ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
20 січня 2022 року Справа № 902/481/21
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Василишин А.Р., суддя Петухов М.Г. , суддя Грязнов В.В.
при секретарі судового засідання Пузирко В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Вінницької області від 30 вересня 2021 року в справі №902/481/21(суддя - Матвійчук В.В.)
час та місце ухвалення рішення: 30 вересня 2021 року; м. Вінниця, вул. Пирогова, 29; вступна і резолютивна частина проголошена о 17:40 год; повний текст рішення складено 6 жовтня 2021 року
за позовом ОСОБА_1
до:
Відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма побутового обслуговування "ДІАНА"
Відповідача 2: ОСОБА_2
Відповідача 3: ОСОБА_3
Відповідача 4: Приватного нотаріуса Лукашенка Володимира Борисовича
про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, визнання недійсним статуту товариства, визнання протиправною реєстраційну дію
за участю представників сторін:
від Позивача - ОСОБА_4 ;
від Відповідача 1, 2, 3, 4 - Шишковська А.Б..
ОСОБА_1 (надалі - Позивач) звернулася до Господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма побутового обслуговування "ДІАНА" (надалі - Відповідач 1), ОСОБА_2 (надалі - Відповідач 2), ОСОБА_3 (надалі - Відповідач 3), приватного нотаріуса Лукашенка Володимира Борисовича (надалі - Відповідач 4) про:
· визнання недійсним рішення загальних зборів засновників (учасників) Відповідача 1, оформленого протоколом №6 від 23 січня 2019 року;
· визнання недійсним Статуту Відповідача 1 в новій редакції, затвердженого рішенням загальних зборів засновників (учасників) Відповідача 1, що оформлене протоколом №6 від 23 січня 2019 року;
· визнання протиправною дію Відповідача 4 щодо внесення в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційного запису № 11741050006004444 від 30 січня 2019 року щодо реєстрації Статуту Відповідача 1 в новій редакції, затвердженого рішенням загальних зборів засновників (учасників) Відповідача 1, що оформлене протоколом №6 від 23 січня 2019 року.
В обґрунтування позовних вимог Позивач вказує, що є учасником Відповідача 1 з часткою у статутному фонді 922 грн (1,77%). Рішенням загальних зборів від 23 січня 2019 року (протокол № 6) затверджено нову редакція Статуту Відповідача 1, чим порушено права Позивача, що полягають в обмеженні його прав як учасника товариства, позбавленні будь-якого впливу на прийняття тих рішень, які мали прийматись не більшістю голосів, а двома третями чи одностайним голосуванням. До того ж, як зазначає Позивач, він був позбавлений тих гарантій впливу на прийняття рішень у Товаристві, які були наданні в зв'язку із положеннями Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».
Позивач стверджує, що порушено порядок скликання загальних зборів учасників Товариства, а саме не виконано вимоги щодо повідомлення про проведення загальних зборів учасників Товариства. Статут Відповідача 1 прийнятий в перехідний річний період з моменту набуття чинності положеннями Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», а саме 23 січня 2019 року, але всупереч Закону Статут у новій редакції не був приведений у відповідність до нього. Більше того, за доводами Позивача, загальні збори учасників Відповідача 1 від 23 січня 2019 року не були проведені взагалі на підтвердження чого надано заяви свідків.
Рішенням Господарського суду Вінницької області від 30 вересня 2021 року в задоволенні позову відмовлено (том 2, а.с. 64-79).
Приймаючи дане рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що за змістом заявлених Позивачем позовних вимог, у даному спорі обов'язковим є встановлення факту присутності представника Позивача (споживача) під час складення акту про порушення чи спростування цього факту. Оцінюючи заяви свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , як доказ у цій справі, господарський суд в оскаржуваному рішенні вказав, що ці особи є зацікавленими особами, оскільки, з їхніх слів, підставами написання таких заяв став спір між ними та керівником Відповідача 1 щодо вартості їх частки у статутному фонду, а тому такі заяви не можуть бути безсторонніми, та відповідно прийняті судом як докази у справі. Відповідно до протоколу № 6, на загальних зборах 23 січня 2019 року були присутні учасники які володіють 91,02% в статутному капіталі Відповідача 1. Учасники, які володіють 8,98% в статутному капіталі Відповідача 1 у зв'язку із смертю не приймали участь на зборах. Відтак, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що на загальних зборах 23 січня 2019 року були присутні учасники, які в сукупності володіють 91,02 відсотками голосів, збори були повноважними щодо розгляду винесених на них питань; загальні збори товариства проведені при наявності кворуму; на зборах приймалися рішення, які були включені до порядку денного що належать до компетенції загальних зборів.
При цьому суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні вказав про те, що порушення під час проведення загальних зборів можна поділити на безумовні, тобто ті, які мають наслідком безумовне визнання прийнятих на цих зборах рішень недійсними і ті, які хоч і допускаються, однак не завжди призводять до недійсності рішень загальних зборів. Крім того, для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.
Разом з тим суд першої інстанції відмовив в задоволені позову, оскільки Позивачем не доведено, що Відповідачем 1 вчинялися будь-які дії, які порушували права Позивача, як учасника товариства, як і не наведено безумовних підстав для визнання недійсним рішення загальних зборів, а тому суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову щодо визнання недійсним рішення загальних зборів засновників (учасників) Відповідача 1, оформленого протоколом №6 від 23 січня 2019 року. Відтак суд констатував відсутність підстав для визнання недійсним Статуту Відповідача 1 у новій редакції та протиправними реєстраційних дій приватного нотаріуса Лукашенка В.Б., що має наслідком відмову у задоволенні позову у повному обсязі.
Позивач не погоджуючись з винесеним судом першої інстанції рішенням, звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (том 2, а.с. 99-112), в якій з підстав, висвітлених в ній, просив скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове рішення, яким повністю задоволити позовні вимоги.
Мотивуючи дану апеляційну скаргу, Позивач звертає увагу апеляційного суду на те, що Рішенням загальних зборів від 23 січня 2019 року (протокол № 6) затверджено нову редакція Статуту Відповідача 1, чим порушено права Позивача, що полягають в обмеженні його прав як учасника товариства, позбавленні будь-якого впливу на прийняття тих рішень, які мали прийматись не більшістю голосів, а двома третями чи одностайним голосуванням. До того ж, як зазначає Позивач, він був позбавлений тих гарантій впливу на прийняття рішень у Товаристві, які були наданні в зв'язку із положеннями Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю». Позивач стверджує, що порушено порядок скликання загальних зборів учасників Товариства, а саме не виконано вимоги щодо повідомлення про проведення загальних зборів учасників Відповідача 1. В протоколі від 16 січня 2019 року про якій вказує суд першої інстанції не зазначено про те, що учасники Відповідача 1 повідомленні про проведення загальних зборів 23 січня 2019 року. Статут Відповідача 1 прийнятий в перехідний річний період з моменту набуття чинності положеннями Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», а саме 23 січня 2019 року, але всупереч Закону Статут у новій редакції не був приведений у відповідність до нього. Більше того, за доводами Позивача, загальні збори учасників Відповідача 1 від 23 січня 2019 року не були проведені взагалі на підтвердження чого надано заяви свідків.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23 листопада 2021 року (том 2, а.с. 128) було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Позивача на рішення Господарського суду Вінницької області від 30 вересня 2020 року по справі № 906/1336/19. Запропоновано сторонам по справі в строк протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали надати через канцелярію суду відзив на апеляційну скаргу з доданням доказів його надсилання апелянту.
