вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"21" січня 2022 р. Cправа № 910/14061/21
Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука Василя Васильовича,
за участю секретаря судового засідання Марущак А.О., за відсутності сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "АСКОР КОМПАНІ" (вул. Саксаганського, буд. 36Д, м. Київ, 01033)
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРІТ ЕКСПРЕС КОМПАНІ" (проспект Відрадний, буд. 95, літ. Е, м. Київ, 03061)
про стягнення 552687,14 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "АСКОР КОМПАНІ" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою № AR-Вих-2021-2608/21-01 від 26.08.2021 з вимогою до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРІТ ЕКСПРЕС КОМПАНІ" про стягнення 552 687,14 боргу та судових витрат.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за Договором оренди нерухомого майна № В-171017-111 від 17.10.2017 та Додаткової угоди № 1 від 17.07.2019 в частині проведення розрахунків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2021 № 910/14061/21 позовні матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "АСКОР КОМПАНІ" передано за територіальною підсудністю до Господарського суду Вінницької області.
24.09.2021, із супровідним листом № 910/14061/21/7695/2021 від 20.09.2021, до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява № AR-Вих-2021-2608/21-01 від 26.08.2021 Товариства з обмеженою відповідальністю "АСКОР КОМПАНІ".
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.09.2021 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АСКОР КОМПАНІ" передано на розгляду судді Матвійчуку В.В.
Ухвалою суду від 29.09.2021 за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 910/14061/21 за правилами спрощеного позовного провадження. Розгляд справи по суті призначено на 21.10.2021.
За наслідками судового засідання 21.10.2021 розгляд справи по суті відкладено на 29.11.2021, про що судом 21.10.2021 постановлено відповідну ухвалу.
29.11.2021 судове засідання у даній справі не відбулося, у зв'язку з перебуванням судді Матвійчука В.В. на лікарняному, за закінченням якого ухвалою суду від 20.12.2021 судове засідання призначено на 21.01.2022, про що учасників справи повідомлено в порядку визначеному ст.ст.120, 121 Господарського процесуального кодексу України.
На визначену дату судом в судове засідання представник позивача не з'явився.
Відповідач правом участі в засіданні суду також не скористався. При цьому суд зауважує, що відповідачем кореспонденція суду, в тому рахунку і ухвала від 20.12.2021, не отримана та повернута до суду без вручення відділенням поштового зв'язку з повідомленням про відсутність адресата та закінчення терміну зберігання.
З врахуванням викладеного суд зазначає, що згідно із п.п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
За вказаних обставин у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення відповідачів про дату, час та місце судового слухання, але останні не скористалися правом на участь своїх представників у судовому засіданні.
Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов'язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов'язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.
Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. (Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97 - ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993 р.), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999 р.).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").
Суд нагадує, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України"). Роль національних судів - організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див.рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010). До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (див. рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).
Згідно із ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи положення ст.ст.13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання представника відповідача.
Будь-яких письмових заяв і клопотань щодо відкладення розгляду справи, а також відзиву на позовну заяву, на день розгляду справи від відповідача до суду не надійшло.
З огляду на вищезазначене суд приходить висновку, що відповідача належним чином було повідомлено про дане судове засідання. Неявка останнього є підставою до розгляду справи за його відсутності, що передбачено п.1 ч.3 ст.202 ГПК України.
Поряд з цим слід зазначити, що положеннями ст.178 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч.9 ст.165 та ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні 21.01.2022 прийнято судове рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,
17.10.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аскор Компані» (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДІЕЙЧ ІОКРЕЙН" (Орендар) укладено договір оренди нерухомого майна № В-171017-111 (надалі Договір), згідно з предметом якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування (оренду) частину нежитлового приміщення у об'єкту нерухомості (приміщення № №210, 211, 212) загальною площею 105,9 кв.м., що розташовані на 2 поверсі будівлі за адресою: м. Вінниця, вул. М. Оводова, 51/Соборна, 24. (а.с. 7-19)
За змістом п. 3.1. Договору приміщення передається Орендодавцем та приймається Орендарем за Актом приймання (№2) із зазначенням, технічного стану приміщення, іншої необхідної інформації. Акт приймання (№2) підписується уповноваженими представниками Орендодавця та Орендаря, і з моменту його підписання є невід'ємною частиною цього Договору.
