18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
30 листопада 2021 року Черкаси справа №925/1342/21
Господарський суд Черкаської області у складі судді Кучеренко О.І., із секретарем судового засідання Юхименко О.В.,
за участю представника позивача Невструєва Л.Б., адвокат
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР ГАЗ РЕСУРС»
до Відділу освіти, молоді та спорту Степанецької сільської ради об'єднаної територіальної громади Черкаської області
про стягнення 572 728,23 грн,
Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР ГАЗ РЕСУРС» звернулося у Господарський суд Черкаської області з позовом до Відділу освіти, молоді та спорту Степанецької сільської ради об'єднаної територіальної громади Черкаської області, у якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість, яка виникла у зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору постачання природного газу №536 від 28.12.2019 у розмірі 572 728,23 грн з яких: 505 700,92 основна заборгованість, 41 632,40 грн пеня, 17 152,47 грн інфляційні збитки, 8 243,36 грн три відсотки річних, а також відшкодування судових витрат у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 8590,93 грн та витрат на надання правничої допомоги у розмірі 25 000,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач у повному обсязі виконав свої зобов'язання щодо поставки відповідачу природного газу, відповідач у 2020 році за спожитий природний газ розрахувався у повному обсязі. Проте, відповідач не повністю розрахувався за спожитий природний газ у січні, лютому та березні 2021 року, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість за спожитий природний газ перед позивачем.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 13.10.2021 відкрито провадження у справі, справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву і всіх письмових та електронних доказів, що підтверджують заперечення проти позову у строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали та заперечень на відповідь на відзив (у разі їх наявності) не пізніше 30.11.2021, а позивачу строк для подання відповіді на відзив відповідача на позов не пізніше 15.11.2021.
02.11.2021 від позивача до суду надійшли додаткові пояснення, у яких позивач зазначає, що вже після звернення позивача до суду, сторонами було підписано акт звірки взаєморозрахунків станом на 30.09.2021. Відповідно до вказаного акту у відповідача існує заборгованість перед позивачем у розмірі 505 700,92 грн. Тобто, акт звірки взаєморозрахунків повністю підтверджує позовні вимоги у частині стягнення з відповідача суми основної заборгованості
18.11.2021 відповідач надіслав до суду заяву про визнання позову, у якій позовні вимоги визнав у повному обсязі та проти їх задоволення не заперечував.
30.11.2021 від позивача до суду надійшла заява про відмову у частині позовних вимог про стягнення пені, у якій позивач також просив суд стягнути з відповідача на свою користь 505 700,92 грн основного боргу, 17152,47 грн інфляційних збитків, 8243,36 грн 3 % річних та відшкодування судових витрат покласти на відповідача.
Вказана заява прийнята судом до розгляду.
30.11.2021 від позивача до суду надійшли документи на підтвердження понесення ним судових витрат у вигляді витрат на надання правничої допомоги у розмірі 21250,00 грн. На підтвердження вказаних витрат позивачем надано суду детальний опис наданої правничої допомоги та акт від 20.04.2021 про прийняття-передачі наданих послуг.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справи докази, суд
28.12.2019 між відділом освіти, молоді та спорту Степанецької сільської ради об'єднаної територіальної громади Черкаської області (споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР ГАЗ РЕСУРС» (постачальник) було укладено договір постачання природного газу №536 (далі - договір). За умовами цього договору постачальник зобов'язується забезпечувати поставку природного газу по предмету: Природний газ (ДК 021:2015, код 09120000-6 - Газове паливо) споживачу для його власних потреб (споживання), а споживач зобов'язується приймати природний газ та своєчасно оплачувати його вартість відповідно до умов цього договору (пункт 1.1 договору).
Споживач приймає газ на вхідній арматурі свого газовикористовуючого обладнання. Транспортування газу до вхідної арматури здійснюється Оператором ГРМ/ГТС по окремих договорах на транспортування газу, у яких повинні бути відображені умови технічної реалізації договору (пункт 3.1 договору).
Передача обсягів газу від постачальника споживачеві у відповідному місяці оформлюється актом приймання-передачі газу, який стає невід'ємною частиною цього договору (пункт 3.2 договору).
Акт приймання-передачі газу за поточний місяць складається постачальником на підставі отриманих від споживача даних до 5 числа місяця, наступного за місяцем споживання у 2-х примірниках і служить підставою для визначення вартості обсягу фактично спожитого газу у місяці споживання та розрахунків сторін за цим договором. Обсяг фактично спожитого природного газу споживачем за поточний місяць повинен бути підтверджений реєстром газотранспортної організації. Обсяг природного газу за звітний період може прийматися постачальником у споживача в межах сплаченого об'єму (пункти 3.2.1, 3.2.2 та 3.2.3 договору).
