ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
24.01.2022Справа № 910/18270/21
Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА ГРУПА "ТАС" (03117, місто Київ, пр. Перемоги, будинок 65) до Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ЕТАЛОН" (03057, місто Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 33-Б, 2 під'їзд) про стягнення 5240,31 грн,
Без виклику сторін
10.11.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА ГРУПА "ТАС" до Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ЕТАЛОН" про стягнення 5 240,31 грн. та 11.11.2021 передана судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Позивач просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ЕТАЛОН" на користь Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА ГРУПА "ТАС" 5 240,31 грн з яких: 4 871,92 грн сума основного боргу, 266,02 грн - пені, 53,52 грн - інфляційні втрати та 48,85 грн - 3% річних.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, як страховик винної в ДТП особи, всупереч вимогам Цивільного кодексу України та Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не відшкодував позивачу в повному обсязі матеріальну шкоду, завдану страхувальником відповідача внаслідок ДТП.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін.
Ухвала про відкриття провадження у справі № 910/18270/21 від 15.11.2021 була надіслана на адреси учасників справи рекомендованим листом та вручена їх представникам, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення позивачу та відповідачу.
Крім того, примірник даної ухвали надіслано на адресу Моторного (транспортного) страхового бюро України, витребувано інформацію щодо полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за № ЕР 202695958.
23.11.2021 через відділ діловодства суду від МТСБУ надійшла інформація з єдиної централізованої бази даних МТСБУ.
Відповідач правом подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Згідно ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення.
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.
Між Приватним акціонерним товариством «Страхова група «ТАС» та ОСОБА_1 було укладено договір добровільного комплексного страхування AZ15-1252207 та поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АР/9373414 від 08.02.2021 року, (далі - Договір страхування). Згідно умов даного договору, було застраховано ризик настання збитків Страхувальнику транспортного засобу «Daewoo Lanos» д.н. реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Згідно із матеріалів справи, 20.03.2021 в м. Біла Церква, по вул. О. Гончара відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів: автомобіля «Daewoo Lanos» д.н. реєстраційний номер НОМЕР_1 та автомобіля «Ford Explorer», реєстраційний номер НОМЕР_2 .
По факту вказаної ДТП водіями вказаних вище транспортних засобів складено повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (європротокол). Згідно із повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду, дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія автомобіля «Ford Explorer», реєстраційний номер НОМЕР_2 - ОСОБА_2
На підставі вищевказаного, за умовами Договору добровільного страхування, позивачем було складено страховий акт №08689/40/921 від 25.03.2021, відповідно до якого позивач розрахував та виплатив страхове відшкодування у сумі 5871,91 грн. на рахунок власника автомобіля.
Розраховуючи вартість понесеного збитку позивачем було застосовано коефіцієнт фізичного зносу (0,7) до Застрахованого автомобіля.
Наведені у даній ремонтній калькуляції роботи знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку із тими пошкодженнями, що зазначені у європротоколі, що був складений на місці вищевказаної ДТП та акту огляду транспортного засобу. Зворотного відповідачем не доведено.
Дослідивши вищезазначену ремонтну калькуляцію, суд встановив, що її зміст не суперечить умовам чинного законодавства про оціночну діяльність та відображає суму завданих збитків, оскільки калькуляція складалась на основі комп'ютерної програми "Audatex", яка п. 59 до додатку 8 до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (затверджена наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 за № 1074/8395; далі - Методика).
Позивач здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 4771,92 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи копією платіжного доручення № 170704 від 26.03.2021.
Відповідно до розрахунку суми страхового відшкодування та страхового акту № 08689/40/921 суму страхового відшкодування визначено у розмірі 5871,92 грн. З яких 1100,00 грн. зараховано в частину несплачених страхових платежів за договором № AZ15-1252207.
Відповідно до довідки № б/н за підписом начальника управління обліку страхових виплат, грошові кошти у розмірі 1100,00 грн., погашені з відшкодування.
Як підтверджено матеріалами справи, станом на дату ДТП, цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом «Ford Explorer», реєстраційний номер НОМЕР_2 була застрахована у відповідача згідно із полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР/202695958
Вказаним полісом встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, що складає 130000,00 грн та франшизу у розмірі 1000,00 грн.
Враховуючи те, що цивільна відповідальність осіб, які користуються транспортним засобом «Ford Explorer», реєстраційний номер НОМЕР_2 була застрахована у відповідача та з врахуванням того, що позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, останній набув права потерпілої особи в межах здійсненої виплати.
Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи, а також належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов такого обґрунтованого висновку.
Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частинами 1, 2 статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Суд зазначає, що не притягнення водіїв до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху не може бути підставою для звільнення володільця джерела підвищеної небезпеки від цивільно-правової відповідальності за завдану шкоду, оскільки вину особи в дорожньо-транспортній пригоді може бути підтверджено чи спростовано іншими належними доказами.
У пунктах 61 та 62 постанови Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі №308/3162/15-ц зроблено висновок, що для отримання страхової виплати за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів протокол про адміністративне правопорушення та постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не можуть бути єдиними доказами вини особи, зокрема, у завданні шкоди майну потерпілого.
Відповідно до ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення особа, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, звільняється від адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, за умови, що учасники дорожньо-транспортної пригоди скористалися правом спільно скласти повідомлення про цю пригоду відповідно до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Відповідно до п.33.2. ст.33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.
У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов'язку інформувати відповідний підрозділ Національної поліції про її настання.
У разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників відповідного підрозділу Національної поліції розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ, що діяли на день настання страхового випадку.
По факту вказаної дорожньо-транспортної пригоди, що відбулася 20.03.2021 водіями транспортних засобів: автомобіля «Daewoo Lanos» д.н. реєстраційний номер НОМЕР_1 та автомобіля «Ford Explorer», реєстраційний номер НОМЕР_2 , складено повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (європротокол).
Моторним (транспортним) страховим бюро України було встановлено відповідний зразок повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду та за погодженням з Державною автомобільною інспекцією Міністерства внутрішніх справ України затверджено Інструкцію щодо заповнення повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (затверджено протоколом президії МТСБУ від 11.08.2011 за №274/2011).
Відповідно до п.1 вказаної вище Інструкції, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (далі - Повідомлення) це письмове повідомлення встановленого Моторним (транспортним) страховим бюро України (далі - МТСБУ) зразка, яке надається Страховику чи МТСБУ водієм транспортного засобу, причетного до дорожньо-транспортної пригоди.
Судом встановлено, що наявне в матеріалах справи повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (європротокол) є заповненим обома учасниками дорожньо-транспортної пригоди у відповідних частинах, що стосуються інформації про транспортний засіб А («Daewoo Lanos» реєстраційний номер НОМЕР_1 ) та транспортний засіб В («Ford Explorer», реєстраційний номер НОМЕР_2 ), зазначено у відповідних пунктах дату, час та місце дорожньо-транспортної пригоди, наявна схема дорожньо-транспортної пригоди. Крім того, у повідомленні міститься інформація про визнання вини водія транспортного засобу «Ford Explorer», реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Дослідивши схему та обставини дорожньо-транспортної пригоди, які вказані водіями у повідомленні, суд дійшов висновку про порушення Правил дорожнього руху водієм транспортного засобу «Ford Explorer», реєстраційний номер НОМЕР_2 , та наявність вини водія автомобіля «Ford Explorer», реєстраційний номер НОМЕР_2 , у вчинення дорожньо-транспортної пригоди. Зазначені обставини відповідачем не заперечуються.
Судом враховано, що страховик за договором добровільного страхування прийняв спірний європротокол як належний доказ настання страхового випадку і виплатив за ним відшкодування, звернувшись з даним позовом до суду про відшкодування здійснених виплат зі страховика винної особи.
Правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, - якщо законом передбачено такий обов'язок.
Відповідно до ст. 999 ЦК України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування).
У Законі України "Про страхування" встановлено види обов'язкового страхування, одним із яких є страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (п.9 ч.1 ст.7).
Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" є спеціальним законом, що регулює правовідносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
За змістом Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми.
Як підтверджено матеріалами справи, станом на дату ДТП, цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом «Ford Explorer», реєстраційний номер НОМЕР_2 була застрахована у відповідача згідно із полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР202695958.
Отже, страховик (відповідач) за договором страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів також є відповідальною особою за завдані збитки.
Водночас, на відміну від особи, яка завдала шкоди, обсяг відповідальності страховика за договором страхування відповідальності обмежений нормами Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Так, відповідно до п.22.1 ст.22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно із ст.29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
В силу приписів ст.22, ст.29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у спорах, пов'язаних з відшкодуванням шкоди за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів норми Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" є спеціальними.
Оскільки цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом «Ford Explorer», реєстраційний номер НОМЕР_2 , водій якого вчинив дорожньо-транспортну пригоду, була застрахована у відповідача відповідно до полісу № ЕР202695958 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, то особою відповідальною за завдані в даному випадку збитки, відповідно положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у межах, передбачених вказаним Законом та договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, є відповідач.
