майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"12" січня 2022 р. м. Житомир Справа № 906/759/21
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Кудряшової Ю.В.
секретар судового засідання: Сегнькіна Л.А.
за участю представників сторін:
від позивача: Алєксійчук С.В. - юрисконсульт, наказ № 631-к від 22.09.2020 та довіреність №08/15072 від 23.12.2020,
від відповідача-1: Ченков М.М - голова комісії з припинення, діє на підставі виписки з ЄДРЮОФОП та ГФ,
від відповідача-2: Гущина В.С., діє на підставі виписки з ЄДРЮОФОП та ГФ від 31.05.2021.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Акціонерного товариства "Житомиробленерго"
до 1) Комунального підприємства "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №9"
2) Житомирської міської ради
про стягнення 14299,46 грн.
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення в солідарному порядку з відповідачів 14299,46 грн. вартості необлікованої електричної енергії.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що працівниками АТ "Житомиробленерго" 08.07.2020 виявлено порушення п.п. 20 п.5.5.5. Правил роздрібного ринку електричної енергії та складено Акт про порушення ПРРЕЕ №000293-20. За результатом розгляду даного Акту комісією Житомирського РЕМ з розгляду Актів про порушення ПРРЕЕ, зокрема: споживачу (КП "ВЖРЕП №9") проведено нарахування вартості необлікованої електричної енергії внаслідок порушення ПРРЕЕ в сумі 14299,46 грн.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 12.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання.
29.07.2021 до суду від КП "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №9" надійшов відзив, в якому відповідавч-1 звертав увагу суду на те, що в акті № 000293 від 08.07.2020не вказано чітке місце (під'їзд, поверх будинку) та обставини виявленого порушення, також не відповідає дійсності вказаний час складення акту. Так, в останньому зазначено час складення акту 11 год. 20 хв., в присутності головного інженера Зайченка В.Д. Однак, головний інженер Зайченко В.Д. прибув разом з майстром Минарським В.Б. та електромонтером Шумило М.М. за адресою проведення огляду (житловий багатоквартирний будинок № 12 по вул. Вокзальній - 6-й під'їзд, 5-й поверх) в 14:00 год., де перебували вказані вище представники оператора системи АТ "Житомиробленерго" Житомирського РЕМ. В ході обстеження комісією КП "ВЖРЕП №9" ЖМР, в присутності представників Житомирського РЕМ Карплюк Ю.В., Молевським Ю.В. та Козеєвим С.В. в 6-му під'їзді житлового багатоквартирного будинку № 12 по вул. Вокзальній, на 5-му поверсі в електричному щитку було виявлено самовільне встановлення мешканцем квартири № 85а, електричної розетки та під'єднання її до електропостачання поза обліком на свою кімнату. Дану електричну розетку та від'єднано вказану квартиру від електропостачання, про що складено відповідний акт.
Отже, відповідач-1 відзначив, що Житомирський РЕМ є постачальником електричної енергії, а мешканці квартири №85а житлового будинку № 12 по вул. Вокзальній є споживачами на підставі договору про постачання електричної енергії, укладеного між Житомирським РЕМ та мешканцями квартири № 85а зазначеного житлового будинку. Отже, саме споживач енергії (мешканці кв. АДРЕСА_1 ) в даному випадку зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії, і саме він несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та Правил роздрібного ринку електричної енергії. В свою чергу КП "ВЖРЕП № 9" ЖМР, як виконавець послуг з управління багатоквартирним будинком, не має обов'язків з контролю за споживанням електричної енергії фізичними особами - власниками квартир у багатоквартирних будинках, не несе відповідальності за облік спожитої ними електроенергії, не контролює самовільні підключення споживачів до електричних мереж поза засобами обліку, а отже не є суб'єктом, який несе відповідальність за крадіжки енергії споживачами.
29.07.2021 від відповідача-2 Житомирської міської ради надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній акцентує увагу суду на тому, що позовні вимоги до Житомирської міської ради є безпідставними та необґрунтованими.
Так, відповідач-2 акцентував увагу на тому, що згідно Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" та ст. 382 ЦК України саме власники квартир багатоквартирному будинку є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку (тобто приміщень загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку і т.д.)
За таких обставин, відповідач-2 зазначив, що в даному випадку: - не є споживачем електроенергії в будинку №12 по вул. Вокзальній у м. Житомирі; - не є балансоутримувачем та власником вказаного вище будинку; - немає жодного відношення щодо самовільного під'єднання до електропостачання; - відсутні докази того, що шкода завдана позивачу виникла внаслідок протиправних дій саме відповідача-2; - не відповідає по зобов'язанням КП "ВЖРЕП №9".
