вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"18" січня 2022 р. Справа№ 910/1801/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Шапрана В.В.
суддів: Андрієнка В.В.
Буравльова С.І.
секретар Місюк О.П.
за участю
представників: позивача - Кондрасій О.А., Артюхов Є.С., Млечко І.В.;
відповідача - Натха М.С., Пронін Є.І.
розглянувши матеріали апеляційних скарг Фізичної особи-підприємця Черкашиної Алевтини Миколаївни та Фізичної особи-підприємця Синиці Вероніки Миколаївни на рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.2021 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 01.10.2021
у справі №910/1801/21 (суддя - Плотницька Н.Б.)
за позовом Фізичної особи-підприємця Синиці Вероніки Миколаївни
до Фізичної особи-підприємця Черкашиної Алевтини Миколаївни
про стягнення заборгованості.
У лютому 2021 року Фізична особа-підприємець Синиця Вероніка Миколаївна (далі - ФОП Синиця В.М.) звернулася з позовом до Фізичної особи-підприємця Черкашиної Алевтини Миколаївни (далі - ФОП Черкашина А.М.) про стягнення 1250000,00 грн заборгованості за договором від 01.09.2020, з яких: 250000,00 грн - штрафні санкції, 700000,00 грн - упущена вигода, 250000,00 грн - матеріальні збитки та 50000,00 грн моральна шкода.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства та укладеного сторонами договору неналежним чином виконав взяті на себе зобов'язання з надання послуг, у зв'язку з чим позивачем нараховано 250000,00 грн штрафу. Також, у зв'язку з неналежним виконання зобов'язань позивач просив суд стягнути з відповідача упущену вигоду, матеріальні збитки та моральну шкоду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.02.2021 відкрито провадження у справі №910/1801/21, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.09.2021 (повне рішення складено 01.10.2021) у справі №910/1801/21 позов ФОП Синиці В.М. задоволено частково, стягнуто з ФОП Черкашиної А.М. на користь позивача 250000,00 грн штрафу, в іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовлено.
14.09.2021 до суду першої інстанції від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 34000,00 грн.
Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 01.10.2021 у справі №910/1801/21 заяву ФОП Синиці В.М. задоволено та стягнуто з ФОП Черкашиної А.М. на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6800,00 грн пропорційно до задоволених позовних вимог.
Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 09.09.2021, ФОП Синиця В.М. звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргу, згідно якої просить скасувати оскаржуване рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення упущеної вигоди, завданих збитків та моральної шкоди та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник зазначає, що місцевий господарський суд не дослідивши зміст правовідносин між ФОП Чучун, позивачем та відповідачем, не врахувавши положення глави 22 ГПК України, ст.ст. 23, 1167, 1168 ЦК України, в порушення приписів ст. 236 ГПК України, безпідставно відмовив у задоволенні позовних вимог в частині стягнення упущеної вигоди, збитків та моральної шкоди.
Мотивуючи вимоги апеляційної скарги апелянт відмічає, що відповідач, в порушення п. 5 додатку №1 до договору про надання рекламних послуг від 01.09.2020 належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання щодо збільшення кількості підписників до 50000 осіб, в результаті чого ФОП Синиця В.М. недоотримала дохід у розмірі 700000,00 грн за недосягнення мети первісного договору та понесла збитки у розмірі 250000,00 грн.
Крім того позивач наголошує, що у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх обов'язків за договором та відповідно, зривом рекламної кампанії, Синиці В.М. було завдано моральну шкоду, яка полягала, зокрема, у глибокому душевному потрясінні, що викликано втратою довіри учасників ринку рекламних послуг в соціальних мережах та знищенням репутації надійного контрагента.
Не погоджуючись із вказаними рішенням Господарського суду міста Києва та додатковим рішенням, ФОП Черкашина А.М. також звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
25.10.2021 відповідачем подано клопотання про зміну апеляційної скарги шляхом викладення її прохальної частини в новій редакції, згідно якого ФОП Черкашина А.М. просила змінити прохальну частину апеляційної скарги на наступну редакцію:
- скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову;
- скасувати додаткове рішення суду в частині стягнення витрат на правову допомогу.
Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевим господарським судом неповно з'ясовано обставини, які мають значення для вирішення справи, порушено норми матеріального та процесуального права.