Враховуючи вищезазначені обставини, умови полісу ЕР202695958 та положення статей 12, 22, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статей 9, 27 Закону України «Про страхування» та статей 993, 1192 ЦК України, у Відповідача в зв'язку з настанням ДТП виник обов'язок відшкодувати Позивачу шкоду, в межах ліміту відповідальності Відповідача, як страховика, за спірним страховим випадком (130000 грн.), не більше вартості відновлювального ремонту Застрахованого автомобіля (5871,92 грн.) та виходячи з суми, право на вимогу якої перейшло до позивача в зв'язку з виплатою страхового відшкодування (4771,92 грн.) з урахуванням того, що 1100,00 грн. зараховано в частину несплачених страхових платежів за договором № AZ15-1252207 та за мінусом франшизи (1000,00 грн.) становить у розмірі 4871,92 грн.
З метою отримання страхового відшкодування позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату (страхового) відшкодування (вих. №01487/9221 від 31.03.2021), в якій просив здійснити відшкодування у розмірі 5871,92 грн. на рахунок за вказаними у даному листі реквізитами. У відповідності до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0311329993375 дана заява була одержана відповідачем 06.04.2021.
У п. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" зазначено, що страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
За приписами статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
З огляду на дату одержання відповідачем заяви позивача про виплату страхового відшкодування вих. №01487/9221 від 31.03.2021 - 06.04.2021, та враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів прийняття відповідачем вмотивованого рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування, Приватне акціонерне товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ЕТАЛОН" повинне було виплати позивачу страхове відшкодування у розмірі 4871,92 грн. до 05.07.2021 включно.
Однак, відповідачем не надано суду доказів на спростування твердження позивача.
За таких обставин, зобов'язання відповідача перед позивачем у розмірі 4871,92 грн. підтверджується матеріалами справи. Доказів погашення вказаної заборгованості відповідачем не надано, а відтак Приватне акціонерне товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ЕТАЛОН" є таким, що прострочило з 06.07.2021 своє зобов'язання із сплати страхового відшкодування у розмірі 4871,92 грн.
Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовної вимоги в частині стягнення з відповідача страхового відшкодування у розмірі 4871,92 грн.
Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 266,02 грн.
Згідно з п. 36.5 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
При цьому, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).
З огляду на приписи п. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та зважаючи на те, що заяву на виплату страхового відшкодування (в порядку регресу) відповідач отримав 06.04.2021, останнім днем строку виплати відповідачем страхового відшкодування позивачу було 05.07.2021, а порушення виконання вказаного грошового зобов'язання почалось з 06.07.2021. Позивачем при здійсненні розрахунків пені, 3% річних було взято за основу 07.07.2021, що є правом позивача.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд встановив, що останній здійснено вірно та підлягає задоволенню.
Також позивач просив суд стягнути з відповідача інфляційні втрати в розмірі 101,20 грн та 3% річних в розмірі 48,85 грн.
Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд бере до уваги правову позицію Верховного Суду України, викладену в постанові від 01.06.2016 у справі № 910/22034/15, згідно з якою грошове зобов'язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, а й з інших підстав передбачених цивільним законодавством, зокрема із факту завдання майнової шкоди іншій особі.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційної складової боргу, суд встановив, що останні здійснено вірно та підлягають задоволенню.
Частинами 1 та 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).
Аналогічні приписи закріплені у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.
З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми страхового відшкодування у розмірі 5240,31 грн з яких: 4 871,92 грн сума основного боргу, 266,02 грн - пені, 53,52 грн - інфляційні втрати та 48,85 грн - 3% річних є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене, на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
1. Позов Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА ГРУПА "ТАС" задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ЕТАЛОН" (03057, місто Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 33-Б, 2 під'їзд; ідентифікаційний код 20080515) на користь Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА ГРУПА "ТАС" (03117, місто Київ, пр. Перемоги, будинок 65; ідентифікаційний код 30115243) суму основного боргу у розмірі 4871 (чотири тисячі вісімсот сімдесят одна) грн. 92 коп., пені у розмірі 266 (двісті шістдесят шість) грн 02 коп., інфляційні втрати у розмірі 53 (п'ятдесят три) грн 52 коп., 3% річних у розмірі 48 (сорок вісім) грн 85 коп. судовий збір у розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
4. Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України
З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.
Повне рішення складено та підписано 24.01.2022.
Суддя Владислав ДЕМИДОВ