На адресу Північно-західного апеляційного господарського суду надійшов відзив від представника Відповідачів в котрому з підстав, зазначених у даному відзиві, представник Відповідачів просив залишити апеляційну скаргу Позивача без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. При цьому представник Відповідачів вказав, що за змістом протоколу № 6 від 23 січня 2019 року на зборах були присутні Учасники Товариства, зазначені у змінах до статуту товариства, які володіють 91,02% в статутному капіталі товариства. Позивачу, як і іншим учасникам Відповідача 1, були направлені повідомлення про проведення зборів з зазначенням порядку денного, як передбачено пунктом 7.14 Статуту (в діючій на час проведення зборів редакції). Представник Відповідача вказує, що Позивач був присутній на зборах, приймав участь у голосуванні поряд з іншими учасниками. Представник Відповідачів вказав, що у зв'язку з тим, що Позивач утримався від голосування, підпис Позивача на Статуті в новій редакції відсутній (том 2, а.с. 137-143).
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21 грудня 2021 року справу №902/481/21 було призначено на 20 січня 2022 року об 14:00 год..
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21 грудня 2021 року було задоволено клопотання представника Відповідача 1, Відповідача 2, Відповідача 3, Відповідача 4 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції та призначено розгляд справи в режимі відеоконференції з Господарським судом Вінницької області.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12 січня 2022 року було задоволено клопотання представника Позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції та призначено розгляд справи в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
В судовому засіданні від 20 січня 2022 року, яке було проведено в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, представник Позивача підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове рішення яким повністю задоволити позовні вимоги. Зазначив, про те, що Позивач не брав участь у загальних зборах Відповідача 1 та такі збори саме 23 січня 2019 року не відбувалися, що підтверджується заявами свідків. Позивачка жодним чином не була повідомлена про проведення таких зборів, що позбавило її права на участь в управлінні Відповідачем 1. В протоколі від 16 січня 2019 року про якій вказує суд першої інстанції не зазначено про те, що учасники Відповідача 1 повідомленні про проведення загальних зборів 23 січня 2019 року. Статут Відповідача 1 прийнятий в перехідний річний період з моменту набуття чинності положеннями Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», а саме 23 січня 2019 року, але всупереч Закону Статут у новій редакції не був приведений у відповідність до нього. Більше того, за доводами Позивача, загальні збори учасників Відповідача 1 від 23 січня 2019 року не були проведені взагалі на підтвердження чого надано заяви свідків. Представник Позивача наголосив на порушенні прав Позивача як мінімум пунктом 8.5 Статуту, котрий суперечить чинному законодавству щодо кількісного складу учасників для прийняття відповідного рішення.
В судовому засіданні від 20 січня 2022 року, яке було проведено в режимі відеоконференції, представник Відповідача 1, Відповідача 2, Відповідача 3, Відповідача 4 заперечив проти доводів апеляційної скарги Позивача, просив залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційну скаргу Позивача без задоволення. Зазначивши, що за змістом протоколу № 6 від 23 січня 2019 року на зборах були присутні Учасники Товариства, зазначені у змінах до Статуту товариства, які володіють 91,02% в статутному капіталі товариства. Позивачу, як і іншим учасникам Відповідача 1, були направлені повідомлення про проведення зборів з зазначенням порядку денного, як передбачено пунктом 7.14 Статуту (в діючій на час проведення зборів редакції). Представник Відповідача вказав, що Позивач був присутній на зборах, приймав участь у голосуванні поряд з іншими учасниками. Представник Відповідачів вказав, що у зв'язку з тим, що Позивач утримався від голосування, підпис Позивача на Статуті в новій редакції відсутній (том 2, а.с. 137-143). Також, представник Відповідачів вказав, що на даний час готується проект змін до Статуту Відповідача, який буде вирішуватися на загальних зборах Відповідача 1 про що вже розіслані повідомлення учасникам Відповідача 1.
Заслухавши пояснення представників Позивача, Відповідача 1, Відповідача 2, Відповідача 3, Відповідача 4 дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги Позивача стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що оскаржуване рішення Господарського суду Вінницької області слід скасувати в частині відмовив у визнанні недійсним Статуту Відповідача 1 в новій редакції, затвердженого рішенням загальних зборів засновників (учасників), що оформлене протоколом №6 від 23 січня 2019 року та прийняти в цій частині нове рішення, яким позов в цій частині задоволити частково, визнати недійсним пункт 8.5 Статуту Відповідача 1. В решті рішення Господарського суду Вінницької області залишити без змін.
При цьому суд апеляційної інстанції виходив з наступного.
Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, що Відповідач 1 є товариством з обмеженою відповідальністю є юридичною особою, яка створена згідно законодавства України, шляхом викупу майна орендного підприємства побутового обслуговування «ДІАНА» на підставі договору купівлі-продажу № 29 від 25 січня 1994 року за домовленістю між фізичними особами про добровільне об'єднання часток власних засобів.
Відповідно до пункту 1.2 Статуту Відповідача 1 (в редакції затвердженій рішенням загальних зборів учасників товариства, оформленого протоколом №1 від 4 жовтня 1994 року), яка була діючою на момент виникнення спірних правовідносин, учасниками Товариства згідно Установчого договору є громадяни України: ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_2 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_8 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_6 , ОСОБА_23 , ОСОБА_3 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_5 , ОСОБА_26 , ОСОБА_9 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 .
8 жовтня 1997 року до Установчого договору Відповідача 1 внесено зміни, якими для забезпечення діяльності Відповідача 1, за рахунок учасників створюється статутний фонд у розмірі 52000 грн.
У статті 32 Установчого договору в редакції від 8 жовтня 1997 року учасниками Відповідача 1 є 32 фізичні особи, в тому рахунку й Позивач з часткою в розмірі 922 грн, що становить 1,77% статутного фонду Відповідача 1.
Відповідно до пункту 7.1 Статуту Відповідача 1, органами управління Відповідача 1 є збори учасників, директорія, яку очолює генеральний директор, ревізійна комісія.
