Справа № 274/383/22
Провадження № 2/0274/728/22
24.01.2022 року Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Вдовиченко Т.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ) про визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням,-
На розгляд суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ) про визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням.
Згідно з ч. 1ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Позов за змістом і формою повинен відповідати вимогам ст.ст. 175-177 ЦПК України.
Відповідно до п. 4, 5 ч. 3ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Так, предметом позову є визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, однак, до позовної заяви не додано акту про не проживання відповідачів за місцем реєстрації, завіреного належним чином (містить печатку та засвідчені підписи згідно із законом) із значенням конкретного періоду не проживання відповідачів.
Судом при винесенні ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист, залишення позовної заяви без руху жодним чином не перешкоджає позивачу у доступі до правосуддя після усунення недоліків позову.
Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст. 175-177 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.175,177,185 ЦПК України, суддя-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ) про визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням - залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, вказаних у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити, що в разі невиконання вказаних вимог, заява буде вважатись не поданою та повернута.
Водночас роз'яснюю, що невиконання до вказаного строку вимог не позбавляє права повторного звернення до суду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Т.М.Вдовиченко