вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"25" січня 2022 р. Справа № 911/3345/21
Господарський суд Київської області у складі судді Горбасенка П.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін, матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Залізобуд»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «АМТТ»
про стягнення 164 819,31 гривень
обставини справи:
15.11.2021 до канцелярії Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Залізобуд» (далі - позивач/ТОВ «Залізобуд») до Товариства з обмеженою відповідальністю «АМТТ» (далі - відповідач/ТОВ «АМТТ») про стягнення 164 819,31 гривень.
Позовні вимоги обґрунтовані обставинами порушення відповідачем грошового зобов'язання за договором безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № 03/03/2021 від 03.03.2021 - несвоєчасним поверненням грошових коштів, отриманих за вказаним правочином.
Господарський суд Київської області ухвалою від 22.11.2021 відкрив провадження у справі № 911/3345/21, постановив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження, а також встановив строк для подання додаткових доказів у справі (за наявності) до 21.12.2021.
21.12.2021, в межах встановлених судом строків, через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшли пояснення, які долучено судом до матеріалів справи.
Поштове повідомлення про вручення ухвали Господарського суду Київської області від 22.11.2021 у справі № 911/3345/21, надійшло на адресу суду з відміткою про вручення відповідачу зазначеної ухвали та наявне в матеріалах справи.
Водночас постановлена у цій справі ухвала про відкриття провадження у справі офіційно оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, знаходиться у вільному доступі, тоді як за змістом статей 2, 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом, а всі судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Отже, відповідачу надано як право бути обізнаним про прийняті у даній справі рішення шляхом доступу до Реєстру, так і можливість реалізувати право на участь у судовому процесі у відповідно встановлені строки.
Поряд з тим під час розгляду вказаної справи, у тому числі у встановлений судом строк, відповідач не скористався правом, наданим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав, тоді як ухвалу про відкриття провадження у зазначеній справі, судом надіслано на юридичну адресу відповідача згідно наявних в ЄДР відомостей.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази та оцінивши їх в сукупності, суд
установив:
Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії договору, 03.03.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Залізобуд» (далі - позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АМТТ» (далі - позичальник) було укладено договір № 03/03/2021 безвідсоткової поворотної фінансової допомоги (далі - договір), відповідно до п. 1.1. якого позикодавець передає у власність позичальнику грошові кошти у розмірі, визначеному у п. 2.1. цього договору (надалі іменується «фінансова допомога»), а позичальник зобов'язується повернути фінансову допомогу у визначений цим договором строк.
Пунктами 2.1., 3.1., 3.3., 5.1. - 5.3., 6.1. - 6.3. договору встановлено, що розмір фінансової допомоги становить 8 000 000,00 (Вісім мільйонів гривень 00 копійок) грн.
Позикодавець передає фінансову допомогу позивальникові протягом 20 (двадцяти) календарних днів з дня підписання сторонами цього договору.
Фінансова допомога вважається переданою позивальникові в момент зарахування фінансової допомоги на поточний рахунок позичальника.
Після настання строку, визначеного п. 4.1. цього договору, позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві фінансову допомогу.
Фінансова допомога повертається в безготівковій формі платіжним дорученням шляхом перерахування відповідних грошових коштів на поточний рахунок позикодавця.
Фінансова допомога вважається повернутою позикодавцеві в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його поточний рахунок.
Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту передання фінансової допомоги позичальникові.
Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 6.1. цього договору та закінчується у момент погашення позичальником фінансової допомоги.
Закінчення цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що на виконання умов договору № 03/03/2021 безвідсоткової поворотної фінансової допомоги від 03.03.2021 ним перераховано на поточний рахунок відповідача кошти у розмірі 8 000 000,00 грн, що підтверджується копією платіжного доручення № 8565 від 05.03.2021, яка міститься в матеріалах справи.