Вищим органом управління, в силу пункту 7.2 Статуту Відповідача 1 є збори учасників, які складаються з учасників або призначених ними представників.
Згідно пунктів 7.4, 7.8 Статуту Відповідача 1 кількість голосів кожного з учасників у зборах визначається у відсотках пропорційно розміру частки учасника у статутному фонді; збори вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники або їх представники, що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів, а з питань, які потребують одностайності - всі учасники.
Збори учасників вправі приймати рішення тільки по питаннях, включених до порядку денного, який повинен бути розісланий учасникам не менш ніж за 15 днів до початку зборів.
16 січня 2019 року відбулись загальні бори учасників Відповідача 1, які оформлені протоколом № 5 (том 1, а.с. 231-232).
Як вбачається з протоколу №5 на зборах були присутні учасники Відповідача 1, зазначені у змінах до Статуту Відповідача 1 зареєстрованих 21 жовтня 1997 року управлінням економіки Вінницького міськвиконкому (наказ № 207), які володіють 91,02% в статутному капіталі Відповідача 1. Учасники, які володіють 8,98% в статутному капіталі Товариства ( ОСОБА_30 , ОСОБА_17 , ОСОБА_28 , ОСОБА_27 ) у зв'язку зі смертю не приймають участь у зборах.
Учасниками обрано головою зборів Відповідача 2, секретарем - Відповідача 3.
Загальними зборами розглянуто питання порядку денного та прийнято наступні рішення.
· внести актуальні відомості про учасників Відповідача 1;
· змінити місцезнаходження Відповідача 1 на адресу: 21001, Вінницька область, м. Вінниця, вул. Замостянська, буд. 26/58;
· змінити найменування Відповідача 1 наступним: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма побутового обслуговування «ДІАНА»;
· надати повноваження Відповідачу 3 подати документи державному реєстратору для внесення змін до установчих документів та відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та громадських формувань.
17 січня 2019 року приватним нотаріусом Лукашенко Володимиром Борисовичем проведено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу Відповідача 1, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вчинено реєстраційний запис №11741070004004444, з внесенням 17 січня 2019 року відповідних виправлень за реєстраційним номером запису № 11747770005004444.
23 січня 2019 року відбулись Загальні збори учасників Відповідача 1, результати яких оформлено протоколом №6 (том 1, а.с. 91-92).
Учасниками обрано головою зборів Відповідача 2, секретарем - Відповідача 3.
На вирішення загальних зборів учасників Відповідача 1 винесено наступні питання:
· розгляд питання про приведення у відповідність до вимог закону Статут Відповідача 1, затвердження та підписання нової редакції;
· розгляд питання про внесення актуальних відомостей про учасників;
· розгляд питання про подання документів для внесення змін до установчих документів та відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та громадських формувань.
За результатами обговорення загальними зборами було прийнято наступні рішення щодо питань викладених у порядку денному:
· привести у відповідність до вимог закону Статут Відповідача 1, затвердити та підписати нову редакції;
· внести актуальні відомості до учасників Відповідача 1;
· надати повноваження Відповідачу 2 подати документи державному реєстратору для внесення змін до установчих документів та відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та громадських формувань.
По першому - третьому питаннях голосували «за» - 75,59%, «утримались» - 15, 43%, «проти - « 0».
30 січня 2019 року Відповідачем 4 проведено державну реєстрацію Статуту Відповідача 1, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вчинено реєстраційний запис №11741050006004444.
Позивач вважає, що рішення загальних зборів учасників Відповідача 1, оформлене протоколом № 6 від 23 січня 2019 року та Статут в новій редакції, затверджений протоколом № 6 від 23 січня 2019 року підлягають визнанню недійсними в зв'язку із порушенням порядку скликання загальних зборів учасників Відповідача 1, так як не виконано вимоги щодо повідомлення про проведення загальних зборів учасників Відповідача 1, чим порушено її права, що полягають в обмеженні прав як учасника товариства, позбавленні будь-якого впливу на прийняття тих рішень, які мали прийматись не більшістю голосів, а двома третями чи одностайним голосуванням.
Вказані обставини, на думку Позивача, свідчать про наявність підстав для визнання рішення загальних зборів учасників Відповідача 1 недійсним, визнання недійсним Статуту та визнання протиправною дію Відповідача 4 щодо реєстрації Статуту Відповідача 1, що і стало підставою для звернення Позивача до суду, за захистом порушеного, на його думку права, з даним позовом.
Аналізуючи встановлені обставини справи та переглядаючи спірні правовідносини на предмет наявності правових підстав для задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції приймає до уваги наступні положення діючого законодавства з урахуванням фактичних обставин по справі.
Згідно з частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Пунктом 3 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.
В силу дії статті 167 Господарського кодексу України, корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
За змістом статті 32 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»: загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства; статутом товариства може бути визначений інший орган, уповноважений на скликання загальних зборів учасників; виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства; виконавчий орган товариства зобов'язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства; повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення; статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення; у повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін; виконавчий орган товариства приймає рішення про включення запропонованих питань до порядку денного загальних зборів учасників; пропозиції учасника або учасників товариства, які в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства, підлягають обов'язковому включенню до порядку денного загальних зборів учасників; у такому разі таке питання вважається автоматично включеним до порядку денного загальних зборів учасників; після надсилання повідомлення, передбаченого частиною третьою цієї статті, забороняється внесення змін до порядку денного загальних зборів учасників, крім включення нових питань відповідно до частини сьомої цієї статті; виконавчий орган товариства зобов'язаний повідомити учасників товариства про внесення змін до порядку денного не менше ніж за 10 днів до запланованої дати загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства, відповідно до частини четвертої цієї статті; до порядку денного можуть бути внесені будь-які зміни за згодою всіх учасників товариства; у такому разі положення частин восьмої і дев'ятої цієї статті не застосовуються; виконавчий орган товариства зобов'язаний надати учасникам товариства можливість ознайомитися з документами та інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного на загальних зборах учасників. Виконавчий орган товариства забезпечує належні умови для ознайомлення з такими документами та інформацією за місцезнаходженням товариства у робочий час, якщо інший порядок не передбачений статутом товариства.
Таким чином колегія суддів констатує, що спосіб захисту порушеного права, як визнання недійсними окремих рішень Загальних зборів акціонерів Відповідача 1, яке оформлене Протоколом № 6, відповідає положенням чинного законодавства.
