1Справа № 335/11215/21 2/335/562/2022
17 січня 2022 року м.Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Апаллонової Ю.В., за участю секретаря Коваль Г.В., позивача ОСОБА_1 , представника позивача Турчинського М.І. , представника відповідача Малюк С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 107-б, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника Турчинського Максима Ігоровича до Запорізької міської ради, третя особа Приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Коноваленко Олена Вікторівна про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно у порядку спадкування,-
У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя з позовною заявою до Запорізької міської ради, третя особа Приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Коноваленко Олена Вікторівна про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно у порядку спадкування.
В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його двоюрідна бабуся ОСОБА_3 . Після її смерті залишилось майно, в тому числі нерухоме майно- квартира за адресою: АДРЕСА_1 . Після смерті бабусі він звернувся 26.04.2021 року до приватного нотаріуса щодо оформлення спадкових прав. Постановою 27.08.2021 року йому було відмовлено у видачі свідоцтва про права на спадщину оскільки не вдалося встановити родинні зв'язки. Просив позов задовольнити, встановити факт родинних відносин, а саме: шо ОСОБА_3 яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є його двоюрідною бабусею та визнати право власності в порядку спадкування за законом на квартиру АДРЕСА_2 .
Ухвалою судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 27.10.2021 року відкрито загальне позовне провадження у справі.
15.12.2021 року від представника відповідача надійшов відзив, в якому проти задоволення позову заперечують, на підставі того, що родинні відносини позивача з померлою не підтверджуються документально. До позовної заяви не додано документу, який би свідчив про неможливість позивачем отримання документу про народження, про зміну прізвищ ОСОБА_3 , ОСОБА_6 в позасудовому порядку.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 22.12.2021 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.
Представник позивачки - адвокат Турчинський М.В.. в судовому засіданні вказував на те, що є всі підстави для задоволення позову, оскільки позивачем зібрано та надано до суду весь обсяг доказів, проаналізувавши які в сукупності можна прийти до висновку, що ОСОБА_3 є двоюрідною бабусею ОСОБА_1 .
Позивач ОСОБА_1 також просить позов задовольнити. Пояснив, що ОСОБА_3 є його двоюрідною бабусею, однак документи, які це підтверджують не збереглися через значний сплив часу з часу народження його бабусі та ОСОБА_3 і іншим шляхом він не може встановити ці обставини та просить визнати за ним право власності в порядку спадкування на спадкове майно.
Представник Запорізької міської ради Малюк С.М. в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову з підстав, що викладені у відзиві на позовну заяву.
Вивчивши позовну заяву, вислухавши доводи сторін, свідків, дослідивши письмові матеріали справи, у тому числі копію спадкової справи №25/21, суд встановив наступне.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно із ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Частиною 1 статті 1220 ЦК України встановлено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.
За змістом ст.ст. 1218, 1265 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
У п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.
Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.
Згідно ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Згідно із ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Згідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Відповідно до ст. 316 Цивільного Кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст. 293 ЦПК України розгляд справ про встановлення факту віднесено до компетенції суду.
Згідно п.5 ч.2 ст. 293 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, що мають юридичне значення.
Згідно ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 319 ЦПК України у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_2 і є сином ОСОБА_7 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 .
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого 29.12.1950 року ОСОБА_7 є сином ОСОБА_8 та ОСОБА_6 .
Згідно до повного витягну з Державного реєстру актів цивільного стану про шлюб 29.12.1950 року ОСОБА_6 одружилася з ОСОБА_8 , прізвище після реєстрації шлюбу нареченої ОСОБА_6 . ОСОБА_6 та ОСОБА_8 є батьками ОСОБА_33 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_12 , 1952 р.н.
ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Отже, вказані докази свідчать про те, що ОСОБА_1 є онуком ОСОБА_6 .
Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_3 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 і є дочкою ОСОБА_14 та ОСОБА_15 .
