ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
24.01.2022Справа № 910/18926/21
Суддя Господарського суду міста Києва Чинчин О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРСПЕЦБУД ЛТД» (65026, Одеська обл., місто Одеса, пл.Грецька, будинок 1)
до проТовариства з обмеженою відповідальністю «СТАНДАРТ-ПРОФІ ЛТД» (04119, місто Київ, вул.Зоологічна, будинок 4 А, офіс 139) стягнення заборгованості у розмірі 838 491 грн. 00 коп.
Представники: без повідомлення представників сторін
Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРСПЕЦБУД ЛТД» (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАНДАРТ-ПРОФІ ЛТД» (надалі також - «Відповідач») про стягнення заборгованості у розмірі 838 491 грн. 00 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем його зобов'язань за Договором поставки, укладеного у спрощений спосіб.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.11.2021 року відкрито провадження у справі № 910/18926/21, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).
07.12.2021 року через загальний відділ діловодства господарського суду (канцелярію) від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
07.12.2021 року через загальний відділ діловодства господарського суду (канцелярію) від Відповідача надійшла заява про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.12.2021 року у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАНДАРТ-ПРОФІ ЛТД» про розгляд справи №910/18926/21 в порядку загального позовного провадження відмовлено.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
З метою повідомлення Сторін про розгляд справи, Судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 24.11.2021 року була направлена на адреси Сторін рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується поверненням на адресу суду поштового конверту, у зв'язку з відсутністю адресата, надісланого на адресу Позивача та рекомендованого повідомлення про вручення 01.12.2021 року поштового відправлення уповноваженій особі Відповідача.
Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.
За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Відповідно до інформації розміщеної на веб-сайті Міністерства юстиції України, місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРСПЕЦБУД ЛТД» є 65026, Одеська обл., місто Одеса, пл.Грецька, будинок 1.
Суд зазначає, що Ухвала Господарського суду міста Києва у справі №910/18926/21 була направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРСПЕЦБУД ЛТД», зазначену на веб-сайті Міністерства юстиції України.
Відповідно до статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:
1) день вручення судового рішення під розписку;
2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;
4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Крім того, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи вищевикладене, Суд зазначає, що Позивач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, Суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «СТАНДАРТ-ПРОФІ ЛТД» виставило Товариству з обмеженою відповідальністю «УКРСПЕЦБУД ЛТД» рахунок на оплату №3557 від 30.07.2021 року на суму 838 491 грн. 00 коп. за товар: труба проф 120х120х4, труба проф 120х120х5, труба проф 100х60х3, труба проф 100х100х5, труба проф 100х60х3, труба проф 80х40х3, труба проф 50х50х3, труба проф 80х80х3, труба проф 60х60х3, кутник 63х63х5, швеллер 16, швеллер 24, лист 20, лист 10, лист 8, лист 4, лист 16, круг 36, арматура 16 А500С, арматура 10 А500С, арматура 8 А500С. (а.с.14)
Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРСПЕЦБУД ЛТД» було перераховано на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАНДАРТ-ПРОФІ ЛТД» грошові кошти у загальному розмірі 838 491 грн. 00 коп., що підтверджується платіжними дорученнями №234 від 30.07.2021 року на суму 200 000 грн. 00 коп., №236 від 02.08.2021 року на суму 638 491 грн. 00 коп. із зазначенням призначення платежу: «оплата за матеріали згідно з рах. №3557 від 30.07.2021 р., у т.ч. ПДВ 20%». (а.с.15-16)
06.09.2021 року Позивач надіслав на адресу Відповідача претензію №1 з вимогою повернути вартість непоставленого товару на суму 340000 грн. 00 коп., що підтверджується копіями фіскального чеку, накладної, опису вкладення у цінний лист, роздруківкою з офіційного веб-сайту АТ «Укрпошта». (а.с.17-19)
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що Відповідач не здійснив поставку товару та не повернув суму попередньої оплати у розмірі 838 491 грн. 00 коп. Таким чином, заборгованість Відповідача перед Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРСПЕЦБУД ЛТД» становить 838 491 грн. 00 коп.
Заперечуючи проти позову Відповідач зазначає, що 05.08.2021 року здійснив поставку товару на загальну суму 838 491 грн. 00 коп, що підтверджується видатковою накладною. За таких підстав, просив Суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРСПЕЦБУД ЛТД» не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
У відповідності до приписів ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:
1) договори та інші правочини;
2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;
3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;
4) інші юридичні факти.
