номер провадження справи 18/183/21
18.01.2022 справа № 908/3100/21
м. Запоріжжя Запорізької області
Суддя Господарського суду Запорізької області Левкут Вікторія Вікторівна, розглянувши матеріали
за позовом громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" (вул. А. Аболмасова, буд. 5, група приміщень 57, офіс 7, м. Київ, 02002; адреса представника адвоката Хлєбнікова С.Г.: вул. Аболмасова, буд. 5, група приміщень 57, офіс 24, м. Київ, 02002)
до відповідача фізичної особи-підприємця Цой Дениса Олексійовича ( АДРЕСА_1 )
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача:
1. приватна організація "Українська ліга авторських і суміжних прав" (вул. А. Аболмасова, буд. 5, група приміщень 57, офіс 10, м. Київ, 02002)
2. приватна організація "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" (вул. А. Аболмасова, буд. 5, група приміщень 57, офіс 1, м. Київ, 02002)
про стягнення 7721,95 грн.
Без виклику учасників справи
Громадська спілка "Українська ліга авторських та суміжних прав" звернулась до Господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця Цой Дениса Олексійовича 7721,95 грн., які складаються з: 7200,00 грн. заборгованості за договором № КБР-166/06/20-Н від 01.06.2020 про забезпечення правового використання об'єктів авторського права та об'єктів суміжних прав в публічних закладах, 173,80 грн. 3% річних та 348,15 грн. інфляційних втрат.
Підставою для звернення з позовом до суду є неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором від 01.06.2020, за умовами якого відповідач за надане невиключне право на публічне виконання оприлюднених музичних творів зобов'язався сплачувати позивачу винагороду (роялті). Позивач відзначив, що загальна сума щорічної винагороди з дня набуття чинності договором складає 7200,00 грн., в перерахунку на місячний платіж - 600,00 грн. за кожний місяць. Відповідач жодного платежу за договором не здійснив. Неналежне виконання відповідачем умов договору, за доводами позивача, є підставою для покладення на нього відповідальності у вигляді 3% річних та інфляційних втрат, а також стягнення дострокової сплати винагороди (Роялті). Посилаючись на приписи статей 612, 625 ЦК України, статей 230, 231, 232 ГК України, позивач просив позов задовольнити. Також позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу, орієнтовний розмір яких визначає в сумі 15000,00 грн. Разом з позовом позивачем надано заяву, в якій позивач повідомив, що докази про понесення судових витрат на професійну правничу допомогу будуть подані після прийняття рішення у даній справі. Позивач просив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.10.2021 справу № 908/3100/21 передано на розгляд судді Левкут В.В.
Ухвалою суду від 01.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 908/3100/21, присвоєно справі номер провадження 18/183/21, на підставі ст. 252 ГПК України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення учасників справи; залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: приватну організацію "Українська ліга авторських і суміжних прав" та приватну організацію "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами"; встановлено відповідачу строк для надання суду обґрунтованого письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше 27.11.2021; запропоновано позивачу у строк - протягом 5 днів з дня отримання відзиву (у разі його отримання) надати суду відповідь на відзив; запропоновано третім особам - 1-2 в строк до початку розгляду справи по суті - до 01.12.2021 надати письмові пояснення по суті спору.
Сторони повідомлені про розгляд справи у визначеному ГПК України порядку.
Згідно ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає. <…>
Згідно зі ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.
Копія ухвали про відкриття провадження у справі, яка надіслана відповідачу 03.11.2021, повернута відділенням поштового зв'язку з відміткою на конверті «адресат відсутній за вказаною адресою».
Ухвала надсилалася відповідачу за адресою, зазначеною в позові та за місцезнаходженням, визначеним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (які збігаються): вул. Космічна, буд. 76-А, м. Запоріжжя, 69050.
У разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії (висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 25.06.2018 у справі № 904/9904/17).
