Ухвала від 25.01.2022 по справі 344/1121/22

Справа № 344/1121/22

Провадження № 1-кс/344/515/22

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2022 року місто Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого Четвертого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_3 , погодженого з прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна в рамках кримінального провадження №62022140040000005 від 20 січня 2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 286 та ч. 3 ст. 135 Кримінального кодексу України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджене з прокурором, в обґрунтування якого зазначив, що Четвертим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62022140040000005 від 20 січня 2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 286 та ч. 3 ст.135 Кримінального кодексу України.

Нагляд за здійсненням досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні у формі процесуального керівництва здійснюється відділом процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Івано-Франківської обласної прокуратури.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що водій автомобіля марки «Рено Дастер», державний номерний знак НОМЕР_1 , що належить на праві власності ДП «Надвірнянське ЛГ», ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рухаючись по проїжджій частині автодороги Н09 Мукачево-Львів, по вулиці Грушевського у селі Лоєва Надвірнянського району Івано-Франківської області, о 18 год. 24 хв. 20 січня 2022 року здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Поряд з цим, усвідомлюючи, що потерпіла ОСОБА_6 знаходиться у хворобливому і небезпечному для життя стані та позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження через малолітство, маючи змогу надати їй допомогу, водій автомобіля «Рено Дастер», державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_5 покинув місце означеного ДТП. Внаслідок отриманих травм потерпіла ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 померла у приміщенні Надвірнянської ЦРЛ.

Разом з тим 20 січня 2022 року слідчим Надвірнянського РВП ГУНП в

Івано-Франківській області проведено огляд ділянки проїзної частини автодороги Н09 «Мукачево-Львів», що по вулиці Грушевського у селі Лоєва Надвірнянського району Івано-Франківської області, де відбувся наїзд на потерпілу ОСОБА_6 , що досліджується у даному кримінальному провадженні.

Так, в ході огляду місця події було виявлено та вилучено наступні предмети:

- уламки пластмаси чорного кольору у кількості трьох одиниць, на одній із яких наявні маркувальні позначення «Renault»;

- гумове взуття жовтого кольору (тапок);

- уламки пластмаси чорного кольору, які були виявлені на відстані 17,4 метри у повздовжньому напрямку від умовної лінії.

Зазначене тимчасово вилучене майно само по собі та в сукупності з іншими зібраними в ході досудового розслідування доказами має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, а саме для з'ясування всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, а тому потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, як тимчасове вилучення майна та його арешт.

На теперішній час існує сукупність підстав та розумних підозр вважати, що вищевказані предмети є доказами у кримінальному провадженні, адже вони відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 Кримінального процесуального кодексу України (вони є матеріальними об'єктами, які могли зберегти на собі сліди злочину, містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження). У зв'язку із цим є необхідність у накладенні арешту на вказане майно з метою збереження речових доказів.

Накладення арешту на вказане майно викликано необхідністю запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, у тому числі як речових доказів.

Незастосування такого виду забезпечення кримінального провадження як арешт на вказане вище майно негативно вплине на кримінальне провадження, унеможливить встановлення усіх важливих обставин подій вчиненого кримінального правопорушення, розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також може призвести до їх втрати, що сприятиме уникненню осіб, винних у вчиненні кримінального правопорушення, від передбаченої законом кримінальної відповідальності.

У зв'язку з наведеним виникла необхідність у накладенні арешту на вищевказані тимчасово вилучені предмети.

Слідчий зазначає у клопотанні, що вилучені речі визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

Враховуючи те, що наявні підстави вважати, що вказані вище речі зберегли на собі сліди вчинення кримінальних правопорушень і в подальшому можуть мати доказове значення під час досудового розслідування та судового розгляду, з метою збереження речових доказів, просить накласти арешт на вище перелічені та вилучені в ході проведення обшуків речі.

Слідчий у судове засідання не з'явився, подав суду заяву, відповідно до якої просив клопотання про арешт майна слухати без його участі.

Вивчивши подане клопотання, слідчий суддя виходить з наступного.

Як встановлено матеріалами справи, майно, на яке просить накласти арешт слідчий, тимчасово вилучено.

Відповідно до частини першої статті 131 Кримінального процесуального кодексу України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до пункту сьомого частини другої статті 131 Кримінального процесуального кодексу України, заходами забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Частина перша статті 170 Кримінального процесуального кодексу України передбачає, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно частини другої статті 170 Кримінального процесуального кодексу України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У відповідності з вимогами абзацу першого частини третьої статті 170 Кримінального процесуального кодексу України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Частиною десятою статті 170 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Встановлено, що слідчий звернувся з вказаним клопотанням, що відповідає вимогам статті 171 Кримінального процесуального кодексу України.

Стороною кримінального провадження, яка звернулася з клопотанням, поза розумним сумнівом доведено наявність достатніх підстав вважати, що вказані у клопотанні речі можуть бути використані як доказ у кримінальному провадженні, тобто відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 Кримінального процесуального кодексу України.

Отже, на підставі вищенаведеного та враховуючи наявність правових підстав для задоволення клопотання, з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки незастосування накладення арешту може призвести до наслідків, визначених частиною одинадцятою статті 170 Кримінального процесуального кодексу України, зокрема, таких як його можливе приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження вилученого майна, існує сукупність підстав вважати, що вони в подальшому можуть мати доказове значення під час досудового розслідування та могли зберегти на собі сліди злочину або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також правову підставу для арешту майна та наслідки арешту майна для інших осіб, керуючись засадами розумності та співмірності, вважаю, що клопотання слід задовольнити.

Керуючись ст.ст. 170-173, 309, 395 Кримінального процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на вилучені у ході проведення 20 січня 2022 року огляду ділянки проїзної частини автодороги Н09 «Мукачево-Львів», що по вулиці Грушевського у селі Лоєва Надвірнянського району Івано-Франківської області, де 20 січня 2022 року відбувся наїзд на потерпілу ОСОБА_6 , предмети, а саме: уламки пластмаси чорного кольору у кількості трьох одиниць, на одній із яких наявні маркувальні позначення «Renault»; гумове взуття жовтого кольору (тапок); уламки пластмаси чорного кольору, що були виявлені на відстані 17,4 метри у повздовжньому напрямку від умовної лінії, шляхом заборони зберігати, розпоряджатися та користуватися ними.

Ухвала підлягає до негайного виконання та може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Попередній документ
102750529
Наступний документ
102750531
Інформація про рішення:
№ рішення: 102750530
№ справи: 344/1121/22
Дата рішення: 25.01.2022
Дата публікації: 20.05.2024
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; арешт майна
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (25.01.2022)
Дата надходження: 24.01.2022
Предмет позову: -
Учасники справи:
головуючий суддя:
МЕЛЕЩЕНКО ЛЮДМИЛА ВАСИЛІЇВНА
суддя-доповідач:
МЕЛЕЩЕНКО ЛЮДМИЛА ВАСИЛІЇВНА