Справа № 357/13955/21
2-о/357/19/22
Категорія 17
іменем України
24 січня 2022 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Орєхова О. І. ,
за участі секретаря - Сокур О. В.,
розглянувшив порядку окремого позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду № 2 в м. Біла Церква цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Білоцерківський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану про встановлення факту, що має юридичне значення, -
В листопаді 2021 року заявник ОСОБА_1 звернулася до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа: Білоцерківський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану мотивуючи тим, що ОСОБА_1 ( далі - Заявник ) мала тітку ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Заявник як спадкоємець подала заяву про прийняття спадщини після ОСОБА_2 до Узинської міської державної нотаріальної контори Київської області, однак оформити спадкові права не надається можливим, оскільки, згідно роз'яснення Узинської міської державної нотаріальної контори Київської області, в заявника відсутні документи, які підтверджують родинні зв'язки з ОСОБА_2 , а саме свідоцтва про народження батька заявника, ОСОБА_3 , який є братом померлої ОСОБА_2 . Встановлення факту родинних відносин потрібне заявнику для подальшого оформлення своїх спадкових прав. Просила суд встановити факт родинних відносин ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а саме те, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є рідною тіткою ОСОБА_1 ( а. с. 1-2 ).
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.11.2021 року ( а. с. 18 ) головуючим суддею визначено Орєхова О.І. та матеріали справи передані для розгляді.
Ухвалою судді від 25 листопада 2021 року постановлено прийняти заяву до розгляду та відкрито провадження у вищезвказаній справі. Постановлено проводити розгляд справи в порядку окремого провадження ( а. с. 26 ).
28 грудня 2021 року по справі було оголошено перерву за клопотанням представника заявника до 24.01.2022 року ( а. с. 29-31 ).
В судове засідання заявник та її представник не з'явилися, 24.01.2022 року за вх. № 3075 судом отримано заяву від представника заявника - адвоката Коннової Н І., в якій просила слухати справу без її участі та участі заявника. Заяву підтримує в повному обсязі та просить її задовольнити.
Заінтересована особа Білоцерківський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного станусвого представника не направила, 21.01.2022 року за вх. № 2814 судом отримано лист, в якому Білоцерківський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану повідомлена про судове зсідання, яке призначене на 24.01.2022 року та просить розглядати дану справу згідно чинного законодавства без представника їхнього відділу.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється ( ч. 2 ст. 247 ЦПК України ).
Оскільки учасники справи в судове засідання не з'явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Так як сторони в судове засідання не з'явилися, будучи належним чином повідомленими та від яких надійшли заяви про розгляд справи у їх відсутність, суд вважає за можливе провести розгляд справи за їх відсутності за наявними матеріалами.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленному цим Кодеком, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин,крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Частиною 1 ст. 319 ЦПК України визначено, що у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.
Відповідно до п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах встановлення фактів, що мають юридичне значення» далі - постанови Пленуму) із змінами та доповненнями від 25.05.1998, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
В Листі Верховного Суду України від 01.01.2012 року «Судова практика розгляду справ, що мають юридичне значення» зазначено, зокрема, що заявниками у справі про встановлення факту родинних відносин можуть бути: спадкоємці померлої особи, які мають право на спадщину як за законом, так і за заповітом і для яких у зв'язку із встановленням факту родинних відносин мають настати певні юридичні наслідки; особи, які мають право на пенсію у зв'язку із втратою годувальника і яким органи пенсійного фонду відмовили в її призначенні через відсутність доказів, що підтверджують родинні відносини; інші особи, якщо встановлення такого факту тягне виникнення юридичних наслідків для цих осіб.
Судом встановлені фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.
В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що в матеріалах справи свідчить наявне свідоцтво про смерть ( а. с. 9 ) та після смерті останньої залишилося спадкове майно.
Звертаючись до суду з вищевказаною заявою, заявник ОСОБА_1 просить суд встановити юридичний факт, що померла ОСОБА_2 є її рідною тіткою.
Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дні, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин ( фактів ), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 5 та 6 статті 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Встановлено, що заявник ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 в селі Іванівка Білоцерківського району Київської області, що підтверджується наявним в матеріалах справи свідоцтвом про народження ( а. с. 7 ), після укладення шлюбу, прізвище заявника ОСОБА_1 , що підтверджується відповідним Свідоцтвом про укладення шлюбу ( а. с. 8 ).
Так, з наявного Свідоцтва про народження заявника вбачається, що батьками останньої є ОСОБА_3 та ОСОБА_5 .
Згідно свідоцтва про смерть, батько заявника ОСОБА_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 ( а. с. 12 ).
З свідоцтва про народження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьками останньої вказано ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ( а. с. 10 ).