Відповідно до приписів ст. 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «СТАНДАРТ-ПРОФІ ЛТД» виставило Товариству з обмеженою відповідальністю «УКРСПЕЦБУД ЛТД» рахунок на оплату №3557 від 30.07.2021 року на суму 838 491 грн. 00 коп. за товар: труба проф 120х120х4, труба проф 120х120х5, труба проф 100х60х3, труба проф 100х100х5, труба проф 100х60х3, труба проф 80х40х3, труба проф 50х50х3, труба проф 80х80х3, труба проф 60х60х3, кутник 63х63х5, швеллер 16, швеллер 24, лист 20, лист 10, лист 8, лист 4, лист 16, круг 36, арматура 16 А500С, арматура 10 А500С, арматура 8 А500С. (а.с.14)
Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРСПЕЦБУД ЛТД» було перераховано на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАНДАРТ-ПРОФІ ЛТД» грошові кошти у загальному розмірі 838 491 грн. 00 коп., що підтверджується платіжними дорученнями №234 від 30.07.2021 року на суму 200 000 грн. 00 коп., №236 від 02.08.2021 року на суму 638 491 грн. 00 коп. із зазначенням призначення платежу: «оплата за матеріали згідно з рах. №3557 від 30.07.2021 р., у т.ч. ПДВ 20%». (а.с.15-16)
Суд зазначає, що наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується первинними документами, що фіксують та підтверджують господарські операції, які для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати як обов'язкові реквізити, так і додаткові реквізити в залежності від характеру операції, зокрема підставу для здійснення господарських операцій, дані про документ, що засвідчує особу - одержувача, номер документу, ідентифікаційний код підприємства тощо. Тобто, для надання первинним документам доказової сили при розгляді справ в суді необхідні повні дані про конкретні господарські операції, що здійснюються за конкретним договором, укладеним між сторонами.
В той же час, Судом встановлено, що 30.07.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРСПЕЦБУД ЛТД» (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАНДАРТ-ПРОФІ ЛТД» (Постачальник) було укладено Договір купівлі - продажу №30072021/7-8, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцеві металопрокат в кількості, якості, номенклатурі та асортименті, наведених у специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного Договору та рахунках. (а.с.40-43)
Відповідно до п.2.5 Договору право власності на продукцію, а також усі ризики, переходять від Постачальника до Покупця в момент передачі продукції Покупцеві, що підтверджується підписом представника Покупця на видатковій накладній, що підтверджує факт прийняття продукції Покупцем.
Умови оплати - передоплата в розмірі 100% на поточний рахунок Постачальника. (п.3.3 Договору)
Договір набуває чинності з дати підписання сторонами і діє до 31.12.2021 р., але в будь-якому випадку до повного виконання взятих на себе зобов'язань. (п.7.1 Договору)
Вказаний Договір купівлі - продажу №30072021/7-8 від 30.07.2021 року підписаний уповноваженими представниками Сторін й скріплений печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку.
Суд звертає увагу, що на момент розгляду даної справи матеріали справи не містять жодних належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження визнання недійсним вказаного договору, розірвання у передбаченому законом порядку.
За таких підстав, внаслідок укладення Договору купівлі - продажу №30072021/7-8 від 30.07.2021 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки. При цьому, Суд зазначає, що у рахунку на оплату №3557 від 30.07.2021 року міститься посилання на договір: основний договір, а тому Суд не приймає до уваги доводи Позивача щодо виникнення між сторонами фактичних правовідносин з приводу поставки товару без врахуванням умов вказаного договору.
Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
Згідно з приписами ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
06.09.2021 року Позивач надіслав на адресу Відповідача претензію №1 з вимогою повернути вартість непоставленого товару на суму 340000 грн. 00 коп., що підтверджується копіями фіскального чеку, накладної, опису вкладення у цінний лист, роздруківкою з офіційного веб-сайту АТ «Укрпошта». (а.с.17-19) Суд не приймає до уваги відповідь Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАНДАРТ-ПРОФІ ЛТД» на вказану претензію у вигляді листа №03/09-21 від 03.09.2021 р., оскільки матеріали справи не містять доказів направлення та отримання вказаної відповіді Позивачем. (а.с.51-54)
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено Судом, 05.08.2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «СТАНДАРТ-ПРОФІ ЛТД» поставило, а Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРСПЕЦБУД ЛТД» в свою чергу прийняло товар - труба проф 120х120х4, труба проф 120х120х5, труба проф 100х60х3, труба проф 100х100х5, труба проф 100х60х3, труба проф 80х40х3, труба проф 50х50х3, труба проф 80х80х3, труба проф 60х60х3, кутник 63х63х5, швеллер 16, швеллер 24, лист 20, лист 10, лист 8, лист 4, лист 16, круг 36, арматура 16 А500С, арматура 10 А500С, арматура 8 А500С на загальну суму в розмірі 838 491 грн. 00 коп., що підтверджується видатковими накладними №154 від 05.08.2021 року на суму 723 756 грн. 00 коп., №155 від 05.08.2021 року на суму 114 735 грн. 00 коп., які підписані директором Різник А.В. з боку постачальника та директором Каменським Романом Миколайовичем, який діяв на підставі довіреності, з боку отримувача. (а.с. 45-46)
В матеріалах справи наявна копія довіреності №12 від 02.08.2021 року, видана керівником Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРСПЕЦБУД ЛТД» Каменським Р.М. строком до 12.08.2021 року, якою уповноважено директора Каменського Р.М. на отримання від Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАНДАРТ-ПРОФІ ЛТД» цінностей за рахунком на оплату №3557 від 30.07.2021 року. (а.с.47)
З огляду на викладене, Суд приходить до висновку, що видаткові накладні №154 від 05.08.2021 року на суму 723 756 грн. 00 коп., №155 від 05.08.2021 року на суму 114 735 грн. 00 коп. оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін і скріплені печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку.