Поряд з тим колегія суду наголошує на тому, що апелянтом в апеляційній скарзі не оскаржено факт відмовив в задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправною реєстраційну дію Відповідача 4 щодо реєстрації Статуту Відповідача 1 в новій редакції (в той же час, зважаючи на таку позовну вимоги про визнання протиправної реєстраційної дії щодо реєстрації Статуту Відповідача 1, колегія суддів зазначає, що судом апеляційної інстанції частково задоволено позовну вимогу Позивача та визнано недійсним лише пункт 8.5 Статуту Відповідача 1 ( а не Статут в цілому), що є цілком достатньою підставою для приведення такого Статуту у відповідність до вимоги статті 35 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», з подальшою реєстрацією таких змін, відтак позовна вимоги про визнання протиправної реєстраційної дії щодо реєстрації Статуту Відповідача 1 не підлягає до задоволеня).
Частиною 1 статті 25 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що апеляційні господарські суди переглядають в апеляційному порядку судові рішення місцевих господарських судів, які знаходяться у межах відповідного апеляційного округу (території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного господарського суду).
Колегія суддів констатує, що статтею 269 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї; суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
З урахуванням меж розгляду справи судом апеляційної інстанції, визначених статтею 269 Господарського апеляційного кодексу України, апеляційний господарський суд здійснює перегляд справи за наявними у ній доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Предметом апеляційного оскарження та, відповідно, апеляційного розгляду у даній справі є рішення місцевого господарського суду в частині щодо порушення корпоративних прав Позивача проведеними оскаржуваними зборами від 23 січня 2017 року та щодо затвердження нової редакції Статуту Відповідача 1 такими зборами.
Розглядаючи позовну вимогу Позивача щодо визнання недійсним Рішення загальних зборів, в правовому полі нормативно-правового регулювання корпоративних відносин, колегія суддів досліджує дану вимогу саме з огляду на порушення оскаржуваним Рішенням прав та охоронюваних інтересів Позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
З врахуванням серйозності та важливості основного доводу Позивача, що неповідомленням його про проведення загальних зборів було порушено його права як учасника та засновника Відповідача 1 та в цілому право на участь у діяльності Відповідача 1 із врахуванням питань, які підлягали розгляду та вирішення на оскаржуваних загальних зборах.
У частині 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України зазначається, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно з частиною 2 статті 45 Господарського процесуального кодексу України позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.
При вирішенні корпоративного спору господарський суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання.
Отже, підставами для визнання рішення загальних зборів недійсним є не лише його невідповідність вимогам чинного законодавства, а також наявність факту по-рушення у зв'язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача. Відсутність обставин, які підтверджували б наявність таких порушень невизнанання чи оспорювання права або охоронюваного законом інтересу особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.
Аналогічна правова позиція наведена в постанові Верховного Суду від 17 березня 2021 року по справі № 924/378/20
В силу дії частини 3 статтею 80 Господарського кодексу України товариством з обмеженою відповідальністю є господарське товариство, що має статутний капітал, поділений на частки, і несе відповідальність за своїми зобов'язаннями тільки своїм майном.
У пункті 1 частини 1 статті 5 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" встановлено, що учасники товариства мають право брати участь в управлінні товариством у порядку, передбаченому цим Законом та статутом товариства.
Частинами 1, 2 статті 29 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" встановлено, що загальні збори учасників є вищим органом товариства. Кожен учасник товариства має право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників.
Таким чином, право брати участь в управлінні товариством може бути реалізовано учасником товариства при прийнятті участі у загальних зборах товариства, на яких вирішують ті чи інші питання діяльності товариства.
Порядок скликання загальних зборів учасників унормовано статтею 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", відповідно до якої загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Статутом товариства може бути визначений інший орган, уповноважений на скликання загальних зборів учасників. Виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов'язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства. Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення. У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін.
Порушення під час проведення загальних зборів можна поділити на безумовні, тобто ті, які мають наслідком безумовне визнання прийнятих на цих зборах рішень недійсними і ті, які хоч і допускаються, однак не завжди призводять до недійсності рішень загальних зборів.
Отже, не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.
Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.
Права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо. Неповідомлення учасника товариства про проведення загальних зборів в установленому законом та статутом порядку також порушує його права, зокрема право на участь у загальних зборах товариства та, відповідно, на участь в управлінні товариством, що може бути підставою для визнання рішень загальних зборів господарського товариства недійсними.
Для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів) товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства.
Водночас, матеріали справи не містять доказів повідомлення Позивача про час та місце проведення спірних загальних зборів учасників Відповідача 1. При цьому, апеляційним господарським судом встановлено, що Позивачу при зверненні до суду з даною позовною вимогою необхідно довести порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства.
Відповідно до правових висновків Верховного Суду, що містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 22 жовтня 2019 року в справі № 923/876/16, у справах з позовною вимогою про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, заявленою з підстав неповідомлення позивача як учасника товариства про проведення зборів, на яких прийняті спірні рішення, судам при вирішенні питання щодо порушення прав учасника товариства спірним рішенням слід з'ясувати дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори, яке є складовою скликання зборів, а також щодо відповідності змісту повідомлення вимогам закону та статуту товариства, оскільки своєчасне і належне повідомлення учасника товариства про скликання загальних зборів, що містить вичерпну інформацію щодо проведення зборів, є важливим для формування волі при прийнятті рішень загальними зборами, аби кожен з учасників міг належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на зборах, та повноцінно взяти участь у їх обговоренні. Якщо учасник (або його представник) узяв участь у загальних зборах і голосував на них, то ця обставина сама собою не обов'язково свідчить про те, що учасник був належним чином повідомлений про збори і мав змогу підготуватися до розгляду питань порядку денного.
Для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.
Отже у справах з позовною вимогою про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, заявленою з підстав неповідомлення позивача як учасника товариства про проведення зборів, на яких прийняті спірні рішення, судам при вирішенні питання щодо порушення прав учасника товариства спірним рішенням необхідно з'ясувати дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори, яке є складовою скликання зборів, а також щодо відповідності змісту повідомлення вимогам закону та статуту товариства, оскільки своєчасне і належне повідомлення учасника товариства про скликання загальних зборів, що містить вичерпну інформацію щодо проведення зборів, є важливим для формування волі при прийнятті рішень загальними зборами, аби кожен з учасників міг належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на зборах, та повноцінно взяти участь у їх обговоренні. Якщо учасник (або його представник) узяв участь у загальних зборах і голосував на них, то ця обставина сама собою не обов'язково свідчить про те, що учасник був належним чином повідомлений про збори і мав змогу підготуватися до розгляду питань порядку денного.
Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 22 жовтня 2019 року в справі №923/876/16.
23 січня 2019 року відбулись Загальні збори учасників Відповідача 1, результати яких оформлено протоколом №6 (том 1, а.с. 91-92).
Учасниками обрано головою зборів Відповідача 2, секретарем - Відповідача 3.