На підставі вищевикладеного, відповідач-2 просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
30.09.2021 до суду від АТ "Житомиробленерго" надійшла відповідь на відзив, в якому позивач посилається на те, що додатком № 6.1 до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії від 12.09.2019, актом розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін між КП “ВЖРЕП №9” ЖМР та АТ “Житомиробленерго” Житомирський РЕМ встановлена чітка відповідальність (згідно переліку №1), а саме:
- межа розподілу балансової належності електромереж встановлюється в ГРЩ-0,4 кВ житлового будинку на кінцівках КЛ-0,4 кВ житлового будинку згідно переліку;
- позивач несе відповідальність за технічний стан та експлуатацію КЛ - 0,4 кВ від ТП до межі розподілу;
- відповідач-1 несе відповідальність за технічний стан та експлуатацію ГРЩ-0,4 кВ житлового будинку, внутрішньобудинкові електричні мережі, засоби обліку та пломби на них, все внутрішнє електрогосподарство.
Виходячи з вищевикладеного позивач вважає, що саме відповідач-1 (Споживач) несе відповідальність за все внутрішньо будинкове електричне обладнання за межею розподілу.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача-1 в судовому засіданні вимоги позову не визнав з підстав, зазначених у відзиві, та просив відмовити в задоволенні позову
Представник відповідача-2 в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позовних вимог щодо Житомирської міської ради.
Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
Як вбачається з матеріалів справи, 12.09.2019 між Житомирським районом електричних мереж, який діє на підставі положення і є виробничим структурним підрозділом АТ “Житомиробленерго” (оператор системи/позивач) та Комунальним підприємством "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №9" Житомирської міської ради (споживач/відповідач), укладено Договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії № 533 (Договір) (а.с. 28-30), відповідно до якого оператор системи надає споживачу послуги з розподілу (передачі) електричної енергії параметри якості якої відповідають показникам, визначеним Кодексом системи передачі, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 309, та Кодексу систем розподілу затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 310, за об'єктом, технічні параметри якого фіксуються в Паспорті точки розподілу за об'єктом споживача, який є Додатком 2 до цього Договору, та в особовому рахунку Споживача, облікових базах даних Оператора системи (п.п. 2.1. договору).
Згідно п.п. 8.9. договору у разі виявлення однією із сторін порушень умов Договору іншою стороною, за які законодавством передбачене застосування санкцій чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або вигоду тощо, на місці оформлюється двосторонній акт порушень. Акт складається у присутності представників обох Сторін у двох примірниках. Сторона, дії або бездіяльність якої стала причиною складання акта, має право внести до акта свої зауваження. Сторона, яка виявила порушення своїх прав, зобов'язана попередити іншу Сторону про необхідність складення акта. Сторона, яка здійснила таке порушення, не може без поважних причин відмовитись від складення та підписання відповідного акту. У разі відмови сторони, що здійснила порушення, від підписання акта, в акті робиться запис про відмову. Якщо акт на місці складення підписали не менше 3 уповноважених представників сторони, що складала акт, такий акт вважається дійсним.
Цей договір набирає чинності з дня приєднання Споживача до умов цього договору і діє протягом 1 року, якщо інший термін не зазначено в заяві-приєднання. Договір вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. Договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь-якої із сторін у порядку, визначеному законодавством України (п.п. 11.1. договору).
Згідно з додатком №6.1 до Договору "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін".
08.07.2020 відповідальними працівниками АТ “Житомиробленерго” в присутності головного інженера КП “ВЖРЕП №9” Зайченко Володимира Дмитровича, під час проведення огляду за адресою: м. Житомир, вул. Вокзальна, 12, виявлено порушення п.п. 20 п.5.5.5. Правил роздрібного ринку електричної енергії, шляхом самовільного позаоблікового підключення до мереж, що не є власністю оператора системи розподілу з порушенням схеми обліку.
Працівники АТ "Житомиробленерго" в присутності головного інженера КП “ВЖРЕП №9” Зайченко Володимира Дмитровича (особи, яка допустила на об'єкт), було розпочато оформлення Акту про порушення ПРРЕЕ № 000293 20 (а.с. 16).
Після закінчення оформлення вищезазначеного Акту про порушення ПРРЕЕ головний інженер КП “ВЖРЕП № 9” Зайченко В.Д. в присутності юриста КП “ВЖРЕП № 9” відмовився отримувати та підписувати Акт про порушення ПРРЕЕ № 000293 20, на підтвердження чого позивачем подано суду диск з відповідним відеофайлом.
