17 січня 2022 року
м. Київ
cправа № 904/4274/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Колос І.Б.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦВЕТМЕТ ЛТД" (далі - ТОВ "ЦВЕТМЕТ ЛТД", відповідач, скаржник)
на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 20.12.2021
за заявою ТОВ "ЦВЕТМЕТ ЛТД" про забезпечення доказів
у справі № 904/4274/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДРАГФЛО СХІДНА ЄВРОПА" (далі - ТОВ "ДРАГФЛО СХІДНА ЄВРОПА", позивач)
до ТОВ "ЦВЕТМЕТ ЛТД"
про стягнення заборгованості у розмірі 2 150 415,68 грн,
ТОВ "ЦВЕТМЕТ ЛТД" 20.12.2021 (згідно з штампу вхідної кореспонденції) звернулося через Центральний апеляційний господарський суд до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить, зокрема скасувати ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 20.12.2021 у справі № 904/4274/21; направити справу до суду апеляційної інстанції для розгляду заяви ТОВ "ЦВЕТМЕТ ЛТД" про забезпечення доказів у справі. Також скаржником до матеріалів касаційної скарги додане клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.01.2022 для розгляду касаційної скарги у справі № 904/4274/21 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т.М. - головуючий, Бенедисюка І.М., Колос І.Б.
Вирішуючи питання щодо прийнятності касаційної скарги та наявності підстав для відкриття/відмови у відкритті касаційного провадження, дослідивши доводи касаційної скарги ТОВ "ЦВЕТМЕТ ЛТД" у контексті оскаржуваної ухвали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.
Предметом касаційного оскарження є ухвала Центрального апеляційного господарського суду від 20.12.2021 у справі № 904/4274/21, якою заяву інженера/заступника директора ТОВ "ЦВЕТМЕТ ЛТД" Маляренко А.О. № 13/12/1 від 13.12.2021 про забезпечення доказів у справі № 904/4274/21 повернуто заявнику без розгляду.
Ухвала суду мотивована, зокрема тим, що до заяви про забезпечення доказів не додано та в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження наявності у інженера/заступника директора Маляренко А.О. повноважень діяти імені ТОВ "ЦВЕТМЕТ ЛТД". Заява підписана неуповноваженою особою і це є підставою для її повернення заявникові без розгляду на підставі частини четвертої статті 111 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Касаційна скарга обґрунтована тим, що ухвала суду апеляційної інстанції є такою, що винесена з порушенням норм права. При цьому скаржник зазначає, що залишаючи заяву ТОВ "ЦВЕТМЕТ ЛТД" без розгляду, суд апеляційної інстанції фактично позбавив апелянта права ефективного судового захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів, а також обмежив його у доступі до правосуддя.
Приписами статті 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Аналогічні положення закріплено і в частині першій статті 17 ГПК України за якими учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.
Частиною 2 статті 6 та частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 111 ГПК України передбачено вимоги до форми та змісту заяви про забезпечення доказів.
Приписами частини другої та четвертої статті 111 ГПК України передбачено, що заява підписується заявником або його представником. До заяви, яка подана представником заявника, має бути додано документ, що підтверджує його повноваження. Суд, встановивши, що заяву про забезпечення доказів подано без додержання вимог цієї статті, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Відповідно до частин п'ятої та шостої статті 44 ГПК України юридична особа набуває процесуальних прав та обов'язків у порядку, встановленому законом, і здійснює їх через свого представника; юридична особа може набувати процесуальних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників у випадках, коли відповідно до закону чи установчого документа така юридична особа набуває та здійснює права, а також несе обов'язки через своїх учасників.
Згідно з частиною першою статті 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Приписами частини третьої статті 56 ГПК України встановлено, що юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Відповідно до частини першої статті 58 ГПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Наведені вище положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи, як в порядку самопредставництва, так й іншими особами, як представниками юридичної особи.
У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких підтверджуються відповідно до частини третьої статті 56 ГПК України.