На вирішення загальних зборів учасників Відповідача 1 винесено наступні питання:
· розгляд питання про приведення у відповідність до вимог закону Статут Відповідача 1, затвердження та підписання нової редакції;
· розгляд питання про внесення актуальних відомостей про учасників;
· розгляд питання про подання документів для внесення змін до установчих документів та відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та громадських формувань.
За результатами обговорення загальними зборами було прийнято наступні рішення щодо питань викладених у порядку денному:
· привести у відповідність до вимог закону Статут Відповідача 1, затвердити та підписати нову редакції;
· внести актуальні відомості до учасників Відповідача 1;
· надати повноваження Відповідачу 2 подати документи державному реєстратору для внесення змін до установчих документів та відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та громадських формувань.
По першому - третьому питаннях голосували «за» - 75,59%, «утримались» - 15, 43%, «проти - « 0».
Відтак, із даного протоколу вбачається, що на ньому було вирішено питання щодо приведення у відповідність до вимог закону Статут Відповідача 1, із змістом якого в свою чергу не погоджується Позивач, що й стало підставою для звернення до суду із окремою позовною вимогою про визнання недійсним Статуту Відповідача 1.
Разом з тим апеляційний господарський суд наголошує на тому, що в прийнятому рішенні, котре оскаржує Позивач прийнято рішення про приведення у відповідність до вищевказаного Закону Статуту Відповідача 1.
Провести такі зміни по суті покладено на відповідні юридичні особи самим Законом за змістом котрого такі особи зобов'язано на протязі року, з дня прийняття Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", привести свої Статути у відповідність до вимог Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".
Відтак саме прийняття рішення про приведення Статуту у відповідність до вимог законодавства та вчинення дій щодо виконання вказаного рішення (без порушення норм законодавства у відповідність до яких приведено Статут), по суті не може порушувати права учасника, оскільки саме такі дії є обов'язковими в силу дії закону.
Отже, саме рішення загальних зборів учасників від 23 січня 2019 року не спричинило негативних наслідків для Позивача з огляду на прийняття рішення про приведення Статуту Відповідача 1 у відповідність до вимог закону в силу дії частини 3 розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" з метою врегулювання питання щодо приведення положення статуту Відповідача 1, що не відповідають цьому Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", у відповідність до вимог закону, а в цілому не призвело до порушення права Позивача саме на участь в управлінні Відповідачем 1 (як зазначає Позивач в позовній заяві та апеляційній скарзі).
У зв'язку із цим вже надалі були внесені відповідні зміни до Статуту та здійснена реєстрація відповідних змін, які в подальшому стали самостійною підставою для звернення Позивача з позовом про визнання недійсним Статуту.
Із оскаржуваного протоколу вбачається, що протокол загальних зборів учасників викладено у письмовій формі та підписано головою та секретарем загальних зборів.
Поряд з цим, Позивач наголошує на недотриманні вимог Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» при оформленні протоколу № 6 загальних зборів учасників Відповідача 1 від 23 січня 2019 року посилаючись на те, що оскільки загальні збори не приймали рішення про надання повноважень певним особам або голові і секретарю зборів на підписання вказаного протоколу, останній повинні були підписати засновники (учасники) товариства, які прийняли в них участь.
При цьому, зазначаючи про такі вимоги, що передбаченні статею 15 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», вимоги до оформлення документів, що подаються для державної реєстрації, Позивач залишає поза увагою, що дана стаття містить доповнення у разі прийняття такого рішення загальними зборами, що в цілому застосовується до вимог статті, а саме до прийнятого рішення (рішення уповноваженого органу управління юридичної особи, що подається для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, викладається у письмовій формі, прошивається, пронумеровується та підписується засновниками (учасниками), уповноваженими ними особами або головою та секретарем загальних зборів (у разі прийняття такого рішення загальними зборами)), а невчинення уповноваженими особами таких дій не може бути самостійною підставою для визнання недійсним рішення загальних зборів.
Крім того, зазначаючи про порушення при оформленні протоколу вимоги статті 15 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», вимоги до оформлення документів, що подаються для державної реєстрації, Позивач залишає поза увагою положення частини 4 статті 33 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», яка передбачає, що на загальних зборах учасників, що проводяться відповідно до частини 3 цієї статті, ведеться протокол, у якому фіксуються перебіг загальних зборів учасників та прийняті рішення. Протокол підписує голова загальних зборів учасників або інша уповноважена зборами особа. Кожен учасник товариства, який взяв участь у загальних зборах учасників, може підписати протокол.
Відтак, голова загальних зборів учасників уповноважений на підписання протоколу загальних зборів учасників в силу Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».
Поряд з тим, що оцінивши у сукупності наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність підстав для визнання рішень загальних зборів недійсним у зв'язку з відсутністю доказів дотримання Відповідачем 1 порядку повідомлення учасника про проведення загальних зборів, оскільки зазначене, як встановлено вище в даній постанові, не призвело до порушення корпоративних прав Позивачки, а саме, права на участь у загальних зборах та управління Відповідачем 1. При цьому, судом приймається до уваги і те, що крім посилань на самих порушення порядку повідомлення про загальні збори, Позивач не наводить доводів незаконності прийнятих рішень (також Позивач не вказує, про те, як в разі його ж присутності на оскаржуваних зборах могли б інакше вирішитися питання, з огляду на необхідність, в силу прямої вказівки закону, привести статути товариств у відповідності до вимог діючого законодавства, що й було прийнято на оскаржуваних зборах, питання ж подальшого внесення таких змін та їх зміст, виступає предметом дослідження в даній справі).
В той же час суд зазначає, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.
Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з порушенням прямих вказівок закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного, на розгляд яких не було отримано згоди усіх присутніх на загальних зборах; відсутність протоколу загальних зборів ТОВ; відсутність протоколу загальних зборів акціонерного товариства, підписаного головою і секретарем зборів.
Крім того, для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.
Що ж стосується заяв свідків, на котрі покликається Позивач як на доказ непроведення таких зборів, від 23 січня 2019 року, то колегія суддів зауважує, про те, що відповідно до частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. В зв'язку з цим, суд може дійти висновку про недоведеність можливості встановлення на підставі наданих пояснень осіб фактів, які будуть мати значення для правильного вирішення спору. Відтак, зважаючи на існування підписів на останньому аркуші Статуту Відповідача 1 (20 учасників), заяви свідків не можуть бути доказами, котрі засвідчують не проведення таких зборів, оскільки існування таких підписів не спростовано даними заява, а навпаки підтверджено обставини власноручного підписання документів у нотаріуса. В той же час будь-якого вироку в даній справі щодо шахрайських дій (тощо) на разі не існує. Відтак, в даному випадку мова йде про підтвердження такими заявами саме обставин власноручного підписання документів, а не обставин проведення чи не проведення таких зборів, адже в даній справі, саме в межах і доводів позовної заяви, досліджуються обставини повідомлення Позивача (а не інших осіб, які проставили свої підписи на Статуті, що не спростовано ними) про проведення оскаржуваних загальних зборів. Крім того суд критично оцінює доводи осіб щодо того, що вони підписували документи для зміни адреси, оскільки дане рішення при прийнятті оспорюваного рішення не приймалося і не розглядалося (а розглядали загальні збори від 16 січня 2019 року, що не є предметом позову в даній справі).