Зазначене свідчить, що судом вжиті всі заходи щодо належного повідомлення відповідача про дату, місце і час розгляду справи. За таких обставин суд визнає відповідача таким, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
При цьому судом враховано, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Отже, не лише на суд покладається обов'язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Про хід розгляду даної справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України "Єдиний державний реєстр судових рішень"://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України "Про доступ до судових рішень" № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.
Відповідач відзив на позовну заяву не надав, свою позицію у спорі не повідомив, обґрунтованих заперечень проти позову не висловив.
Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Від приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав" (третя особа-1) 30.11.2021 надішли письмові пояснення, в яких підтверджено викладені у позові обставини та повідомлено, що відповідачем жодної оплати за договором № КБР-166/06/20-Н від 01.06.2020 не здійснено, заборгованість становить 7200,00 грн., з яких по 50% належить до сплати позивачу та третій особі-1.
Від приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" (третя особа-2) 30.11.2021 письмові пояснення по суті спору, в яких позовні вимоги підтримано в повному обсязі.
Щодо строку розгляду справи по суті суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно з ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Справу прийнято до розгляду 01.11.2021. Отже, суд мав розпочати розгляд справи по суті після 01.12.2021 та закінчити 31.12.2021.
Постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2020 №255 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 №211" з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), установлено з 12 березня до 24 квітня 2020 року на всій території України карантин, дія якого неодноразово продовжувалася і наразі не припинена.
З 17.07.2020 набрав чинності Закон України від 18.06.2020 № 731-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", яким внесено зміни до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" ГПК України, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином".
Оскільки карантинні заходи в Україні не скасовані, з метою недопущення безпідставного затягування строку розгляду справи, враховуючи те, що сторонам надана можливість подати свої процесуальні заяви, навести доводи та заперечення суду з урахуванням строку дії карантину, зважаючи на знаходження судді-доповідача у справі Левкут В.В. у щорічній відпустці з 20.12.2021 по 17.01.2022, суд ухвалив розпочати розгляд справи по суті та прийняти рішення у справі 18.01.2022 за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, без повідомлення (участі) у судовому засіданні представників позивача та відповідача.
Розглянувши матеріали справи, суд
Фізичною особою-підприємцем Цой Денисом Олексійовичем (Користувач, відповідач у справі), громадською спілкою «Українська ліга авторських та суміжних прав» (Суміжна Організація, позивач у справі), приватною організацією «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» (Авторська Організація, третя особа-2) та приватною організацією «Українська ліга авторських і суміжних прав» (ПО УЛАСП, третя особа-1) 01.06.2020 укладений договір про забезпечення правомірного використання об'єктів авторського права та об'єктів суміжних прав в публічних закладах № КБР-166/06/20-Н (надалі - Договір про правомірне використання).
Пунктом 1.1 Договору про правомірне використання встановлено, що Користувач доручає ПО УЛАСП укласти від його імені та за його рахунок договори, за якими Користувач отримує одночасно як дозвіл на використання (способом публічного виконання) майнових прав щодо об'єктів авторського права (творів), так і дозвіл на використання (способом публічного виконання) майнових прав щодо об'єктів суміжних прав (фонограм та зафіксованих у них виконань).
Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 Договору про правомірне використання договір про надання дозволу на використання суміжних прав та виплату винагороди за використання об'єктів суміжних прав укладається строком на 1 (один) рік (із автоматичною пролонгацією) і є за своєю правовою природою ліцензійним договором.
За визначенням п. 3.3 Договору про правомірне використання, за договорами, зазначеними в п. 3.1 та 3.2, Користувач здійснює оплату щомісячними платежами, При цьому Користувачем здійснюється оплата одним платежем як за авторська, так і за суміжні права (надалі також - Єдиний щомісячний платіж за майнові права) в розмірі, що зазначений в Додатку № 3 до цього договору (з урахуванням інших положень договору) на рахунок ПО УЛАСП. ПО УЛАСП може надсилати Користувачу рахунок-фактуру та акт нарахування роялті в електронній формі, підписаний із використанням електронного цифрового підпису за допомогою системи електронного документообігу. Особливості дії механізму розстрочки зазначені в п. 3.4 цього договору.