Підписання Сторонами Акту приймання (№2) свідчить про фактичну передачу об'єкту оренди в оренду від Орендодавця а тягне за собою нарахування орендної плати за користування об'єктом оренди. (п. 3.2. Договору)
Відповідно до п. 4.2. Договору строком оренди об'єкту оренди є період, протягом якого Орендар має право користуватись об'єктом оренди відповідно до умов Договору та повинен сплачувати орендну плату та інші передбачені цим Договором платежі. Перебіг строку оренди починається в день початку оренди та закінчується в день закінчення оренди.
Плата за користування об'єктом оренди (орендна плата) обчислюється з моменту передання Орендодавцем об'єкту оренди Орендарю за Актом приймання (№2) (Додаток №2 до Договору). (п. 5.1. Договору)
Вартість оренди за умовами цього Договору за один календарний місяць, розраховується, виходячи з базової орендної ставки вказаної в Додатку №5 до цього Договору. (п. 5.2. Договору)
Орендна плата за користування об'єктом оренди, вказаного в п. 1.1. цього Договору, розраховується в гривнях, виходячи з базової орендної ставки, наведеної в Додатку №5 до цього Договору та помноженої на офіційний курс долару США до української гривні за офіційним курсом Національного Банку України. Орендна плата сплачується Орендарем щомісячно, авансовим платежем (передоплата), не пізніше 5 (п'ятого) числа місяця, що передує оплачуваному місяцю. (п. 5.3. Договору)
Відповідно до п. 5.8. Договору до складу орендної плати за даним Договором не входить плата за комунальні послуги, телекомунікаційні послуги, послуги з утримання будинку (експлуатаційні витрати), плата за землю, податок на нерухомість інші платежі, пов'язані із використанням об'єкту оренди. Такі платежі нараховуються з дати підписання Сторонами Акту доступу (№1) та здійснюються протягом 20 днів після закінчення поточного розрахункового місяця на підставі показань відповідних лічильників (вода, електроенергія) та розрахунковим методом пропорційно до займаної площі орендованого приміщення (тепло) та згідно з діючими тарифами. Зазначені кошти сплачуються Орендарем протягом 5-ти календарних днів з моменту отримання відповідного рахунку від Орендодавця.
Перелік послуг, що надаються за цим Договором, вартість експлуатаційних послуг наведено в Додатках №№ 4,5 до цього Договору, що є його невід'ємною частиною. (п. 5.8.3. Договору)
Цей Договір вступає в силу з моменту його підписання Сторонами та діє до моменту повного виконання Сторонами взятих на себе договірних зобов'язань. (п. 4.1. Договору)
На виконання умов Договору, Орендодавець передав, а Орендар прийняв в оренду об'єкт оренди, що підтверджується Актом приймання-передачі нежитлового приміщення від 01.02.2018. (а.с. 48)
Як вказує позивач, щомісяця на адресу Орендаря направлялись відповідні рахунки, що включали орендну плату та інші платежі передбачені Договором. Проте, Орендарем зазначені рахунки були сплачені не в повному обсязі, і за період з 01.04.2019 по 17.07.2019 у Орендаря перед Орендодавцем виникла заборгованість у розмірі 461 100,26 грн, що Сторонами зафіксовано а акті взаємних розрахунків за період 2019 року. (а/c/ 46. 47)
17.09.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аскор Компані» (Орендодавець), Товариством з обмеженою відповідальністю "ДІЕЙЧ ІОКРЕЙН" (Старий Орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СТРІТ ЕКСПРЕС КОМПАНІ» (Новий Орендар) укладено Додаткову угоду № 1 до Договору оренди нерухомого майна № В-171017-111 від 17.10.2017 ( а.с. 37-40) про наступне:
Сторони погодилися замінити одну із Сторін Договору, а саме передати Новому Орендарю усі права та обов'язки Старого Орендаря за Договором.
З 18 липня 2019 року Старий Орендар передає, а Новий Орендар приймає на себе усі права і обов'язки Старого Орендаря за Договором, а також відповідальність за неналежне виконання зобов'язань Старим Орендарем за Договором.
Усі платежі за Договором, сплачені Старим Орендарем до 18.07.2019, включаючи забезпечувальні платежі, вважаються сплаченими Новим Орендарем і не підлягають поверненню Старому Орендареві. Усі борги Старого Орендаря за Договором, які з'явилися до 18.07.2019 в розмірі 461 100,26 грн, що виникли за період з 01.04.2019 по 17.07.2019, мають бути сплачені Новим Орендарем на рахунок Орендодавця на його вимогу у встановленому Орендодавцем порядку і терміни.