У випадку недобору споживачем природного газу різниця між лімітом і обсягом фактично спожитого у цьому ж місяці газу на наступний місяць не переноситься, а передплата зараховується у майбутні періоди споживання (пункт 3.3 договору).
Ціна за спожитий природний газ у 2020 році за 1000 куб.м спожитого природного газу становить 5860 з урахуванням ПДВ (пункт 4.1 договору).
Істотні умови договору не можуть змінюватись після його підписання, крім випадків передбачених статтею 36 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року №922-VIII (пункт 4.4 договору).
У разі виникнення у споживача заборгованості з оплати вартості послуг з постачання газу сторони за взаємною згодою та у порядку, передбаченому законодавством, укладають графік погашення заборгованості, який оформлюється додатком до договору або окремим договором про реструктуризацію заборгованості. У разі відсутності графіка погашення заборгованості постачальник має право грошові кошти, отримані від споживача за газ у поточному розрахунковому періоді, зарахувати у рахунок погашення існуючої заборгованості споживача відповідно до черговості її виникнення. У разі відсутності графіка погашення заборгованості або його недотримання чи не оплати поточних платежів постачальник має право припинити або обмежити постачання газу споживачеві до повного погашення заборгованості (пункт 4.5 договору).
Оплата газу здійснюється споживачем виключно грошовими коштами у національній валюті на розрахунковий рахунок постачальника шляхом 100% оплати до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим. Учасник повинен надати у складі тендерної пропозиції довідку(ки) з усіх обслуговуючих банківських установ з інформацією про наявність або відсутність в учасника відкритого рахунку в такій банківській установі із зазначенням його номеру, якщо такий рахунок наявний, що повинна бути видана не більше ніж 10 днів щодо дати подання тендерної пропозиції учасником (включно з датою подання такої тендерної пропозиції через електронну систему закупівель (пункт 5.1 договору).
Постачальник і споживач зобов'язані керуватися цим договором, додержуючись правил постачання природного газу (постанова НКРЕКП №2496 від 30.09.2015), кодексів ГРМ/ГТС (постанова НКРЕКП №2493 від 30.09.2015, постанова НКРЕКП №2494 від 30.09.2015) (пункт 6.1 договору).
Постачальник зобов'язується виконувати умови договору та забезпечувати постачання природного газу до пунктів призначення на умовах та в обсягах, визначених договором на постачання природного газу, за умови дотримання дисципліни споживання природного газу та розрахунків за нього (пункти 6.2.1 та 6.2.2 договору).
Споживач зобов'язаний виконувати умови договору; забезпечувати дотримання дисципліни споживання природного газу у обсягах та на умовах визначених договором; здійснювати повні і своєчасні розрахунки за поставлений і спожитий газ згідно наданих рахунків (пункти 6.4.1, 6.4.2 та 6.4.4 договору).
За невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України (пункт 7.1 договору).
У разі несплати або несвоєчасної сплати за спожитий газ у строки, зазначені у пункті 5.1 даного договору, споживач сплачує на користь постачальника пеню у розмірі 0,1% від суми заборгованості, за кожен прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня (пункт 7.2 договору).
Договір вважається укладеним і набирає чинності з дати його підписання і діє у частині поставок газу до 31.12.2020, а у частині розрахунків - до повного їх закінчення (пункт 10.1 договору).
20.11.2020 сторонами було укладено додаткову угоду №6 до договору, якою сторони встановили вартість природного газу, починаючи з 10.11.2020 на рівні 7500,00 грн з ПДВ за 1000,00 м.куб.
Додатковою угодою №7 від 31.12.2020 до договору сторони встановили вартість природного газу, починаючи з 01.01.2021 на рівні 8250,00 грн з ПДВ за 1000,00 м.куб та продовжили термін дії договору до 31.03.2021 року.
На виконання умов договору та укладених між сторонами додаткових угод до договору позивач за період з грудня 2020 року до березня 2021 року поставив відповідачу природний газ обсягом 86,93064 тис.м.куб на загальну суму 708 137,62 грн, що підтверджується актом прийому-передачі природного газу №УГР00002808 від 31.12.2020, актом прийому-передачі природного газу №УГР000001418 від 31.01.2020, актом прийому-передачі природного газу №УГР00000469 від 28.02.2020, актом прийому-передачі природного газу №УГР00001007 від 31.03.2020, які підписанні уповноваженими особами сторін у справі та скріплені відповідними печатками.
Будь-яких зауважень з боку відповідача щодо недопоставки або неналежної поставки природного газу не було. Тобто, позивач належним чином виконав зобов'язання за договором, поставивши природний газ відповідачу у строки та в об'ємах, визначених договором та підтверджено актами приймання-передачі.