Підсумовуючи усе вищеописане в даній постанові, зважаючи на недоведення в даній справі належними та допустимими доказами обставин того, що оскаржуване рішення загальних зборів учасників порушує права Позивача, а саме на участь в управлінні Відповідачем 1 в розрізі змісту прийнятих рішень на оскаржуваних зборах в силу дії частини 3 розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" з метою врегулювання питання щодо приведення положення Статуту Відповідача 1 у відповідність до норм діючого Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", то суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача щодо визнання недійсним рішення загальних зборів засновників Відповідача 1 від 23 січня 2019 року не знайшли свого підтвердження та не підлягають задоволенню.
З огляду на усе вищевказане в даній судовій постанові суд відмовляє Позивачу в задоволенні позовних вимог щодо визнання недійсним рішення загальних зборів.
Дане рішення в цій частині прийнято й місцевим господарським судом, а відтак Північно-західний апеляційний господарський суд залишає без змін рішення місцевого господарського суду.
Поряд з тим, як вбачається із матеріалів справи, Відповідач 1 заявив клопотання про застосування позовної давності до позовної вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Відповідача 1 (том 2, а.с. 7-9).
Згідно зі статтею 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
В силу дії частини 1 статтею 258 Цивільного кодексу України, для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.
Пунктом 8 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства.
Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовної вимоги. Перш ніж застосувати позовну давність, суд має з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушено право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушено, суд відмовляє у задоволенні позову через його необґрунтованість. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність сплила і про це зробила заяву інша сторона спору, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем (подібний висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 29 червня 2021 року в справі № 904/3405/19, від 22 травня 2018 року в справі № 369/6892/15-ц, від 31 жовтня 2018 року у в справі № 367/6105/16-ц, від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, від 28 листопада 2018 року в справі № 504/2864/13-ц, від 5 грудня 2018 року в справі № 522/2202/15-ц, від 7 серпня 2019 року в справі № 2004/1979/12, від 18 грудня 2019 року в справі № 522/1029/18, від 16 червня 2020 року в справі № 372/266/15-ц, від 7 липня 2020 року у справі № 712/8916/17-ц).
Що ж стосується позовної вимоги про визнання недійсним Статуту Відповідача 1 в новій редакції, затвердженого рішенням загальних зборів засновників (учасників) Відповідача 1, що оформлене протоколом №6 від 23 січня 2019 року, зокрема, як зазначає апелянт, з підстав порушення положення частини 3 статті 11 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (позаяк Статут Товариства в новій редакції підписано 20 учасниками Відповідача 1, які сумарно володіли часткою 72,88% в статутному капіталі Відповідача 1, що не відповідає кількості голосів, які згідно з протоколом № 6 від 23 січня 2019 року голосували «за» приведення Статуту Відповідача 1 у відповідність до законодавства - 75,59%) колегія суддів зазначає наступне.
17 червня 2018 року набрав чинності Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", який є спеціальним законом, що регулює порядок діяльності, права та обов'язки учасників Відповідача 1 станом на момент спірних правовідносин 23 січня 2019 року.
За приписами статті 29 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» загальні збори учасників є вищим органом товариства. Кожен учасник товариства має право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників. Кожен учасник товариства на загальних зборах учасників має кількість голосів, пропорційну до розміру його частки у статутному капіталі товариства. Аналогічні за змістом положення містяться і в пункті 7.4 Статуту Товариства.
Відповідно до частини 1 статті 31 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цим Законом або статутом товариства, а також: з ініціативи виконавчого органу товариства; на вимогу наглядової ради товариства; на вимогу учасника або учасників товариства, які на день подання вимоги в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства.
Частиною 3 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону передбачено, що протягом року з дня набрання чинності цим Законом положення статуту товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, що не відповідають цьому Закону, є чинними в частині, що відповідає законодавству станом на день набрання чинності цим Законом. Цей пункт не застосовується після внесення змін до статуту товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю.
Відтак, протягом року з дня набрання чинності Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» товариства можуть здійснювати свою діяльність на підставі положень статуту в редакції, яка діє на момент набрання чинності цим Законом, за умови, що положення такого статуту відповідають чинному на той момент законодавству, зокрема, Закону України «Про господарські товариства».
В той же час, у випадку, якщо протягом «перехідного періоду» (одного року з дня набрання чинності законом) товариство не внесе відповідні зміни до статуту, то у такому разі положення статуту, які не відповідають цьому Закону, не застосовуються, натомість учасники товариства повинні керуватися нормами Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».
При цьому при вирішенні питання щодо застосування товариством частини 2 статті 34, пунктів 2, 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" при вирішення питання щодо внесення відповідних змін до своїх статтів та приведення їх в відповідність до вимог закону слід враховувати правову позицію, наведену у постановах Верховного Суду від 11 вересня 2019 року у справі N 922/3010/18, від 10 червня 2020 року у справі N 922/2200/19, від 24 листопада 2020 року у справі N 905/173/20, від 30 липня 2019 року у справі N 911/1394/18, від 18 червня 2020 року у справі N 922/298/19, від 15 січня 2020 року у справі N 910/3648/19, від 18 лютого 2021 у справі N 910/15809/19, від 27 квітня 2021року у справі N 910/3942/20.
Дослідивши зміст Статуту , який затверджено протоколом №6 від 23 січня 2019 року (том 1, а.с. 241-159), колегія суддів зазначає наступне.
Позивач заявляючи позовну вимогу про визнання недійсним Статуту Відповідача 1, клопоче про визнання не окремих його пунктів, а визнання недійсним такого Статуту в цілому з підстав прийняття його некомпетентними загальними зборами та з підстав невідповідності його в цілому Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».
В той же час, колегія суддів зазначає, що Позивач в апеляційній скарзі акцентує увагу на тому, що прийняття неправомірної нової редакції Статуту, в подальшому призвело до ухвалення неправомірного рішення щодо збільшення статутного капіталу Відповідача 1, оскільки на переконання Позивача, таке рішення прийнято за неправильної кількості голосів учасників Відповідача 1.
При цьому, колегія суддів досліджує положення Статуту Відповідача 1 в правому полі дії статті 30 та 35 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».
