вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
попереднього засідання
"20" січня 2022 р. Справа № 911/3012/21
За заявою боржника ОСОБА_1
про неплатоспроможність
Суддя Лутак Т.В.
Секретар судового засідання Харченко М.В.
Представники:
від боржника: Бідненко Є.В.
від керуючого реструктуризацією боржника: Вегера А.А.
від ОСОБА_2 : Конопля А.М.
від ОСОБА_3 : Присяжнюк Р.В.
Обставини справи:
У провадженні господарського суду Київської області знаходиться справа № 911/3012/21 за заявою ОСОБА_1 про неплатоспроможність.
Ухвалою господарського суду Київської області від 25.11.2021 відкрито провадження у справі № 911/3012/21 про неплатоспроможність ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ); введено мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідно до ст. 121 Кодексу України з процедур банкрутства; введено процедуру реструктуризації боргів боржника та призначено керуючим реструктуризацією боржника - ОСОБА_1 арбітражного керуючого Вегеру Андрія Анатолійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 1837 від 01.02.2018, адреса: АДРЕСА_2 ; адреса для листування: АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ); зобов'язано керуючого реструктуризацією боржника: щомісячно звітувати суду про виконану ним роботу в процедурі реструктуризації боргів боржника, надати суду відомості про результати розгляду вимог кредиторів в строк до 06.01.2022, надати суду відомості за результатами виявлення та опису майна боржника (проведення інвентаризації), а також визначення його вартості в строк до 17.01.2022, підготувати та надати суду, кредиторам і боржнику звіт про результати перевірки декларації боржника в строк до 06.01.2022, підготувати та надати суду план реструктуризації боргів боржника в строк до 18.02.2022; попереднє засідання господарського суду призначено на 20.01.2022.
Офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 здійснено 26.11.2021, номер публікації якого 67720.
Після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 до суду звернулися ОСОБА_3 та ОСОБА_2 із заявами про визнання грошових вимог до боржника.
Ухвалами господарського суду Київської області від 21.12.2021 та від 22.12.2021 прийнято заяви вищезазначених кредиторів, призначено їх до розгляду у судовому засіданні на 20.01.2022 та зобов'язано учасників провадження надати суду певні документи.
До господарського суду Київської області від керуючого реструктуризацією боржника надійшли відомості вих. № 02-01/1248 від 06.01.2022 (вх. № 265/22 від 10.01.2022) про результати розгляду вимог кредиторів, звіт вих. № 02-01/1249 від 10.01.2022 (вх. № 672/22 від 13.01.2022) про результати перевірки декларацій про майновий стан боржника та заява вих. № 02-01/1266 від 11.01.2022 (вх. № 1039/22 від 18.01.2022) про долучення до матеріалів справи документів щодо інвентаризації майна боржника.
20.01.2022 до господарського суду Київської області від ОСОБА_3 та ОСОБА_2 надійшли клопотання б/н від 20.01.2022 (вх. № 1346/22 від 20.01.2022 та вх. № 1345/22 від 20.01.2022) про долучення до матеріалів справи витребуваних судом документів.
У судовому засіданні 20.01.2022 розглядаються грошові вимоги кредиторів до боржника - ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Згідно з ч. 2 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого ч. 1 ст. 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.
Зі змісту ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства вбачається, що кредитор, звертаючись до господарського суду з відповідною заявою, самостійно визначає розмір своїх кредиторських вимог, підтверджує їх відповідними документами. До обов'язків суду при розгляді відповідних заяв входить саме перевірка їх обґрунтованості та наявності документів, що підтверджують відповідні вимоги.
Разом з тим, суд звертає увагу, що у відповідності до статей 73-79 та ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України рішення приймається господарським судом за результатами оцінки лише наявних у матеріалах справи доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також витребуваних судом.
До господарського суду Київської області звернувся кредитор - ОСОБА_3 із заявою б/н від 16.12.2021 (вх. № 29203/21 від 20.12.2021) про визнання грошових вимог до ОСОБА_1 у розмірі 140 000, 00 грн.
Грошові вимоги кредитора обґрунтовані договором позики від 23.10.2020.
Загальна сума вимог ОСОБА_3 становить 144 540, 00 грн., з яких: 140 000, 00 грн. - основний борг за договором позики від 23.10.2020 та 4 540, 00 грн. - судовий збір, сплачений за подання заяви про визнання кредиторських вимог у даній справі.
