Справа № 344/17061/21
Провадження № 2/344/986/22
24 січня 2022 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді Антоняка Т.М.,
секретаря Максимів Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Івано-Франківський арматурний завод» про стягнення заборгованості із заробітної плати, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Івано-Франківський арматурний завод» про стягнення заборгованості із заробітної плати. В обґрунтування позову вказує на те, що він з липня 2007 року працював у ПАТ «Івано-Франківський арматурний завод» на посаді провідного інженера з охорони праці. З грудня 2020 року відповідач не виплачував заробітну плату. Станом на 01.10.2021 року відповідач заборгував йому заробітну плату та відмовився виплатити ці кошти внаслідок відсутності грошових коштів.
Позивач подав заяву про розгляду справи без участі, підтримання позовних вимог. Відносно проведення заочного розгляду справи не заперечив.
Відповідач повторно в судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи був повідомлений належним чином. Правом на подання відзиву не скористався. Заяви про розгляд справи за відсутності чи будь-яких інших клопотань відповідач не подавав.
З урахуванням положень ст.ст. 223, 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін та ухвалити заочне рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали цивільної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Позивач працював у ПрАТ «Івано-Франківський арматурний завод» на посаді інженера з охорони праці.
Згідно наказу № 44-ос від 29.12.2021 року ОСОБА_1 звільнено з роботи з 29.12.2021 року за згодою сторін, відповідно до п. 1 ст. 36 КЗпП України, з виплатою компенсації за 34 дні невикористаної щорічної відпустки.
Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу (ст. 94 КЗпП України).
Положеннями ст. 115 КЗпП України встановлено обов'язок працедавця виплачувати заробітну плату працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Згідно з ч. 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, провести з ним розрахунок у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.
Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Згідно із ст. 76 ЦПК України доказами є будь- які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно ч.ч. 1, 4 ст. 77, ст. 79 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
За діючою в площині цивільного судочинства презумпції винуватості відповідача (на відміну від кримінального судочинства, де діє презумпція невинуватості) тягар доказування лежить саме на відповідачеві. Тим більше, в площині трудових правовідносин безумовно тягар доказування лежить на роботодавцеві, в якого з акумульовано весь обсяг документації, в тому числі фінансового, бухгалтерського характеру щодо фіксації праці позивача і оплати виконаних ним робіт.
Доступ до приміщень заводу на даний час обмежено, а тому надати довідку про заборгованість по заробітній платі є об'єктивно неможливим.
Відповідно до форми ОК-5, реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного реєстру соціального страхування, індивідуальні відомості про застраховану особу відносно ОСОБА_1 , яка сформована 19.10.2021 року, ПАТ «Івано-Франківський арматурний завод» нараховувалась заробітна плата, зокрема за період з грудня 2020 року по червень 2021- сума заробітної плати складала 33 730,34 грн., з якої утримувалися податки, які перераховані до державного бюджету (а.с. 5-10).
У ході судового розгляду не здобуто відомостей про виплату позивачеві відповідачем заборгованості по заробітній платі за період з грудня 2020 року по грудень 2021 року, як і не встановлено про наявність вини (умислу) позивача у невиконанні трудових обов'язків на підприємстві, що згідно із ст.ст. 47, 115-116 КЗпП України є підставою для стягнення цієї заборгованості в судовому порядку.
Відповідно до ст. 15 Закону України "Про оплату праці" оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов'язань щодо оплати праці, а згідно ст. 24 цього Закону своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.
Одним із загальних засад цивільного законодавства, закріплених п.6 ч. 1 ст.3 ЦК України, є справедливість, добросовісність та розумність.
Принагідно суд зауважує, що право на заробітну плату захищається й Конвенцією про захист заробітної плати № 95, яка ратифікована 31.01.1961 року.
У порядку виконання процесуального обов'язку відповідача, унормованого ч. 3 ст. 12, ч 1 ст. 81 ЦПК України, з доведення належним чином виконання своїх обов'язків перед працівником з виплати заробітної плати - підприємством ПАТ «Івано-Франківський арматурний завод» не надано доказів виплати спірної зарплати позивача за період роботи з грудня 2020 року по день звільнення.
Тож, встановлено, що у вказаний період позивач ОСОБА_1 виконував свої трудові обов'язки, однак заробітну плату не отримав.
З липня 2021 року ПАТ «Івано-Франківський арматурний завод» не подавало до органу Пенсійного фонду України відомостей про заробітну плату.
ПАТ «Івано-Франківський арматурний завод», згідно з відомостями безкоштовного запиту до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у стані припинення не перебуває.