За поставлений природний газ у період з грудня 2020 року до березня 2021 року відповідач розрахувався частково, а саме сплатив на користь позивача 202 436,70 грн, що підтверджується платіжним дорученням №858 від 22.12.2020.
У зв'язку з порушенням умов договору та несвоєчасним розрахунком відповідача перед позивачем, у відповідача виникла заборгованість за поставлений природний газ перед позивачем, що стало підставою для звернення позивача до суду для захисту порушеного права та примусового стягнення з боржника заборгованості.
Станом на час звернення позивача з цим позовом до суду заборгованість відповідача становить 505 700,92 грн, яку позивач разом з інфляційними витратами та 3% річних просить стягнути з відповідача у примусовому порядку.
Правовідносини, які виникли між сторонами у справі за своєю правовою природою є відносинами з поставки природного газу, на підставі укладеного між сторонами договору. Зазначені правовідносини урегульовані нормами Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України. Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
У відповідності до статті 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Умова щодо кількості товару може бути погоджена шляхом встановлення у договорі купівлі-продажу порядку визначення цієї кількості. Якщо за договором купівлі-продажу переданню підлягає товар у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками (асортимент), продавець зобов'язаний передати покупцеві товар в асортименті, погодженому сторонами. Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (статті 669, 671, 691 Цивільного кодексу України).
Частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов договору. Договір не заперечений сторонами, не визнаний судом недійсним та не розірваний в установленому порядку. Суд також враховує презумпцію правомірності правочину (положення статті 204 Цивільного кодексу України).
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на виконання укладеного між сторонами умов договору постачання природного газу, позивач поставив, а відповідач прийняв природний газ на суму 708 137,62 грн. Відсутність претензій відповідача щодо неналежної поставки товару, недопоставки, неякісного товару чи іншого невиконання умов спірного договору є доказом належного виконання постачальником своїх зобов'язань за договором.
За умовами договору, оплата газу здійснюється споживачем виключно грошовими коштами у національній валюті на розрахунковий рахунок постачальника шляхом 100% оплати до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (пункт 5.1 договору). Отже, у силу наведених правових норм після отримання природного газу від постачальника, у відповідача виник обов'язок з оплати його вартості.
Водночас, відповідач оплату за поставлений газ здійснював не у повному розмірі та не у визначений договором строк, порушуючи вимоги договору, його заборгованість перед позивачем становить 505 700,92 грн, розмір якої підтверджено належними та допустимими доказами, дослідженими у судовому засіданні. Вказаний розмір заборгованості визнається відповідачем у заяві, яка долучена до матеріалів справи.
Відповідно до частини 2 статті 20 Господарського кодексу України, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі. Отже, оскільки відповідач порушив свої зобов'язання у частині оплати отриманого природного газу, заборгувавши позивачу його вартість, позивачем правомірно заявлена вимога про примусове стягнення цієї заборгованості з відповідача.
Отже, враховуючи викладене, суд вважає, що наявність і розмір боргу у сумі 505 700,92 грн позивачем доведені належними, достатніми та допустимими доказами, тому зазначена сума боргу підлягає стягненню у судовому порядку.
Як встановлено судом, відповідач порушуючи умови договору, своєчасно не розрахувався за отриманий природний газ.
Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інше не встановлено договором.
На підставі наведених правових норм позивач нарахував відповідачу 8243,36 грн три відсотки річних та 17152,47 грн інфляційних втрат за період прострочення з 11.02.2021 до 01.10.2021 (з врахуванням періодів поставки природного газу та сплати відповідачем його вартості), суд вважає, що вказані вимоги є доведеними , тому підлягають до задоволення.
Також позивачем нараховано відповідачу 41632,40 грн пені за період прострочення з 11.02.2021 до 01.10.2021 з урахуванням періодів прострочення та фактичної оплати за розрахунковий період.
Водночас, 30.11.2021 позивачем подана до суду заява про відмову від частини позовних вимог, а саме у частині стягнення з відповідача пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання.
Відмова позивача від позову не порушує права та охоронювані законом інтереси позивача чи інших осіб, відмова від частини позовних вимог є формою реалізації прав позивача, заява про відмову від частини позовних вимог підписана представником позивача і наслідки такої відмови зрозумілі, тому заява про відмову від частини позовних вимог у частині стягнення пені прийнята судом.
Відповідно до частини 4 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.
Отже, враховуючи викладене, суд закриває провадження у справі у частині стягнення з відповідача на користь позивача пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання в сумі 41 632,40 грн, у зв'язку з відмовою позивача у цій частині позову.
