Справа № 444/3673/21
Провадження № 2/444/272/2022
25 січня 2022 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:
головуючий суддя Оприск З. Л.
секретар судового засідання Усманова З.З.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Жовкві Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Жовківської міської ради, третя особа Жовківська державна нотаріальна контора, про визнання права власності в порядку спадкування,
14.12.2021 року справу за даною позовною заявою прийнято до розгляду та відкрито у ній провадження.
Позивачі звернулися до суду із позовом про визнання права власності, мотивуючи свої вимоги тим, що вони проживають в АДРЕСА_1 ) в будинку, який станом на 30.06.1990 року відносився до колгоспного типу двору, головою якого був ОСОБА_4 , членами двору - його дружина ОСОБА_1 , їх діти - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . Право власності на майно двору зареєстровано в 1987 році на ім'я ОСОБА_6 , яка була на той час головою двору і померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Оскільки вона померла до 1990 року, спадщина в колгоспному дворі після її смерті не відкривалася і головою двору значився ОСОБА_4 , однак він право власності двору не перереєстрував. Вказали, що ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер. Про спадкування належної йому частки в майні двору та земельної частки (паю) звернулася дружина померлого ОСОБА_1 , однак їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину частки в майні бувшого колгоспного двору померлого із-за відсутності правовстановлюючого документу на його ім'я та відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину земельної частки (паю), оскільки подано для спадкування сертифікат невстановленого взірця. Зазначили, що крім того, позивачам як членам бувшого колгоспного типу двору також належить право на рівні частки в майні двору, по 1/4 частині для кожного. Просили визнати право власності ОСОБА_1 на 2/4 частки майна бувшого колгоспного типу двору в АДРЕСА_1 (колишнього Жовківського району Львівської області), загальна площа якого становить 76,2 кв.м., житлова 44.1 кв.м., допоміжна 32.1 кв.м., з яких 1/4 частка в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , та 1/4 частка як члена двору, з такою ж частиною господарських будівель; визнати право ОСОБА_1 на земельну частку (пай) площею 1.66 га умовних кадастрових гектарів в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка належала померлому на підставі сертифікату серії ЛВ №159417, виданого Туринківською сільською радою 29.07.1997 року; визнати право власності ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на 1/4 частки кожного в майні бувшого колгоспного типу двору в АДРЕСА_1 (колишнього Жовківського району Львівської області), загальна площа якого становить 76,2 кв.м., житлова 44.1 кв.м., допоміжна 32.1 кв.м., з такою ж частиною господарських будівель.
Відповідач відзиву на позов не подав.
Позивачі в судове засідання не з'явилися, однак, подали до суду заяву про розгляд справи у їхній відсутності, позовні вимоги підтримали у повному обсязі.
Представники відповідача та третьої особи в судове засідання не з'явилися, хоч про час та місце розгляду справи повідомлялися, однак представник відповідач подав заяву про розгляд справи за його відсутності та відсутність заперечень щодо позовних вимог.
Оскільки сторони в судове засідання не прибули, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксація судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У судовому засіданні було досліджено наявні в матеріалах справи письмові докази.
З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 вбачається, що ОСОБА_6 є матір'ю ОСОБА_4 .
З копії свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 , вбачається, що ОСОБА_4 та ОСОБА_1 уклали шлюб в 1968 році.
З копії витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію смерті № 00032579707 від 14.09.2021 року вбачається, що ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 вбачається, що батьками ОСОБА_7 є ОСОБА_4 та ОСОБА_1 .
Як вбачається із копії виписки № 846 від 10.08.2021 року, виданої виконкомом Жовківської міської ради, станом на 30.06.1990 р. членами колгоспного двору в АДРЕСА_1 були: ОСОБА_4 (голова двору), члени двору - його дружина ОСОБА_1 , їх діти - ОСОБА_2 , ОСОБА_7 .
Як вбачається із копії виписки № 847 від 10.08.2021 року, виданої виконкомом Жовківської міської ради, станом на 15.04.1991 р. членами колгоспного двору в АДРЕСА_1 були: ОСОБА_4 (голова двору), члени двору - його дружина ОСОБА_1 , їх діти - ОСОБА_2 , ОСОБА_7 .
З копії сертифікату на право приватної власності на землю серії ЛВ № 159417, виданого Туринківською сільською радою, вбачається, що такий видано на ім'я ОСОБА_4 в тому, що йому передано у приватну власність земельну ділянку площею 1,66 га. Сертифікат на ім'я ОСОБА_4 видано зразка, який затверджено ухвалою Львівської обласної Ради народних депутатів № 277 від 01.02.1993 року.
Згідно свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 ОСОБА_7 після одруження змінила прізвище на ОСОБА_8 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 .
Згідно копії технічного паспорта, виготовленого Червоноградським МБТІ, загальна площа будинку в АДРЕСА_1 становить76,2 кв.м., житлова 44.1 кв.м., допоміжна 32.1 кв.м з господарськими будівлями.
З копії довідки № 5103 від 22.09.2020 року, виданої КП ЛОР «Червоноградським МБТІ», вбачається, що станом на 31.12.2012 року житловий будинок в АДРЕСА_1 .
З постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 01.11.2021 року вбачається, що нотаріус відмовив ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_4 на житловий будинок в АДРЕСА_1 , оскільки не подано необхідних документів, що посвідчують право власності на спадкове нерухоме майно.
