Рішення від 26.01.2022 по справі 905/694/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

РІШЕННЯ

іменем України

26.01.2022р. Справа №905/694/21 (905/1902/21) за позовом ОСОБА_1 , м.Маріуполь

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "СРЗ", м.Маріуполь

про стягнення заборгованості із заробітної плати в сумі 76717,58 грн., компенсації за втрату частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її вплати та середнього заробітку за час затримання розрахунку при звільненні

Суддя Левшина Г.В.

без виклику сторін

Ухвалою суду від 28.04.2021р. відкрите провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "СРЗ", м.Маріуполь (ЄДРПОУ 32183383); введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "СРЗ", м.Маріуполь (ЄДРПОУ 32183383) строком на сто сімдесят календарних днів; призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Кучака Юрія Федоровича.

ОСОБА_1 , м.Маріуполь, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "СРЗ", м.Маріуполь, про стягнення заборгованості із заробітної плати в сумі 76717,58 грн., компенсації за втрату частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її вплати, яка утворилась за період з жовтня 2020 року по червень 2021 року та середнього заробітку за час затримання розрахунку при звільненні за період з 03.06.2021р. і по день ухвалення рішення суду.

Згідно витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 04.10.2021р. встановлений єдиний унікальний номер судової справи №905/694/21 (905/1902/21), справу передано до провадження судді Левшиної Г.В. на підставі ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства, у зв'язку з перебуванням у провадженні судді Левшиної Г.В. справи №905/694/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "СРЗ", м.Маріуполь (ЄДРПОУ 32183383).

Ухвалою суду від 06.10.2021р. позовну заяву ОСОБА_1 , м.Маріуполь залишено без руху; надано ОСОБА_1 , м.Маріуполь строк для усунення недоліків його позовної заяви протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали про залишення її без руху шляхом надання доказів сплати судового збору в сумі 2270,00 грн.

22.11.2021р. до суду позивачем надано заяву про зменшення розміру позовних вимог, згідно якої заявлено про стягнення з відповідача заборгованості із заробітної плати в сумі 76717,58 грн., компенсації за втрату частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її вплати, яка утворилась за період з жовтня 2020 року по червень 2021 року.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 23.11.2021р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/694/21 (905/1902/21) в межах справи про банкрутство ТОВ "СРЗ", справу вирішення розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Згідно з ухвалою від 20.12.2021р. витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю "СРЗ" (ЄДРПОУ 32183383) розрахункові листи (табулеграми) ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 ) за квітень-травень 2021 року; повторно запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

11.01.2021р. до суду відповідачем надано відзив на позов, згідно якого заборгованість перед позивачем із заробітної плати становить 76717,58 грн. Крім цього, до відзиву відповідачем додано копії витребуваних судом документів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані сторонами документи, за результатами оцінки матеріалів справи, суд встановив:

Відповідно до ст.43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

За приписом ст.21 Закону України "Про оплату праці" працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Згідно ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (справа "Суханов та Ільченко проти України") "майно" може являти собою "існуюче майно" або засоби, включаючи "право вимоги" відповідно до якого заявник може стверджувати, що він має принаймні "законне сподівання"/"правомірне очікування" стосовно ефективного здійснення права власності.

Відповідно до ч.1 ст.47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу.

Згідно ст.ст.115,116 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Як встановлено, ОСОБА_1 працював в Товаристві з обмеженою відповідальністю "СРЗ" на посаді майстра групи електро-монтажних робіт.

Згідно з наказом Товариства з обмеженою відповідальністю "СРЗ" від 02.06.2021р. №377 , ОСОБА_1 було звільнено з займаної посади.

Виходячи зі змісту розрахункового листка за червень 2021р. таб.№19340 борг перед позивачем із заробітної плати на кінець місяця - 76717,68 грн. (у тому числі оплата простоїв, компенсація відпустки, матеріальна допомога).

Відповідачем вказані обставини не спростовані, у відзиві на позов підтверджено, всупереч вимог ст.ст.13, 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказів перерахування позивачу заробітної плати не надано.

Частиною 2 ст.233 КЗпП України передбачено, що в разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "СРЗ" заборгованості із заробітної плати в сумі 76717,58 грн. підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення про стягнення з відповідача компенсації за весь час порушення строків виплати заробітної плати суд зауважує наступне:

Згідно ст.34 Закону України "Про оплату праці" компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати проводиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чиннимзаконодавством. Порядок компенсації втрати доходів внаслідок порушення встановлених строків їх виплати передбачено Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати".

Згідно із статями 2, 3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші. Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Основною умовою для виплати громадянам компенсації є порушення власником встановлених строків виплати нарахованих доходів, зокрема, заробітної плати. При цьому, компенсація за порушення строків виплати нарахованого доходу проводиться незалежно від вини органу, що здійснює відповідні виплати та незалежно від порядку і підстав нарахування цього доходу чи його частини: самим підприємством добровільно чи на виконання судового рішення.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 07 листопада 2012 року справа №6-131 цс 12.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Відповідно до п.4 Порядку сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається.

Відповідно до правового висновку закріпленого в Постанові Верховного Суду України у від 7 листопада 2012 року (справа №6-131 цс12): "основною умовою для виплати громадянину компенсації є порушення власником встановлених строків виплати нарахованих доходів (зокрема, заробітної плати, пенсії, соціальної виплати, страхових виплат). При цьому, компенсація за порушення строків виплати нарахованого доходу проводиться незалежно від вини органу, що здійснює відповідні виплати та незалежно від порядку і підстав нарахування цього доходу чи його частини: самим підприємством добровільно чи на виконання судового рішення".

Як встановлено, позовна заява та заява позивача про зменшення розміру позовних вимог не містять у собі відповідного розрахунку заявленої до стягнення суми в цій частині позовних вимог, а лише містять визначення періоду такого стягнення з жовтня 2020р. по червень 2021р.

При цьому, позивачем також не надане клопотання в порядку ст.81 Господарського процесуального кодексу України про витребування у відповідача документів, необхідних для проведення відповідного розрахунку даних позовних вимог.

Відповідно до ст.237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

Згідно із ст.162 Господарського процесуального кодексу України обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються, викладається у позовній заяві саме позивачем.

За таких обставин, враховуючи відсутність розрахунку розміру компенсації за весь час порушення строків виплати заробітної плати, відповідного клопотання про витребування необхідних доказів у відповідача та відсутність у суду права самостійно визначати розмір позовних вимог, суд відмовляє у задоволенні позову в цій частині за недоведеністю.

Судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь державного бюджету України.

Керуючись ст.ст.2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. ст.ст.13, 46, 74, 76-79, 86, 91, 120, 129, 165, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , м.Маріуполь до Товариства з обмеженою відповідальністю "СРЗ", м.Маріуполь про стягнення заборгованості із заробітної плати в сумі 76717,58 грн., компенсації за втрату частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її вплати та середнього заробітку за час затримання розрахунку при звільненні задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СРЗ" (87510 м.Маріуполь, пр.Луніна, буд.2, ЄДРПОУ 32183383) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , код НОМЕР_1 ) заборгованість із заробітної плати в сумі 76717,58 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СРЗ" (87510 м.Маріуполь, пр.Луніна, буд.2, ЄДРПОУ 32183383) на користь державного бюджету України судовий збір в сумі 2270,00 грн.

Видати накази після набрання рішенням суду законної сили.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Повний текст рішення складено та підписано 26.01.2022р.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи в порядку ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Г.В. Левшина