печерський районний суд міста києва
Справа № 757/2098/22-к
17 січня 2022 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_4
підозрюваного - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора третього відділу організації процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами центрального апарату Національної поліції України Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу в вигляді домашнього арешту щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
17.01.2022 у провадження слідчого судді надійшло клопотання прокурора третього відділу організації процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами центрального апарату Національної поліції України Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу в вигляді домашнього арешту щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018250000000115 від 04.06.2018 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.
Строк дії ухвали про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту закінчується 20.01.2022, а прийняти законне та обґрунтоване рішення у вказаний строк неможливо, оскільки необхідно виконати слідчі (розшукові) дії та процесуальні дії, без яких неможливо завершити досудове розслідування та скласти обвинувальний акт, зокрема:
- додатково допитати підозрюваного;
- виконати інші слідчі (розшукові) та процесуальні дії, в яких виникне потреба під час досудового розслідування, з метою встановлення доказів, що можуть бути використані як докази в ході судового слідства;
- за необхідності повідомити ОСОБА_5 про зміну раніше повідомленої підозри;
- виконати вимоги ст. 290 КПК України;
- скерувати обвинувальний акт до суду.
З огляду на викладене, враховуючи, що більш м'який запобіжний захід не може належним чином забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, з метою запобігання спробам останнього переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків, потерпілого; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
З врахуванням зазначеного, сторона обвинувачення вбачає необхідність в продовженні строку запобіжного заходу з метою запобіганням ризикам та задля досягнення мети кримінального провадження.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав з викладених в ньому підстав, просив задовольнити.
Захисник та підозрюваний не заперечували щодло задоволення клопотання.
Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши думку прокурора, позицію підозрюваного та його захисника щодо клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.
Згідно зі ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Вказаною статтею передбачено, також, що строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Вирішуючи питання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваної, слідчим суддею враховані вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Так, у п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 р. у справі «Михалкова та інші проти України» зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
Так, судовим розглядом встановлено, що досудовим розслідуванням встановлено, що 11.10.2018 ОСОБА_5 відповідно до ст. 136 та 268 КПК України, належним чином було повідомлено про те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, шляхом вручення повідомлення про підозру матері ОСОБА_5 - ОСОБА_6 та направлені повістки про виклики до слідчого.
Підозрюваний до слідчого не з'явився, тому 11.10.2018 року підозрюваний ОСОБА_5 був оголошений у розшук.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
1. протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 04.06.2018, яким зафіксовано обстановку при якій сталась дорожньо-транспортна пригода, кінцеве розташування транспортного засобу та положення тіл потерпілих, вилучено автомобіль «Toyota Hilux», р.н. НОМЕР_1 та документи на нього;
2. протоколом від 05.06.2018, яким проведено огляд автомобіля «Toyota Hilux», р.н. НОМЕР_1 , в ході якого зафіксовано пошкодження на транспортному засобі;
3. протоколом від 06.06.2018, яким проведено додатковий огляд місця події ДТП під час якого встановлено радіус заокруглення дороги;
4. протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 від 14.06.2018, який вказав на відомі йому обставини автопригоди;
5. висновком судової експертизи технічного стану транспортного засобу № 4/604 від 30.07.2018, згідно якого на момент розвитку дорожньо-транспортної пригоди автомобіль ходова частина, рульове керування та робоча гальмівна система автомобіля «Toyota Hilux», р.н. НОМЕР_1 , знаходилось в працездатному стані;
6. висновком судової медичної експертизи № 05-7-02/208 від 04.06.2018, згідно якої тілесні ушкодження ОСОБА_8 , 1989 року народження, відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя, які знаходяться в прямому причинному зв'язку з даною дорожньо-транспортною пригодою та настанням її смерті;
7. висновком судової медичної експертизи № 05-7-02/209 від 04.06.2018, відповідно до якої, тілесні ушкодження ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя, які знаходяться в прямому причинному зв'язку з даною дорожньо-транспортною пригодою та настанням її смерті;