В обґрунтування доводів скарги ФОП Черкашина А.М. відмітила наступне:
- суд не звернув уваги, що розіграш було проведено в період з 19.10.2020 по 05.11.2020, тобто із значним допустимим договором пропуском строку відстрочення розіграшу, при цьому без жодних додаткових угод про зміну строку надання послуг;
- спонсорські профілі/акаунти фактично можуть отримати 50000 підписників у будь-який момент впродовж 12-денного періоду проведення розіграшу;
- пунктом 7 додатку до договору сторони погодили, що у випадку низької активності в офіційному профілі/акаунті розіграшу та профілях/акаунтах спонсорів розіграшу замовник самостійно, за рахунок другої частини винагороди замовника, замовляє рекламні послуги щодо даного розіграшу, при цьому розмір вартості другої частини винагороди, що зазначена в п. 3.2 договору виконавцю сплачується частково (в розмірі залишку грошових коштів) і не вважається порушенням умов договору зі сторони замовника.
Крім того відповідач зауважує, що судом першої інстанції в порушення норм процесуального права не було взято до уваги заяву свідка ОСОБА_1.
Відтак, на переконання скаржника, ФОП Черкашина А.М. виконала всі зобов'язання за договором та додатком №1 до договору, а тому до неї не може бути застосована відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 250000,00 грн.
Стосовно незгоди з додатковим рішенням, скаржник відмічає, що відшкодування позивачу витрат на правову допомогу у розмірі 6800,00 грн є необґрунтованим та не пропорційним до предмета спору у даній справі.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.10.2021 та протоколу передачі апеляційної скарги раніше визначеному складу суду Північного апеляційного господарського суду від 25.10.2021 апеляційні скарги у справі №910/1801/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Буравльов С.І., Андрієнко В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами ФОП Черкашиної А.М. та ФОП Синиці В.М. на рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.2021 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 01.10.2021 у справі №910/1801/21, зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.2021 та додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 01.10.2021 у справі №910/1801/21, об'єднано апеляційні скарги ФОП Черкашиної А.М. та ФОП Синиці В.М. в одне апеляційне провадження для спільного розгляду, розгляд апеляційних скарг призначено на 07.12.2021.
18.11.2021 до суду апеляційної інстанції від ФОП Синиці В.М. надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідача, згідно якого остання просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги. Позивач стверджує, що доводи та аргументи ФОП Черкашиної А.М., викладені в апеляційній скарзі, не спростовують неналежне виконання відповідачем умов спірного договору та ґрунтуються на припущеннях.
Також 18.11.2021 до суду апеляційної інстанції від ФОП Черкашиної А.М. надійшов відзив на апеляційну скаргу позивача, згідно якого остання просить суд залишити без задоволення апеляційну скаргу позивача та задовольнити апеляційну скаргу відповідача. За твердженнями ФОП Черкашиної А.М. вона належним чином виконала умови взятих на себе зобов'язань відповідно до п. 1.1 договору та п.п. 1-5 додатку №1, тоді як позивачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що позивач поніс збитки внаслідок дій або бездіяльності відповідача.
В судовому засіданні 07.12.2021 у розгляді справи №910/1801/21 оголошено перерву до 18.01.2022.
У судове засідання 18.01.2022 з'явилися представники сторін та надали додаткові пояснення по суті апеляційних скарг.
У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Розглянувши доводи апеляційних скарг, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.
Як слідує з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 01.09.2020 між ФОП Синицею В.М. (замовник за договором) та ФОП Черкашиною А.М. (виконавець за договором) укладено договір про надання рекламних послуг (далі - договір), відповідно до умов якого виконавець зобов'язався надати рекламні послуги шляхом розміщення в особистому профілі в соціальній мережі Instagram (ІНФОРМАЦІЯ_1) інформаційних/рекламних текстів, відеоконтенту щодо проведення розіграшу подарунків, а замовник зобов'язався прийняти якісні та в повному обсязі надані послуги та оплатити їх.
Відповідно до п. 1.2. договору графік, умови та порядок надання послуг додатково погоджується сторонами в додатку до договору, що є його невід'ємною частиною.
За надання послуг, передбачених даним договором, замовник зобов'язався сплатити виконавцю винагороду у розмірі 500000,00 грн (п. 3.1 договору).
Замовник сплачує винагороду за договором на наступних умовах: попередня оплата (аванс) у розмірі 50 % від розміру винагороди, що вказана в п. 3.1. договору в розмірі 250000,00 грн здійснюється в перший день старту розіграшу; остаточний розрахунок у розмірі 50 % від розміру винагороди, що вказана в п. 3.1. договору в розмірі 250000,00 грн здійснюється протягом 2 календарних днів з дати закінчення періоду надання послуг та відсутності зауважень зі сторони замовника щодо наданих послуг (у тому числі виконання вимог, що визначені в п. 5 додатку 1 до даного договору) (п. 3.2 договору).
