08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email
inbox@fs.ko.court.gov.ua
1-кс/381/43/22
381/54/22
17 січня 2022 року слідчий суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт - ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_5 , про арешт майна у кримінальному провадженні №12022116310000008 від 05.01.2022 року, -
встановила:
11 січня 2022 року до Фастівського міськрайонного суду Київської області надійшло клопотання прокурора Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022116310000008 від 05.01.2022 року, розпочатого за ст.. 290 КК України, про арешт майна, а саме автомобіля марки «Fiat» моделі «Ducato» державний номерний знак НОМЕР_1 , який було виявлено та вилучено 04.01.2022 в ході огляду місця події на узбіччі дороги в напрямку виїзду з смт. Калинівка, Київської області, в бік до автодороги М 05 сполучення Київ-Одеса.
В обґрунтування клопотання прокурор зазначає про те, що сектором дізнання Фастівського районного управління поліції ГУ НП у Київській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні №12022116310000008 від 05.01.2022 за ст.290 КК України
Досудовим розслідуванням встановлено, що 04.01.2022 року до чергової частини Фастівського районного управління поліції відділення № 1, надійшло повідомлення від інспектора СПД № І Фастівського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_6 про те, що 04.01.2022 року близько 11:30 год., під час несення служби на маршруті патрулювання «Котляр - 301», за адресою, см Калинівка, вул.. Центральна, поряд з буд. 2, було зупинено транспортний засіб автомобіля марки «Fiat» моделі «Ducato» державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який під час спілкування поводив себе підозріло та в ході перевірки номерів вузлів агрегатів транспортного засобу вище вказаного автомобіля виявлено часткове знищення та не спів падіння із зазначеними у свідоцтві про реєстрацію т/з. Власником транспортного засобу являється ОСОБА_4 , який зареєстрований АДРЕСА_1 .
В клопотанні зазначено, що у сторони обвинувачення є достатні підстави вважати, що вказаний автомобіль, вилучений у гр.. ОСОБА_7 має значення речових доказів у даному кримінальному провадженні, а тому 04.01.2022 його було визнано речовим доказом.
Прокурор в клопотанні зазначим, що метою накладення арешту на автомобіль марки «Fiat» моделі «Ducato» державний номерний знак НОМЕР_1 є забезпечення його збереження як речового доказу та проведення необхідних судових експертиз.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав з підстав у ньому наведених та просив його задовольнити.
Власник транспортного засобу ОСОБА_4 заперечував у судовому засіданні. Зазначив, що автомобіль марки «Fiat» моделі «Ducato» державний номерний знак НОМЕР_1 він придбав у червні 2016 року. Вказаний автомобіль використовує для роботи, оскільки має фермерське господарство. Під час зупинки працівники поліції, дійсно не змогли перевірити номер шасі, оскільки 4 цифри на металі «прогнили». Транспортним засобом користується постійно, він не перебуває в розшуку, неодноразово перевірявся працівниками поліції та жодних сумнівів, щодо автомобіля ні в кого не виникало.
Вивчивши клопотання про арешт майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, вислухавши думку сторін, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Чинний кримінальний процесуальний закон покладає на орган досудового розслідування обов'язок вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні (ч. 1 ст. 170 КПК України), який полягає у тимчасовому, до скасування у встановленому КПК порядку, позбавлення права відчуження, розпорядження та/або користування майном, у тому числі для можливої конфіскації майна.
Згідно зі ст.ст. 131, 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно з ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Положеннями ч.2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою зокрема забезпечення збереження речових доказів.
Згідно з ч.3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч.10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати в тому числі: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, якщо арешт накладений у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених в тому числі й п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Однак, матеріали клопотання про арешт майна, які є у розпорядженні слідчого судді, не містять належного обґрунтування необхідності накладення арешту на майно, яке було виявлено та вилучено 04.01.2022 в ході огляду місця події на узбіччі дороги в напрямку виїзду з смт. Калинівка, Київської області, в бік до автодороги М 05 сполучення Київ-Одеса, а саме на: автомобіля марки «Fiat» моделі «Ducato» державний номерний знак НОМЕР_1 .
Як вбачається зі змісту клопотання, прокурор посилається на те, що вилучене в ході проведення огляду майно має суттєве значення у кримінальному провадженні, а тому було прийнято рішення про визнання його речовим доказом, однак належних доказів про відповідність вилученого майна вимогам ст.98 КПК України та наявність ознак речових доказів у кримінальному провадженні №12022116310000008 з клопотання не вбачається, при цьому, прокурором в судовому засіданні також не наведено.
При цьому, постанова старшого дізнавача СД Фастівського РУП ГУ НП у Київській області ОСОБА_8 від 05.01.2022 року про визнання автомобіля марки автомобіля марки «Fiat» моделі «Ducato» державний номерний знак НОМЕР_1 речовим доказом, містить лише посилання на фактичні обставини справи та загальне формулювання, без посилання на конкретні дані, які дають підстави для висновку про те, що вказане майно може мати доказове значення у кримінальному провадженні.
Як встановлено у судовому засіданні та вбачається з рапорту поліцейського СПД №1 Фастівського РУП ОСОБА_6 від 04.01.2022, протоколу огляду місця події від 04.01.2022 долучених до матеріалів клопотання, при перевірці було виявлено часткове знищення «Vin» коду транспортного засобу.
Разом з тим, посилання на те, що вказаний автомобіль може бути предметом злочину, з тих підстав, без посилання на підтверджуючі документи, не є безумовною підставою вважати дане майно таким, що є речовим доказом у кримінальному провадженні, оскільки такі посилання ґрунтуються виключно на припущеннях прокурора, а тому слідчий суддя з урахуванням принципу розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, приходить до висновку про необхідність залишити клопотання прокурора про арешт майна, без задоволення.
Керуючись вимогами ст.ст. 131, 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -
ухвалила:
У задоволенні клопотання прокурора Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_5 , поданого в рамках кримінального провадження №12022116310000008 від 05.01.2022 року, про накладення арешту на автомобіль марки «Fiat» моделі «Ducato» державний номерний знак НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_4 , - відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Вилучене майна, а саме: автомобіль марки «Fiat» моделі «Ducato» державний номерний знак НОМЕР_1 підлягає негайному поверненню.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її оголошення до Київського апеляційного суду.
Повний текст ухвали проголошено 21.01.2022 р. о 09 год. 55 хв..
Слідчий суддя: ОСОБА_1