З листа Жовківської ДНК від 28.10.2021 року № 1040/01-16 вбачається, що Жовківська ДНК відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на пай після смерті ОСОБА_4 , оскільки спадкоємцем не подано сертифіката відповідної форми.
Дослідивши та проаналізувавши в сукупності всі докази, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно із ч.1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. ст. 81, 82 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Відповідно до ст.112 ЦК УРСР (в редакції, чинній на 14.04.1991 року) майно може належати на праві спільної власності двом або кільком колгоспам чи іншим кооперативним та іншим громадським організаціям, або державі і одному чи кільком колгоспам або іншим кооперативним та іншим громадським організаціям, або двом чи
кільком громадянам. Розрізняється спільна власність з визначенням часток (часткова власність) або без визначення часток (сумісна власність).
Відповідно до ч.1 ст.120 ЦК УРСР (в редакції, чинній на 14.04.1991 року) майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.
Відповідно до роз'яснень, викладених в п.п. «а», «б», «г» п.6 Постанови Пленуму Верховного суду України № 20 від 22.12.1995 року "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності", положення статей 17, 18 Закону "Про
власність" щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону (з 15 квітня 1991 року). До правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, ще регулювали власність цього двору. Згідно зі ст. 4 Постанови Верховної Ради України "Про введення в дію Закону "Про власність" загальні правила спадкування щодо частки члена колгоспного двору в майні двору застосовуються з 1 липня 1990 року. При спадкуванні після смерті останнього члена колгоспного двору, що мала місце до цієї дати, частка в майні двору, належна особі, яка вибула з членів двору, але не втратила на неї права на час смерті останнього члена двору, не входить до спадкового майна. Право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося.
Порядок ведення погосподарського обліку в сільських радах визначався Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими постановою Державного комітету статистики СРСР від 12 травня 1985 року № 5-24/26, а згодом - Вказівками, затвердженими постановою Держкомстату СРСР від 25 травня 1990 року № 69.
Пунктом 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 24.06.1983 року із змінами, внесеними згідно постанови ПВС України №13 від 25.12.1992 року, № 15 від 25.05.1998 року передбачено, що правила ст.563 ЦК про те, що спадщина на майно
колгоспного двору відкривається лише після смерті останнього його члена, поширюється на випадки припинення колгоспного двору лише з цих підстав до 1 липня 1990 р. При припиненні двору з інших підстав (перетворення колгоспу у радгосп, виходу з колгоспу членів двору тощо), а також в разі смерті члена двору після 30 червня 1990 р. спадщина на відповідну частку майна колгоспного двору (майна, що збереглося), відкривається після смерті кожного з його колишніх членів.
Судом встановлено, що станом на 15.04.1991 р. позивачі та ОСОБА_4 не втратили права на частку в майні колгоспного типу двору в АДРЕСА_1 .
Спадщина після померлого ОСОБА_4 відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , тому до даних правовідносин слід застосовувати відповідні правила Цивільного кодексу України 2003 року.
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Згідно ст. 1216-1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ч.1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до статті 8 Указу Президента України від 8 серпня 1995 р. № 720 (720/95) "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1995 р. № 801 затверджено відповідну форму сертифіката на право на земельну частку (пай) і зразок Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай). Сертифікати саме такої форми слід подавати до нотаріальної контори.
Сертифікат на ім'я ОСОБА_4 видано зразка, який затверджено ухвалою Львівської обласної Ради народних депутатів № 277 від 01.02.1993 року, що вбачається з даного сертифікату.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4 .
Доказів того, що будь-які інші спадкоємці з часу відкриття спадщини у 2019 році вчинили дії, що свідчать про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , суду не надано.
За таких обставин позовні вимоги потрібно задовольнити повністю.
Інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи немає.
Керуючись ст.112, 120 ЦК УРСР, ст.ст. 1216, 1217, 1218, 1220, 1268, 1271 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 13, 81, 82, 141, 200, 247, 258-259, 264-265, 354 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити повністю.
Визнати право власності ОСОБА_1 на 2/4 частки майна бувшого колгоспного типу двору в АДРЕСА_1 (колишнього Жовківського району Львівської області), загальна площа якого становить 76,2 кв.м., житлова 44.1 кв.м., допоміжна 32.1 кв.м., з яких 1/4 частка в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , та 1/4 частка як члена двору, з такою ж частиною господарських будівель.
Визнати право ОСОБА_1 на земельну частку (пай) площею 1,66 га умовних кадастрових гектарів в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка належала померлому на підставі сертифікату серії ЛВ №159417, виданого Туринківською сільською радою 29.07.1997 року.
Визнати право власності ОСОБА_2 на 1/4 частку в майні бувшого колгоспного типу двору в АДРЕСА_1 (колишнього Жовківського району Львівської області), загальна площа якого становить 76,2 кв.м., житлова 44.1 кв.м., допоміжна 32.1 кв.м., з такою ж частиною господарських будівель.
Визнати право власності ОСОБА_3 на 1/4 частку в майні бувшого колгоспного типу двору в АДРЕСА_1 (колишнього Жовківського району Львівської області), загальна площа якого становить 76,2 кв.м., житлова 44.1 кв.м., допоміжна 32.1 кв.м., з такою ж частиною господарських будівель.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Головуючий Оприск З. Л.