Пунктом 4.2 договору унормовано, що за порушення (невиконання або неналежне виконання чи порушення строків зобов'язання) будь-якого із зобов'язань визначених в п.п. 1.1-1.2 цього договору виконавець зобов'язується сплатити замовнику штраф у розмірі вартості 2 частини винагороди, що зазначена в п. 3.2 договору.
Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.10.2020 включно, а в частині зобов'язань, які виникли під час дії договору, але були не виконані - до повного виконання таких зобов'язань (пункт 7.1. договору).
Додатком №1 до договору про надання рекламних послуг від 01.09.2020 сторонами погоджено місце надання послуг, період надання послуг, період проведення розіграшу у форматі «giveaway» та інші обов'язкові умови.
Так, місцем надання послуг визначено соціальну мережу Instagram, особистий профіль/акаунт виконавця ІНФОРМАЦІЯ_1 (п. 1 додатку №1).
Згідно п.п. 2-3 додатку №1 сторонами визначений період надання послуг з 07.09.2020 - 15.10.2020, період проведення розіграшу в форматі «giveaway» - з 16.09.2020 - 28.09.2020. Також сторони домовилися, що дата початку (старту) проведення розіграшу є орієнтовною і може бути змінена до 10 календарних днів, про що сторони домовляються додатково. У випадку зміни дати початку проведення розіграшу, всі умови договору змінюються (адаптуються) у відповідності до погодженого нового періоду проведення розіграшу без підписання відповідної додаткової угоди до договору.
Відповідно до п. 5 додатку №1 до договору виконавець зобов'язується за період проведення розіграшу, що вказаний у пункті 3 даного додатку, здійснити збільшення кількості підписників на відповідні (резервні) профілі/акаунти (перелік яких буде надано замовником) в кількості не менше 50000 осіб/підписників на кожний профіль/акаунт. Сторони домовились, що на дату початку розіграшу, кількість підписників в даних профілях/акаунтах складатиме 0 (нуль). При цьому, якщо буде виявлене недобросовісне/автоматизоване збільшення кількості підписників (більше ніж 5 %) за допомогою програмного забезпечення, послуги вважатимуться наданими неякісно і можливе застосування штрафних санкцій відповідно до п. 4.2. договору.
У пункті 6 додатку №1 до договору сторонами погоджено, що у випадку низької активності в офіційному профілі/акаунті розіграшу та профілях/акаунтах спонсорів розіграшу, особливо невиконання зобов'язань визначених п. 5 даного додатку, виконавець зобов'язується власними силами та за власний рахунок залучити третіх осіб для якісного виконання зобов'язань за даним договором.
За змістом пункту 7 додатку №1 сторони погодили, що у випадку низької активності в офіційному профілі/акаунті розіграшу та профілях/акаунтах спонсорів розіграшу, а особливо невиконання зобов'язань визначених п. 5 додатку, навіть після виконання виконавцем п. 6 даного додатку, замовник самостійно, за рахунок другої частини винагороди замовника, замовляє рекламні послуги щодо даного розіграшу, при цьому розмір вартості другої частини винагороди, що зазначена в п. 3.2. договору виконавцю сплачується частково (в розмірі залишку грошових коштів) і не вважається порушенням умов договору зі сторони замовника.
На виконання умов договору, відповідно до п. 3.2, ФОП Синиця А.М. здійснила попередню оплату за договором у розмірі 250000,00 грн.
Разом з ти, за твердженнями позивача, ФОП Черкашина А.М. неналежно виконала умови договору, оскільки не здійснила збільшення кількості підписників на відповідні профілі/акаунти в кількості не менше 50000 осіб/підписників на кожний профіль/акаунт. На момент завершення конкурсу - 05.11.2020 та проведення розіграшу, - 06.11.2020, виконавцем здійснено збільшення кількості підписників на відповідні (резервні) профілі/акаунти лише в кількості 22886 осіб/підписників.
Вказані обставини стали підставою для звернення ФОП Синиці В.М. до суду з даним позовом.
На підтвердження позовних вимог позивачем надано експертний висновок Дочірнього підприємства «Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет» Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет №367/2020-ЕВ від 16.12.2020 складений на замовлення Синиці В.М., яким зафіксовано, що в момент проведення розіграшу у форматі «giveaway» кількість підписників становила 22886 осіб.
Дослідивши поданий позивачем висновок суд апеляційної інстанції приймає його в якості письмового доказу у справі, а не як висновок судового експерта, з огляду на те, що останній не відповідає вимогам ст. 98 ГПК України. Наданий позивачем експертний висновок оцінюється судом в сукупності з іншими доказами.
Заперечуючи проти позову відповідач вказав, що ним виконано всі зобов'язання за договором, тоді як особи самостійно здійснюють підписку на відповідні (резервні) профілі/акаунти, а їх волевиявлення та дії знаходяться поза межами впливу відповідача.
Отже, причиною виникнення спору в даній справі стало питання наявності чи відсутності підстав для стягнення з відповідача коштів у розмірі 1250000 грн за неналежне виконання умов договору.
Розглянувши даний спір Господарський суд міста Києва дійшов висновку про задоволення позовних вимог лише в частині стягнення штрафних санкцій за договором у розмірі 250000,00 грн. Відмовляючи у задоволенні іншої частини позову суд вказав на те, що позивачем не доведено існування таких складових елементів цивільного правопорушення як вина відповідача та причинний зв'язок між протиправною поведінкою відповідача та збитками, не надано доказів в підтвердження заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань.
Проте, колегія суддів не погоджується з наведеними вище висновками місцевого господарського суду, з приводу наявності підстав для стягнення з відповідача штрафу за неналежне виконання умов договору, та вважає за необхідне зазначити наступне.
Статтею 193 Господарського кодексу (далі - ГК) України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 ЦК України).
Відповідно до статей 626 - 629 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
З матеріалів справи слідує, що укладений між сторонами договір є за своєю правовою природою договором про надання послуг.
Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Різновидом послуг, як обєкта господарський відносин, є послуги з проведення рекламної кампанії замовника, що передбачає розповсюдження виконавцем реклами, як інормації про особу чи товар, в будь-якій формі та в будь-який спосіб, що призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару. Надання послуг з розповсюдження реклами замовника здійснюється виконавцем відповідно до договору та з урахуванням вимог Закону України «Про рекламу», що регулює відносини, повязані з виробництвом, розповсюдженням та споживанням реклами на території України (ст. 1, ч. 1 ст. 2 Закону «Про рекламу»).
Статтею 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як слідує з матеріалів справи, предметом укладеного між сторонами 01.09.2020 договору є надання рекламних послуг шляхом розміщення в особистому профілі в соціальній мережі Instagram (ІНФОРМАЦІЯ_1) інформаційних/рекламних текстів, відеоконтенту щодо проведення розіграшу подарунків.
Відповідно до додатку №1 до договору виконавець в рамках проведення розіграшу в форматі «giveaway» зобов'язався надати замовнику наступні рекламні та промо-послуги:
- надати особисте фото високої якості для розміщення його в офіційному профілі Instagram, де буде проводитись розіграш;
- здійснити ряд дій щодо верифікації офіційного профілюакаунту (у випадку необхідності);
- здійснювати анонс розіграшу в режимі «історія» в профіліакаунті Instagram ІНФОРМАЦІЯ_1 в кількості 4-8 штук;
- приймати активну участь у виборі призового фонду розіграшу, самостійно здійснювати закупівлю та відправлення переможцям розіграшу призового фонду;
- в період проведення розіграшу бути підписаним на всі профіліакаунти Instagram всіх спонсорів розіграшу (85-89), що будуть надані замовником;
- до початку проведення розіграшу (не менш ніж за 3 календарних дні) опублікувати відео в режимі «публікація» та «історія» з власного участю в своєму унікальному стилі, в якому відображений огляд призового фонду, а також креативно озвучено для підписників щодо прийняття участі в розіграші, умови його проведення, необхідності підписатися на профілі Instagram, агітація, проявляти активність на даних профіляхакаунтах;
- в день розіграшу опублікувати відео в режимі «публікація» та «історія» з оголошенням з виграшу, оглядом призового фонду, здійснювати агітацію серед своїх підписників щодо необхідності прийняти участь у розіграші.
Розіграш подарунків, щодо проведення якого надавались рекламні послуги за договором, мав бути проведений в період з 16.09.2020 по 28.09.2020 (з можливістю зміни дати проведення на 10 днів), однак розіграш було проведено в період з 19.10.2020 по 05.11.2020. Оскільки відповідач приступив до виконання умов договору, а відтак погодив умови щодо зміни періоду проведення розіграшу, спірний договір вважається укладеним та є обов'язковим для виконання сторонами.
