Дата документу 18.01.2022
Справа № 937/11885/21
Провадження № 3/937/207/22
2022 рік
18 січня 2022 року м. Мелітополь
Суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Дараган Л.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Управління стратегічних розслідувань в Запорізькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця, військове звання - головний сержант, місце служби і посада - головний сержант - командир відділення охорони взводу охорони роти охорони Мелітопольського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,
Головний сержант - командир відділення охорони взводу охорони роти охорони Мелітопольського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки ОСОБА_1 , будучи відповідно до положень п.п. «г» п. 1 ч. 1 ст. 3, ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», примітки до ст. 172-6 КУпАП суб'єктом відповідальності за адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, несвоєчасно, а саме: 18 вересня 2021 року, без поважних причин подав щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2020 рік, чим порушив вимоги п. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції».
Під час розгляду адміністративного матеріалу ОСОБА_1 свою провину в скоєні адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що на місці служби до відома військовослужбовців був доведений наказ про те, хто повинен подавати щорічні декларації, і він в цей список не входив, тому він і не подавав декларацію. Він проходить службу в роті охорони при ІНФОРМАЦІЯ_2 , у нього в підпорядкуванні є особовий склад, але він не виконує організаційно-розпорядчі функції. Доступу до матеріальних цінностей він не має, договір про матеріальну відповідальність з ним не укладався. Захисник - адвокат Ненашева Я.В. під час розгляду адміністративного матеріалу просила закрити провадження в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Під час розгляду адміністративного матеріалу прокурор Запорізької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону Чинін Д.Ю. зазначив, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, тому на нього має бути накладено відповідне адміністративне стягнення.
Суд, вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, з таких підстав.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як було встановлено в ході розгляду адміністративного матеріалу, дійсно з 24 листопада 2020 року ОСОБА_1 проходив військову службу на посаді головного сержанта - командира відділення охорони взводу охорони роти охорони Мелітопольського об'єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки Запорізької області, а з 13 липня 2021 року - на посаді головного сержанта - командира відділення охорони взводу охорони роти охорони Мелітопольського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Так, положеннями ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що правопорушення, пов'язане з корупцією, - це діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. 3 цього закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Відповідно до п.п. «г» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб'єктами, на яких поширюється дія цього закону, є військові посадові особи Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України та інших утворених відповідно до законів військових формувань, крім військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів, курсантів вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, курсантів факультетів, кафедр та відділень військової підготовки.
При цьому, згідно з п. 12 ст. 6 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», військові посадові особи - це військовослужбовці, які обіймають штатні посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або які спеціально уповноважені на виконання таких обов'язків згідно із законодавством.
Відповідно до положень ст.ст. 125 - 126 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, командир відділення в мирний і воєнний час відповідає за успішне виконання відділенням завдань за призначенням, навчання і виховання військовослужбовців відділення, їх військову дисципліну, морально-психологічний стан, охайний зовнішній вигляд, стройову та фізичну підготовку, правильне зберігання, експлуатацію і утримання в належному стані озброєння, техніки та іншого майна відділення. Командир відділення підпорядковується командиру взводу та головному сержантові взводу і є безпосереднім начальником особового складу відділення. Командир відділення серед іншого зобов'язаний: забезпечувати додержання особовим складом відділення військової дисципліни, виконання правил носіння військової форми одягу, доповідати головному сержантові взводу про застосовані ним заохочення і накладені на військовослужбовців відділення стягнення.
Тобто, ОСОБА_1 , будучи в період з 24 листопада 2020 року по 13 липня 2021 року головним сержантом - командиром відділення охорони взводу охорони роти охорони Мелітопольського об'єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки Запорізької області, а з 13 липня 2021 року - головним сержантом - командиром відділення охорони взводу охорони роти охорони Мелітопольського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, постійно обіймав штатну посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих обов'язків, у зв'язку з цим він є військовою посадовою особою.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у п. 1, п.п. «а» і «в» п. 2 ч. 1 ст. 3 цього закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
При цьому, положеннями ч. 5 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що дія розділу VIІ цього закону не поширюється на посадових осіб закладів, установ та організацій, які здійснюють основну діяльність у сфері соціального обслуговування населення, соціальної та професійної реабілітації осіб з інвалідністю і дітей з інвалідністю, соціального захисту ветеранів війни та учасників антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, охорони здоров'я (крім керівників закладів охорони здоров'я центрального, обласного, районного, міського (міст обласного значення, міст Києва та Севастополя) рівня), освіти (крім керівників вищих навчальних закладів та їх заступників), науки (крім президентів Національної академії наук України та національних галузевих академій наук, перших віце-президентів, віце-президентів та головних учених секретарів Національної академії наук України та національних галузевих академій наук, інших членів Президії Національної академії наук України та президій національних галузевих академій наук, обраних загальними зборами Національної академії наук України та національних галузевих академій наук відповідно, керівників науково-дослідних інститутів та інших наукових установ), культури, мистецтв, відновлення та збереження національної пам'яті, фізичної культури, спорту, національно-патріотичного виховання, військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також військових посадових осіб з числа військовослужбовців військової служби за контрактом осіб рядового складу, військової служби за контрактом осіб сержантського і старшинського складу, військовослужбовців молодшого офіцерського складу військової служби за контрактом осіб офіцерського складу, крім військовослужбовців, які проходять військову службу у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки.
