Справа № 204/78/22
Провадження № 3/204/434/22
КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
24 січня 2022 року суддя Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська Мащук В.Ю., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, стосовно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, не працюючої, зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , відомості щодо ідентифікаційного номера не відомі,
- про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173 -2 КУпАП, суддя -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, 23 грудня 2021 року о 09.30 год. у АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинила відносно своєї матері ОСОБА_2 насильство в сім'ї, а саме виражалась нецензурною лайкою та штовхала руками, чим завдала психологічного та фізичного болю.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення не визнала в повному обсязі, пояснила, що між нею та матір'ю інколи виникають побутові сварки, у зв'язку з користуванням домоволодінням, насилля до матері, вона не застосовувала, в день, який зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення, коли вона, начебто, вчинила насилля відносно матері, її не було вдома.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Мезенцева Л.І. просила суд закрити провадження у справі, у зв'язку з відсутністю події і складу правопорушення.
В судовому засіданні представник ОСОБА_2 - адвокат Павленко І.О. пояснила суду, що з боку доньки ОСОБА_2 - ОСОБА_1 до неї систематично вчиняється домашнє насилля, донька її принижує, ображає. Просила суд визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні правопорушення, застосувати до ОСОБА_1 покарання у вигляді громадських робіт.
Заслухавши в судовому засіданні пояснення ОСОБА_1 та її захисника, вислухавши в судовому засіданні пояснення представника ОСОБА_2 - адвоката Павленко І.О., дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до висновку, що провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 173 - 2 КУпАП слід закрити, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст.7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Відповідно до диспозиції ст. 173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальності за вчинення домашнього насильства в сім'ї. Об'єктивна сторона правопорушення виражається в умисному вчиненні будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконанні захисного термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
З матеріалів справи суддею встановлено, що на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173 - 2 КУпАП, наведено наступні докази, які досліджені судом в судовому засіданні: протокол про адміністративне правопорушення серії АА №307709 від 23.12.2019 року; рапорт інспектора поліції Куліш В.В., відповідно до якого приїхавши на виклик за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 повідомила, що її донька ОСОБА_1 вчинила відносно неї домашнє насильство; письмова заява ОСОБА_2 , прийнята інспектором поліції Куліш В.В., відповідно до якої ОСОБА_2 зазначила, що її дочка ОСОБА_1 вчинила відносно неї домашнє насильство; письмові пояснення ОСОБА_1 , відповідно до яких 23.12.2021 року за адресою: АДРЕСА_1 , її дочка ОСОБА_1 вчинила відносно неї домашнє насильство, а саме висловлювалась в її сторону нецензурною лайкою, штовхала її раками; форма оцінки ризиків вчинення домашнього насильства.
Однак, вказані докази, як в сукупності, так і кожен окремо, не можуть бути визнані достовірними та достатніми для притягнення особи до адміністративної відповідальності, так як односторонніми та неузгодженими між собою. Так протокол про адміністративне правопорушення сам по собі не може бути достатнім доказом у справі. Протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення та пояснення ОСОБА_2 не можуть бути прийняті судом, як докази вчиненого правопорушення, так як містять суперечливі відомості, так відповідно до протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення ОСОБА_2 зазначено, що її донька вчиняє відносно неї домашнє насильство, а відповідно до пояснень зазначено, що донька ОСОБА_2 - ОСОБА_1 висловлювалася в її сторону нецензурною лайкою, штовхала її, при цьому пояснення повторюють в повному обсязі зміст протоколу про адміністративне правопорушення.
Крім того, суд зазначає, що у протоколі про адміністративне правопорушення дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 2 ст. 173 - 2 КУпАП, однак об'єктивна сторона правопорушення у протоколі не розкрита за відповідними кваліфікуючими ознаками.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
В контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008, заява N7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого. Санкція ч. 2 ст. 173-2 КУпАП передбачає досить суворе стягнення у вигляді адміністративного арешту, а тому дана справа про адміністративне правопорушення розглядається з дотриманням стандартів ЄСПЛ, притаманних кримінальному провадженню.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно приписів ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також зважаючи на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011, заява № 16347/02), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» (рішення від 20.09.2016, заява № 926/08), виходжу з того, що, як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Таким чином, під час судового розгляду справи не знайшло свого підтвердження належними та достовірними доказами те, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, оскільки в справі відсутні докази вчинення особою правопорушення.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на його користь.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, в справі відсутні об'єктивні і належні докази, які б підтверджували наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, в діях ОСОБА_1 , у зв'язку з чим провадження по справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 173-2,213,221,п.1ст.247,248, 249, 252, 283, 284 КУпАП, суддя -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності закрити, у зв'язку з відсутністю в її діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська.
Суддя В.Ю. Мащук