Керуючий реструктуризацією боржника згідно повідомлення про результати розгляду вимог кредитора вих. № 02-01/1246 від 06.01.2022 (вх. № 265/22 від 10.01.2022) визнав повністю грошові вимоги ОСОБА_3 та включив 140 000, 00 грн. до другої черги задоволення вимог кредиторів.
Боржник у судовому засіданні 20.01.2022 в усному порядку визнав повністю грошові вимоги ОСОБА_3 у розмірі 140 000, 00 грн.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, оглянувши оригінали наявних у справі документів, вважає за необхідне зазначити таке.
Як вбачається з матеріалів справи, 23.10.2020 між ОСОБА_3 (позикодавець - кредитор) та ОСОБА_1 (позичальник - боржник) укладено договір позики, за умовами якого кредитор передає боржнику у власність грошові кошти в сумі 140 000, 00 грн. (надалі - позика), а боржник зобов'язується повернути позику у визначений цим договором строк.
Відповідно до п. 2 договору позика передається кредитором боржнику безпосередньо до підписання цього договору готівкою.
Згідно з п. 3 договору позика за цим договором є безпроцентною.
Пунктом 5 договору передбачено, що боржник зобов'язався повернути всю позику до 20 травня 2021 року.
Відповідно до п. 6 договору боржник має право в будь-який час повністю або частково достроково повернути позику, при цьому кредитор зобов'язаний прийняти дострокове виконання та надати розписку про одержання відповідної суми.
Згідно з п. 7 договору підписання цього договору боржником підтверджує факт одержання ним від кредитора позики.
Пунктом 8 договору передбачено, що належним чином підписаний договір є доказом передання грошей від кредитора до боржника.
Відповідно до п. 9 договору цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту передання позики боржнику.
Так, згідно вищевказаного договору від 23.10.2020 ОСОБА_1 отримав у позику від ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 140 000, 00 грн., які зобов'язався повернути у повному обсязі до 20.05.2021.
Проте, в порушення своїх договірних зобов'язань, боржник не повернув у строк до 20.05.2021 надану кредитором позику.
Статтею 1046 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з ч. 2 ст. 1047 Цивільного кодексу України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Статтею 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно з ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України за договором позики позичальник зобов'язаний повернути суму позики в строк та в порядку, що передбачені договором.
З огляду на вищевикладене, враховуючи наявні у матеріалах справи докази та керуючись статтями 525, 526, 530, 629, 1046-1050 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку, що вимоги ОСОБА_3 є обґрунтованими і документально підтвердженими.
Таким чином, у відповідності до вимог статей 45, 122, 133 Кодексу України з процедур банкрутства, суд визнає кредиторські вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_1 у розмірі 144 540, 00 грн., з яких: 4 540, 00 грн. (судовий збір) - відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів та 140 000, 00 грн. - друга черга задоволення вимог кредиторів.
До господарського суду Київської області звернувся кредитор - ОСОБА_2 із заявою б/н від 20.12.2021 (вх. № 29518/21 від 22.12.2021) про визнання грошових вимог до ОСОБА_1 у розмірі 220 000, 00 грн.
Грошові вимоги кредитора обґрунтовані договором позики від 14.03.2021.
Загальна сума вимог ОСОБА_2 становить 224 540, 00 грн., з яких: 200 000, 00 грн. - основний борг за договором позики від 14.03.2021, 20 000, 00 грн. - штраф та 4 540, 00 грн. - судовий збір, сплачений за подання заяви про визнання кредиторських вимог у даній справі.
Керуючий реструктуризацією боржника згідно повідомлення про результати розгляду вимог кредитора вих. № 02-01/1247 від 06.01.2022 (вх. № 265/22 від 10.01.2022) визнав повністю грошові вимоги ОСОБА_2 та включив 200 000, 00 грн. до другої черги задоволення вимог кредиторів і 20 000, 00 грн. до третьої черги задоволення вимог кредиторів.
Боржник у судовому засіданні 20.01.2022 в усному порядку визнав повністю грошові вимоги ОСОБА_2 у розмірі 220 000, 00 грн.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, оглянувши оригінали наявних у справі документів, вважає за необхідне зазначити таке.
Як вбачається з матеріалів справи, 14.03.2021 між ОСОБА_2 (позикодавець - кредитор) та ОСОБА_1 (позичальник - боржник) укладено договір позики, за умовами якого кредитор передає боржнику у власність грошові кошти в сумі 200 000, 00 грн., а боржник зобов'язується прийняти кошти та повернути їх в порядку і строки встановлені умовами цього договору.