На думку суду, відсутність у позивача можливості щодо подання довідки про заборгованість по заробітній платі, неподання відповідачем до органу Пенсійного фонду відомостей про нараховану заробітну плату з липня 2021 року не може тлумачитися на шкоду працівнику та бути підставою обмеження права на отримання заробітної плати, яка є джерелом його існування.
Відтак, суд вважає за можливе самостійно розрахувати розмір заборгованості по зарплаті ОСОБА_1 , виходячи із відображеного у Формі ОК-5 середнього розміру заробітної плати за останній рік, оскільки таке буде відповідати принципам справедливості, розумності та добросовісності.
Отже, за період з грудня 2020 року по червень 2021 року сукупний розмір річної заробітної плати становить 33 730,34 грн.
Що стосується періоду заборгованості по заробітній платі з липня 2021 року по день звільнення, то такий належить розрахувати виходячи із середнього заробітку за останній рік, що охоплений відомостями форми ОК-5, а саме з червня 2020 року по червень 2021 року, тобто грн. (сума заробітку за такий період) / 12 місяців = 6753,54 грн. (за місяць) х 6 місяців (липень - грудень ), що становить 40 521,24 грн.
Відтак, за період з липня 2021 року по 29.12.2021 року заборгованість по заробітній платі становить 40 521,24 грн.
Отже, заборгованості по заробітній платі за період з грудня 2020 року по 29.12.2021 року становить 74 251,58 грн. (33 730,34+40 521,24) без відрахування податків та інших платежів.
Щодо вимоги про стягнення компенсації за невикористану щорічну відпустку.
Відповідно до статті 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Згідно Наказу №44-ос від 29.12.2021 року ОСОБА_1 звільнено з роботи за згодою сторін, п.1 ст. 36 КЗпП України з виплатою компенсації за 34 дні невикористаної щорічної відпустки.
Обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або компенсації за невикористані відпустки проводиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за фактично відпрацьований період (розрахунковий період) на відповідну кількість календарних днів розрахункового періоду. Із розрахунку виключаються святкові та неробочі дні, встановлені законодавством. Отриманий результат множиться на число календарних днів відпустки (п. 7 VI Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100).
Визначений Судом сукупний розмір річної заробітної плати за останній рік, за який підприємством подавалися відомості про заробітну плату до органу пенсійного фонду (червня 2020 - червень 2021) становить 81 042,43 грн.
Кількість днів для розрахунку - 354.
81 042 грн. : 354 = 228,93 грн.
228,93 грн. х 34 дні = 7783,62 грн.
Отже, компенсація ОСОБА_1 , за 34 дні невикористаної щорічної відпустки становить 7783,62 грн., яка повинна бути стягнута на його користь без вирахування податків і інших платежів.
Таким чином судом встановлено, що заборгованість по заробітній платі ОСОБА_1 за період з грудня 2020 року по 29.12.2021 року становить 74 251,58 грн. + 7783,62 грн. компенсація за невикористану щорічну відпустку, що разом становить 82 034,96 грн.
Отже, загалом на користь позивача з відповідача підлягає стягненню сума заборгованості по заробітній платі за період з грудня 2020 року по 29.12.2021 року та за невикористану відпустку в сумі 66038,34 грн. (82 035,20 -19,5 % податків).
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивача звільнено від сплати судового збору за звернення до суду з позовними вимогами про стягнення заробітної плати, а тому суд вважає необхідним в порядку, передбаченому ст. 141 ЦПК України, стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 908, 00 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.
Таким чином, суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в частині виплати заробітної плати за один місяць.
На підставі наведеного, відповідно до ст.ст. 43 Конституції України, ст. 23 ЦК України, ст.ст. 94, 115, Кодексу законів про працю України, керуючись ст.ст. 89, 263-265, 273, 280-283, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Позов задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Івано-Франківський арматурний завод» на користь ОСОБА_1 заборгованість по невиплаченій заробітній платі за період з грудня 2020 року по 29 грудня 2021 року включно у сумі 66038 (шістдесят шість тисяч тридцять вісім) грн. 44 копійки.
Допустити до негайного виконання рішення суду у частині стягнення заробітної плати за один місяць.
Стягнути із Приватного акціонерного товариства «Івано-Франківський арматурний завод» 908 (дев'ятсот вісім) гривень судового збору у дохід держави.
Заочне рішення може бути переглянуте Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Антоняк Т.М.
Повний текст рішення складено та підписано 25.01.2022 року.