про залишення позовної заяви без руху
17 січня 2022 року м. Чернігівсправа № 927/41/22
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Моцьора В.В., перевіривши матеріали позовної заяви №29/12/21 від 29.12.2021
за позовом: Виробничого кооперативу "Лутава"
юридична адреса: вул. Червоноармійська, 15, с. Стара Басань, Бобровицький район, Чернігівська область,17423
фактичне місцезнаходження: вул. Б.Хмельницького, 84-А, с. Ярославка, Бобровицький район, Чернігівська область,17422
адреса для листування: вул. Шевченка, 11/22. М. Чернігів, 14000
до відповідача: Бобровицької міської ради
вул. Лупицька, буд. 4, м. Бобровиця, Бобровицький район, Чернігівська область,17400
про усунення перешкод у здійсненні права користування земельними ділянками
11.01.2022 до суду надійшов позов Виробничого кооперативу "Лутава" до Бобровицької міської ради, у кому просить суд:
1. Зобов'язати Державного кадастрового реєстратора поновити запис у Поземельній Книзі про реєстрацію земельної ділянки 74,6400 га, кадастровий номер №7420687600:07:002:0002 для ведення товарного сільгоспвиробництва, земельної ділянки 44,5175 га кадастровий номер №7420687600:07:002:0001 та формування з використанням програмного забезпечення Державного земляного кадастру нових аркушів Поземельної книги, що відповідало б "Технічній документації землеустрою", затвердженій Розпорядженням Бобровицької РДА від 07.04.2009 №146 щодо складання документів що посвідчують право оренди на земельній ділянці для ведення товарного та сільгоспвиробництва виробничому кооперативу "Лутава";
2. Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області скасувати державну реєстрацію земельної ділянки 118,8888 га кадастровий номер №7420687600:07:002:0010 шляхом закриття поземельної книги, що відповідає координатам. Межам та конфігурації об'єднаним земельним ділянкам 74,6400 га, кадастровий номер №7420687600:07:002:0002 та 44,5175 га кадастровий номер №7420687600:07:002:0001.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в оренді у Садового товариства “Лутава” перебували земельні ділянки площею 74,6400 га та площею 44,5175 га. У зв'язку з припиненням Садового товариства “Лутава” шляхом реорганізації у Виробничий кооператив “Лутава” були укладені додаткові угоди від 30.06.2009 до договорів оренди землі. Розпорядженням Бобровицької РДА № 111 від 09.04.2012 прийнято рішення про припинення шляхом розірвання за погодженням сторін дію договорів оренди, укладених між Бобровицькою РДА та Виробничим кооперативом “Лутава”, на земельні ділянки площею 74,6400 га та площею 44,5175 га. 02.11.2021 позивачу стало відомо, що ділянки 74,6400 га та 44,5175 га були об'єднані в одну ділянку площею 118,8888 га, якій присвоєно кадастровий номер № 7420687600:07:000:0010 та передано у комунальну власність. Позивач стверджує, що угоди про припинення договорів оренди (додаткових угод) від 30.06.2009 не підписував і пропозицій на їх припинення не отримував. Позивач вважає, що об'єднання спірних земельних ділянок в одну і передача її до комунальної власності порушує його право оренди земельної ділянки.
Статтями 162 та 164 ГПК України встановлено вимоги щодо форми і змісту позовної заяви та додатків до неї.
Відповідно до п.4 ч.3 ст.162 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
При цьому суд відзначає, що предмет позову повинен бути чітко визначений позивачем у прохальній частині позовної заяви, оскільки резолютивна частина рішення суду, по суті, відображає позовні вимоги, викладені у прохальній частині позовної заяви, та повинна викладатися чітко й безумовно.
За змістом ч.3 ст.45 ГПК України відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
Позивач у позовній заяві в якості відповідача визначив Бобровицьку міську раду.
Водночас, у прохальній частині позовної заяви позивач заявив вимоги до Державного кадастрового реєстратора та Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області.
Отже, заявлені позовні вимоги не узгоджуються із визначеною позивачем особою, до якої пред'явлено позов.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
Проте, позовна заява не містить повного викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зокрема, стосовно відповідача - Бобровицької міської ради.
Також позивачем у позовній заяві не наведено правових підстав заявлених позовних вимог.
Господарський суд зазначає, що відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі 917/1739/17 зроблено висновок, що правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. При цьому незгода суду з наведеним у позовній заяві правовим обґрунтуванням щодо спірних правовідносин не є підставою для відмови у позові. Суди, з'ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини. Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом необхідно керуватися при вирішенні спору. Велика Палата Верховного Суду зазначає, що саме на суд покладено обов'язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.
Тобто чинне законодавство України не передбачає можливість подання позовної заяви взагалі без зазначення правових підстав позову, а саме без нормативно-правової кваліфікації обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Крім того, не визначення позивачем нормативно-правової кваліфікації обставин у справі порушує права відповідача при подані відзиву на позовну заяву на аналіз обраного позивачем способу захисту порушеного права, погодження або заперечення підстав позову та можливості визначення своєї нормативно-правової кваліфікації обставин у справі, оскільки відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 165 ГПК України відзив повинен містити заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права.
