18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
17 січня 2022 року м. Черкаси справа № 925/1467/17
Господарський суд Черкаської області у складі судді Чевгуза О.В., за участю представника
від стягувача (скаржника): Грищенко О.М. - за довіреністю (бере участь в засіданні в режимі відеоконференцзв'язку),
від боржника: не з'явився,
від відділу державної виконавчої служби: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Черкаської області у місті Черкаси
скаргу № 30-1/12 від 30.12.2021 на бездіяльність державного виконавця Чорнобаївського відділу державної виконавчої служби у Золотоніському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ) (орган ДВС) під час примусового виконання наказу Господарського суду Черкаської області від 01 березня 2018 року
у справі за позовом Приватного підприємства «Віталком» в особі арбітражного керуючого Гуріна Романа Анатолійовича (правонаступник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС»)
до Фермерського господарства «Зернодар»
про стягнення 4 233 061 грн 77 коп.,
Приватне підприємство «Віталком» в особі арбітражного керуючого Гуріна Романа Анатолійовича звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Фермерського господарства «Зернодар» про стягнення 4 233 061 грн 77 коп. боргу за договором поставки № 7 від 18.12.2015.
Рішенням від 26 січня 2018 року Господарський суд Черкаської області ухвалив позов задовольнити повністю; стягнути з Фермерського господарства «Зернодар» на користь Приватного підприємства «Віталком» 4 233 061 грн 77 коп. боргу за договором поставки та в дохід Державного бюджету України 63 495 грн 93 коп. судового збору
На виконання рішення суду, яке набрало законної сили 27 лютого 2018 року, 01 березня 2018 року було видано відповідні накази.
Ухвалою від 02 березня 2020 року Господарський суд Черкаської області вирішив видати стягувачу дублікат наказу від 01.03.2018 виданий на виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 26.01.2018.
Ухвалою від 07 жовтня 2021 року Господарський суд Черкаської області здійснив заміну сторони - стягувача Приватне підприємство «Віталком» (19972, Черкаська область, Золотоніський район, село Коробівка, вулиця Леніна, будинок 1; ідентифікаційний код 34223768) на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» (03187, м. Київ, просп. Академіка Глушкова, буд. 40, оф. 315; код ЄДРПОУ 38039872).
Ухвала є невід'ємною частиною судового рішення у справі від 26.01.2018 та наказу від 01.03.2018.
Додатковою ухвалою від 09 листопада 2021 року Господарський суд Черкаської області задовольнив заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» про розподіл судових витрат; стягнув з Фермерського господарства «Зернодар» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» 8 270,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
На виконання додаткової ухвали, яка набрала законної сили 09 листопада 2021 року, 24 листопада 2021 року було видано наказ.
Відповідно до постанови Приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюка Олексія Степановича від 11 квітня 2020 року відкрито виконавче провадження № 61805858 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Черкаської області від 01 березня 2018 року по справі № 925/1467/17 про стягнення із Фермерського господарства «ЗЕРНОДАР» на користь Приватного підприємства «ВІТАЛКОМ» суми коштів у загальному розмірі 4 233 061 (чотири мільйони двісті тридцять три тисячі шістдесят одна) гривня 77 копійок.
Відповідно до постанови Приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюка Олексія Степановича від 12 листопада 2021 року, із врахуванням ухвали Господарського суду Черкаської області від 07 жовтня 2021 року по справі № 925/1467/17, замінено сторону виконавчого провадження № 61805858 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Черкаської області від 01 березня 2018 року по справі №925/1467/17 - Приватне підприємство «ВІТАЛКОМ» (19972, Черкаська область, Золотоніський район, село Коробівка, вулиця Леніна, будинок 1; ідентифікаційний код 34223768) на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС»» (03187, м. Київ, просп. Академіка Глушкова, буд. 40, оф. 315; код ЄДРПОУ 38039872).
Відповідно до Постанови приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюка Олексія Степановича від 07 грудня 2021 року наказ Господарського суду Черкаської області від 01 березня 2018 року по справі № 925/1467/17 повернутий на підставі пункту 1 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.
Отже, строк для повторного пред'явлення до виконання наказу Господарського суду Черкаської області від 01 березня 2018 року по справі № 925/1467/17 є перерваним.
Так, 12 грудня 2021 року ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» звернулося до Чорнобаївського ВДВС у Золотоніському районі Черкаської області Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) з заявою № 12-1/12 про відкриття виконавчого провадження щодо наказу Господарського суду Черкаської області від 01 березня 2018 року по справі № 925/1467/17 із відповідними підтверджуючими документами/доказами.
Органом ДВС заява отримана 16 грудня 2021 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
04 січня 2022 року (поштове відправлення від 30 грудня 2021 року) стягувач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» звернулося до Господарського суду Черкаської області зі скаргою № 30-1/12 від 30.12.2021 на бездіяльність державного виконавця Чорнобаївського відділу державної виконавчої служби у Золотоніському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ) під час примусового виконання наказу Господарського суду Черкаської області від 01 березня 2018 року по справі № 925/1467/17, в якій просить суд:
1) визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Чорнобаївського ВДВС у Золотоніському районі Черкаської області Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) під час примусового виконання наказу Господарського суду Черкаської області від 01 березня 2018 року по справі № 925/1467/17, котра виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій під час відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу з врахуванням статей 13, 26, 28 Закону України «Про виконавче провадження»;
2) зобов'язати державного виконавця Чорнобаївського ВДВС у Золотоніському районі Черкаської області Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом направлення на адресу ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» постанови (або іншого виконавчо-процесуального документу) Чорнобаївського ВДВС у Золотоніському районі Черкаської області Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ), винесену за результатами розгляду заяви про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Черкаської області від 01 березня 2018 року по справі № 925/1467/17 та додатково обґрунтованими документами (доказами) із врахуванням норм та положень Закону України «Про виконавче провадження».
В обґрунтування скарги скаржник вказав, що:
виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012);
державний виконавець порушив передбачені частиною 5 статті 26 та абзацом 3 частини 1 статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» граничні строки відкриття виконавчого провадження та направлення сторонам постанови про відкриття виконавчого провадження;
органом ДВС жодних дій по примусовому виконанню наказу Господарського суду Черкаської області від 01 березня 2018 року по справі № 925/1467/17 не вчинялося, що є порушенням норм виконавчо-процесуального законодавства, зокрема та не обмежуючись із дотриманням строків та порядку визначеного ст. 10, 26, 28, 36, пунктом 8 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження»;
керівником та відповідальною особою (державним виконавцем) порушуються принципи неупередженості, своєчасності та повноти проведення виконавчих дій, встановлених нормами Закону України «Про виконавче провадження» щодо примусового виконання рішення суддів.
У скарзі в порядку ст. 124 ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України (також по тексту - ГПК України) скаржник зазначив, що змушений понести витрати, пов'язані із розглядом скарги, об'єм, розмір та обсяг яких на день звернення до суду визначити неможливо; в разі настання існування/понесення судових витрат у даній справі, повідомить додатково.
Скаржник зазначив, що позбавлений можливості щодо відліку строку на оскарження, адже має місце бездіяльність органу ДВС в цілому. Подав скаргу через відділення поштового зв'язку, строк, визначений у статті 341 ГПК України, не пропущений.
Згідно з ч. 1 ст. 340 Господарського процесуального кодексу України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 342 ГПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.
Ухвалою від 10.01.2022 Господарський суд Черкаської області прийняв до розгляду скаргу; розгляд скарги призначив у судовому засіданні на 17 січня 2022 року; запропонував державному виконавцю в строк до 17.01.2022 надати суду письмові пояснення щодо скарги; повідомив стягувача, боржника, державного виконавця про дату, час і місце засідання суду з розгляду скарги стягувача, надіславши їм копію ухвали.
Від органу ДВС письмових пояснень до суду не надходило.
Представник боржника в судове засідання не з'явився, відзив на скаргу не надав. До господарського суду повернулась надіслана боржникові копія ухвали від 10.01.2022 про прийняття до розгляду скарги та призначення скарги до розгляду із позначкою установи поштового зв'язку АТ «Укрпошта» - «адресат відсутній за вказаною адресою».
Ухвала від 10.01.2022 направлена на зазначену в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, адресу, про зміну якої боржник суд не повідомляв, як не повідомляв і адреси фактичного місцезнаходження, яка була б відмінною від його юридичної адреси.
У судовому засіданні, що відбулося 17.01.2022, за участю скаржника, скаржник скаргу підтримав та просив задовольнити; суд видалявся до нарадчої кімнати; було оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
Відомості про дані процесуальні дії занесені до протоколів судового засідання.
Заслухавши пояснення представника скаржника, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, Господарський суд Черкаської області дійшов до висновку, що скарга на бездіяльність державного виконавця підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Згідно з ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
За приписами ч. 1 ст. 340 ГПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 342 ГПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.
У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Відповідно до ст. 124 Конституції України та ст. 18, 326 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження здійснюється з дотриманням, зокрема таких засад, як верховенство права; обов'язковості виконання рішень; законності; справедливості, неупередженості та об'єктивності; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішенням тощо.
В пункті 7 частини 1 статті 2 Закону України «Про виконавче провадження» розумність строків виконавчого провадження визначено як одну із засад виконавчого провадження.