Згідно до повного витягну з Державного реєстру актів цивільного стану про шлюб 26.02.1952 року ОСОБА_3 одружилася з ОСОБА_16 , прізвище після реєстрації шлюбу нареченої ОСОБА_3 , що також підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_3 згідно якого ОСОБА_16 , 1924 р.н., ОСОБА_3 , 1930 р.н. одружилися 26.02.1952 року.
ОСОБА_3 та ОСОБА_16 є батьками ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 вид. 08.01.2021 Вознесенівським районним у місті Запоріжжі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного управління міністерства юстиції (м.Дніпро).
Згідно матеріалів спадкової справи встановлено, що ОСОБА_3 залишила заповіт від 04.11.1994 року, посвідчений державним нотаріусом Треьої Запорізької державної нотаріальної контори А.Г. Кикоть, яким усе майно заповіла ОСОБА_18 .
Згідно даних довідки про укладення шлюбу від 08.04.1975 року ОСОБА_18 та ОСОБА_20 , 08.04.1975 року одружилися, ОСОБА_18 змінила прізвище на ОСОБА_18 , у подальшому згідно свідоцтву про розірвання шлюбу шлюб розірвано 03.12.1981 року, а 26.08.1996 року нею укладено шлюб з ОСОБА_23 , прізвище змінено на ОСОБА_18 .
Згідно відповіді Біленьківської сільської ради Запорізького району Запорізької області за вих. № 1334/08-46 від 19.05.2021 року, всі актові записи, складені виконавчим комітетом передаються до Запорізького районного відділу ДРАЦС Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпро).
Згідно відповіді Державного архіву Запорізької області № 01-32/Д-1210 від 30.04.2021 р., книги запису актів цивільного стану (про народження) відділу ЗАЦС при Мар'ївській сільській раді нині Запорізького району Запорізької області за 1925-1927 рр. на зберігання не надходили.
Згідно відповіді Запорізького відділу державної реєстрації актів цивільного стану, у Запорізькому районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпро) № ЕД 1137/21.5.-30 від 23.07.2021 р., по архіву відділу не виявлено паперовий носій актового запису про народження ОСОБА_6 ; архів зберігся частково; книги актових записів про народження за 1926-1927 роки по виконавчому комітету Мар'ївської сільської ради Запорізького району Запорізької області до Державного архіву Запорізької області не передавалися.
26.04.2021 р. позивач звернувся до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Коноваленко О.В. із заявою про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_3 .
27.08.2021 ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Коноваленко О.В. про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, після померлої ОСОБА_3 . Інші особи із заявами про прийняття спадщини не зверталися.
ОСОБА_18 17.06.2021 року звернулася до нотаріальної контори з заявами, якими повідомила нотаріуса, що відмовляється він спадщини після померлої матері ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та також надала заяву згідно якої, ОСОБА_18 стверджує, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 є двоюрідним онуком її матері ОСОБА_3 (дошлюбне прізвище ОСОБА_3 ), яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком якого є ОСОБА_7 , і є сином ОСОБА_6 (дошлюбне прізвище ОСОБА_6 ), рідної сестри ОСОБА_3 .
Постановою приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Коноваленко О.В. ОСОБА_1 відмовлено у видачі вказаного свідоцтва у зв'язку з тим, що ненадані документи, потрібні для вчинення нотаріальної дії, неможливо з'ясувати чи є рідною сестрою ОСОБА_3 , 1930 року народження, ОСОБА_6 , 1926 року народження, баба особи, що подала заяву про прийняття спадщини - ОСОБА_1 .
Фактичні обставини справи встановлені дослідженими у судовому засіданнями копіями свідоцтв про народження, свідоцтвами про смерть, копіями технічного паспорту, фотокопією спадкової справи, фотокартками, а також копією Постанови державного нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії.