Пунктом 3.4 Договору про правомірне використання визначено, що механізм розстрочки передбачений цим договором діє наступним чином. Користувач активує механізм розстрочки шляхом здійснення першого Єдиного сукупного платежу за майнові права (роялті) в повному обсязі не пізніше 15-ти днів з дати підписання цього Договору. Режим розстрочки за загальним правилом за цим Договором діє без обмеження строку. В той же час, якщо Користувач не сплачував Єдиний сукупний платіж за майнові права два календарних місяці поспіль, то механізм розстрочки припиняє дію достроково і розпочинають діяти умови річної оплати за весь строк дії ліцензійних договорів (умови річної оплати означають: оплату за рік у вигляді повної передоплати, причому її строк здійснення вважається таким, що настав; і це правило стосується кожного із дозволів: як стосовно авторських прав, так і стосовно суміжних прав). Підставою для оплати в цьому випадку є сам цей Договір із додатками до нього. Підставою для оплати в цьому випадку є сам цей Договір із додатками до нього.
Відповідно до п. 3.5 Договору про правомірне використання отриманий ПО УЛАСП від Користувача Єдиний сукупний платіж за майнові права перераховується ПО УЛАСП на рахунок Суміжної організації та на рахунок Авторської організації. Пропорції щодо перерахування на Суміжну організацію та на Авторську організацію дотримуються ПО УЛАСП завжди в рівних частках (50% на 50%) Тобто, 50% від зазначеного платежу Користувача має отримати Суміжна організація, а інші 50% Авторська організація.
Положеннями п. 4.1, 4.2 Договору про правомірне використання визначено, що договір про надання дозволу на використання суміжних прав та виплату винагороди за використання об'єктів суміжних прав оформлений у вигляді Додатку №1 до цього Договору і є його невід'ємною частиною. Договір про надання дозволу на використання об'єктів авторського права та виплату винагороди за використання об'єктів авторського права оформлений у вигляді Додатку № 2 до цього Договору і є його невід'ємною частиною.
У відповідності до п. 4.3 Договору про правомірне використання надання дозволу, строк його дії, спосіб використання об'єктів авторського права та суміжних прав визначаються безпосередньо в Додатках № 1 та №2 до цього Договору. Строк дії цього Договору визначається строком дії того дозволу, який буде діяти довше (враховуючи Додаток № 1 та Додаток № 2 до цього Договору). Адреса публічного закладу (адреси публічних закладів) (прим. - територія), в яких Користувач отримує дозволи використовувати об'єкти авторського права та суміжних прав визначені в Додатку №3 до цього Договору. Розмір винагороди (роялті) визначається сторонами як в Додатку №3 та в Додатках № 1 та № 2 відповідно стосовно суміжних прав та стосовно авторських прав. Порядок виплати сукупної суми винагороди (роялті) Користувачем на рахунок ПО УЛАСП встановлений цим Договором та Додатком № 3 до нього при цьому порядок сплати винагороди роялті ПО УЛАСП (від імені і за рахунок Користувача) на користь Авторської організації та Суміжної організації встановлений також відповідно Додатками № 1 та № 2 до цього Договору. Сторони можуть укладати інші додатки та додаткові угоди до цього Договору після його підписання.
В додатку № 1 до Договору про правомірне використання викладено договір про надання дозволу на використання об'єктів суміжних прав та виплату винагороди за використання об'єктів суміжних прав від 01.06.2020 (далі - Додаток № 1), за умовами п. 3.1 якого Користувач здійснює (на Території) використання в комерційній діяльності Об'єктів суміжних прав шляхом їх публічного виконання, а Суміжна організація надає стосовно Території Користувачу на умовах, визначених цим Договором, дозвіл (невиключну ліцензію) на публічне виконання Об'єктів суміжних прав. Користувач, в свою чергу, зобов'язується виплатити Винагороду (Роялті) Суміжній організації у чіткій відповідності із умовами основного договору (Договору про забезпечення правомірного використання об'єктів авторського права і суміжних прав в публічних закладах та додатків до нього).