Відповідно до статті 13 Закону України «Про виконавче провадження», під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. За порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавці несуть відповідальність в порядку, встановленому законом. Порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії, крім випадків, коли вони були прийняті або вчинені з порушенням процедури, передбаченої цим Законом.
Згідно з частиною 1 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Згідно з частиною 5 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
Частиною 1 статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1 - 4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.
Отже, законодавством встановлені граничні строки для вчинення органом ДВС таких виконавчих дій, як: винесення постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня з дня надходження до нього виконавчого документа; надсилання сторонам документів виконавчого провадження - не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.
Матеріалами справи підтверджується, що стягувач на адресу органу ДВС направив заяву про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання наказу господарського суду та оригінал зазначеного наказу, що вручені адресату 16.12.2021.
Отже, враховуючи встановлені частиною 5 статті 26 та абзацу 3 частини 1 статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» граничні строки відкриття виконавчого провадження та направлення сторонам постанови про відкриття виконавчого провадження, останнім днем для прийняття відповідної постанови є 17.12.2021, а останнім днем для її відправлення 20.12.2021 (18 та 19 грудня 2021 року вихідні дні).
13 січня 2022 року від органу ДВС надійшов відзив від 06.01.2022 № 79 на скаргу № 26-11/12 від 26.12.2021, яку було розглянуто та судове рішення за скаргою ухвалено 13.01.2022, до якого додано копію постанови про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу від 01.03.2018 (ВП 6794060). Крім того, у відзиві начальник Відділу ДВС, зазначив, що сторона виконавчого провадження, а саме стягувач має повне право та можливість звернутись до Відділу ДВС за для отримання відомостей на електрону адресу, а саме копій постанов про відкриття виконавчого провадження, та всіх інших матеріалів зведеного виконавчого провадження. Але даним правом стягувач не скористався.
Таким чином, 20.12.2021 у ВП 6794060 органом ДВС була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Черкаської області у справі № 925/1467/17 від 01 березня 2018 року із порушенням встановленого частиною 5 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» строку.
Статтею 10 Закону України «Про виконавче провадження» визначені заходи примусового виконання рішень.
Відповідно до частини 8 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні -щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.
Скаржник стверджує, що органом ДВС жодних дій по примусовому виконанню наказу Господарського суду Черкаської області від 01.03.2018 по справі № 925/1467/17 не вчинялося, що є порушенням норм виконавчо-процесуального законодавства, зокрема та не обмежуючись із дотриманням строків та порядку визначеного ст. 10, 26, 28, 36, пунктом 8 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У частині третьої статті 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.
Відповідно до частин третьої-четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Отже, тягар доведення обставин, на які посилається сторона в обґрунтування своїх вимог та заперечень, лежить саме на неї.
Разом з цим, довести зазначені обставини сторона має доказами, наділеними такими обов'язковими ознаками, як: належність, допустимість, та достовірність.
Так, відповідно до статі 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини справи, які входять до предмету доказування.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України визначене поняття допустимість доказів, яке полягає в тому, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Як вказано у статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Враховуючи фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що в діях органу ДВС наявні порушення, які підлягають усуненню, а скарга є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
При прийнятті рішення суд врахував висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.10.2021 у справі № 922/3858/20.
Відповідно до ч. 1 ст. 345 ГПК України про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.
Керуючись ст. 234, 235, 342-345 Господарського процесуального кодексу України, суд
Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» № 30-1/12 від 30.12.2021 на бездіяльність Чорнобаївського ВДВС у Золотоніському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) під час примусового виконання наказу Господарського суду Черкаської області від 01 березня 2018 року по справі № 925/1467/17 задовольнити.
Визнати неправомірною бездіяльність Чорнобаївського ВДВС у Золотоніському районі Черкаської області Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) під час примусового виконання наказу Господарського суду Черкаської області від 01 березня 2018 року по справі № 925/1467/17 щодо порушення строків та порядку вчинення виконавчих дій під час відкриття виконавчого провадження примусового виконання наказу Господарського суду Черкаської області від 01 березня 2018 року по справі № 925/1467/17.
Зобов'язати Чорнобаївський ВДВС у Золотоніському районі Черкаської області Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом направлення на адресу ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» постанови (або іншого виконавчо-процесуального документу) Чорнобаївського ВДВС у Золотоніському районі Черкаської області Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ), винесену за результатами розгляду заяви про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання наказу Господарського суду Черкаської області від 01 березня 2018 року по справі № 925/1467/17.
Ухвала набирає законної сили 17.01.2022 в порядку визначеному ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені ст. 255-257 ГПК України.
Повний текст ухвали складено та підписано 18 січня 2022 року.
Суддя О.В. Чевгуз