20.01.2022 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1152/21
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобецької С. М., секретар судового засідання Савчин Т. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Акціонерного товариства "Укртелеком" ,
бульвар Тараса Шевченка, 18, м. Київ, 01601;
в особі Івано-Франківської філії,
вул. Академіка Сахарова, буд. 32, м. Івано-Франківськ,76014;
до відповідача: Яблунівської селищної ради Косівського районуІвано-Франківської області,
вул. І.Франка, буд. 57, смт. Яблунів, Косівський район,
Івано-Франківська область,78621;
про стягнення 4 554,64 грн, з яких: 4 051,24 грн - орендна плата, 213,22 грн - пеня, 238,64 грн - інфляційні втрати, 51,64 грн - 3% річних.
Представники сторін в судове засідання не з'явилися.
Акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Івано-Франківської філії звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Яблунівської селищної ради Косівського району Івано-Франківської області про стягнення 4 554,64 грн, з яких: 4 051,24 грн - орендна плата, 213,22 грн - пеня, 238,64 грн - інфляційні втрати, 51,64 грн - 3% річних за неналежне виконання договору оренди нерухомого майна №26Е000-149/20 від 28.02.2020.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 30.11.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.
Представник позивача в судове засідання не з"явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про дату час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений ухвалою суду від 23.12.2021, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення від 31.12.2021.
Позовні вимоги обґрунтовані укладенням між сторонами договору оренди нерухомого майна №26Е000-149/20 від 28.02.2020 та несплатою відповідачем в період з травня 2020 до лютого 2021 орендної плати в сумі 4 051,24 грн, яку позивач просить стягнути в судовому порядку. Крім того, за невиконання грошового зобов"язання, позивач просить суд покласти на відповідача додаткові юридичні обов"язки обумовлені пунктом 6.2. договору та частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України у вигляді 213,22 грн - пені, 238,64 грн - інфляційних втрат, 51,64 грн - 3% річних. Позовні вимоги обґрунтовані приписами статей 16, 525, 526, 530, 610, 625, 626, 629, 631, 759, 762, 903, 905 Цивільного кодексу України, статей 173, 180, 193, 230 Господарського кодексу України.
Представник відповідача в судове засідання не з"явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про дату час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений ухвалою суду від 23.12.2021, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення від 04.01.2022. Будь-яких заперечень в спростування заявлених позовних вимог відповідач суду не подав.
Беручи до уваги: - приписи статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку; - норми частин 1, 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті і суд розглядає справу за відсутності такого учасника; - те, що позивач та відповідач належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, а їх явка не визнавалась судом обов"язковою; - те, що у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті - спір вирішується у відсутності представників сторін за матеріалами справи.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає позов таким, що підлягає до задоволення.
Фактичні обставини справи вказують на те, що між Акціонерним товариством "Укртелеком" (орендодавець/позивач) та Яблунівською селищною радою (орендар/ відповідач) укладено договір оренди нерухомого майна №26Е000-149/20 від 28.02.2020. Згідно умов цього договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування для розміщення поштового відділення комерційну нерухомість, розташовану в с.Текуче, Косівського району, Івано-Франківської області по присілок Центр 123/1, а саме нежитлові приміщення 1-го поверху загальною площею 30,5 кв.м., вартістю 3 989,68грн (пункти 1.1., 1.2. договору).
У відповідності до пункту 2.1. договору передача орендованого майна здійснюється за актом приймання-передачі.
Пунктом 3.1.1. договору обумовлено, що за користування орендованим майном орендар сплачує орендну плату в розмірі 366,00грн за 30,5 кв.м. в місяць (пункт 3.1.1.договору).
Щомісячно не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим орендодавець надає орендарю рахунок-акт, яким підтверджується обсяг та вартість послуг оренди за розрахунковий місяць. Орендна плата сплачується не пізніше 20 числа розрахункового (поточного) місяця. Орендна плата сплачується на підставі рахунку-акта, що надається/надсилається/передається орендодавцем орендарю, в т.ч. за допомогою електронного сервісу обміну документами. У разі неотримання орендарем рахунку-акта від орендодавця, орендар зобов"язаний здійснити сплату орендної плати не пізніше 20 числа місяця в якому має бути здійснена така оплата (пункти 3.7., 3.8., 3.9. договору).