8. протоколом додаткового допиту потерпілого ОСОБА_7 від 01.08.2018, в ході якого останній вказав на необхідність проведення додаткового огляду місця дорожньо - транспортної пригоди, з метою повного фіксування фактичних розмірів проїзної частини, узбіччя, кювету, стаціонарних об'єктів в місці пригоди;
9. протоколом додаткового огляду місця події за участю потерпілого від 01.08.2018, в ході якого зафіксовано фактичні розміри проїзної частини, узбіччя, кювету, стаціонарних об'єктів в місці пригоди та іншу слідову інформацію;
10. протоколом допиту потерпілого ОСОБА_10 від 17.10.2018;
11. протоколом додаткового огляду автомобіля «Toyota Hilux», р.н. НОМЕР_1 , від 01.08.2018, відповідно до якого зафіксовані наявні пошкодження та вилучено: біологічний зразок з переднього пасажирського сидіння, правий сонцезахисний козирок зі слідами речовини коричневого кольору, передній лівий надкрилок зі слідами речовини коричневого кольору, частину обшивки передньої пасажирської двері зі слідами речовини темного кольору;
12. протоколом додаткового огляду транспортного засобу від 16.08.2018, відповідно до якого, виявлено та вилучено: марлевий тампон зі змивами з зовнішньої нижньої частини бардачка, бардачок автомобіля в ніші для речей якого виявлено плями речовини схожої на кров, гумовий килимок з переднього пасажирського сидіння з плямами на лицьовій та зворотній стороні, схожі на кров, пластикова обшивка порогу водійських дверцят з плямами речовини схожих на кров,частина ковроліну, що знаходилась під пластиковою обшивкою порога водійських дверцят з плямами речовини схожих на кров, гумовий килимок з водійського сидіння з плямами речовини схожих на кров, марлевий тампон зі змивами з правої сторони педалі щеплення де були плями речовини схожих на кров, гумову накладку педалі щеплення з плямами речовини схожої на кров;
13. протоколом отримання біологічних зразків від 17.08.2018;
14. висновком судової молекулярно-генетичної експертизи по виявлених біологічних зразках в автомобілі «Toyota Hilux», р.н. НОМЕР_1 , № 19/10-1/406-СЕ/18 від 27.09.2018, відповідно до якої, на правому сонцезахисному козирку виявлена кров людини та встановлені її генетичні ознаки, генетичні ознаки слідів крові, не збігаються з генетичними ознаками зразків крові ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , а збігаються з генетичними ознаками зразків крові ОСОБА_8 ;
15. висновком комплексної комісійної судово-медичної та транспортно-трасологічної експертизи № 04-01/30/4/460 від 04.10.2018, згідно якої, відповідно до локалізації тілесних ушкоджень, на момент розвитку дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_5 знаходився на місці водія автомобіля «Toyota Hilux», р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_8 перебувала на місці переднього пасажирського сидіння автомобіля «Toyota Hilux», р.н. НОМЕР_1 ,;
16. висновком судово-медичної експертизи № 02-01/1213 від 28.09.2018, згідно якої: в крові гр-на ОСОБА_5 виявлено етиловий алкоголь в концентрації та 0,79 %о (проміле);
17. висновком судово медичної експертизи № 02-01/1050 від 13.08.2018 щодо тілесних ушкодженнь ОСОБА_5 ;
18. висновком судово автотехнічної експертизи № 4/843 від 24.10.2018, згідно якої, швидкість руху автомобіля «Toyota Hilux», р.н. НОМЕР_1 , на момент утворення слідів бокового ковзання коліс складала близько 100..101 км/год. і є мінімальною, оскільки при розрахунках не враховувалися витрати кінетичної енергії на деформацію кузовних деталей автомобіля при перекиданні у зв'язку з відсутністю достатньо апробованої методики даного виду досліджень. У дорожній обстановці, яка склалася на момент пригоди, та за обставин, зазначених в ухвалі суду про призначення експертизи, водій автомобіля «Toyota Hilux», р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_5 повинен був діяти у відповідності до вимог пп. 12.1,12,6 ґ) Правил дорожнього руху України. В діях водія автомобіля «Toyota Hilux», р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_5 вбачаються невідповідності вимогам п.п. 12.1, 12.6 ґ) Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору знаходилися у причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди і для виконання яких він перешкод технічного характеру, згідно наданих на дослідження матеріалів, не мав;
19. висновком комісійної судово-медичної та автотехнічної експертизи № 408, 409, 410/18; 24288/18-52/5469/5470/19-52, згідно якої: відповідно до локалізації тілесних ушкоджень ОСОБА_5 перебував на місці водія у положенні наближеному до типового, ОСОБА_8 на місці переднього пасажирського сидіння, малолітня дитина ОСОБА_9 виходячи з наявних у неї тілесних ушкоджень, перебувала на руках у пасажира переднього сидіння ОСОБА_8 ;
20. протоколом допиту свідка ОСОБА_5 , проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_5 , відібрання зразків крові у ОСОБА_5 ;
21. іншими матеріалами кримінального провадження у своєї сукупності.