09.07.2020 АТ “Житомиробленерго” Житомирський РЕМ направлено рекомендованим листом на юридичну адресу відповідача другий примірник Акту про порушення № 000293 20 від 08.07.2020, в якому у п. 10 зазначено, що місце та час засідання комісії оператора системи з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ (а.с. 17).
26.08.2020 відбулося засідання комісії Житомирського РЕМ з розгляду Актів про порушення ПРРЕЕ, зокрема розглянуто акт № 000293 20 від 08.07.2020. Комісією з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ прийнято наступне рішення:
- акт про порушення № 000293 20 від 08.07.2020 складено з дотриманням вимог ПРРЕЕ, та визнати правомірним, а споживача причетним до порушення;
- провести нарахування у відповідності до вимог п. 8.4.12 Постанови №312 від 14.03.2018 про затвердження ПРРЕЕ із змінами та доповненнями від 18.07.2019 виходячи з найменшого допустимого струму, який може протікати через поперечну площу перерізу проводів, що використані у схемі самовільного підключення за період від дати останнього контрольного огляду до дня виявлення порушення;
- обсяг і вартість необлікованої активної електричної енергії складає 14299,46 грн. згідно розрахунку.
28.04.2021 АТ “Житомиробленерго" звернулось з заявою з грошовими вимогами на суму 14299,46 грн. до Голови комісії з припинення КП “Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №9”.
20.05.2021 на адресу АТ “Житомиробленерго” надійшла відповідь про відмову в задоволені грошових вимог.
З метою захисту своїх прав та інтересів позивач звернувся до суду з даним позовом.
Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши пояснення учасників процесу, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочин.
Згідно з приписами ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст.174 Господарського кодексу України).
Згідно зі ст. 179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору, зокрема, на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.
Частиною 7 ст. 179 Господарського кодексу України визначено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".
Правилами РРЕЕ врегульовано взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами.
Підпунктом 1.2.1. ПРРЕЕ передбачено, на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку.
Згідно з абзацом першим підпункту 1.2.4. цих Правил точка розподілу (передачі) електричної енергії споживачу установлюється на межі балансової належності його електроустановок та зазначається в договорі споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з оператором системи.
Частинами першою, другою статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (стаття 216 Господарського кодексу України).
Приписами частини другої статті 217 Господарського кодексу України встановлено, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Підпунктом 8.2.5 ПРРЕЕ передбачено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення.
Акт про порушення складається представниками оператора системи, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред'явлення ними службових посвідчень.
В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил та всі необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням:
- меж балансової належності;
- перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення;
- номінальної сили струму спрацювання комутаційних апаратів, задіяних у схемі підключення;
- фазування лічильника на дату оформлення акта про порушення.
Споживачі, представники оператора системи, інші особи, присутні при перевірці, під час здійснення перевірки електроустановок мають право здійснювати фото- та відеозйомку для фіксації виявлених порушень та/або відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення, про що зазначається в акті про порушення.
В акті про порушення заповнюються всі графи та рядки без пропусків. Виправлення чи підчищення не допускаються. Текст повинен бути однозначним, без можливості подвійного тлумачення.
В акті зазначаються заходи, яких було вжито або яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.
Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.
Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи).
У разі відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо його підписали більше одного уповноваженого представника оператора системи та незаінтересована особа (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення цієї особи або більше одного уповноваженого представника оператора системи, а відмова споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення підтверджується відеозйомкою.
До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в цьому акті.
Представники оператора системи перед складанням акта про порушення зобов'язані повідомити споживача про його право внести пояснення та зауваження до акта, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень.
За змістом підпункту 8.2.6 ПРРЕЕ на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.
Комісія з розгляду актів про порушення створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з 3 уповноважених представників оператора системи.
Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення.
Оператор системи повинен вести журнал реєстрації засідань комісії з розгляду актів про порушення, в якому зазначаються дата проведення засідання; номер протоколу; склад комісії; склад запрошених на засідання комісії (представники Регулятора, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів); відмітка про присутність або відсутність споживача; перелік питань, які розглядалися на засіданні комісії; час розгляду кожного з питань, зміст окремої думки учасників комісії (у разі її наявності) та стислий зміст рішення.
Споживач має бути повідомлений оператором системи про місце, час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 7 календарних днів до призначеної дати засідання.
У разі відмови споживача або представника споживача від отримання акта про порушення, у якому визначено місце, час та дату проведення засідання комісії, або окремого повідомлення про місце, час і дату засідання комісії оператор системи направляє споживачу таке повідомлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу, визначену в даних щодо споживача, наявних в оператора системи. У такому разі оператор системи має право розглянути акт про порушення на засіданні комісії, яке має відбутися по закінченню 30 календарних днів від дати направлення споживачу такого повідомлення. За зверненням споживача оператор системи може розглянути акт про порушення на засіданні комісії раніше указаного терміну.
Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу.
У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти глави 8.4 цього розділу та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.
Відповідно до підпункту 8.2.7 ПРРЕЕ кошти за необліковану електричну енергію та суми збитків перераховуються споживачем на поточний рахунок оператора системи.
Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка (у випадку неотримання споживачем рахунка у поштовому відділенні упродовж 5 робочих днів з дня надходження рахунка до поштового відділення споживача рахунок вважається отриманим споживачем на 5 робочий день).
У разі незгоди споживача з фактом безоблікового споживання електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту безоблікового споживання електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії.
Спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акта про порушення та/або визначенні обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, вирішуються Регулятором, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики відповідно до компетенції, енергетичним омбудсменом та/або судом.
У разі виявлення у непобутового споживача порушень, зазначених у підпунктах 6-8 пункту 8.4.2 цієї глави, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення (Wдоб.с.п., кВт·год), розраховується за формулою
Wдоб.с.п.= Pс.п. х t вик.с.п.
де
Pс.п. - потужність самовільного підключення (кВт), що розраховується за формулами у разі підключення до однієї фази
Pс.п. = I х Uном.фаз. х cosф ;
у разі підключення до трьох фаз
Pс.п.=З х I х Uном.фаз. х cos
де I сила струму, що може протікати по колу самовільного підключення, визначена виходячи:
з найменшого допустимого струму, який може протікати через поперечну площу перерізу проводів (кабелів), що використані у схемі самовільного підключення до електричної мережі, згідно з главою 1.3 ПУЕ, А;
з найменшої сили струму спрацювання комутаційних апаратів, що задіяні у схемі самовільного підключення до електричної мережі (за умови, що зазначена сила струму спрацювання менша сили струму, визначеної виходячи з поперечної площі перерізу проводів (кабелів), що використані у схемі самовільного підключення до електричної мережі, та допустимого тривалого струму, який може ними протікати згідно з главою 1.3 ПУЕ), А.
У разі непроведення вимірів поперечної площі перерізу всіх проводів (кабелів), що використані у схемі самовільного підключення до електричної мережі, потужність самовільного підключення (Pс.п.., кВт) визначається виходячи з допустимого тривалого струму, що може протікати через мінімальний діаметр електропроводки, згідно з положеннями глави 1.3 ПУЕ (за умови, що зазначена сила струму менша сили струму спрацювання комутаційних апаратів, що задіяні у схемі самовільного підключення до електричної мережі).
За згодою сторін сила струму може бути визначена виходячи із сили струму навантаження електроустановки при підключенні всіх наявних на об'єкті споживача струмоприймачів на максимальну потужність або з максимальної сили струму навантаження струмоприймачів, підключених до схеми самовільного підключення на момент виявлення порушення, на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології;
U ном.фаз. - номінальна фазна напруга, кВ;
cosф - косинус кута між фазною напругою Uфаз та струмом навантаження, який протікає тією самою фазою, визначений на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології. У разі відсутності у представників оператора системи відповідних засобів вимірювальної техніки cosф приймається рівним 0,9;
t вик.с.п. - час використання самовільного підключення протягом доби (приймається рівним 12 год/добу).
В результаті проведених нарахувань, загальна вартість необлікованої електричної енергії становить 14299,46 грн.
Доказів скасування рішення комісії від 26.08.2020, оформленого проколом №92/08-20, на час розгляду справи суду не надано, отже воно є чинним та підлягає виконанню. Докази повної або часткової оплати відповідачем нарахованої по Акту суми вартості недорахованої електроенергії також відсутні.
Доводи відповідача-1, наведені в обґрунтування заперечень на позов, про те, що він є лише управителем житлового будинку, внутрішньобудинкова електрична мережа є спільною власністю співвласників житлового будинку № 12 по вул. Вокзальній в м. Житомирі, а порушення ПРРЕЕ допущено мешканцем квартири №85а спростовуються наступним.
Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулювання правових, організаційних та економічних відносин, пов'язаних з реалізацією прав та виконанням обов'язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління, а також визначення основних засад організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та житлово-комунальних послуг регулюється чинним законодавством України, зокрема Законами України "Про житлово-комунальні послуги", "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", Правилами управління будинком, спорудою, житловим комплексом будинків і споруд, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №13 від 02.02.2009.
Згідно з пунктом 1 статті 9 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку. Управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком (частина 1 статті 11 Закону).