З виписки з Погосподарської книги основних виробничих показників господарств колгоспників за 1947 - 1949 роки від 02.10.2018 року за № 112-02-14, господарство № НОМЕР_2, ОСОБА_7 . - голова сім'ї, 1896 рік народження, члени господарства, відношення до голови сім'ї: ОСОБА_8 - жінка, 1896 року народження; ОСОБА_9 . - дочка, 1924 року народження; ОСОБА_3 . - син, 1930 року народження; ОСОБА_10 . - дочка, 1932 року народження; ОСОБА_11 . - дочка, 1939 року народження; ОСОБА_6 . - дочка, 1941 року народження та ОСОБА_12 . - син, 1926 року народження ( а. с. 12 ).
З відповіді Державного архіву Київської області від 18.10.2018 року за № 01-43/1922 вбачається, що надати архівну довідку про народження ОСОБА_3 не має можливості, так як на зберігання книги реєстрації актових записів про народження громадян с. Іванівка Узинського ( зараз - Білоцерківського ) району Київської області за 1930 рік у складі архівного фонду Р-5634 не надходили ( а. с. 14 ).
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 07 травня 2019 року за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: виконавчий комітет Білоцерківської міської ради Київської області про визнання фізичної особи недієздатною та встановлення опіки, заява була задоволена, визнано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 недієздатною встановлено над нею опіку. Призначено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 опікуном над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Вказане судове рішення набрало законної сили 11.06.2019 року.
Даним судом рішенням встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 являється тіткою заявника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджено матеріалами справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
З довідки від 11 січня 2022 року за вих. № 12/02-14, виданої державним нотаріусом Малькевич Л.В. вбачається, що після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 заведено спадкову справу № 292/2011 до майна, єдиним спадкоємцем за законом є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка подала заяву про прийняття спадщини у шестимісячний строк до нотаріальної контори.
02 листопада 2021 року за вих. № 895/02-14 державним нотаріусом Малькевич Л.В. відмовлено заявнику у видачі свідоцтва на право власності на майно померлої ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_2 та запропоновано звернутися до суду, оскільки з поданих документів до заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 не можливо встановити родинні відносини, а саме те, що ОСОБА_2 є тіткою ОСОБА_1 , відсутнє свідоцтво про народження батька ( брата померлої ОСОБА_3 ) ( а. с. 6 ).
Поняття «родинність» розглядається як родинні зв'язки між людьми, що ґрунтуються на походженні однієї особи від іншої чи кількох осіб від спільного пращура; кровний зв'язок осіб, що походять один від одного чи від спільного пращура.
До осіб, що походять один від одного, належать пращури та їхні нащадки як чоловічої, так і жіночої статі (наприклад, прадід, дід, мати, дочка, онук, правнук та ін.). Крім того, існує також поняття походження осіб від спільного пращура, до яких належать рідні і двоюрідні брати та сестри, дядьки (тітки), племінники (племінниці). Родинна лінія може бути прямою чи боковою та поділяється на висхідну та низхідну. При прямій лінії родинність ґрунтується на походженні однієї особи від другої.
Жодних доказів, якіб спростовували доводи заявника по справі матеріалис справи не містять.
Відповідно ч.1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом достовірно встановлений факт родинних відносин міжзаявникомта померлою ОСОБА_2 , що належним чином підтверджується доказами, що знаходяться в матеріалах справи.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заявник звернувся із заявою до суду про встановлення факту родинних відносин з метою оформлення своїх спадкових прав, встановлення даного факту не пов'язується з іншим вирішенням спору про право, оскільки, ОСОБА_2 померла, то встановлення даного факту в позасудовому порядку є неможливим, окрім як зверненням до суду із такою заявою та перешкоджає реалізації заявнику права на оформлення спадщини, у зв'язку з чим заява є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України під час розгляду справ окремого провадженняпри ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
При зверненні до суду з даною заявою, заявник ОСОБА_1 була звільнена від сплати судового збору, оскільки є інвалідом 2 групи, про що в матеріалах справи свідчить наявне посвідчення ( а. с. 5 ).
Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України ( ч. 6 ст. 141 ЦПК України ).
Тому, судові витрати віднести за рахунок держави.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 10, 12, 19, 76, 77, 78, 81, 82, 89, ст. 265, 273, 293, 294, 315, 319, 353-355 ЦПК України, п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах встановлення фактів, що мають юридичне значення» із змінами та доповненнями від 25.05.1998, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод,суд, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Білоцерківський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану про встановлення факту, що має юридичне значення, - задовольнити.
Встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є рідною тіткою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Судові витрати віднести за рахунок держави.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ( адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , ІНП: НОМЕР_1 );
Заінтересована особа: Білоцерківський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану ( адреса місцезнаходження: 09117, Київська область, м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, буд. 22, ЄДРПОУ: 33341882 ).
Повне судове рішення складено 24 січня 2022 року.
Рішення надруковано в нарадчій кімнаті в одному примірнику.
СуддяО. І. Орєхов