вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
"24" січня 2022 р. м. Ужгород Справа № 907/915/21
Господарський суд Закарпатської області у складі:
головуючого судді Ушак І.Г.,
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження
без повідомлення учасників дану справу
за позовом фізичної особи-підприємця Билиці Тараса Ігоровича, с. Скалівські Хутори Кіровоградської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Адамант», м. Мукачево Закарпатської області
про стягнення заборгованості на суму 397335,45 грн, в т.ч. 394800,00 грн - основного боргу, 1661,85 грн - 3% річних, 873, 60 грн - інфляційних втрат
Позивач звернувся до суду із вказаними вимогами до відповідача у зв'язку з невиконанням останнім власних зобов'язань за укладеним сторонами договором від 02.04.2021 за № 1 з оплати вартості наданих послуг розміщення (проживання) працівників відповідача.
Ухвалою суду від 16.11.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, оскільки за клопотанням позивача справа визнана судом справою незначної складності, малозначною; встановлено відповідачу строк для подання суду та в копії позивачу відзиву на позовну заяву з доказами на його обґрунтування - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі; позивачу - строк не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву для подання суду та в копії відповідачу відповіді на відзив.
Приписами ст. 252 ГПК України, якими встановлено особливості розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше; за клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін; якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Головуючий суддя у справі перебувала з 27.12.2021 по 14.01.2022 у щорічній відпустці, тому справа вирішується судом після закінчення наведених обставин.
Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, хоча про дане судове провадження був повідомлений належним чином та отримав ухвалу про відкриття провадження у справі, докази чого містяться у справі.
Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
За наведених обставин вважається, що відповідач не скористався своїм правом надати суду пояснення власної позиції по суті спору, тому суд вправі відповідно до положень ст. 165 ГПК України вирішити справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю.
При цьому суд виходив з наступного.
Спірні правовідносини сторін у даній справі виникли та ґрунтуються на умовах договору № 1 про надання послуг укладеного 02.04.2021 позивачем як виконавцем послуг та відповідачем як їх замовником (договір).
За умовами договору виконавець зобов'язався у належному йому приміщенні надати можливість тимчасового проживання працівників замовника (тимчасове розміщення гостей) в кімнатах із спальним місцем та спальним набором для кожного, забезпечивши постачання комунальних послуг (електроенергії, холодна та гаряча вода, інтернет та ін.) та місце для організації харчування з кухонним обладнанням (холодильник, варочна плита та ін.) (разом - послуги), вартістю зазначених послуг 200 грн. за одну добу, а замовник, у свою чергу, зобов'язався прийняти вказані послуги та оплатити їх вартість не пізніше 3 діб з моменту отримання рахунку-фактури виконавцю на поточний рахунок (п.п. 1, 2, 4, 5 договору).
Судом на підставі матеріалів справи встановлено та не спростовано відповідачем, що в період з червня по серпень 2021 року, виконавцем було надано, а замовником прийнято послуги з тимчасового розміщення працівників замовника на загальну вартість 524800,00 грн, про що сторонами складено та підписано акти виконаних робіт/наданих послуг № 10 від 15.07.2021, № 25 від 31.07.2021, № 26 від 31.07.2021, № 27 від 22.07.2021 та № 32 від 31.08.2021.
Вартість наданих послуг згідно виставленого рахунку № 10 від 15.06.2021 відповідачем оплачена на протязі липня-жовтня 2021 року частково - на суму 130000 грн, що підтверджується банківською випискою, долученою до матеріалів справи, в результаті чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем на суму 394800,00 грн.
Наведені обставини передували та послугували підставою звернення позивача з даним позовом до суду.
Суд, вирішуючи дану справу, керується відповідними приписами цивільного та господарського права, які регулюють спірні правовідносини, виходячи з їх предмету та суб'єктного складу.
Приписами ст. 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання, господарське зобов'язання суб'єктами господарювання, якими є сторони даних спірних відносин, повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За таких обставин та на підставі наведених норм цивільного та господарського законодавства вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заявленої суми 394800,00 грн як боргу з оплати за надані послуги правомірні та підлягають задоволенню судом.