Таким чином, оскільки ОСОБА_1 є військовослужбовцем, який з 24 листопада 2020 року проходив військову службу на посаді головного сержанта - командира відділення охорони взводу охорони роти охорони Мелітопольського об'єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки Запорізької області, а з 13 липня 2021 року - на посаді головного сержанта - командира відділення охорони взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 , в зв'язку із чим він відповідно до п.п. «г» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» є суб'єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов'язаних із корупцією.
Так, в судовому засіданні встановлено, що головний сержант - командир відділення охорони взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 подав щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2020 рік, шляхом заповнення відповідної форми на веб-ресурсі https://nazk.gov.ua, лише 18 вересня 2021 року, що є порушенням вимог ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції».
Жодних обставин на підтвердження неможливості своєчасного подання ОСОБА_1 декларації по причині того, що не працював сервіс чи були проблеми в роботі порталу Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період з 01 січня 2021 року по 01 квітня 2021 року, а так само з будь-яких інших поважних причин, які б свідчили про неможливість подання ОСОБА_1 декларації, під час судового розгляду не встановлено.
Отже, враховуючи встановлені в ходу розгляду адміністративного матеріалу обставини, вбачається, що головний сержант - командир відділення охорони взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 , будучи відповідно до положень п.п. «г» п. 1 ч. 1 ст. 3, ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», примітки до ст. 172-6 КУпАП суб'єктом відповідальності за адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, несвоєчасно, а саме: 18 вересня 2021 року, без поважних причин подав щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2020 рік, чим порушив вимоги п. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції». Тому суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 дійсно порушив вимоги фінансового контролю.
Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, письмовими поясненнями, повідомленням про вчинення корупційного правопорушення, повідомленням про вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, контрактом, витягами з наказів, наказом, пам'яткою, функціональними обов'язками, декларацією.
При цьому пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Ненашевої Я.В. щодо того, що ОСОБА_1 було невідомо про необхідність подання ним декларації, оскільки до його відома було доведено наказ із переліком осіб, яким необхідно подавати щорічну декларацію, і ОСОБА_1 в цьому переліку не був зазначений, судом не можуть бути прийняті до уваги, оскільки такі посилання є необґрунтованими та безпідставними. Так, подання декларації прямо передбачено Законом України «Про запобігання корупції». Ознайомлення ОСОБА_1 з вимогами цього закону підтверджується раніше своєчасно поданими ним та оприлюдненими на сайті НАЗК деклараціями особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Так само судом не приймаються до уваги посилання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Ненашевої Я.В. на ті обставини, що ОСОБА_1 не є військовою посадовою особою, його посадові обов'язки не пов'язані з виконанням ним організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, оскільки вони не знайшли свого підтвердження в ході розгляду адміністративного матеріалу та повністю спростовуються дослідженими під час розгляду адміністративного матеріалу доказами, зокрема витягами з наказів про призначення ОСОБА_1 на посади та функціональними обов'язками головного сержанта - командира відділення охорони взводу охорони роти охорони Мелітопольського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Так, зазначені докази свідчать про те, що ОСОБА_1 обіймає посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих обов'язків, у зв'язку із чим він є військовою посадовою особою. Крім того, положеннями ч. 5 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» чітко визначений перелік осіб, на яких не поширюється дія розділу VII «Фінансовий контроль» Закону України «Про запобігання корупції» (тобто відповідні особи звільняються від обов'язку подання декларації будь-якого виду за умови неперебування на інших посадах, визначених у п. 1, п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції»), проте зазначені у цій нормі закону винятки не поширюються на військовослужбовців, які проходять військову службу у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (на підставі ч. 5 ст. 45 Закону), а отже, вони зобов'язані подавати декларації в загальному порядку. Тобто, оскільки ОСОБА_1 проходить військову службу у Мелітопольському районному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, він зобов'язаний щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.
Таким чином встановлено, що в діях ОСОБА_1 містяться ознаки правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, згідно якої передбачена адміністративна відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 33 КУпАП, при накладанні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, які пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Враховуючи ступінь суспільної небезпеки скоєного правопорушення, особу порушника, обставини вчинення ним правопорушення, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини у справі, зокрема той факт, що ОСОБА_1 вперше притягується до адміністративної відповідальності, суд вважає необхідним піддати його адміністративному стягненню у виді штрафу, передбаченого санкцією статті.
Відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, також підлягає стягненню судовий збір.
Керуючись ст.ст. 33, 40-1, ч. 1 ст. 172-6, ст.ст. 283, 284, 294 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
ОСОБА_1 піддати адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень на користь держави (реквізити для сплати штрафу: отримувач коштів: ГУК у Запорізькій області/ТГ м. Мелітополь/21081100; код ЄДРПОУ: 37941997; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA858999980313080106000008491; призначення платежу: адміністративні штрафи та інші санкції).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні 00 копійок (реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106; призначення платежу: судовий збір, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня її винесення.
Відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у 15-денний строк з дня вручення йому постанови, в порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: