ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
13.01.2022Справа № 917/1107/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., за участю секретаря судового засідання Філон І.М., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Акціонерного товариства "Кременчуцьке кар'єроуправління "Кварц"
до Полтавської обласної державної адміністрації
про визнання договору оренди землі поновленим та визнання укладеною додаткової угоди,
Представники:
від позивача: Совенко О.П.;
від відповідача: не з'явився
Акціонерне товариство "Кременчуцьке кар'єроуправління "Кварц" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Полтавської обласної державної адміністрації (далі - відповідач) в якому просить:
- визнати поновленим з 01.06.2019 до 01.06.2035 договір оренди землі від 24.10.2012, зареєстрований в Управлінні Держкомзему у м. Кременчук Полтавської області 23.11.2012 за номером 5310400040000527 щодо користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5310436100:03:003:0238 загальною площею 0,9866 га для забезпечення розробки родовищ корисних копалин - експлуатації та обслуговування будівель та споруд (амбулаторії № 67, адміністративно - господарського корпусу № 68 та спортивного комплексу № 69) по вул. Київській, буд. 85 в м. Кременчук;
- визнати укладеною Додаткову угоду до договору оренди землі від 24.10.2012, зареєстрованого в Управлінні Держкомзему у м. Кременчук Полтавської області 23.11.2012 за номером 531040004000527 щодо користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5310436100:03:003:0238 загальною площею 0,9866 га для забезпечення розробки родовищ корисних копалин - експлуатації та обслуговування будівель та споруд (амбулаторії № 67, адміністративно - господарського корпусу № 68 та спортивного комплексу № 69) по вул. Київській, буд. 85 в м. Кременчук, на умовах викладених в прохальній частині позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 19.07.2021 передано справу № 917/1107/21 за виключною підсудністю до Господарського суду міста Києва.
16.08.2021 матеріали позовної заяви Акціонерного товариства "Кременчуцьке кар'єроуправління "Кварц" надійшли до Господарського суду міста Києва та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передані на розгляд судді Щербакова С.О.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.08.2021 позовну заяву Акціонерного товариства "Кременчуцьке кар'єроуправління "Кварц" залишено без руху. Встановлено Акціонерному товариству "Кременчуцьке кар'єроуправління "Кварц" строк для усунення недоліків позовної заяви.
08.09.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду від Акціонерного товариства "Кременчуцьке кар'єроуправління "Кварц" надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви (надіслана засобами поштового зв'язку - 04.09.2021).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 07.10.2021.
04.10.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду від Полтавської обласної державної адміністрації надійшов відзив на позов, в якому відповідач, зокрема, зазначає, що позивачем разом з листом №1/898 від 14.02.2019 про поновлення договору оренди земельної ділянки було надіслано проект договору оренди, а не додаткової угоди, як передбачено ст. 33 Закону України «Про оренди землі». Крім того, відповідач зазначає, що сторонами не досягнуто згоди щодо розміру орендної плати, а також вказує що за актом приймання-передачі земельної ділянки за договором від 24.10.2012 позивач повернув Полтавській обласній державній адміністрації земельну ділянку з кадастровим номером 5310436100:03:003:0238, що розташована за адресою: вул. Київській, буд. 85, м. Кременчук.
04.10.2021 до суду надійшло клопотання відповідача про закриття провадження у справі (надіслане на електронну пошту суду), в якому відповідач просить суд закрити провадження у справі, у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Аналогічне клопотання було надіслано відповідачем засобами поштового зв'язку та надійшло до суду 05.10.2021.
07.10.2021 до суду надійшло клопотання позивача про проведення судового засідання без участі сторони (надіслане на електронну пошту суду), в якому позивач просить суд проводити підготовче засідання, призначене на 07.10.2021 без участі представника Акціонерного товариства "Кременчуцьке кар'єроуправління "Кварц".
У судовому засіданні 07.10.2021 суд, розглянувши клопотання відповідача про закриття провадження у справі відмовив у його задоволенні (мотиви викладені в ухвалі суду від 25.10.2021).