Згідно з п. 5.1 Додатку № 1 визначено, що цей Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 01 травня 2021 року, а в частині невиконаних фінансових зобов'язань, фінансових санкцій та будь-яких інших зобов'язань - до їх повного виконання.
У Додатку № 2 до Договору про правомірне використання викладено договір про надання дозволу на використання об'єктів авторського права та виплату винагороди за використання об'єктів авторського права від 01.06.2020 (далі - Додаток № 2), за умовами якого Користувач здійснює (на Території) використання в комерційній діяльності Об'єктів авторського права шляхом їх публічного виконання, а Авторська організація надає стосовно Території Користувачу на умовах, визначених цим Договором, дозвіл (невиключну ліцензію) на публічне виконання Об'єктів авторських прав. Користувач, в свою чергу, зобов'язується виплатити Винагороду (Роялті) Авторській організації у чіткій відповідності із умовами основного договору (Договору про забезпечення правомірного використання об'єктів авторського права і суміжних прав в публічних закладах та додатків до нього) (п. 3.1. Додатку № 2) .
Цей Додаток № 2 набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 01 травня 2021 року, а в частині невиконаних фінансових зобов'язань, фінансових санкцій та будь-яких інших зобов'язань - до їх повного виконання (п. 5.1 Додатку № 2).
У розділ 2 наведених договорів містяться такі визначення:
Користувач - фізична або юридична особа, що здійснює використання в комерційній діяльності фонограм та виконань/творів (далі - "Об'єкти суміжних прав", "Об'єкти авторського права");
Територія - загальна площа Закладу, стосовно якої надається дозвіл (невиключна ліцензія), яка визначена Сторонами у Додатку №3 до основного договору (Договору про забезпечення правомірного використання об'єктів авторського права і суміжних прав в публічних закладах);
Строк - строк використання "Об'єктів суміжних прав"/"Об'єктів авторських прав", на який наданий дозвіл (невиключна ліцензія), що відповідає строку цієї Ліцензійної угоди, зазначеному у п. 5.1. цієї Ліцензійної угоди, а у випадку коли строк зазначений у п. 5.1. закінчився, але ця Ліцензійна угода залишилась чинною - строк визначений на підставі п. 5.2. цієї Ліцензійної угоди;
Винагорода (Роялті) - загальна винагорода, яка повинна бути сплачена Користувачем (стосовно Строку) за використання Об'єктів суміжних прав/Об'єктів авторських прав на умовах цієї Ліцензійної угоди;
Об'єкти суміжних прав - фонограми та зафіксовані у них виконання без обмежень і виключень (тобто всі фонограми і зафіксовані у них виконання щодо яких Суміжною організацією здійснюється розширене колективне управління). Всі зазначені об'єкти вважається каталогом Суміжної організації;
Об'єкти авторського права - музичні недраматичні твори, музичні драматичні твори, аудіовізуальні твори та інші твори, що входять до Каталогу Авторської організації;
Ліцензійна угода - договір про надання дозволу на використання об'єктів авторського права/об'єктів суміжних прав та виплату винагороди за використання об'єктів авторського права/об'єктів суміжних прав;
Заклад - публічний заклад, в якому здійснюється господарська діяльність Користувача.
Додатки № 1 та № 2, укладені з однієї сторони ПО УЛАСП, яка діє від імені Користувача на підставі п. 1.1 Договору, згідно з яким Користувач доручив ПО УЛАСП укласти такі договори та з іншої сторони - Авторська Організація.
Додаток № 3 до Договору про правомірне використання містить перелік закладів, у яких Користувач здійснює використання Об'єктів суміжних прав та Об'єктів авторського права: «Бар», м. Запоріжжя, Сталеварів, 32.