У зв'язку з бажанням Нового Орендаря зменшити площу орендованого приміщення Сторони погодили внести зміни до п. 1.1. Договору починаючи з 18.07.2019 викласти його в новій редакції: « 1.1. Згідно з умовами цього Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування частину нежитлового приміщення у Комплексі, що наведений в п. 1.2.7. цього Договору, а саме: приміщення №№ 210, 211 загальною площею 70 кв.м.».
Сторонами внесено зміни до п. 5.2. Договору, виклавши його в редакції наступного змісту: « 5.2. Орендна плата за користування об'єктом оренди , вказаного в п. 1.1. цього Договору розраховується в гривнях, виходячи з базової орендної ставки, наведеної в Додатку № 5 до цього Договору та помноженої на курс долару США до української гривні за офіційним курсом Національного банку України на дату виставлення рахунку, який формується в останній день (або наступний робочий день, якщо такий день припадає на вихідний чи неробочий день) місяця, що передує оплачуваному та з врахуванням п. 5.3. Договору та сплачується Орендарем до 5 числа місяця, що передує оплачуваному.»
За Актом приймання-передачі нежитлового приміщення (повернення) від 17.07.2019 Орендарем повернуто Орендодавцю частину нежитлового приміщення №212, загальною площею 35,9 кв.м.. (а.с. 43)
11.05.2020 між Сторонами укладено Додаткову угоду № 2 до Договору відповідно до якої Сторони дійшли згоди припинити дію Договору 30 червня 2020 року, останнім днем строку оренди визначено 30.06.2020. Крім того, Сторонами узгоджено розмір базової орендної ставки, в період з 11.05.2020 по 30.06.2020, за користування 1 кв.м. приміщення в сумі 33,60 доларів США. (а.с. 45)
30.06.2020 Сторонами підписано акт приймання-передачі (повернення) нежитлових приміщень, за яким Орендар повернув, а Орендодавець прийняв нежитлові приміщення (№№ 210,211) загальною площею 70,0 кв.м., що розташовані на 2 поверсі нежитлового будинку, Корпус №2. (а.с. 49)
За доводами позивача, відповідачу щомісячно наручно вручалися акти наданих послуг та відповідні рахунки, що включали орендну плату та інші передбачені Договором орендні платежі. Проте, відповідач оплату відповідних рахунків здійснював несвоєчасно, сплачував не в повному обсязі. Крім того, не всі акти наданих послуг були підписані з боку відповідача та повернуті на адресу позивача.
Тому, за розрахунком позивача, заборгованість відповідача, станом на дату подання позовної заяви, становить 552 687,14 грн, яка складається з заборгованості за період з 01.04.2019 по 17.07.2019 в сумі 461 100,26 грн, та заборгованості за період з 18.07.2019 по 30.06.2020 в сумі 91 596,88 грн.
26.08.2020 позивачем направлено на адресу відповідача вимоги (№ 2608/20-01 від 26.08.2020, № 2608/20-02 від 26.08.2020) про сплату заборгованості з орендної плати в загальному розмірі 552 687,14 грн, які відповідачем залишені без відповіді та задоволення. (а.с. 52, 53, 85-87)
З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов наступних висновків.
Між сторонами виникли зобов'язання, які мають правову природу договору про оренду майна а, відтак, правовідносини, які виникли у зв'язку з його виконанням регулюються положеннями глави 58 ЦК України, глави 30 ГК України.
Згідно із ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Статтею 193 Господарського кодексу України унормовано, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ч.ч. 1, 6 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі (ч.ч. 1, 4 ст.286 ГК України).
Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Згідно із ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Як встановлено судом, на виконання умов укладеного Договору 01.02.2018 між Орендодавцем та Старим Орендарем підписано акт приймання-передачі нежитлових приміщень, за яким Старий Орендар прийняв в строкове платне користування об'єкт оренди (приміщення №№ 210, 211, 212, загальною площею 105,9 кв.м.)
Підписавши Додаткову угоду № 1 до Договору Новий Орендар визнав заборгованість за Договором за період з 01.04.2019 по 17.09.2019 в розмірі 461 100,26 грн, та зобов'язався погасити її за вимогою Орендаря.