Аналіз наведених вище законодавчих положень дає підстави для висновку, що визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.11.2020 у справі № 908/592/19.
Водночас, частиною десятою статті 39 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" передбачено, що, одноосібний виконавчий орган товариства або голова колегіального виконавчого органу товариства може діяти від імені товариства без довіреності. Статут товариства може передбачати можливість кожного або окремих членів колегіального виконавчого органу діяти від імені товариства без довіреності або можливість усіх чи окремих членів виконавчого органу вчиняти дії від імені товариства без довіреності виключно разом. Якщо член виконавчого органу на час своєї відсутності призначив тимчасового виконувача обов'язків, такий член виконавчого органу несе солідарну відповідальність перед товариством разом із призначеною ним особою.
При цьому, з метою забезпечення державних органів достовірною інформацією створено Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр, Реєстр) (частина перша статті 7 Закону № 755-IV).
Обов'язковому відображенню (реєстрації) в Єдиному державному реєстрі, серед інших перелічених у цій статті відомостей, належать: відомості щодо керівників державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб та осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (частина третя статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань").
Статус документів та відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру, закріплений статтею 10 вказаного Закону, яка, зокрема, визначає, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що заява ТОВ "ЦВЕТМЕТ ЛТД" про забезпечення доказів підписана інженером/заступником директора Маляренком А.О., однак до матеріалів заяви не додано та в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження наявності у Маляренка А.О. повноважень діяти від імені ТОВ "ЦВЕТМЕТ ЛТД".
При цьому апеляційний судом встановлено, згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, на момент розгляду заяви про забезпечення доказів, лише Паволоцький В.Л. має право діяти від імені ТОВ "ЦВЕТМЕТ ЛТД" в порядку самопредставництва без довіреності.
Верховний Суд констатує, що за обставин відсутності доказів щодо наявності повноважень на самопредставництво як в матеріалах справи так і не додання їх до зазначеної заяви, відсутність даних у реєстрі в суду відсутні підстави вважати, що заяву підписано уповноваженою особою.
Відтак висновок, що заява про забезпечення доказів у справі №904/4274/21, підписана від імені ТОВ "ЦВЕТМЕТ ЛТД" неуповноваженою особою і це є підставою для її повернення заявникові без розгляду узгоджується з нормами статті 111 ГПК України
Наведені у касаційній скарзі доводи не можуть бути підставами для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки вони не доводять порушення або неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при розгляді питання щодо права на здійснення процесуального представництва юридичної особи в судах відповідно до закону.
Отже, правильне застосування судом апеляційної інстанції норм ГПК України під час прийняття оскаржуваної ухвали є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо застосування чи тлумачення цих норм.
Відповідно до частини другої статті 293 ГПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Суд зазначає, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права (рішення ЄСПЛ від 12.07.2001 у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини").
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).
Враховуючи викладене, колегія суддів визнає касаційну скаргу необґрунтованою та відмовляє у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "ЦВЕТМЕТ ЛТД" на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 20.12.2021 у справі № 904/4274/21 на підставі частини другої статті 293 ГПК України, оскільки у даній справі правильне застосовування судом апеляційної інстанції норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
У зв'язку з наявністю підстав для відмови у відкритті касаційного провадження, додане до матеріалів касаційної скарги клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги, залишається Судом без розгляду.
Суд також наголошує, що залишення без розгляду заяви про забезпечення доказів у справі не є перешкодою у доступі до правосуддя або порушення права на захист, адже учасник справи не позбавляється можливості повторно звернутися із зазначеною заявою у відповідності та з дотриманням вимог статей 56, 60, 111 ГПК України.
Окремо Верховний Суд звертає увагу скаржника на приписи статті 289 ГПК України та зазначає, що касаційну скаргу слід подавати безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Керуючись статтями 56, 58, 60, 111, 174, 234, 235, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦВЕТМЕТ ЛТД" на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 20.12.2021 у справі № 904/4274/21.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Т. Малашенкова
Суддя І. Бенедисюк
Суддя І. Колос