Поряд з тим, позивачем зазначено, що Господарський суд Київської області ухвалою від 04.11.2021 закрив провадження у справі № 911/2761/21 за позовом ТОВ «Залізобуд» до ТОВ «АМТТ» про стягнення заборгованості за договором № 03/03/2021 безвідсоткової поворотної фінансової допомоги від 03.03.2021 у сумі 8 000 000,00 грн, у зв'язку з погашенням відповідачем заявленої до стягнення у справі заборгованості в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями: № 2839 від 23.10.2021 на суму 1 000 000,00 грн; № 2843 від 25.10.2021 на суму 1 000 000,00 грн; № 2850 від 26.10.2021 на суму 2 000 000,00 грн; № 2851 від 27.10.2021 на суму 2 000 000,00 грн; № 2852 від 27.10.2021 на суму 2 000 000,00 грн.
Копії означених платіжних доручень та ухвали наявні в матеріалах справи.
Втім, як зазначає ТОВ «Залізобуд», відповідач несвоєчасно виконав свої зобов'язання за договором, внаслідок чого позивач, просить стягнути 76 931,50 грн 3 % річних та 87 887,81 грн інфляційних втрат нарахованих:
- за період з 02.07.2021 до 23.10.2021 на 8 000 000,00 грн боргу,
- за період з 24.10.2021 до 25.10.2021 на 7 000 000,00 грн боргу,
- за період з 26.10.2021 до 26.10.2021 на 6 000 000,00 грн боргу,
- за період з 27.10.2021 до 27.10.2021 на 4 000 000,00 грн боргу.
Дослідивши матеріали справи та подані докази, суд дійшов таких висновків.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Положеннями частин 1, 3 статті 1049 Цивільного кодексу України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Як вбачається з системного аналізу вищезазначених норм, укладений між сторонами договір № 03/03/2021 безвідсоткової поворотної фінансової допомоги від 03.03.2021, який є підставою позову, за своєю правовою природою є договором позики.
Стаття 610 Цивільного кодексу України передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).
Під виконанням зобов'язання розуміється вчинення боржником та кредитором взаємних дій, спрямованих на виконання прав та обов'язків, що є змістом зобов'язання.
Невиконання зобов'язання має місце тоді, коли сторони взагалі не вчиняють дій, які складають зміст зобов'язання, а неналежним виконанням є виконання зобов'язання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до вимог статей 73, 74, 75 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Як вбачається з матеріалів справи, Господарський суд Київської області ухвалою від 04.11.2021 закрив провадження у справі № 911/2761/21 за позовом ТОВ «Залізобуд» до ТОВ «АМТТ» про стягнення заборгованості за договором № 03/03/2021 безвідсоткової поворотної фінансової допомоги від 03.03.2021 у сумі 8 000 000,00 грн, у зв'язку з погашенням відповідачем заявленої до стягнення у справі заборгованості в повному обсязі, а тому, суд дійшов висновку, що вказані обставини не потребують доказування та, у сукупності з наданими у цій справі доказами свідчать про припинення відповідного грошового обов'язку.
Так, відповідно до наявних в матеріалах справи платіжних доручень, відповідачем повернуто позивачу 23.10.2021 - 1 000 000,00 грн, 25.10.2021 - 1 000 000,00 грн, 26.10.2021 - 2 000 000,00 грн, 27.10.2021 - 2 000 000,00 грн та 27.10.2021 - 2 000 000,00 грн.
Як вбачається з доданого до позовної заяви розрахунку заборгованості 3 % річних та інфляційних втрат, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором та порушення строків повернення коштів, позивач просить стягнути з відповідача 76 931,50 грн 3 % річних та 87 887,81 грн інфляційних втрат нарахованих:
- за період з 02.07.2021 до 23.10.2021 на 8 000 000,00 грн боргу,
- за період з 24.10.2021 до 25.10.2021 на 7 000 000,00 грн боргу,
- за період з 26.10.2021 до 26.10.2021 на 6 000 000,00 грн боргу,
- за період з 27.10.2021 до 27.10.2021 на 4 000 000,00 грн боргу.