В пункті 2 Додатку № 3 сторонами погоджено наступний розмір Єдиного сукупного платежу за майнові права: 600,00 грн. за кожен заклад Користувача. Винагорода (Роялті) не може бути меншою, ніж встановлено законодавством. Розмір платежів визначений відповідно до інформації, що була надана Користувачем.
Єдиний сукупний платіж за майнові права перераховується Користувачем на розрахунковий рахунок ПО УЛАСП відповідно до умов основного договору (Договору про забезпечення правомірного використання об'єктів авторського права і суміжних прав). Він сплачується не пізніше, ніж за п'ять днів до початку місяця, за який він здійснюється (перший платіж здійснюється не пізніше 5 числа місяця стосовно якого він сплачується). Не зважаючи на дату укладання Договору, Користувач здійснює перший платіж за весь місяць (календарний період), в якому було укладено Договір. Перший платіж здійснюється не пізніше трьох календарних днів після підписання цього договору (п. 3 Додатку № 3).
Форма звіту про використані Об'єкти суміжних прав та Об'єкти авторського права передбачена в Додатку № 4 до Договору.
У Додатку № 5 до Договору про правомірне використання сторонами підписано угоду щодо питань обробки персональних даних в процесі взаємодії, відповідно до якої Користувач надає свою згоду на те, що ПО УЛАСП, Авторська Організація та Суміжна Організація можуть з метою належного виконання взятих на себе зобов'язань за цим Договором здійснювати обробку персональних даних Користувача, а саме: паспортних даних, реєстраційного номеру облікової картки платника податку, даних свідоцтва про державну реєстрацію, даних щодо системи оподаткування, номерів засобів зв'язку, адрес електронної пошти, даних щодо місця проживання, місця здійснення господарської діяльності та інших персональних даних в розумінні положень Закону України "Про захист персональних даних". Дана згода діє протягом невизначеного терміну, а також поширюється і на обробку персональних даних Користувача будь-якими третіми особами (представниками ПО УЛАСП, Авторської Організації та Суміжної Організації).
Матеріали справи не містять доказів письмового повідомлення щодо припинення дії договору № КБР-166/06/20-Н від 01.06.2020, жодна з сторін не повідомляла іншу сторону про припинення договору, тому його дію продовжено на той самий строк і на тих же умовах.
За твердженням позивача, в порушення умов Договору про правомірне використання, відповідач жодного платежу за використання суміжних та авторських прав не здійснив, тому механізм (режим) розстрочки вже не діє, у зв'язку з чим, у відповідача виникла заборгованість за період з червня 2020 року по травень 2021 року включно (перший рік дії Договору) в сумі 7200,00 грн. та за період з червня 2021 року по травень 2022 року (другий рік дії Договору) в сумі 7200,00 грн.
Невиконання відповідачем зобов'язання щодо здійснення платежів за використання об'єктів авторського права і суміжних прав у визначений договором строк стало підставою для звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.
Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Статтею 1108 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензіар), може надати іншій особі (ліцензіату) письмове повноваження, яке надає їй право на використання цього об'єкта в певній обмеженій сфері (ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності). Ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності може бути оформлена як окремий документ або бути складовою частиною ліцензійного договору. Ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності може бути виключною, одиничною, невиключною, а також іншого виду, що не суперечить закону. Невиключна ліцензія не виключає можливості використання ліцензіаром об'єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, та видачі ним іншим особам ліцензій на використання цього об'єкта у зазначеній сфері.
Згідно зі ст. 1109 цього ж Кодексу, за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону. У ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об'єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об'єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об'єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір.
Статтею 443 ЦК України встановлено, що використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених цим Кодексом та іншим законом.