В судовому засіданні допитаний як свідок ОСОБА_27 пояснив, що він та бабуся позивача ОСОБА_3 були сусідами. Він добре знає усю сім'ї позивача. У бабусі позивача ОСОБА_6 була рідна сестра ОСОБА_3 їх дівоче прізвище було « ОСОБА_3 ». Вони завжди спілкувались як сестри і він був свідком цього.
В судовому засіданні допитана як свідок ОСОБА_30 пояснила, що вона була сусідкою ОСОБА_3 . Позивача ОСОБА_1 вона знає як двоюрідного онука її сусідки, він доглядав за ОСОБА_3 , завжди приходив до неї, якщо він не міг проходила його дружина. У ОСОБА_3 була рідна сестра ОСОБА_6 і вони спілкувалися як сестри.
Свідки у судовому засіданні також на фотогарфіях, кожний окремо, впізнали ОСОБА_3 та ОСОБА_6 та пояснили, що вони були рідними сестрами.
Аналізуючи пояснення свідків, суд вважає їх свідчення достовірними, оскільки їх показання не мають в собі суттєвих внутрішніх протиріч, судом не встановлено зацікавленості свідків у вирішенні даної справи, їх показання підтверджені окрім пояснень позивача іншими письмовими доказами по справі.
Свідки ОСОБА_27 , ОСОБА_30 суду пояснили, що вони знають сім'ї ОСОБА_6 та ОСОБА_3 . За весь час знайомства вони були очевидцями того, що ОСОБА_3 визнавала ОСОБА_6 за сестру, і між ними склалися саме такі родинні відносини.
Сукупність письмових доказів, у тому числі і заява ОСОБА_18 , так само свідчить про наявність родинного зв'язку між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 .
Аналізуючи наведені докази, заслухавши пояснення учасників процесу, суд вважає за необхідне задовольнити заяву ОСОБА_1 та встановити факт родинних відносин з ОСОБА_3 як з двоюрідною бабою, оскільки даний факт знайшов своє підтвердження як наданими суду письмовими доказами, так і поясненнями свідків, пояснення яких є взаємоузгодженими, підтверджують та доповнюють пояснення ОСОБА_1 .
Відповідно до п. 2 Постанови № 7 Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 р. „Про судову практику у справах про спадкування", справи про спадкування розглядаються судами з. правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.
Встановлення даного факту значно впливає на спадкові права позивача ОСОБА_1 , який іншим ніж судовим шляхом не має можливості встановити цей факт, адже необхідні для цього документи, у тому числі і в архівних записах, не збереглися.
Нотаріус, посилаючись на відсутність документів, відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину позивачу, тому позивач у справі не може в іншому порядку, ніж шляхом ухвалення судового рішення про визнання за ним права власності на спадкове майно, реалізувати своє право на спадщину після смерті двоюрідної баби.
У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Стаття 76 ЦПК України, передбачає, що доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст.ст. 12, 13, 78, 81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Таким чином суд вважає доведеним той факт, що ОСОБА_1 , який є спадкоємцем за законом п'ятої черги, відповідно до ст. 1265,1268 ЦК України ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 шляхом звернення до нотаріальної контори в межах визначеного законом шестимісячного строку та у нього виникло право на зазначену спадщину. Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.
На час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 до складу спадкового майна належала квартира АДРЕСА_2 .
Таким чином, наявні законні підстави для визнання за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_9 на квартиру АДРЕСА_2 , тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 258, 259, 265, 273, 354 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 в особі представника Турчинського Максима Ігоровича до Запорізької міської ради, третя особа Приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Коноваленко Олена Вікторівна про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно у порядку спадкування, задовольнити.
Встановити факт родинних відносин, а саме що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_9 є двоюрідною бабцею ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрований: АДРЕСА_3 ).
Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрований: АДРЕСА_3 ) право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_9 на квартиру АДРЕСА_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд м.Запоріжжя.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення складено 25.01.2022 року. .
Суддя Ю.В. Апаллонова