Згідно статті 30 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» до компетенції загальних зборів учасників належать: 1) визначення основних напрямів діяльності товариства; 2) внесення змін до статуту товариства, прийняття рішення про здійснення діяльності товариством на підставі модельного статуту; 3) зміна розміру статутного капіталу товариства; 4) затвердження грошової оцінки негрошового вкладу учасника; 5) перерозподіл часток між учасниками товариства у випадках, передбачених цим Законом; 6) обрання та припинення повноважень наглядової ради товариства або окремих членів наглядової ради, встановлення розміру винагороди членам наглядової ради товариства;7) обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства; 8) визначення форм контролю та нагляду за діяльністю виконавчого органу товариства; 9) створення інших органів товариства, визначення порядку їх діяльності; 10) прийняття рішення про придбання товариством частки (частини частки) учасника; 11) затвердження результатів діяльності товариства за рік або інший період; 12) розподіл чистого прибутку товариства, прийняття рішення про виплату дивідендів; 13) прийняття рішень про виділ, злиття, поділ, приєднання, ліквідацію та перетворення товариства, обрання комісії з припинення (ліквідаційної комісії), затвердження порядку припинення товариства, порядку розподілу між учасниками товариства у разі його ліквідації майна, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, затвердження ліквідаційного балансу товариства; 14) прийняття інших рішень, віднесених законом до компетенції загальних зборів учасників.
Статтею 34 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» визначено, що рішення загальних зборів учасників приймаються відкритим голосуванням, якщо інше не передбачено статутом товариства; рішення з питань, передбачених пунктами 2, 3, 13 частини другої статті 30 цього Закону, приймаються трьома чвертями голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань; рішення загальних зборів учасників з питань, передбачених пунктами 4, 5, 9, 10 частини другої статті 30 цього Закону, приймаються одностайно всіма учасниками товариства, які мають право голосу з відповідних питань; рішення загальних зборів учасників з усіх інших питань приймаються більшістю голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань; статутом товариства може встановлюватися інша кількість голосів учасників товариства (але не менше, ніж більшість голосів), необхідна для прийняття рішень з питань порядку денного загальних зборів учасників, крім рішень, які відповідно до цього Закону приймаються одностайно. Відповідні положення можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.
Відтак, колегія суддів констатує, що статтею 34 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» визначено про те, що рішення з зазначених питань, а саме:
· внесення змін до статуту товариства, прийняття рішення про здійснення діяльності товариством на підставі модельного статуту;
· зміна розміру статутного капіталу товариства;
· прийняття рішень про виділ, злиття, поділ, приєднання, ліквідацію та перетворення товариства, обрання комісії з припинення (ліквідаційної комісії), затвердження порядку припинення товариства, порядку розподілу між учасниками товариства у разі його ліквідації майна, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, затвердження ліквідаційного балансу товариства
приймаються трьома чвертями голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань.
В той же час, пунктом 8.5 Статуту Відповідача 1 визначено, що рішення з питань:
· б) внесення змін до Статуту Відповідача 1, зміна розміру його Статутного капіталу;
по питаннях вказаних у підпунктах а), б) і д) цього пункту, а також при вирішенні питання про виключення учасника з Відповідача 1 рішення приймаються за умови, якщо за нього проголосували учасники, що володіють більше як 50 % загальної кількості голосів, по всіх інших питаннях приймаються простою більшістю голосів.
З даного вбачається, що Статутом Відповідача 1 визначено про те, що рішення з питань внесення змін до Статуту Відповідача 1, зміна розміру його Статутного капіталу приймається за умови, якщо за нього проголосували учасники, що володіють більше як 50 % загальної кількості голосів, в то же час, прямою нормою, статею 35 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» визначено, що рішення з таких питань приймаються трьома чвертями голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань (що становить 75 %).
Крім того, колегія суддів констатує, що статтею 34 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» визначено про те, що рішення з зазначених питань, а саме:
· затвердження грошової оцінки негрошового вкладу учасника;
· перерозподіл часток між учасниками товариства у випадках, передбачених цим Законом;
· створення інших органів товариства, визначення порядку їх діяльності;
· прийняття рішення про придбання товариством частки (частини частки) учасника
приймаються одностайно всіма учасниками товариства, які мають право голосу з відповідних питань.
В той же час, пунктом 8.5 Статуту Відповідача 1 визначено, що рішення з питань, а саме:
· в) встановлення розміру форми і порядку внесення Учасниками додаткових внесків, в тому числі в Статутний капітал;
· і) вирішення питання про придбання Відповідачем 1 частки Учасника;
· д) прийом інших учасників або виключення учасники;
· і) заснування, створення реорганізація та ліквідації, дочірніх підприємств, філій і представництв, затвердження Статутів (положень) про них, вирішення питань входження Відповідача 1 в асоціації і об'єднання і виходу з них;
по питаннях вказаних у підпунктах а), б) і д) цього пункту, а також при вирішенні питання про виключення учасника з Відповідача 1 рішення приймаються за умови, якщо за нього проголосували учасники, що володіють більше як 50 % загальної кількості голосів, по всіх інших питаннях приймаються простою більшістю голосів.
Відтак, з даного вбачається, що Статутом Відповідача 1 визначено про те, що рішення з питань: затвердження грошової оцінки негрошового вкладу учасника; перерозподіл часток між учасниками товариства у випадках, передбачених цим Законом; створення інших органів товариства, визначення порядку їх діяльності; прийняття рішення про придбання товариством частки (частини частки) учасника приймається за умови, якщо за нього проголосували учасники, що володіють більше як 50 % загальної кількості голосів, по всіх інших питаннях приймаються простою більшістю голосів в то же час, прямою нормою, а саме статею 35 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» визначено, що рішення по зазначених питаннях приймаються одностайно всіма учасниками товариства, які мають право голосу з відповідних питань.
Дане ж, в свою чергу, суперечить Закону та не відповідає прийнятому і оспорюваному в даній справі рішенню загальних зборів, оскільки дані збори уповноважені на приведення Статуту у відповідність до вимог Закону, а не на складення Статуту, що не відповідає Закону (і що зроблено при написанні пункту 8.5 Статуту, в супереч рішення загальних зборів).
Суд наголошує, що положеннями частини 2 статті 34 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" зокрема, передбачено, що рішення загальних зборів учасників про зміну розміру статутного капіталу товариства та про внесення змін до статуту товариства приймаються трьома чвертями голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань.
Водночас пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" передбачено, що протягом року з дня набрання чинності цим Законом положення статуту товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, що не відповідають цьому Закону, є чинними в частині, що відповідає законодавству станом на день набрання чинності цим Законом. Цей пункт не застосовується після внесення змін до статуту товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю.
Наведену норму необхідно тлумачити так, що протягом року з дня набрання чинності Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" товариства можуть здійснювати свою діяльність на підставі положень статуту в редакції, яка діє на момент набрання чинності цим Законом, за умови, що положення такого статуту відповідають чинному на той момент законодавству, зокрема, Закону України "Про господарські товариства". Якщо протягом "перехідного періоду" (одного року з дня набрання чинності законом) товариство вносить зміни до статуту, така редакція статуту товариства після внесення змін повинна відповідати Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".