Відповідно до ст. 440 ЦК України та ч. 3 ст. 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права", майновими правами інтелектуальної власності на твір є: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
За приписами статей 31, 32 вказаного Закону, автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у статті 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором. Автору та іншій особі, яка має авторське право, належить виключне право надавати іншим особам дозвіл на використання твору будь-яким одним або всіма відомими способами на підставі авторського договору. Право на передачу будь-яким особам невиключних прав на використання творів мають організації колективного управління, яким суб'єкти авторського права передали повноваження на управління своїми майновими авторськими правами.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права", публічне виконання - це подання творів, виконань, фонограм, передач організацій мовлення шляхом декламації, гри, співу, танцю та іншим способом як безпосередньо (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім'ї або близьких знайомих цієї сім'ї, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час або в різних місцях і в різний час; організація колективного управління (організація колективного управління майновими правами) - організація, що управляє на колективній основі майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав і не має на меті одержання прибутку.
У п 5.1. Договору про правомірне використання сторони передбачили, що у разі виникнення заборгованості Користувача за цим Договором (основним договором із додатками до нього) позов (позови) на стягнення такої заборгованості може бути поданий окремо ПО УЛАСП, окремо Авторською організацією до Користувача щодо наявної у Користувача окремої заборгованості перед Авторською організацією, окремо Суміжною організацією до Користувача щодо наявної у Користувача окремої заборгованості перед Суміжною організацією, а також у разі досягнення домовленості між Авторською організацією та Суміжною організацією ними може бути поданий спільний позов про стягнення заборгованості з Користувача.
Тому позивач наділений правом на подання позову про стягнення заборгованості за Договором з Користувача (відповідача).
З урахуванням вищезазначених договірних положень, сторони визначили два альтернативні способи оплати, один з яких здійснюється шляхом розстрочки місячними платежами, а інший (в разі не активації першого способу) - річна оплата у вигляді повної передоплати (оплата за один рік).
Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Аналогічні положення містить ст. 193 Господарського кодексу України.
Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Строк оплати (єдиним платежем як за авторські, так і за суміжні права) за першим способом, згідно умов Договору, наступає не пізніше 15-ти днів з дати підписання основного договору, тобто 16.06.2020.
Як стверджує позивач, відповідач оплату за авторські та суміжні права на умовах, визначених у Договорі з додатками, жодного разу не здійснив. Доказів протилежного відповідачем не надано.
Відповідно, це означає, що механізм (режим) розстрочки є таким, що вже не діє відповідно до п. 3.4 Договору про правомірне використання, строк оплати для відповідача на поточний момент настав щодо 1 (одного) повного року.
При цьому, оскільки, механізм (режим) розстрочки є таким, що вже не діє, відповідно до п. 3.4 Договору про правомірне використання, Відповідач має сплатити за цей період «у вигляді повної передоплати».
Отже, за перший рік дії Договору, у відповідача виникла така заборгованість:
600,00 грн. х 12 (кількість місяців у першому році дії договору, за які не була здійснена оплата послуг) = 7200,00 грн.
Окрім цього, як зазначалося раніше, відповідно до п.3.1 і 3.2 Договору про правомірне використання, ліцензійні договори, що укладалися відповідачем (Додаток №1 та Додаток №2) є договорами, укладеними на 1 (один) рік із автоматичною пролонгацією.
У відповідності до ліцензійних договорів (Додаток 1 та Додаток 2 до Договору про правомірне використання:
- п. 5.1. Цей договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 01.12.2021, а в частині невиконаних фінансових зобов'язань, фінансових санкцій та будь-яких інших зобов'язань - до їх повного виконання.
- п. 5.2. У випадку, якщо жодна із Сторін не повідомить письмово іншу Сторону про припинення дії цієї Ліцензійної угоди протягом місяця до настання зазначеної в п. 5.1 дати, дія цієї Ліцензійної угоди вважається подовженою на той самий строк і на тих же умовах, і так кожного разу коли протягом місяця до завершення строку дії цієї Ліцензійної угоди не буде належного повідомлення про припинення...