Також на підтвердження здійснення поставки товару Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАНДАРТ-ПРОФІ ЛТД» надано Договір-заявку №3557 на разову автотранспортну перевозку вантажу, укладений між Фізичною-особою підприємцем Верещагіним Г.Л. та Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАНДАРТ-ПРОФІ ЛТД» на здійснення перевезення металу, адреса завантаження: м. Дніпро, адреса розвантаження: м. Олександрія, однак Суд не приймає до уваги вказаний доказ на підтвердження здійснення поставки саме Товариству з обмеженою відповідальністю «УКРСПЕЦБУД ЛТД», оскільки з вказаного договору неможливо встановити, який вантаж і кому було поставлено.
Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Відповідно до статті 2 Закону він поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність, а також на операції з виконання державного та місцевих бюджетів і складання фінансової звітності про виконання бюджетів з урахуванням бюджетного законодавства.
Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити:
назву документа (форми);
дату складання;
назву підприємства, від імені якого складено документ;
зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;
посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Також, згідно з Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1994, господарські операції господарюючих суб'єктів фіксуються та підтверджуються первинними документами, складеними та оформленими відповідно до вимог зазначеного Положення; первинні документи для надання їм юридичної сили та доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, від імені якого складено документ, назва документа, дата та місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному та вартісному виразі), посади, підписи та прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та складання первинного документу; первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік.
Згідно з пунктом 2.5. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
При цьому, слід зазначити, що вимоги Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» щодо правильності оформлення первинних документів, передбачають наявність в документах такого реквізиту, як «інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції» лише альтернативно такому обов'язковому реквізиту, як особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Крім того, відповідно до пункту 64 Постанови Кабінету Міністрів України №1893 від 27.11.1998 «Про затвердження Інструкції про порядок обліку, зберігання і використання документів, справ, видань та інших матеріальних носіїв інформації, які містять службову інформацію», яка є обов'язковою для усіх підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, порядок обліку, зберігання і використання печаток, штампів і бланків суворої звітності визначається відповідними відомчими інструкціями. Контроль за їх виготовленням, зберіганням та використанням покладається на канцелярії організацій та осіб, відповідальних за діловодство.
Згідно з пунктом 65 вказаної постанови, особи, які персонально відповідають за облік і зберігання печаток, штампів і бланків, призначаються наказами керівників організацій.
Виходячи з вищезазначеного, особи які мають право зберігати та використовувати печатки підприємства призначаються наказом керівника організації та несуть персональну відповідальність за неналежне зберігання та використання печатки.
Таким чином, Позивач, як суб'єкт підприємницької діяльності, несе повну відповідальність за законність використання його печатки, в тому числі за засвідчення видаткових накладних.
Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження втрати зазначених штампів, їх підробку чи інше незаконне використання третіми особами всупереч волі Позивача.
Таким чином, відтиск штампів підприємства, наявний, зокрема, на первинних документах, є свідченням участі такого підприємства, як юридичної особи, у здійсненні певної господарської операції (у даному випадку - прийнятті товару).
З огляду на вищезазначені норми чинного законодавства України, видаткові накладні №154 від 05.08.2021 року на суму 723 756 грн. 00 коп., №155 від 05.08.2021 року на суму 114 735 грн. 00 коп., які підписані обома сторонами та скріплені їх печатками, є первинними обліковими документами у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин між Сторонами.
За таких підстав, Суд зазначає, що на виконання умов Договору купівлі - продажу №30072021/7-8 від 30.07.2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «СТАНДАРТ-ПРОФІ ЛТД» поставило, а Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРСПЕЦБУД ЛТД» в свою чергу прийняло товар на загальну суму в розмірі 838 491 грн. 00 коп., що підтверджується видатковими накладними №154 від 05.08.2021 року на суму 723 756 грн. 00 коп., №155 від 05.08.2021 року на суму 114 735 грн. 00 коп.
Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Суд зазначає, що, навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов'язаний мотивувати свої дії та рішення (див. рішення від 1 липня 2003 р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", заява N 37801/97, п. 36).
У п.50 рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.2010 "Справа "Трофимчук проти України"" (Заява N 4241/03) зазначено, що Суд повторює, що оцінка доказів є компетенцією національних судів і Суд не підмінятиме власною точкою зору щодо фактів оцінку, яку їм було надано в межах національного провадження. Крім того, гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами (див. рішення від 27 жовтня 1993 року у справі "Домбо Беєер B. V. проти Нідерландів", п. 31, Series A, N 274).
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, Суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРСПЕЦБУД ЛТД» до Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАНДАРТ-ПРОФІ ЛТД» про стягнення заборгованості у розмірі 838 491 грн. 00 коп. є необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору залишаються за Позивачем.
На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРСПЕЦБУД ЛТД» до Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАНДАРТ-ПРОФІ ЛТД» про стягнення заборгованості у розмірі 838 491 грн. 00 коп. - відмовити у повному обсязі.
2. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складання та підписання повного тексту рішення: 24 січня 2022 року.
Суддя О.В. Чинчин