Отже, суд зобов'язаний надати оцінку нормативно-правової кваліфікації обставин у справі та в разі встановлення невідповідності такої правової кваліфікації сторін дійсним обставинам справи застосувати матеріальні норми права, предметом регулювання яких є спірні правовідносини.
Разом з тим, суд не уповноважений на самостійне визначення правових підстав позову замість позивача, коли останній у позові взагалі не посилається на норми матеріального права, які порушені.
Відповідно до ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи: на підтвердження відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів; про сплату судового збору в установлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 1 статті 172 ГПК України встановлено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.
Належними доказами надсилання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів є розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), виданий відправникові оператором поштового зв'язку при прийнятті реєстрованого поштового відправлення для пересилання та опис вкладення до цього листа, з якого вбачається які саме документи направлені на адреси відповідачів.
Наведені вимоги позивачем при подачі до суду даної позовної заяви не дотримано.
Позивачем до позовної заяви додано фіскальний чек від 29.12.2021, накладну від 29.12.2021 та опис вкладення.
В даному описі вкладення зазначено, що на адресу відповідача направлено позов з додатками на 50арк. Тобто, з даного опису не вбачається які саме документи направлені на адресу відповідача (чи всі додатки, додані до позовної заяви).
Отже, позивачем до позовної заяви не додано належних доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Правові засади справляння судового збору та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлюються Законом України “Про судовий збір”.
Згідно з ч. 1 ст. 3, ч. 1 та п.1 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством. Судовий збір справляється в відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - в відсотковому співвідношенні до ціни позову та в фіксованому розмірі.
Ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру встановлюється в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання позовної заяви немайнового характеру 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Із позовної заяви випливає, що позивачем заявлено три вимоги немайнового характеру (пункт 1 прохальної частини позовної заяви фактично містить в собі дві вимоги немайнового характеру, оскільки стосуються двох земельних ділянок).
Позовна заява №29/12/21 від 29.12.2021 була надіслана на адресу суду 29.12.2021.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 2270,00грн.
Таким чином, за розгляд господарським судом першої інстанції даного спору заявником має бути сплачено судовий збір у сумі 6810,00грн.
Позивачем до позовної заяви додано квитанцію від 17.12.2021 про сплату судового збору у сумі 4540,00грн.
Тобто, позивачем не подано суду документи, які підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Згідно з ч.2 ст.164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Копії документів мають бути належної якості, щоб можна було прочитати весь текст документа, чітко було видно всі реквізити, поля документа не було порушено.
Подані до суду в якості додатку до позовної заяви від 29.12.2021 №29/12/21 документи не всі є неналежної якості. Договори оренди землі від 16.07.2007 (додатки №7,8), додатки №17, 18, 23, 25 - непридатні для читання та опрацювання, та не відповідають вимогам до письмових доказів, що подаються до суду.
Крім того, у позовній заяві позивачем зазначено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області
Відповідно до ч. 1 ст. 50 Господарського процесуального кодексу України третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
За приписами ч. 2, 3 ст. 50 Господарського процесуального кодексу України якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Проте сама позовна заява не містить заяви та правових підстав щодо залучення третьої особи, а саме позивачем не обґрунтовано, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 162, 164 ГПК України.
Відповідно до ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
З урахуванням зазначеного, дану позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк у 10 календарних днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків, установлених судом.
Керуючись ст. 162, 164, 172, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Позивачу, протягом 10 (семи) календарних днів з дня отримання даної ухвали, усунути виявлені недоліки позовної заяви шляхом подання до суду та відповідачу, у порядку, визначеному ч. 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України, заяви про усунення недоліків, яка повинна містити:
- зміст позовних вимог, узгодивши позовні вимоги із особою, до якої пред'явлено позов;
- виклад обставин заявлених позовних вимог в контексті їх пред'явлення до відповідача - Бобровицької міської ради;
- зазначення правових підстав позовних вимог;
- належні докази направлення на адресу відповідача копії позовної заяви №29/12/21 від 29.12.2021 з доданими до неї документами (розрахунковий документ з описом вкладення до цінного листа);
- належні докази доплати судового збору в сумі 2270,00грн;
- письмову заяву про залучення третьої особи, яка повинна містити правові підстави залучення цієї третьої особи, а саме на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі;
- належним чином засвідчені копії документів, перелічені в додатку до позовної заяви (додатки №7,8, 17, 18, 23, 25), належної якості, які придатні для читання та опрацювання.
- докази направлення відповідачу вказаних документів.
3. Роз'яснити позивачу, що відповідно до частини 4 статті 174 ГПК України, в разі неусунення ним недоліків позовної заяви в установлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із нею.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою http://court.gov.ua/.
Суддя В.В. Моцьор