Крім цього, у судовому засіданні 07.10.2021 судом відкладено розгляд справи на 04.11.2021.
18.10.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду від Акціонерного товариства "Кременчуцьке кар'єроуправління "Кварц" надійшла відповідь на відзив, в якій позивач, зокрема зазначає, що відповідний лист про поновлення строку дії договору було надіслано відповідачу разом з проектами додаткових угод. В свою чергу, від Полтавської обласної державної адміністрації не надходило заперечень проти подальшого використання позивачем спірної земельної ділянки згідно договору.
Також, 18.10.2021 позивач подав до суду клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами суду, в якому просить суд забезпечити проведення судового засідання, призначеного на 04.11.2021 в режимі відеоконференції з використанням програми «EASYCON».
22.10.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду відповідач подав заперечення на відповідь на відзив, в яких, зокрема зазначає, що Полтавська обласна державна адміністрація систематично надавала заперечення щодо укладення додаткової угоди та договору оренди землі від 24.10.2012, що підтверджується відповідними листами направленими на адресу Акціонерного товариства "Кременчуцьке кар'єроуправління "Кварц".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.10.2021 відмовлено Акціонерному товариству "Кременчуцьке кар'єроуправління "Кварц" у задоволенні клопотання про участь у судовому засіданні у справі № 917/1107/21, у режимі відеоконференції.
25.10.2021 до суду надійшло клопотання відповідача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами суду (надіслане на електронну пошту суду), в якому відповідач просить суд забезпечити проведення судового засідання, призначеного на 04.11.2021 та подальших судових засіданнях у справі №917/1047/21 в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів поза межами приміщення суду з використанням програми "EASYCON", а у разі неможливості - провести судове засідання у режимі відеоконференції у приміщенні Господарського суду Полтавської області.
29.10.2021 до суду надійшло аналогічне клопотання відповідача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами суду (також надіслане на електронну пошту суду).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.11.2021 відмовлено Полтавській обласній державній адміністрації у задоволенні клопотання про участь у судовому засіданні призначеному на 04.11.2021 та подальших судових засіданнях у справі №917/1107/21, у режимі відеоконференції.
Аналогічне клопотання було надіслано відповідачем засобами поштового зв'язку та надійшло до суду 02.11.2021.
03.11.2021 до суду надійшли додаткові пояснення відповідача (надіслане на електронну пошту суду), в яких відповідач зокрема зазначає, що сторонами не досягнуто згоди щодо обов'язкової умови договору, а саме розміру орендної плати, оскільки позивач відмовився від перегляду розміру орендної плати та приведення її до вимог чинного законодавства.
Аналогічні додаткові пояснення були надіслані відповідачем засобами поштового зв'язку та надійшли до суду 09.11.2021.
У судовому засіданні 04.11.2021 оголошено перерву до 18.11.2021.
18.11.2021 через систему «Електронний суд» позивач подав письмові пояснення, в яких, зокрема зазначає, що відповідачем не заперечується факт продовження користування позивачем спірною земельною ділянкою та сплати встановленого договором оренди землі розміру орендної плати.
У судовому засіданні 18.11.2021 представник позивача надав письмові пояснення (аналогічні були подані через систему «Електронний суд»).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.11.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Судове засідання у справі № 917/1107/21 призначено на 09.12.2021.
09.12.2021 до суду надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи (надіслане на електронну пошту суду), в якому відповідач у зв'язку з перебуванням представника Полтавської обласної державної адміністрації на лікарняному, просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату.
У судовому засіданні 09.12.2021, розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, суд відзначає наступне.
Відповідно до приписів ст. 56 Господарського процесуального кодексу України, сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Таким чином, юридична особа не обмежена колом осіб, які можуть представляти її інтереси в суді, а зазначені в клопотанні обставини не є підставою для його задоволення, тому суд відмовляє у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.
Також, у судовому засіданні 09.12.2021 оголошено перерву до 13.01.2022.
28.12.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду відповідач подав клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи.
13.01.2022 позивач через відділ автоматизованого документообігу суду подав заперечення проти задоволення клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи.
У цьому судовому засіданні дослідивши клопотання відповідача про приєднання доказів до матеріалів справи, суд відзначає наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України).
Таким чином, суд зазначає, що відповідно до вищенаведених норм відповідач мав подати докази разом з відзивом на позовну заяву або письмово повідомити суд про подання такого доказу в інший строк, проте суд зазначає, що представник відповідача ані у судових засіданнях, ані у письмових заявах по суті справи не повідомляв суд про необхідність подання нових доказів, зокрема листа Міністерства оборони України.
Крім того, суд зазначає, що наразі справа слухається по суті та процесуальним законодавством не передбачено подання доказів після вступного слово учасника справи, відтак суд не приймає до розгляду клопотання подання нових доказів та здійснює подальший розгляд справи без врахування документів поданих відповідачем разом з клопотанням про подання нових доказів.
Також, у цьому судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, однак був повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання належним чином, що підтверджується відстеженням пересилання поштового відправлення на офіційному сайті АТ «Укрпошта» за штрихкодовим ідентифікатором: 0105491604464.
Приймаючи до уваги, що представник відповідача був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.
Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.
У судовому засіданні 13.01.2022 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва
Як вбачається з матеріалів справи, 01.06.2009 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Полтавській області (орендодавець) та Закритим акціонерним товариством «Кременчуцьке кар'єроуправління «КВАРЦ» (орендар) укладено договір оренди цілісного майнового комплексу - Державного підприємства Міністерства оборони України «Кременчуцьке кар'єроуправління «КВАРЦ», який посвідчено приватним нотаріусом Кременчуцького міського округу Веселовським А.Г. про що зроблено реєстраційний запис №4341, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування цілісний майновий комплекс Державного підприємства Міністерства оборони України «Кременчуцьке кар'єроуправління «КВАРЦ», а саме будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: м. Кременчук, Полтавської області, вул. Київська, 85, та будівлі і споруди, що знаходяться за адресою: с. Піщане, Кременчуцького району, Полтавської області, вул. Теплична, 2 та інше майно згідно додатку № 3 до договору.
Згідно договору про внесення змін №2 до договору оренди цілісного майнового комплексу Державного підприємства Міністерства оборони України «Кременчуцьке кар'єроуправління «КВАРЦ», посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького міського округу Веселовським А.Г. 01.06.2009 за №4341, строк дії договору оренди цілісного майнового комплексу від 01.06.2009 продовжено до 01.06.2035.
Відповідно до відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Державне підприємство Міністерства оборони України «Кременчуцьке кар'єроуправління «КВАРЦ» (код ЄДРПОУ 07622163) припинило свою діяльність 25.10.2010 року та його правонаступником є Закрите акціонерне товариство «Кременчуцьке кар'єроуправління «КВАРЦ» (код ЄДРПОУ 35328439), яке 28.04.2011 року змінило найменування на Публічне акціонерне товариство «КВАРЦ» (код ЄДРПОУ 35328439) та в подальшому на Акціонерне товариство "Кременчуцьке кар'єроуправління "Кварц", про що внесено відповідний запис до ЄДР.
Так, 24.10.2012 року між Публічним акціонерним товариством "Кременчуцьке кар'єроуправління "Кварц" (далі - орендар) та Кременчуцькою міською радою Полтавської області (далі - орендодавець) укладено договір оренди землі, умовами якого передбачено, що орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку (кадастровий номером 5310436100:03:003:0238) для забезпечення розробки родовища корисних копалин - експлуатації та обслуговування будівель та споруд (амбулаторії № 67, адміністративно-господарського корпусу № 68 та спортивного комплексу № 69) (код КВЦПЗ J 11.01) по вул. Київській, 85 в м. Кременчук.
В оренду передається земельна ділянка загальною площею 9 866 кв.м., в т. ч. по угіддях: графа 40 - відкриті розробки, кар'єри, шахти, які експлуатуються - 5646 кв.м. та графа 43- землі громадського призначення - 4220 кв.м. (п. 2 договору).
На земельній ділянці розташовані будівлі та споруди для забезпечення розробки родовища корисних копалин (амбулаторія № 67, адміністративно-господарський корпус № 68 та спортивний комплекс № 69) - п. 3 договору.
Земельна ділянка передається в оренду без будинків, будівель, споруд та інших об'єктів (п. 4 договору).
Договір укладено терміном до 01.06.2019 року. Після закінчення строку дії договору орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У цьому разі орендар повинен на пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п. 8 договору).
Зазначений договір зареєстровано в Управлінні Держкомзему у місті Кременчук Полтавської області 23.11.2012 за номером 531040004000527.
На виконання п. 29 вказаного договору, позивачем укладено договори на встановлення земельного сервітуту з ПАТ «Кременчукгаз» (б/н від 24.10.2021; зареєстрований в Книзі реєстрації договорів на встановлення земельного сервітуту 23.12.2012 за № 5310436100030030238:5:98) та з КП «Благоустрій Кременчука» (№ 19 від 11.10.2012; зареєстрований в Книзі реєстрації договорів на встановлення земельного сервітуту 23.11.2012 за № 53104361000300238:5:97).
Крім того, Публічним акціонерним товариством "Кременчуцьке кар'єроуправління "Кварц" (орендар) та Кременчуцькою міською радою Полтавської області (орендодавець) складено та підписано акт приймання-передачі об'єкта оренди - земельної ділянки до договору оренди землі від 24.10.2012, відповідно до якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку (кадастровий номером 5310436100:03:003:0238) загальною площею 9866 кв.м. для забезпечення розробки родовища корисних копалин - експлуатації та обслуговування будівель та споруд (амбулаторії № 67, адміністративно-господарського корпусу № 68 та спортивного комплексу № 69) (код КВЦПЗ J 11.01) по вул. Київській, 85 в м. Кременчук терміном до 01.06.2019.
Як вбачається з матеріалів справи, листом від 14.02.2019 № 1/898 позивач звернувся до Полтавської обласної державної адміністрації, в якому позивач, враховуючи те, що 01.06.2019 закінчується строк дії договорів оренди земельних ділянок, зокрема за кадастровим номером 5310436100:03:003:0238, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна державної власності, просив відповідача поновити на строк до 01.06.2035 оренду земельних ділянок, до переліку яких включено і земельну ділянку за кадастровим номером 5310436100:03:003:0238, орендовану за договором б/н від 24.10.2012. В додатках до вказаного листа позивачем було надіслано відповідачу проекти 14 додаткових угод до договорів оренди на поновлення оренди земельних ділянок.
Розпорядженням Полтавської обласної державної адміністрації від 12.04.2019 №265 «Про поновлення AT "Кременчуцьке кар'єроуправління "Кварц" договорів оренди земельних ділянок» поновлено позивачу строком до 01.06.2035 договори оренди земельних ділянок для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов'язані з користуванням надрами, що розташовані в межах населених пунктів м. Кременчук, зокрема, площею 0,9866 га (кадастровий номер 5310436100:03:003:0238) для забезпечення родовища корисних копалин - експлуатації та обслуговування будівель та споруд, що знаходиться за адресою: м. Кременчук, по вул. Київській, 85.
Проте, враховуючи що додаткову угоду не було укладено, позивач листами №1/1050 від 21.05.2019, № 1/1071 від 28.05.2019 повторно звернувся до відповідача з питанням підписання додаткових угод до договорів щодо земельних ділянок, зазначених у розпорядженні голови Полтавської ОДА від 12.04.2019 №265, до переліку яких було включено земельну ділянку з кадастровим номером 5310436100:03:003:0238.
В свою чергу, листом від 26.06.2019 № 8877/1/01-37 Полтавська обласна державна адміністрація зазначила про необхідність перегляду розміру орендної плати за спірним договором.