З матеріалів справи слідує, та не заперечується позивачем, що відповідач виконав вказані в п. 4 додатку №1 умови та надав позивачу необхідні рекламні та промо-послуги. Однак позивач стверджує про неналежне виконання відповідачем умов договору щодо збільшення кількості підписників на відповідні профілі/акаунти в кількості 50000 осіб, позаяк станом на момент ефіру - 05.11.2020 кількість підписників становила 22886 осіб.
Варто зазначити, що у п. 5 додатка №1 до договору сторони передбачили обов'язок виконавця за період проведення розіграшу збільшити кількість підписників на відповідні профілі/акаунти в кількості не менше 50000 осіб, проте відсутня умова стосовно того, що вказана кількість підписників має залишатись незмінною протягом певного періоду та на момент ефіру.
Так, відеозапис прямого ефіру розіграшу у Instagram 05.11.2020, який був досліджений Державним підприємством «Центр компетенції адресного простору мережі інтернет», відображає кількість підписників на момент проведення ефіру - 05.11.2021, але жодним чином не підтверджує, що на акаунті розіграшу протягом 12 днів не було жодного моменту коли кількість підписників сягнула відмітки у 50000 осіб.
Разом з тим слід відмітити, що розіграш у форматі «giveaway» це тривалий процес для участі в якому люди, що мають акаунт в Instagram, мають підписатися на акаунти спонсорів та виконати певні умови. Такі розіграши створюються для залучення нових підписників, нової аудиторії та популяризації бренду. Здійснення підписки на акаунти спонсорів залежить виключно від волевиявлення людини та не залежить від волі інших осіб. При цьому підписники в будь-який момент можуть відписатися від частини або всіх спонсорів.
Тобто, недосягнення виконавцем визначених в договорі показників рекламної кампанії та відсутність необхідної кількості підписників, за умови якісного надання послуг передбачених п. 4 додакту №1 (що не заперечується позивачем), не свідчить про неналежне виконання відповідачем договірних зобов'язань, оскільки здійснення підписки користувачами Instagram на відповідні профілі/аканти спонсорів знаходиться поза волею відповідача.
Крім того колегія судів відмічає, що умовами п. 7 додатку №1 сторони погодили, що у випадку низької активності у офіційному профілі/акаунті розіграшу та профілях/акаунтах спонсорів розіграшу, а особливо невиконання зобов'язань визначених п. 5 даного додатку, навіть після виконання виконавцем п. 6 даного додатку, замовник самостійно, за рахунок другої частини винагороди замовника, замовляє рекламні послуги щодо даного розіграшу, при цьому розмір вартості другої частини винагороди, що зазначена в п. 3.2 договору виконавцю сплачується частково (в розмірі залишку грошових коштів) і не вважається порушенням умов договору зі сторони замовника.
Отже, посилання позивача на недосягнення відповідачем визначених у договорі показників рекламної кампанії щодо збільшення кількості підписників до 50000 осіб, як на обставину неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором є безпідставними оскільки ці посилання не відповідають умовам спірного договору, в якому сторони погодили, що в у випадку низької активності у офіційному профілі/акаунті розіграшу та профілях/акаунтах спонсорів розіграшу замовник самостійно, за рахунок другої частини винагороди замовника, замовляє рекламні послуги щодо даного розіграшу.
З огляду на викладене, враховуючи, що відповідно до ст.ст. 526, 614 ЦК України, ст. ст. 193, 198 ГК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини, беручи до уваги, що позивачем не надано доказів вчинення ФОП Синицею В.М. дій щодо збільшення кількості підписників, місцевий господарський суд дійшов хибного висновку про наявність підстав для застосування до відповідача відповдіальності у вигляді стягнення штрафу (згідно умов п. 4.2 договору) у розмірі 250000,00 грн. А відтак, вимога ФОП Синиці В.М. про стягнення з ФОП Черкашиної А.М. штрафу у розмірі 250000,00 грн є необгрунтованою та не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не доведено факту порушення відповідачем умов договору, тоді як обов'язок щодо збільшення кількості підписників до 50000 осіб покладено як на виконавця так і на замовника рекламних послуг.