Відповідно до статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" управитель - це особа, яка за договором з власником чи балансоутримувачем здійснює управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд (далі - управління будинком) і забезпечує його належну експлуатацію відповідно до закону та умов договору.
Статтею першою Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" визначено, що співвласник багатоквартирного будинку - це власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку; спільне майно багатоквартирного будинку - це приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджу вальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.
Відповідно до п.1.1 Правила роздрібного ринку електричної енергії регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами.
Правилами ПРРЕЕ надано визначення споживача електричної енергії - це фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання.
Відповідно до п.1.2.7 ПРРЕЕ постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляється електропостачальником на основі Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу та укладається в установленому цими Правилами порядку.
Факту укладання між сторонами договору №533 від 12.09.2019 відповідач-1 не заперечив.
При цьому, відповідно до умов договору саме КП "ВЖРЕП № 9" виступає споживачем. Отже відповідач відповідно до умов вказаного договору зобов'язаний утримувати електроустановки у належному технічному стані, не допускати порушення Правил.
У відповідності до п. 12.8. Договору № 533 від 12.09.2019 року невід'ємною частиною Договору є Додатки № 1 - № 10.
Згідно Додатку № 6.1 до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії від 12.09.2019, актом розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін між КП “ВЖРЕП №9” Житомирської міської ради та АТ “Житомиробленерго” Житомирський РЕМ встановлена чітка відповідальність (згідно переліку №1), а саме:
- межа розподілу балансової належності електромереж встановлюється в ГРЩ-0,4 кВ житлового будинку на кінцівках КЛ-0,4 кВ житлового будинку згідно переліку;
- позивач несе відповідальність за технічний стан та експлуатацію КЛ - 0,4 кВ від ТП до межі розподілу;
- відповідач несе відповідальність за технічний стан та експлуатацію ГРЩ-0,4 кВ житлового будинку, внутрішньобудинкові електричні мережі, засоби обліку та пломби на них, все внутрішнє електрогосподарство.
Підсумовуючи вищевикладене слід зазначити, що саме КП "ВЖРЕП №9" (Споживач) несе відповідальність за все внутрішньо будинкове електричне обладнання за межею розподілу.
Так, згідно п.п. 20 п. 5.5.5 Правил ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов'язаний не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодувати збитки, завдані оператору системи, у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.
За висновком суду, відповідач-1 не довів правових підстав для звільнення його від відповідальності за безоблікове споживання електричної енергії або доказів покладення відповідальності на мешканця квартири №85а будинку 12 по вул. Вокзальній в м. Житомирі.
Також слід зауважити, що відповідач-1 не оплатив суму недоврахованої електричної енергії за порушення Правил, рішення комісії АТ "Житомиробленерго" оформлене протоколом № 92/08-20 в судовому порядку не оскаржив.
Щодо вимог позивача до відповідача-2, суд звертає увагу на те, що Житомирська міська рада в даному випадку не є споживачем електроенергії в будинку №12 по вул. Вокзальній у м. Житомирі в розумінні договору №533 від 12.09.2019; не є балансоутримувачем та власником вказаного вище будинку відповідно до положень Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".
Посилання позивача на положення ст. 78, ч. 7 ст. 77 ГК України та необхідність субсидіарної відповідачльності відповідачів суд відхиляє, оскільки ним не подано жодного доказу на підтвердження недостатності коштів у відповідача-1.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно ст. 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
У відповідності до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Стандарт доказування "вірогідності доказів" на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного суду у справі № 904/2357/20 від 21.08.2020.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
На думку суду надані позивачем докази, про які суд вказував вище, є більш вірогідними ніж ті, що подані відповідачем-1.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами ч. ч. 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005 р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Враховуючи все вищезазначене, суд дійшов висновку про те, що позивачем доведено належними, допустимими, достовірними та вірогідними, доказами наявність правових підстав для задоволення його позовних вимог, внаслідок чого суд вирішив позов задовольнити повністю.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Позовні вимоги до Комунального підприємства "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №9" Житомирської міської ради задовольнити.
2. Стягнути з Комунального підприємства "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №9" Житомирської міської ради (10001, м. Житомир, вул. Київська, 104, ід. код 13555863)
- на користь Акціонерного товариства "Житомиробленерго" (10008, м. Житомир, вул. Пушкінська, 32/8, ід. код 22048622) 14299,46 грн. вартості необлікованої електричної енергії, а також 2270,00 грн. сплаченого судового збору.
3. В задоволенні позовних вимог до Житомирської міської ради відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 24.01.22
Суддя Кудряшова Ю.В.
Віддрукувати:
1 - в справу;
2 - позивачу (рек.)
3, 4 - відповідачам (рек.)