Відповідно до ч. 1 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановлено індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання.
Аналогічний висновок викладений в постанові Верховного Суду від 27.05.2021 у справі № 924/556/20.
З системного аналізу ч. 1 ст. 1050 ЦКУ слідує, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦКУ. Тобто законодавець чітко передбачає предмет вимоги до боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, а саме стягнення суми боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми.
Оскільки предметом договору безвідсоткової поворотної фінансової допомоги виступають грошові кошти, то як правові наслідки порушення договору застосовуються вимоги за ст. 625 ЦКУ.
Відповідно до п. 4.1. договору, строк фінансової допомоги розпочинається з передання фінансової допомоги за цим договором і закінчується у строк до 01.07.2021.
Враховуючи законодавчі приписи та встановлений судом момент виникнення у відповідача обов'язку по оплаті послуг, проведені відповідачем оплати, а також встановлене судом безпідставне включення позивачем до періодів розрахунку 3% річних та інфляційних втрат днів, коли боржник не вважався таким, що прострочив, суд здійснював обрахунок сум 3% річних та інфляційних втрат в межах визначених позивачем періодів:
- з 02.07.2021 по 22.10.2021 на заборгованість 8 000 000,00 грн;
- з 23.10.2021 по 24.10.2021 на заборгованість 7 000 000,00 грн;
- з 25.10.2021 по 25.10.2021 на заборгованість 6 000 000,00 грн;
- з 26.10.2021 по 26.10.2021 на заборгованість 4 000 000,00 грн.
Оскільки арифметично вірний розмір 3 % річних, перерахований судом в межах заявлених позивачем періодів, визначених з урахуванням умов договорів, законодавчих приписів та встановлених судом обставин, складає 76 273,97 грн 3 % річних, вимога позивача про стягнення з відповідача 76 931,50 грн 3% річних підлягає частковому задоволенню у розмірі 76 273,97 грн 3 % річних.
Поряд з тим, оскільки арифметично вірний розмір інфляційних втрат, перерахований судом в межах заявлених позивачем періодів, визначених з урахуванням умов договорів, законодавчих приписів та встановлених судом обставин, складає 160 678,80 грн, а суд при прийнятті рішення не може вийти за межі позовних вимог, заявлена позивачем вимога про стягнення з відповідача 87 887,81 грн інфляційних втрат є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
До того ж, при ухваленні рішення у цій справі судом не застосовано покладені в основу обґрунтування позову статті 1212, 1214 Цивільного кодексу України, оскільки матеріали справи свідчать про те, що відповідачем набуто грошові кошти за існування достатніх правових підстав та у спосіб, що не суперечить цивільному законодавству, а саме на підставі укладеного договору № 03/03/2021 безвідсоткової поворотної фінансової допомоги від 03.03.2021.
Правовідносини сторін у цьому спорі регулюються нормами зобов'язального права, договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них положень ч. 1 ст. 1212, ст. 1214 Цивільного кодексу України.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 910/9072/17 та Касаційного господарського у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 921/42/19.
Водночас, посилання позивачем у позовній заяві не на ті норми права, якими фактично регулюються спірні правовідносини, не є підставою для відмови в позові.
Судовий збір, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АМТТ» (08136, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Крюківщина, вул. Балукова, буд. 1-А, ідентифікаційний код 32393217) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Залізобуд» (03028, м. Київ, просп. Науки, буд. 42/1, корпус 10, оф. 17, ідентифікаційний код 40398052) 87 887 (вісімдесят сім тисяч вісімсот вісімдесят сім гривень) 81 коп. інфляційних втрат, 76 273 (сімдесят шість тисяч двісті сімдесят три гривні) 97 коп. 3 % річних та 2 462 (дві тисячі чотириста шістдесят дві гривні) 43 коп. судового збору.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене у апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 25.01.2022.
Суддя П.В.Горбасенко