Відповідно до п. 2.1 договору кредитор передає суму позики, визначену п. 1.1 цього договору, до його підписання.
Згідно з п. 2.2. договору позика передана кредитором боржнику готівкою в день підписання цього договору.
Пунктом 2.3 договору передбачено, що боржник зобов'язується повернути суму позики 25 травня 2021 року (включно).
Відповідно до п. 2.5 договору підтвердженням повернення позики є передача розписки кредитором боржнику про одержання виконання зобов'язання по цьому договору в повному обсязі або частково.
Згідно з п. 3.1 договору за невиконання або неналежне виконання умов цього договору сторони несуть відповідальність встановлену нормами чинного законодавства України.
Пунктом 3.2 договору передбачено, що при порушенні строку повернення позики, зазначеного в п. 2.3 цього договору, боржник сплачує штраф кредитору в розмірі 10 % від суми отриманої позики.
Відповідно до п. 4.1 договору цей договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і являється дійсним до моменту його остаточного виконання.
Так, згідно вищевказаного договору від 14.03.2021 ОСОБА_1 отримав у позику від ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 200 000, 00 грн., які зобов'язався повернути у повному обсязі до 25.05.2021 (включно).
Проте, в порушення своїх договірних зобов'язань, боржник не повернув у строк до 25.05.2021 (включно) надану кредитором позику.
Статтею 1046 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з ч. 2 ст. 1047 Цивільного кодексу України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Статтею 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно з ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України за договором позики позичальник зобов'язаний повернути суму позики в строк та в порядку, що передбачені договором.
Частиною 1 ст. 1050 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
З огляду на вищевикладене, враховуючи наявні у матеріалах справи докази та керуючись статтями 525, 526, 530, 549, 629, 1046-1050 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку, що вимоги ОСОБА_2 є обґрунтованими і документально підтвердженими.
Таким чином, у відповідності до вимог статей 45, 122, 133 Кодексу України з процедур банкрутства, суд визнає кредиторські вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 у розмірі 224 540, 00 грн., з яких: 4 540, 00 грн. (судовий збір) - відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів, 200 000, 00 грн. - друга черга задоволення вимог кредиторів та 20 000, 00 грн. - третя черга задоволення вимог кредиторів.
Отже, за результатами розгляду даної справи в попередньому засіданні, суд дійшов висновку про визнання вимог ОСОБА_3 та ОСОБА_2 до ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства в ухвалі за результатами попереднього засідання суду, зокрема, зазначаються: 1) обов'язок керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 14 днів з дня постановлення такої ухвали; 2) дата засідання господарського суду, яке має відбутися не пізніше 60 днів з дня постановлення такої ухвали, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.
Враховуючи вищезазначене та керуючись статтями 45, 122, 133 Кодексу України з процедур банкрутства і статтями 73-79, 86, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Визнати вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_1 у розмірі 144 540, 00 грн., з яких: 4 540, 00 грн. - відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів та 140 000, 00 грн. - друга черга задоволення вимог кредиторів.
2. Визнати вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 у розмірі 224 540, 00 грн., з яких: 4 540, 00 грн. - відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів, 200 000, 00 грн. - друга черга задоволення вимог кредиторів та 20 000, 00 грн. - третя черга задоволення вимог кредиторів.
3. Зобов'язати керуючого реструктуризацією боржника арбітражного керуючого Вегеру Андрія Анатолійовича організувати проведення зборів кредиторів боржника за місцезнаходженням боржника; письмово повідомити учасників у справі про банкрутство про місце, дату і час проведення зборів кредиторів боржника, належні докази про що надати суду. Скликання перших загальних зборів кредиторів призначити на 02 лютого 2022 року.
4. Зобов'язати керуючого реструктуризацією боржника арбітражного керуючого Вегеру Андрія Анатолійовича надати суду протокольне рішення зборів кредиторів боржника, передбачене п. 3 ч. 2 ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства.
5. Засідання господарського суду щодо розгляду погодженого кредиторами плану реструктуризації боргів або прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі призначити 24 лютого 2022 року о 14:30 год. Засідання відбудеться в приміщенні господарського суду Київської області (м. Київ, вул. Симона Петлюри, 16/108, в залі судових засідань № 1).
6. Копію ухвали направити учасникам у справі про банкрутство та державному органу з питань банкрутства.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://ko.arbitr.gov.ua/sud5012
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 255-257 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалу підписано 25.01.2022.
Суддя Т.В. Лутак