Позовні вимоги в частині стягнення сум 3 % річних та інфляційних втрат нарахованих позивачем за прострочення виконання відповідачем грошових зобов'язань на суми відповідно 1661,85 грн. та 873,60 грн. підлягають задоволенню та стягненню з відповідача на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України, якою встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, всього до стягнення з відповідача на користь позивача належить сума у розмірі 397335, 45 грн.
Відповідно до приписів ст. 13, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів. Суд, відповідно до ст. 86 ГПК України оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Щодо судових витрат у даній справі.
За приписами ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Згідно ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, згідно зі ст. 126 ГПК України, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126).
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Судові витрати, пов'язані з розглядом справи, згідно ст. 129 ГПК України покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Суд, вирішуючи питання розподілу судових витрат у даній справі, виходить з того, що матеріалами справи доведено сплату позивачем за подання позову до державного бюджету судового збору на суму 5960,03 грн. (платіжне доручення № 214 від 08.11.2021), який за наведеними вище приписами процесуального закону належить відшкодувати позивачу за рахунок відповідача у справі, позов до якого задоволено.
Щодо розподілу судових витрат в частині витрат позивача на професійну правничу допомогу, то суд виходить з наступного.
При поданні позову позивач подав до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він очікував понести у зв'язку із розглядом справи на суму 30000,00 грн.
06.01.2021 на адресу суду надійшла заява позивача про уточнення судових витрат, які позивач поніс у зв'язку з розглядом даної справи, зокрема, про розподіл судових витрат, за змістом якої клопоче при ухваленні рішення стягнути з відповідача суму 3000,00 грн. Позивачем на підтвердження понесених витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги у межах цієї справи, надано укладений з адвокатським об'єднанням «Ест Лекс» договір про надання правничої допомоги від 06.10.2021 № 07/10 (з додатковою угодою до договору), свідоцтво на право заняття адвокатською діяльністю Шаламової О.В., ордер на надання правової допомоги позивачу, рахунок-акт на про надання правової допомоги №1 від 06.12.2021; платіжне доручення за № 17 від 28.12.2021 про оплату правничої допомоги на загальну суму 8960,03 грн.
За умовами договору клієнт - позивач у даній справі - доручає, а виконавець - адвокат - надає клієнту правничі послуги щодо підготовки позовних матеріалів, розрахунку ціни позову та представництва прав та інтересів клієнта, клієнт зобов'язується сплатити гонорар, який обчислюється погодинною ставкою, при цьому вартість однієї години надання правової допомоги становить 1000,00 грн.
Матеріалами справи встановлено, що витрати позивача на правову допомогу на суму 3000,00 грн. пов'язані з розглядом даної справи, доведені належним чином, їх розмір є обґрунтованим, співмірним із складністю справи та виконаними адвокатом Шаламовою О.В. роботами (консультація клієнта на підставі отриманих документів, узгодження правової позиції, підготовка позовної заяви до Господарського суду Закарпатської області).
За таких фактичних обставин та за змістом вищенаведених норм процесуального закону на відповідача належить покласти відшкодування витрат позивача на правничу допомогу у зв'язку з розглядом даної справи на зазначену суму 3000,00 грн.
Керуючись ст.ст. 11, 13, 14, 73-79, 86, 123, 124, 126, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позов задоволити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія» «Адамант» (89600, Закарпатська область, м. Мукачеве, вул. Штефана Августина, буд. 12/1, код ЄДРПОУ 36972558) на користь Фізичної особи-підприємця Билиці Тараса Ігоровича ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 14) суму 397335,45 грн (триста дев'яносто сім тисяч триста тридцять п'ять грн 45 коп.), включаючи основний борг, 3% річних, інфляційні втрати, а також у відшкодування судового збору - 5960,03 грн (п'ять тисяч дев'ятсот шістдесят грн 03 коп.) та витрат позивача на правову допомогу - 3000 грн (три тисячі грн 00 коп.) .
Відповідно до приписів ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст рішення складено 25.01.2022
Суддя Ушак І.Г.