Отже, обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що AT "Кременчуцьке кар'єроуправління "Кварц" було дотримано процедуру та строки звернення до відповідача з повідомленням про намір поновити договір оренди землі, проте невиконання відповідачем визначеного ст. 33 Закону України «Про оренду землі» обов'язку щодо укладення додаткової угоди до договору оренди після прийняття рішення про поновлення договору оренди, призводить до порушення прав позивача на користуватися спірною земельною ділянкою.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. (ст. 174 Господарського кодексу України)
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються, зокрема, Цивільним кодексом України, Земельним кодексом України, Законом України "Про оренду землі".
Згідно зі статтею 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.
Згідно зі статтею 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, належить розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 93 Земельного кодексу України та статті 1 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Як встановлено ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Згідно з ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 206 Земельного кодексу України та ст. 1 Закону України "Про оренду землі" (далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно ч. 1 ст. 6 Закону України "Про оренду землі", орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.
Відповідно до ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки шляхом укладання договору оренди земельної ділянки.
Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до статті 15 Закону України "Про оренду землі" однією з істотних умов договору оренди землі є строк дії договору оренди.
Згідно з частиною першою статтею 19 Закону України "Про оренду землі" строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.
Відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).
Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до спливу строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку.
До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.
При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.
Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.
Згідно ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).
У відповідності до ч. 8 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку.
Згідно ч. 11 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.
Отже, у ст. 33 Закону України «Про оренду землі» регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк, як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами за умови дотримання порядку, визначеного частинами 1- 5 цієї норми, так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина 6 цієї норми).
Частиною 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» врегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування (що можна кваліфікувати як «мовчазну згоду» орендодавця на пролонгацію договору).
Суть поновлення договору оренди за змістом ч. 6 ст. 33 зазначеного Закону полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець не заперечує у поновленні договору, зокрема у зв'язку з належним виконанням договору оренди землі.
Такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах. Орендодавець має право заперечити стосовно поновлення договору згідно із цією частиною статті 33 Закону України «Про оренду землі», і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі, що безпосередньо випливає зі змісту частини 6 зазначеної статті.
У подальшому, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди і орендодавець не надав заперечень стосовно поновлення цього договору протягом одного місяця після його закінчення, орендар має право звернутися із вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто договір оренди землі вважатиметься поновленим лише у разі укладення додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено у ч. 8 ст. 33 Закону України «Про оренду землі». При цьому відмову або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено у суді.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 у справі №920/739/17, постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.04.2019 у справі №917/848/18, від 12.02.2020 у справі №906/790/18.
Так, пунктом 8 договору оренди землі визначено, що вказаний договір укладено терміном до 01.06.2019 року. Після закінчення строку дії договору Орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У цьому разі Орендар повинен на пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію (п. 8 договору).
Судом встановлено, що на виконання п. 8 договору оренди землі позивач листом від 14.02.2019 року вих.№1/898 повідомив відповідача про намір скористатися переважним правом на поновлення договору оренди землі від 24.10.2012. До вказаного листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі позивачем було додано проект додаткової угоди.
Частиною 5 статті 33 цього Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.
Строк на укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди після прийняття позитивного рішення орендодавцем встановлено в один місяць (ч.8 ст.33 ЗУ «Про оренду землі»).
Судом встановлено, що за наслідками розгляду листа-повідомлення AT "Кременчуцьке кар'єроуправління "Кварц" з проектом додаткових угод до договору оренди землі, Полтавською обласною державною адміністрацією узгоджено істотні умови договору та прийнято рішення про поновлення договору оренди землі (розпорядження голови Полтавської ОДА від 12.04.2019 №265 «Про поновлення АТ "Кременчуцьке кар'єроуправління "Кварц" договорів оренди земельних ділянок») щодо земельних ділянок на яких провадиться господарська діяльність АТ «ККУ "Кварц" зокрема, і щодо спірної земельної ділянки, з кадастровим номером 5310436100:03:003:0238 загальною площею 0,9866 га.
Суд зазначає, що положення статті 33 Закону України «Про оренду землі», дозволяють продовжувати орендні правовідносини, але у першому випадку це право повинно бути реалізовано до спливу договору оренди, а у другому - воно може настати за відсутності заперечення іншої сторони протягом визначеного терміну після закінчення строку дії договору оренди землі.
Відтак, господарському суду у вирішенні даного спору про визнання договору поновленим необхідно з'ясовувати, зокрема, чи орендар належно виконує свої обов'язки за договором; чи своєчасно повідомляв орендар орендодавця у встановленому порядку про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк; чи надав орендодавець своєчасно письмове заперечення проти поновлення договору.
Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду України від 13.04.2016 №6-2027цс15, Верховного Суду від 09.02.2018 №912/555/17.
У контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі», необхідно зауважити, що такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах. Щодо прав та обов'язків орендодавця слід акцентувати, що він має право заперечити стосовно поновлення згідно із цією частиною статті 33 Закону України «Про оренду землі», і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі, що безпосередньо випливає зі змісту частини 6 зазначеної статті.
У подальшому, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди і орендодавець не надав заперечень стосовно поновлення цього договору протягом одного місяця після його закінчення, орендар має право звернутися із вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк. Орендодавець, у свою чергу, в будь-який час до укладення додаткової угоди стосовно поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах може звернутися із вимогою про звільнення земельної ділянки. Тобто договір оренди землі вважатиметься поновленим лише у разі укладення додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено у частині 8 статті 33 Закону України «Про оренду землі». При цьому відмову або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено у суді.
Правову позицію щодо розрізнення цих підстав було сформульовано Верховним Судом України, зокрема у постанові від 25.02.2015 у справі № 6-219цс14 і Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц.
Таким чином, для поновлення договору оренди землі необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користуватися виділеною земельною ділянкою, належно виконує свої обов'язки за договором, письмового повідомлення орендодавця про відмову у поновленні договору оренди немає.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, 05.01.2021 Акціонерним товариством "Кременчуцьке кар'єроуправління "Кварц" та Полтавською обласною державною адміністрацією складено та підписано акт приймання-передачі земельної ділянки за договором від 24.10.2012, відповідно до якого орендар повертає земельну ділянку загальною площею 0,9866 га кадастровий номер 5310436100:03:003:0238, що розташована за адресою: м. Кременчук, вул. Київська, буд. 85, а орендодавець приймає вищевказану земельну ділянку.
При цьому, п. 21 договору передбачено, що після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно із тим, у якому він одержав її в оренду.
Тобто, у даному випадку дії позивача щодо повернення відповідачу земельної ділянки загальною площею 0,9866 га кадастровий номер 5310436100:03:003:0238, що розташована за адресою: м. Кременчук, вул. Київська, буд. 85 шляхом підписання акту свідчать про припинення договірних відносин між сторонами.
Отже, на момент розгляду справи судом позивач повернув спірну земельну ділянку відповідачу (орендодавцю) за актом приймання-передачі, що сторонами не спростовується, тобто орендар не продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди, що унеможливлює поновлення договору оренди, оскільки це суперечить нормам, які зазначені в ст. 33 Закону України «Про оренду землі», так як користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди є обов'язковою умовою для можливого продовження між сторонами орендних правовідносин.
Таким чином, підписання позивачем з відповідачем акту від 05.01.2021, яким позивач виконав обов'язок з повернення орендованої земельної ділянки на користь відповідача, унеможливлює поновлення договору на підставах, зазначених в позовній заяві.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Акціонерного товариства "Кременчуцьке кар'єроуправління "Кварц" до Полтавської обласної державної адміністрації про визнання договору оренди землі поновленим та визнання укладеною додаткової угоди про скасування рішень не підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
У задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду або через відповідний місцевий господарський суд.
Повний текст рішення складено: 24.01.2022
Суддя С. О. Щербаков