Якщо товариство не внесе відповідні зміни до статуту через рік після набрання чинності Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", то у такому разі положення статуту, які не відповідають цьому Закону, не застосовуються, натомість учасники товариства повинні керуватися нормами Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".
Оскільки Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" набрав чинності 17 червня 2018 року, то відповідні зміни до статуту Відповідача 1 повинні були внесені до 17 червня 2019 року.
Як встановлено вище в даній постанові нова редакція Статуту затверджена протоколом №6 від 23 січня 2019 року (протягом року з моменту набрання чинності Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").
В той же час, як встановлено в даній постанові саме положення 8.5 Статуту Відповідача 1 (в редакції, затвердженій загальними зборами учасників 23 січня 2019 року), які передбачають, що рішення по питаннях вказаних у підпунктах а), б) і д) цього пункту, а також при вирішенні питання про виключення учасника з Відповідача 1 приймаються за умови, якщо за нього проголосували учасники, що володіють більше як 50 % загальної кількості голосів, по всіх інших питаннях приймаються простою більшістю голосів не відповідають вимогам частин 2, 3 статті 34 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", яка передбачає необхідність прийняття таких рішень по питаннях передбачених пунктами 2, 3, 13 частини другої статті 30 цього Закону, трьома чвертями голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань, а рішення загальних зборів учасників з питань, передбачених пунктами 4, 5, 9, 10 частини другої статті 30 цього Закону, приймаються одностайно всіма учасниками товариства, які мають право голосу з відповідних питань.
Разом з тим, такі умови Статуту не суперечать Закону.
Отже, положення пункту 8.5 Статуту Відповідача 1 (в редакції, затвердженій загальними зборами учасників 23 січня 2019 року), слід визнати недійсним з огляду на його невідповідність статті 34 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та не приведенням протягом року з дня набрання чинності цим Законом положення статуту товариства, що не відповідають цьому Закону, у відповідності до вимог Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», та оскільки даний пункт суперечить рішенню загальних зборів Відповідача 1 оформленого протоколом №6 від 23 січня 2019 року.
В той же час, зважаючи на оскарження Позивачем Статуту Відповідача 1 в цілому, колегія суддів зазначає, що всі його доводи та заперечення (з огляду на його позицію щодо прийняття в подальшому неправомірного рішення загальними зборами щодо збільшення статутного капіталу в подальшому, внаслідок голосування по таких питаннях кількістю голосів, визначених пунктом 8.5 Статуту, що суперечить статті 35 Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю») по своїй суті зводяться до заперечення та незгоди із пунктом 8.5 Статуту Відповідача 1. При цьому, апелянтом не доведено незаконності та суперечливості інших розділів та пунктів Статуту Відповідача 1 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» чи іншим підзаконним актам України.
Відтак, з огляду на усе вищевказане в даній судовій постанові апеляційний господарський суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог щодо визнання недійсним Статуту Відповідача 1 в новій редакції, затвердженого рішенням загальних зборів засновників (учасників) Відповідача 1, що оформлене протоколом №6 від 23 січня 2019 року, а саме суд приймає рішення, яким визнає недійсним пункт 8.5 Статуту Відповідача 1.
Приймаючи таке рішення, Північно-західний апеляційний господарський суд скасовує рішення місцевого господарського суду в частині відмови в задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним Статуту Відповідача прийнявши в цій частині нове рішення, яким позовну вимог задоволено частково та визнає недійсним пункт 8.5 Статуту Відповідача 1.
З огляду на усе вищевказане у даній постанові, Північно-західний апеляційний господарський суд, вважає подану Позивачем апеляційну скаргу підставною та обгрунтованою в частині визнання недійсним пункту 8.5 Статуту Відповідача 1 в новій редакції, затвердженого рішенням загальних зборів засновників (учасників) Відповідача 1, що оформлене протоколом №6 від 23 січня 2019 року, а саме щодо порушення статті 35 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».
Разом з тим, суд скасовує рішення Господарського суду Вінницької області в частині відмовив у визнанні недійсним Статуту Відповідача 1 в новій редакції, затвердженого рішенням загальних зборів засновників (учасників), що оформлене протоколом №6 від 23 січня 2019 року та приймає в цій частині нове рішення, яким позов в цій частині задоволює частково, визнає недійсним пункт 8.5 Статуту Відповідача 1. В решті рішення Господарського суду Вінницької області від 30 вересня 2021 року в справі № 902/481/21 залишає без змін.
Згідно частини 1 статті 269 ГПК України: суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Водночас, Північно-західний апеляційний господарський суд приходить до висновку про неправильне застосування норм матеріального права та невідповідність висновків, викладених в рішенні суду першої інстанції обставинам справи, що в силу дії пунктів 1, 2 та 3 частини 1 статті 277 ГПК України є підставою для скасування оспорюваного рішення на підставі пункту 2 частини 1 статті 275 ГПК України.
Судові витрати, в силу дії приписів статті 129 ГПК України, за розгляд позовної заяви, суд покладає на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Вінницької області від 30 вересня 2021 року в справі №902/481/21 - задоволити частково.
2. Рішення Господарського суду Вінницької області від 30 вересня 2021 року в справі №902/481/21 скасувати в частині відмовив у визнанні недійсним Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма побутового обслуговування "ДІАНА" в новій редакції, затвердженого рішенням загальних зборів засновників (учасників), що оформлене протоколом №6 від 23 січня 2019 року, прийнявши в цій частині нове рішення, яким позов в цій частині задоволити частково.
3. Визнати недійсним пункт 8.5 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма побутового обслуговування "ДІАНА", затвердженого рішенням загальних зборів засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма побутового обслуговування "ДІАНА", що оформлене протоколом №6 від 23 січня 2019 року.
4. В решті рішення Господарського суду Вінницької області від 30 вересня 2021 року в справі № 902/481/21 - залишити без змін.
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма побутового обслуговування "ДІАНА" (21001, м. Вінниця, вул. Замостянська, 26/58, код ЄДРПОУ 13315685) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 1135 грн за подання позовної заяви.
6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма побутового обслуговування "ДІАНА" (21001, м. Вінниця, вул. Замостянська, 26/58, код ЄДРПОУ 13315685) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 2270 грн за подання апеляційної скарги.
7. Господарському суду Вінницької області видати відповідні накази.
8. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
9. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
10. Справу №902/481/21 повернути Господарському суду Вінницької області.
Повний текст постанови виготовлено 25 січня 2022 року.
Головуючий суддя Василишин А.Р.
Суддя Петухов М.Г.
Суддя Грязнов В.В.