Щодо доводів скаржника - ФОП Черкашиної А.М. стосовно того, що судом першої інстанції в порушення норм процесуального права не було взято до уваги заяву свідка ОСОБА_1 , колегія суддів відчає слідуюче.
Відповідно до ч. 1 ст. 87 ГПК України показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб.
Частиною 1 статті 88 ГПК України визначено, що показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка. Приписами ч. ч. 2 та 3 вказаної статті передбачено, що у заяві свідка зазначаються ім'я (прізвище, ім'я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти (за наявності), обставини, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з'явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень. Підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом. Не вимагається нотаріальне посвідчення підпису сторін, третіх осіб, їх представників, які дали згоду на допит їх як свідків. Заява свідка має бути подана до суду у строк, встановлений для подання доказів.
Частиною 3 статті 80 ГПК унормовано, що відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що 05.04.2021 до місцевого господарського суду від ФОП Черкашиної А.М. надійшли заперечення на відповідь на відзив до якого було долучено заяву свідка ОСОБА_1. про обставини проведення розіграшу. Проте, внаслідок допущення у заяві описок у прізвищі позивача заява свідка не була прийнята судом.
Після усунення недоліків, 01.09.2021 (майже через 5 місяців) ФОП Черкашина А.М. подала до місцевого господарського суду клопотання про долучення доказів, згідно якого просила долучити до матеріалів справи виправлену заяву свідка.
Північний апеляційний господарський суд зазначає, що провадження у даній справі відкрито Господарський судом міста Києва 12.02.2021, розгляд справи по суті розпочато 09.08.2021.
Відповідно до ст. 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Водночас, відповідно до ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію.
Фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків.
Тобто, право на поновлення строку реалізується з урахуванням конкретних обставин, яким суд має надати правову оцінку і які сторона повинна обґрунтувати.
При цьому, суд враховує, що подання клопотань після переходу до початку розгляду справи по суті без належних на те правових підстав, які визначені ст. 207 ГПК України, є по своїй суті затягуванням судового процесу.
Відтак, враховуючи, що виправлена заява свідка ОСОБА_1. була подана до суду під час розгляду справи по суті, а відповідачем не порушувалось питання щодо поновлення процесуальних строків для подання вказаної заяви, як і не наводилось обставин неможливості надання заяви свідка в строки передбачені законодавством, суд першої інстанції правомірно не прийнято до уваги вказаний доказ, що свідчить про безпідставність наведених ФОП Черкашиною А.М. доводів.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 700000,00 грн упущеної вигоди, 250000,00 грн матеріальних збитків та 50000,00 грн моральної шкоди суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 906 ЦК України збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено; під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно зі ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст. 623 ЦК України розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором, а при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.
З огляду на зазначені норми законодавства, для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності, як відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди, необхідною є наявність чотирьох умов: протиправної поведінки боржника, яка проявляється у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов'язання; наявності збитків; причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою та завданими збитками, що означає, що збитки мають бути наслідком саме даного порушення зобов'язання боржником, а не якихось інших обставин, зокрема, дій самого кредитора або третіх осіб; вини боржника. Крім того, слід врахувати заходи, вжиті кредитором щодо одержання упущеної вигоди. Відсутність будь-якої з зазначених умов виключає настання цивільно-правової відповідальності порушника у вигляді покладення на нього обов'язку з відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди.
Обґрунтовуючи вимоги щодо стягнення з відповідача 700000,00 грн упущеної вигоди та 250000,00 грн штрафу позивач зазначив, що неналежне виконання ФОП Черкашиною А.М. умов договору призвело до того, що ФОП Синиця В.М. не змогла належним чином виконати свої зобовязання за договором про надання послуг №0109/20 від 01.09.2020 укладеного з Фізичною особою-підприємцем Чучун В.С. (далі - ФОП Чучун В.С.)
Так, 01.09.2020 між ФОП Синицею В.М. (виконавець) та ФОП Чучун В.С. (замовник) укладено договір про надання послуг №0109/20, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується надати (власними або залученими силами) рекламні послуги з метою привернення додаткової уваги користувачів Instagram до відповідних профілів/акаунтів, перелік яких буде наданий змовником шляхом проведення розіграшу у форматі giveaway, а замовник зобов'язується прийняти надані послуги та оплатити їх.
Додатком №1 до договору від 01.09.2020 сторонами погоджено місце надання послуг, період надання послуг, період проведення розіграшу, тощо.