На виконання умов договірних відносин позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування нежитлові приміщення 1-го поверху загальною площею 30,5 кв.м., що засвідчено сторонами у підписаному без жодних зауважень та скріпленому печатками орендодавця та орендаря акті приймання-передачі майна від 28.02.2020 (а.с.16).
Однак доказів сплати відповідачем виставлених позивачем рахунків-актів від 31.05.2020, 30.06.2020, 31.07.2020, 31.08.2020, 30.09.2020, 31.10.2020, 30.11.2020, 31.12.2020, 31.01.2021, 28.02.2021 (а.с.18-27) на загальну суму 4 051,24 грн - суду не подано.
Предметом судового розгляду є матеріально-правова вимога позивача до відповідача про стягнення орендної плати в сумі 4 051,24 грн, пені в сумі 213,22 грн, інфляційних втрат в сумі 238,64 грн, 3% річних в сумі 51,64 грн.
Із змісту статті 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов'язки виникають зокрема, з договору.
Згідно з приписами статей 626, 627, 628, 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов"язковим для виконання сторонами.
Договір оренди нерухомого майна №26Е000-149/20 від 28.02.2020 укладений між сторонами в межах чинного законодавства України - є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним (стаття 204 Цивільного кодексу України).
До правовідносин оренди (найму) застосовуються положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.
Частинами 1, 3 статті 283 Господарського кодексу України обумовлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Об"єктом оренди можуть бути нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення).
За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк (частина 1 статті 759 Цивільного кодексу України).
Згідно з частинами 1, 5 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Орендна плата встановлюється у грошовій формі. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі (стаття 286 Господарського кодексу України).
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (стаття 509 Цивільного кодексу України, стаття 173 Господарського кодексу України).
Відповідно до положень статті 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України, частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
Нормою частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Приписами статей 610, 612 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Оскільки відповідач не довів перед судом належного виконання взятого на себе зобов"язання обумовленого договором та законом, то вимога позивача про стягнення з відповідача орендної плати в сумі 4 051,24 грн підлягає задоволенню в повному обсязі.
Приписами статті 599 Цивільного кодексу України обумовлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов"язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"яаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (стаття 625 Цивільного кодексу України).
Виходячи з положень вище зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов"язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох відсотків річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Крім того згідно з приписами пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пунктом 6.2. договору сторони погодили, що у разі порушення строків виконання грошових зобов"язань орендар на вимогу орендодавця сплачує пеню від суми простроченого зобов"язання в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за весь час прострочення.
Позивачем за невиконання грошового зобов'язання правомірно нараховано відповідачу 213,22 грн - пені, 238,64 грн - інфляційних втрат, 51,64 грн - 3% річних згідно розрахунків (а.с.7-8), які перевірено судом та визнано арифметично правильними.
З огляду на вимоги частин 1,3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обов'язок із доказування слід розуміти, як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з частиною 1 статті 76, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Належність доказів - це спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, які входять до предмета доказування. Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (частина 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (частини 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи приписи статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покласти на відповідача.
Керуючись статтею 1291 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950, статтями 73-79, 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов Акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Івано-Франківської філії до відповідача Яблунівської селищної ради Косівського району Івано-Франківської області про стягнення 4 554,64 грн - задовольнити.
Стягнути з Яблунівської селищної ради Косівського району Івано-Франківської області, вул. І.Франка, буд. 57, смт. Яблунів, Косівський район, Івано-Франківська область,78621 (ідентифікаційний код 04354255) на користь Акціонерного товариства "Укртелеком" , бульвар Тараса Шевченка, 18, м. Київ, 01601 в особі Івано-Франківської філії, вул. Академіка Сахарова, буд. 32, м. Івано-Франківськ,76014 (ідентифікаційний код 21560766) 4 051,24 грн (чотири тисячі п'ятдесят одну грн 24 коп.) - орендної плати, 213,22 грн (двісті тринадцять грн 22коп.) - пені, 238,64 грн (двісті тридцять вісім грн 64коп.) - інфляційних втрат, 51,64 грн (п'ятдесят одну грн 64коп.) - 3% річних, 2 270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят грн 00 коп.) - судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повне рішення складено 25.01.2022
Суддя С.Кобецька