30.10.2018 досудове розслідування у кримінальному провадженні зупинено відповідно до п. 2 ч. 1 ст.280 КПК України.
Відповідно до даних Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України встановлено, що 03.10.2018 ОСОБА_5 перетнув кордон України через ПП перетину КПВВ «Каланчак», код ПП перетину 000601, на тимчасову окуповану територію Автономна Республіка Крим та до України не повертався.
07.11.2018 кримінальне провадження було відновлене та розпочато досудове розслідування.
09.11.2018 підозрюваного ОСОБА_5 оголошено в міжнародний розшук.
19.03.2019 слідчим суддею Придніпровського районного суду м. Черкаси підозрюваному ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, за відсутності підозрюваного.
07.12.2018 досудове розслідування у кримінальному провадженні зупинено відповідно до п. 2 ч. 1 ст.280 КПК України.
02.09.2021 року постановою заступника Генерального прокурора здійснення досудового розслідування даного кримінального провадження доручено Головному слідчому управлінню Національної поліції України.
13.12.2021 підозрюваний ОСОБА_5 добровільно з'явився до слідчого, надав покази щодо обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, у зв'язку з чим того ж дня досудове розслідування в даному кримінальному провадженні відновлено.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 14.12.2021 до підозрюваного ОСОБА_5 , 23.07.1990 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на певний період доби, що полягає в забороні підозрюваному залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з 23 год. до 06 год. в межах строків досудового розслідування, тобто до 20.12.2021, та застосовано до нього процесуальні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, в межах строку досудового розслідування, тобто до 20.12.2021:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- не відлучатися із місця проживання без дозволу слідчого, прокурора та слідчого судді;
- повідомляти слідчого, прокурора або слідчого суддю про зміну місця свого проживання та адреси;
- уникати спілкування зі свідками, потерпілим та особами які брали участь в якості понятих під час проведення слідчих, процесуальних дій до завершення досудового розслідування;
- здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.
Постановою заступника Генерального прокурора від 20.12.2021 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12018250000000115 продовжено до 3 місяців, тобто до 20.01.2022.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 20.12.2021 підозрюваному ОСОБА_5 строк дії обраного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на певний період доби, що полягає в забороні підозрюваному залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з 23 год до 06 год продовжено в межах строків досудового розслідування, тобто до 20.01.2022, та застосовано до нього процесуальні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України
Так, вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Таким чином, прокурором в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, усвідомлюючи про можливе притягнення до кримінальної відповідальності; знищити, приховати або спотворити речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Слідчий суддя враховує частину 5 статті 9 КПК, якою передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Так, у п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 р. у справі «Михалкова та інші проти України» зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, § 40) при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу необхідно враховувати, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.
Також, слідчий суддя приймає до уваги, що у справі потрібно виконати ряд слідчих та процесуальних дій, направлені на закінчення досудового розслідування.
Таким чином, оцінивши в сукупності тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, загрозу призначення суворого покарання за нього, характер вчинених злочинних дій, у яких підозрюється ОСОБА_5 , ризики які зазначені у клопотанні, які на даний час не зменшилися та продовжують існувати, дані які характеризують особу, слідчий суддя приходить до висновку, за доцільне продовжити відносно підозрюваного, передбачений ст. 181 КПК України, строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 49 Конституції України, ст. ст. 177, 178, 181, 193, 199, 376 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання - задовольнити.
Продовжити строк тримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під домашнім арештом із забороною залишати місце проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , з 23:00 год. по 06:00 год. наступної доби, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги, у межах строку досудового розслідування кримінального провадження № 12018250000000115, а саме: до 17.03.2022 включно.
Продовжити дію обов'язків, покладених на підозрюваному ОСОБА_5 , строком до 17.03.2022, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- не відлучатися із місця проживання без дозволу слідчого, прокурора та слідчого судді;
- повідомляти слідчого, прокурора або слідчого суддю про зміну місця свого проживання та адреси;
- уникати спілкування зі свідками, потерпілим та особами які брали участь в якості понятих під час проведення слідчих, процесуальних дій до завершення досудового розслідування;
- здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.
Зобов'язати прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно підозрюваного ОСОБА_5 до виконання органу Національної поліції за його місцем проживання.
Обов'язок контролю за виконанням ухвали слідчого судді покладається на прокурора у кримінальному провадженні.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1