Відповідно до п. 5.1. додатку №1 до договору від 01.09.2020 виконавець зобов'язується залучити до надання послуг Черкашину А.М
У п. 5.2. додатку №1 до договору від 01.09.2020 визначено, що за період проведення розіграшу, що вказаний у пункті 3 даного додатку, за участі особи, вказаної в п. 5.1. даного додатку, виконавець зобов'язується здійснити збільшення кількості підписників на відповідні (резервні) профілі/акаунти в кількості від 50000 до 55000 осіб/підписників на кожний профіль/акаунт.
Відповідно до п. 5.3. додатку №1 до договору від 01.09.2020 загальна вартість послуг, що визначені даним додатком, складає 700000,00 грн.
Пунктом 5.6.1. додатку №1 до договору від 01.09.2020 унормовано, що у разі невиконання виконавцем зобов'язань щодо збільшення кількості підписників на відповіді (резервні) профілі/акаунти, перелік яких буде надано замовником, виконавець повинен сплатити замовнику штраф у розмірі 250000,00 грн, якщо кількість підписників на відповідних (резервних) профілях/акаунтах буде меншою ніж 30000.
Розділом "Приймання результатів послуг" договору від 01.09.2020 передбачено, що впродовж двох робочих днів після надання послуг виконавець складає та передає замовнику два примірника акту приймання-передачі наданих послуг. Результати послуг приймаються замовником протягом п'яти робочих днів з моменту отримання оригіналу акту.
Договір від 01.09.2020 набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2020, а в частині зобов'язань, які виникли під час дії договору, але не були виконані, - до повного виконання таких зобов'язань.
По завершенню розіграшу, позивач 08.11.2021 направила ФОП Чучун В.С. засобами поштового зв'язку акт приймання-передачі наданих послуг від 08.11.2020 на суму 700000,00 грн. В свою чергу ФОП Чучун В.С. надала свої заперечення та відмовилась підписувати акт, у у зв'язку із невиконанням умов договору в частині здійснення збільшення кількості підписників на відповідні (резервні) профілі/акаунти в кількості від 50000 до 55000 осіб/підписників на кожний профіль/акаунт.
Листом від 27.11.2020 №2711 ФОП Чучун В.С. звернулася до ФОП Синиці В.М. із вимогою про стягнення штрафних санкцій на підставі п. 5.6.1. додатку №1 до договору від 01.09.2020 у розмірі 250000,00 грн.
ФОП Синиця В.М. сплатила суму штрафних санкцій у розмірі 250000,00 грн про що свідчить квитанція №02К4-ХНКХ-ТМ64-173К від 30.11.2020.
Відтак позивач зазначає, що у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем умов укладеного із позивачем договору, ФОП Синиця В.М. зазнала матеріальних збитків на суму 250000,00 грн та не отримала грошові кошти у розмірі 700000,00 грн.
Суд звертає увагу позивача, що наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання прибутку ще не є підставою для його стягнення. Зачявляючи вимогу про стягнення збитків позивач повинен довести, що неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток.
Проте, як вже було зазначено та вірно відмічено судом першої інстанції, п. 5.2. додатку до укладеного із ФОП Чучун В.С. договору від 01.09.2020 передбачено, що виконавець зобов'язується за період проведення розіграшу, що вказаний у пункті 3 даного додатку, за участі особи, вказаної в п. 5.1. даного додатку, здійснити збільшення кількості підписників на відповідні (резервні) профілі/акаунти в кількості від 50000 до 55000 осіб/підписників на кожний профіль/акаунт. Пунктом 7 додатку №1 до укладеного між позивачем та відповідачем договору сорони погодили, що у випадку низької активності в офіційному профілі/акаунті розіграшу замовник самостійно замовляє рекламні послуги щодо розіграшу.
Тобто, ФОП Синиця В.М. взяла на себе зобов'язання, як виконавець, здійснити збільшення кількості підписників за участі відповідача. Однак в матеріалах справи відсутні докази того, що позивачем вживалися дії щодо збільшення кількості підписників до зазначеного договором показника. А відтак, позивач не здійснив достатніх заходів, щоб запобігти виникненню збитків чи зменшити їх.
За наведеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не доведено наявності складу цивільного правопорушення, що є необхідною умовою для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків а тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині стягнення упущеної вигоди та матеріальних збитків (700000 грн та 250000 грн відповдіно).
Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача 50000 грн моральної шкоди, колегія зазначає наступне.
