Справа № 951/912/21
Справа № 2-а/951/5/2022
11 січня 2022 року смт. Козова
Козівський районний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Братків І. І., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення,
05 листопада 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що 26.10.2021 постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО №4953572 її було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 425 гривень, за те, що 26.10.2021 вона керувала автомобілем Mazda 323F, номер кузова VIN НОМЕР_1 без чинного договору страхування, тобто не мала його при собі, чим порушила вимогу п. 2.1.г Правил Дорожнього руху України. Значила, що вважає таку постанову незаконною, винесеною з порушенням чинного, оскільки їй не було роз'яснено права та не встановлено всіх обставин справи. Вказала, що нею на вимогу інспектора були надані всі запитувані документи, в тому числі і чинний страховий поліс. Вважає, інформацію зазначену у постанові про притягнення її до адміністративної відповідальності такою, що не відповідає дійсності, оскільки страховий поліс на той момент був дійсним.
Посилаючись на викладені обставини просила суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕАО №4953572 від 26.10.2021.
Ухвалою Козівського районного суду Тернопільської області від 23 листопада 2021 року відкрито провадження у даній справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
09 грудня 2021 року представник відповідача ГУ Національної поліції в Тернопільській області подав відзив на позов, у якому зазначив, що відповідач позов не визнає з огляду на таке, 26.10.2021 працівником поліції СПД (смт. Козова) ВП №1(м. Бережани) Тернопільського РУП ГУ Національної поліції в Тернопільській області капралом поліції Макар А. Д. винесено постанову серії ЕАО №4953572 від 26.10.2021 року та притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП , та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 425 грн. Оскільки позивач керувала транспортним засобом марки «Mazda 323F» номерний знак НОМЕР_2 не маючи договору страхування станом на 26.10.2021 року, чим порушила ч. 1 ст. 126 КУпАП, у зв'язку з чим працівниками поліції було винесено спірну постанову. Посилаючись на наведене, просив відмовити у задоволенні позову.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася. 13.12.2021 подала до суду заяву, у якій позовні вимоги підтримала повністю з мотивів викладених у позовній заяві та просила такі задовольнити. Справу розглянути у її відсутності.
Представник відповідача - ГУ Національної поліції в Тернопільській області, будучи повідомленим про день, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, у відзиві на позов просив справу розглянути без його участі.
Згідно з ч.1 ст.205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
У зв'язку з неприбуттям сторін у судове засідання на підставі частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч. 4 ст. 229 КАС України).
Суд, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті в їх сукупності, доходить таких висновків.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.
Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб'єкта владних повноважень щодо встановлення наявності факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість винесення ним постанови про адміністративне правопорушення.
Судом встановлено, що поліцейським СПД (смт. Козова) ВП №1 (м. Бережани) Тернопільського РУП ГУ НП в Тернопільській області капралом Макар Андрієм Дмитровичем було винесено постанову серії ЕАО №495372 від 26.10.2021 року, згідно якої позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 126 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 гривень.
Зі спірної постанови вбачається, що 26.10.2021 о 18:03 год. в с. Городище дорога Городище - Озерна водій керував транспортним засобом без чинного страхового поліса обов'язкового страхування наземних транспортних засобів, не маючи при собі, чим порушив п. 2.1.ґ. Правил дорожнього руху України відсутність у водія страхового поліса обов'язкового страхування цивільно - правова відповідальність власників наземних транспортних засобів.
Вказаною постановою позивача ОСОБА_1 притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КпАП України, та на неї накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень.
Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Частина 1 ст. 9 КУпАП визначає поняття адміністративного правопорушення як протиправну, винну (умисну або необережну) дію чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Із змісту ч. 1 ст. 77 КАС України видно, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Зокрема, ч. 2 даної статті передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень.
Пунктом 1.1 ПДР встановлено, що ці правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Згідно з пунктом 1.3 ПДР учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9 ПДР).
Згідно до вимог п. 2.4 ПДР України на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.
Підпунктом ґ пункту 2.1. ПДР України визначено обов'язок водія механічного транспортного засобу мати при собі чинний страховий поліс (страховий сертифікат "Зелена картка") про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).
Частина 1 ст. 126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка») і тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 425 грн.
Отже, наведеними вище нормами в імперативному порядку встановлено обов'язок водія механічного транспортного засобу пред'являти для перевірки посадовим особам, визначеним законодавством, поліс (договір) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. При цьому, слід наголосити, що адміністративна відповідальність передбачена окремо як за відсутність страхового поліса, так і за його непред'явлення на вимогу уповноваженої особи.
З досліджених у судовому засіданні відеозаписів з нагрудного відеореєстратора встановлено, що позивач ОСОБА_1 26 жовтня 2021 року під час зупинки транспортного засобу не надала поліс страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на транспортний засіб.
Таким чином, судом встановлено та підтверджено наявними у справі доказами, що ОСОБА_1 на вимогу інспектора СПД (смт. Козова) ВП №1 (м. Бережани) Тернопільського РУП ГУ НП в Тернопільській області не пред'явила поліс страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, тобто не виконала вимог п. 2.1.ґ. ПДР України.
Суд не приймає до уваги надану позивачем копію страхового полісу страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АТ №0965303 від 11.08.2021, оскільки наявність такого полісу не звільненяє особу від обов'язку мати такий поліс при собі та пред'явити його на вимогу працівників поліції та не виключає в її діях складу адміністративного правопорушення за ч. 1ст. 126КУпАП.
Позивачем не надано суду та в ході розгляду справи судом не здобуто будь-яких належних та достовірних доказів, які б спростували факти викладені в оскаржуваній постанові та факт відсутності в її діях складу правопорушення передбаченого ч. 1ст. 126 КУпАП.
Зважаючи на те, що судом не встановлено належних доказів, що спростовують факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення за ч. 1ст. 126 КУпАП, суд вважає, що постанова у справі про адміністративне правопорушення є правомірною та підстави для її скасування відсутні.
З огляду на викладене, суд вважає, що постанова винесена з дотриманням вимог закону, підстави для її скасування відсутні,
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих позивачем доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача не підлягають задоволенню, оскільки відповідачем вчинено дії у відповідності до критеріїв, визначених ч. 2 статті 2 КАС України, а тому у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 слід відмовити.
Відповідно до ст.139 КАС України судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.
На підставі наведеного, керуючись статтями 73-77, 90, 205, 241-246, 255, 268, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення - відмовити.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя І. І. Братків