся.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає за можливе визнати поважними причини пропуску строку для пред'явлення наказу Господарського суду Львівської області від 07.04.2016 у справі №914/390/16 про стягнення з Житлово-будівельного кооперативу №124 на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» 26743,14 грн. основного боргу, 744,90 грн. пені, 126,73 грн. 3 % річних, 1320,38 грн. інфляційних нарахувань та 1378,00 грн. судового збору до виконання та поновити пропущений строк, а також видати дублікат відповідного наказу.
При цьому суд зазначає, що за встановлення факту невиконання судового рішення видача дубліката наказу не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов'язань, оскільки дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити й дату його видачі. Натомість, відсутність наказу у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права.
Керуючись ч.2 ст. 232, ст.ст. 233, 234, 235, 327, 329, пп. 19.4 п 19 Розділу ІХ Перехідних положень ГПК України, Господарський суд Львівської області
1. Заяву Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» №09-13692 від 28.12.2021 про видачу дубліката наказу та поновлення строку для пред'явлення його до виконання у справі №914/390/16 - задовольнити.
2. Поновити пропущений строк для пред'явлення наказу Господарського суду Львівської області від 07.04.2016 у справі №914/390/16 про стягнення з Житлово-будівельного кооперативу №124 на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» 26743,14 грн. основного боргу, 744,90 грн. пені, 126,73 грн. 3 % річних, 1320,38 грн. інфляційних нарахувань та 1378,00 грн. судового збору - до виконання.
3. Видати дублікат наказу Господарського суду Львівської області від 07.04.2016 у справі №914/390/16.
4.Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.235 ГПК України та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.
Суддя Щигельська О.І.