Обґрунтовуючи зазначену вимогу, позивач вказує на те, що у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх обов'язків за договором та відповідно, зривом рекламної кампанії, Синиці В.М. було завдано моральну шкоду, яка полягала, зокрема, у глибокому душевному потрясінні, що викликано втратою довіри учасників ринку рекламних послуг в соціальних мережах та знищенням репутації надійного контрагента.
Частинами першою та другою статті 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Положеннями ч. 3 ст. 23 ЦК України визначено, що моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною 2 цієї статті.
Сторона, яка пред'являє вимоги відшкодування завданої їй моральної шкоди, не звільняється від обов'язку довести наявність такої шкоди, її розмір, надавши належні, допустимі та достовірні докази цього факту, у порядку встановленому процесуальними нормативно-правими актами.
Позивач звертаючись до суду з даною вимогою жодним чином не довів наявність моральної шкоди та її розміру, тоді як теоритичне посилання на заподіяння їй моральної шкоди не може слугувати підставою для стягнення з відповідача моральної шкоди. А отже, встановивши, що вимога позивача про стягнення моральної шкоди не підтверджена належними та допустимими доказами, суд першої інстанції провамірно відмовив у її задоволенні.
Згідно ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За змістом п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право повністю або частково скасувати судове рішення.
Як передбачено ч. 1 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:
1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції при розгляді даної справи було порушено норми процесуального права, а також ухвалено рішення за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, у звязку з чим рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.2021 у справі №910/1801/21 підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Щодо вимог апеляційної скарги відповідача про скасування додаткового рішення суду, суд відмічає наступне.
Частини 1 та 3 ст. 244 ГПК України передбачають, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо він не вирішив питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 2 ст. 241 ГПК України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У відповідності до п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Із аналізу змісту ст. 244 ГПК України вбачається, що додаткове судове рішення є похідним від первісного судового акта, є його невід'ємною складовою та ухвалюється в тому самому складі та порядку, що й судове рішення; додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої, зокрема, залишилося невирішеним питання про судові витрати.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові КГС ВС від 31.05.2021 по справі №911/132/14.
У постановах Верховного Суду від 16.04.2018 у справі №923/631/15, від 23.01.2020 у справі №910/20089/17 суд касаційної інстанції відмітив, що додаткове рішення - це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов'язані з порушенням вимог щодо його повноти. Додаткове рішення не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. Тобто додаткове рішення є невід'ємною частиною рішення у справі. У разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу.
Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи, що Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про скасування рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.2021 у справі №910/1801/21 та відмовляє у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 01.10.2021 втрачає силу.
А відтак додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 01.10.2021 у справі №910/1801/21 необхідно скасувати, оскільки воно не може існувати окремо від основного рішення у справі.
За вказаних обставин апеляційна скарга ФОП Черкашиної А.М. підлягає задоволенню, тоді як у задоволенні апеляційної скарги ФОП Синиці В.М. слід відмовити.
При розподілі судових витрат колегія суддів враховує положення ст. 129 ГПК України та ч. 4 ст. 6 Закону України «Про судовий збір».
Оскільки відповідач оскаржував рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.2021 лише в частині задоволених позовних вимог (у розмірі 250000 грн), то з позивача на користь відповідача слід стягнути судовий збір за подання апеляційної скарги враховуючи суму судового збору, що підлягала сплаті при зверненні ФОП Черкашиної А.М. до суду з відповідною скаргою, а саме у розмірі 5625,00 грн (250000*1,5%*150%).
У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог та задоволенням апеляційної скарги відповідача, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційних скарг покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Синиці Вероніки Миколаївни залишити без задоволення.
2. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Черкашиної Алевтини Миколаївни задовольнити.
3. Рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.2021 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 01.10.2021 у справі №910/1801/21 скасувати та ухвалити нове рішення.
4. У задоволенні позову Фізичної особи-підприємця Синиці Вероніки Миколаївни відмовити повністю.
5. Судові витрати, понесені у зв'язку з розглядом справи в суді першої інстанції та переглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на Фізичну особу-підприємця Синицю Вероніку Миколаївну.
6. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Синиці Вероніки Миколаївни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Фізичної особи-підприємця Черкашиної Алевтини Миколаївни ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) 5625 (п'ять тисяч шістсот двадцять п'ять) грн 00 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.
7. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк двадцять днів з дня складення її повного тексту.
Повний текст постанови складено 24.01.2022.
Головуючий суддя В.В. Шапран
Судді В.В.Андрієнко
С.І. Буравльов