26.08.2020 Орендарем направлено на адресу Нового Орендаря направлено вимогу № 2608/20-01 від 26.08.2020 про сплату заборгованості в розмірі 461 100,26 грн в строк до 10.09.2020. Проте, вимога Орендодавця Новим Орендарем не виконана.
Окрім заборгованості, що виникла внаслідок заміни боржника у зобов'язанні (станом на 17.07.2019), у Нового Орендаря виникла заборгованість зі сплати орендних платежів згідно Договору в період з 18.07.2019 по 30.06.2020.
Так, відповідно до матеріалів справи, в період з 18.07.2019 по 30.06.2020 розмір орендної плати та інших платежів за Договором згідно наявних актів надання послуг склав 889 438,36 грн (а.с. 90-116), з яких Новим Орендарем сплачено 797 851,48 грн. (виписки банку а.с. 56-84)
Відтак заборгованість останнього за Договором за визначений вище період складає 91 586,88 грн.
26.08.2020 Орендарем направлено на адресу Нового Орендаря направлено вимогу № 2608/20-02 від 26.08.2020 про сплату заборгованості в розмірі 91 586,88 грн в строк до 10.09.2020, яка залишена без відповіді та виконання.
З урахуванням наведеного, заборгованість відповідача за Договором становить 552 687,14 грн.
Щодо посилань позивача на повернення відповідачем окремих актів надання послуг без підпису, судом встановлено, що акти надання послуг № 3214 від 30.09.2019, № 650 від 31.03.2020, № 1428 від 31.05.2020, № 1714 від 31.05.2020, № 1907 від 31.05.2020, № 2038 від 30.06.2020, № 2225 від 30.06.2020 не підписані відповідачем.
При цьому, виходячи з положень п. 5.3., п. 5.8. Договору відповідач зобов'язався здійснювати орендні платежі щомісячно, не пізніше п'ятого числа місяця що передує оплачуваному місяцю, та інші платежі протягом п'яти календарних днів з моменту отримання відповідного рахунку. Платежі за Договором, згідно п. 4.2. цього Договору, проводяться за весь строк оренди.
Як встановлено судом, об'єкт оренди повернуто відповідачем та прийнято позивачем за актом приймання-передачі (повернення) нежитлових приміщень 30.06.2020.
Враховуючи фактичні обставини справи та відсутність будь-яких доказів, що спростовують дане, згідно норм процесуального закону, відповідач за використання нежитлових приміщень повинен сплатити позивачу орендну плату та інші визначені Договором платежі, і строк виконання цього спірного зобов'язання є таким, що настав.
Тоді як відповідач не подав до суду належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення боргу, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів).
З урахуванням встановлених обставин суд приходить до переконливого висновку про наявність факту порушення відповідачем прав позивача за захистом яких останній звернувся, позаяк матеріалами справи підтверджено факт передачі майна в оренду відповідачу та відсутність повної та своєчасної оплати зі сторони останнього за орендоване майно.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача 552 687,14 грн. заборгованості є правомірною та обґрунтованою.
Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
В силу частини першої статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Обов'язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (стаття 14 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до положень частин 1 та 3 ст. 74, 76 - 79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч.4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За таких обставин, дослідивши всі докази у справі, суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, а відтак суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Витрати позивача на сплату судового збору підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст.129 ГПК України в повному обсязі в сумі 8 290,31 грн.
Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 2, 4, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд,
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРІТ ЕКСПРЕС КОМПАНІ" (проспект Відрадний, буд. 95, літ. Е, м. Київ, 03061; код ЄДРПОУ 39553719) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АСКОР КОМПАНІ" (вул. Саксаганського, буд. 36Д, м. Київ, 01033; код ЄДРПОУ 39171589) 552 687 грн. 14 коп. - боргу та 8 290 грн. 31 коп. - витрат зі сплати судового збору.
Примірник повного судового рішення надіслати сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та на відому суду адреcу електронної пошти позивача - ІНФОРМАЦІЯ_1.
Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.
Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду, в порядку та строки визначені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне рішення складено 26 січня 2022 р.
Суддя Василь МАТВІЙЧУК
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу (вул. Саксаганського, буд. 36Д, м. Київ, 01033)
3 - відповідачу (проспект Відрадний, буд. 95, літ. Е, м. Київ, 03061)