Як зазначає позивач, і не спростовано відповідачем, від відповідача не надходило повідомлення про припинення Договору у строк, передбачений Ліцензійною угодою. Отже, договір пролонговано на 1 (один) рік з 01 червня 2021 року до 31 травня 2022 року.
Механізм (режим) розстрочки є таким, що вже не діє, відповідно до п. 3.4 Договору про правомірне використання, відповідач має сплатити за цей період «у вигляді повної передоплати». При цьому, сплата має проходити не пізніше ніж за 5 (п'ять) днів до початку місяця, за який він здійснюється. А зважаючи на те, що Договір пролонгований і механізм (режим) розстрочки вже не діє, не пізніше ніж за 5 (п'ять) днів до подовження договору.
Дата сплати платежу щодо другого року дії Договору, дія Договору у який є автоматично пролонгованою, настала 27.05.2021 року.
Отже, загальний розмір основної заборгованості відповідача за Договором про правомірне користування дорівнює 14400,00 грн. (7200,00 грн. за перший період дії договору + 7200,00 грн. за другий період дії договору).
Пунктом 3.5 Договору про правомірне використання передбачено, що 50% від зазначеного платежу Користувача має отримати Суміжна організація, а інші 50% Авторська організація. Отже, заборгованість відповідача перед позивачем становить 7200,00 грн. (50% загальної заборгованості).
Враховуючи вимоги ст. 599 ЦК України, згідно якої зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, суд визнав, що позовна вимога про стягнення з відповідача 7200,00 грн. основного боргу за Договором про правомірне використання заявлена обґрунтовано і підлягає задоволенню в повному обсязі.
Також позивач просить стягнути з відповідача 173,80 грн. 3% річних та 348,15 грн. інфляційних втрат.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
На особу, яка допустила неналежне виконання зобов'язання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтями 611, 625 ЦК України.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних за загальний період з 16.05.2020 по 01.09.2021 за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи "Законодавство", суд встановив, що розрахунок позивача є правильним, до стягнення підлягає 173,80 грн. 3% річних.
При перевірці розрахунку позивача за вимогою про стягнення втрат від інфляції суд виходив з наступного:
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому, в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Тобто, базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).
При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.
Невиконання грошового зобов'язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" у наступному місяці.
Якщо прострочення відповідачем виконання зобов'язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до відповідача відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, у вигляді стягнення інфляційних втрат за такий місяць.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат за визначений позивачем період червень 2020 року - травень 2021 року за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство», суд встановив, що до стягнення підлягає 348,15 грн. інфляційних втрат, як і визначено позивачем.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач не скористався наданим йому законом правом відповідно до ст.ст. 73, 74 ГПК України, не надав до суду доказів, які могли б свідчити про належне виконання зобов'язань за договором щодо оплати винагороди (роялті) за надані йому права використання об'єктів авторського права та суміжного права у визначений договором строк.
Отже, з підстав зазначених вище, суд знаходить позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю.
Судовий збір на підставі пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу, суд відзначає, що позивачем надано попередній розрахунок судових витрат, згідно якого зазначено, що витрати на надання правової допомоги можуть скласти 15000,00 грн. Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про подання доказів після ухвалення рішення суду, тому витрати позивача на професійну правничу допомогу судом не розподіляються.
Керуючись ст.ст. 46, 74, 76-80, 129, 233, 236-242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Цой Дениса Олексійовича ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" (вул. А. Аболмасова, буд. 5, група приміщень 57, офіс 7, м. Київ, 02002; ідентифікаційний код 42502769) 7200,00 грн. (сім тисяч двісті грн. 00 коп.) основного боргу, 173,80 грн. (сто сімдесят три грн. 80 коп.) 3% річних, 348,15 грн. (триста сорок вісім грн. 15 коп.) інфляційних втрат, 2270,00 грн. (дві тисячі сімдесят грн. 00 коп.) судового збору. Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст.ст. 240, 241 ГПК України 24.01.2022.
Суддя В.В. Левкут