Відповідач повністю визнав наявність заборгованості і відповідно неналежне виконання умов договору, позивачем при зверненні до суду із цим позовом використано належний, у розумінні вимог статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України, спосіб захисту його порушеного права, отже, з огляду на це, суд задовольняє вимоги позивача у розмірі 505 700,92 грн грн основної заборгованості, 8243,36 грн три відсотки річних та 17152,47 грн інфляційних втрат.
Частиною першою статті 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких відповідно до пункту 1 частини третьої зазначеної статті належать витрати на професійну правничу допомогу.
Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести, у зв'язку із розглядом справи (частина перша статті 124 Господарського процесуального кодексу України).
Суд зазначає, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, серед іншого, враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо.
У позовній заяві позивачем визначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на правову допомогу становить 25000,00 грн, 30.11.2021 позивач надав суду докази на підтвердження понесених витрат.
Розглянувши докази надані позивачем, суд вважає за необхідне зазначити, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами (частина друга статті 126 Господарського процесуального кодексу України). Поряд з цим, згідно з вимогами частини восьмої статті 129 цього Кодексу розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до статті 16, 58 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Представником у суді може бути адвокат.
У пункті 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Для цілей розподілу судових витрат у статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті у порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.
На підтвердження витрат пов'язаних з наданням правничої допомоги відповідачем надано суду договір про надання правової допомоги №13/5 від 20.05.2019, який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР ГАЗ РЕСУРС» (клієнт) та адвокатом Невструєвим Леонідом Борисовичем, який діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №4409/10 від 23.12.2010, додаткову угоду№2/21 від 20.04.2021 до договору про надання правової допомоги №13/5 від 20.05.2019, детальний опис наданої професійної правничої допомоги, акт про прийняття-передачі наданих послуг від 20.04.2021.
Відповідно до умов договору про надання правової допомоги №13/5 від 20.05.2019 сторони обумовили, що адвокат бере на себе зобов'язання надавати необхідну правничу допомогу клієнту.
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті у порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Згідно з пунктом 1.1 додаткової угоди №2/21 від 20.04.2021 до договору про надання правової допомоги №13/5 від 20.05.2019 сторони узгодили, що адвокат бере на себе зобов'язання надавати необхідну правничу допомогу клієнту у господарському провадженні у справі по стягненню заборгованості з відділу освіти, молоді та спорту Степанецької сільської ради об'єднаної територіальної громади Черкаської області перед клієнтом, яка утворилась на дату укладання цієї додаткової угоди.
Сторони погодили розмір погодинної ставки адвоката за надання будь-яких видів професійної правничої допомоги на рівні 2500,00 грн за 1 годинну. Гонорар складається з суми вартості наданої правової/правничої допомоги (пункти 2.1 та 2.2 додаткової угоди №2/21 від 20.04.2021 до договору про надання правової допомоги №13/5 від 20.05.2019).
У детальному описі юридичних послуг, викладених у акті про прийняття-передачі наданих послуг від 20.04.2021, зазначено, що загальна вартість виконаних робіт становить 21250,00 грн, з яких: ознайомлення адвокатом із документами щодо несплати відділом освіти, молоді та спорту Степанецької сільської ради об'єднаної територіальної громади Черкаської області заборгованості за поставлений природний газ 3 години - 7500,00 грн, підготовка адвокатом позовної заяви з додатками до Господарського суду 5 годин - 12500,00 грн, додаткові пояснення по справі від 28.10.2021 0,5 години - 1250,00 грн.
За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір та інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, оскільки у договорі сторони визначили розмір гонорару адвоката, а відповідачем не надано суду будь-яких доказів або обґрунтувань, у тому числі розрахунків, які свідчили б про неправильність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката до справи, позовні вимоги позивача (з урахування поданої заяви про зменшення розміру позовних вимог) задоволені повністю, відтак суд вважає, що витрати на правничу допомогу підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача у сумі 21250,00 грн.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до статті 130 Господарського процесуального кодексу України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Аналогічна норма міститься у частині 3 статті 7 Закону України «Про судовий збір».
Оскільки відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, позивачу слід повернути з Державного бюджету України 50 відсотків судового збору сплаченого при поданні позову на підставі платіжного доручення №5685 від 01.10.2021. Решта судового збору підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача у сумі 4295,47 грн.
Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Відділу освіти Степанецької сільської ради об'єднаної територіальної громади Черкаської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР ГАЗ РЕСУРС» 505 700 грн 92 коп заборгованості, 17152 грн 47 коп інфляційних, 8243 грн 36 коп 3% річних, 21250 грн витрат на правничу допомогу та 4295 грн 47 коп судового збору.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «УКР ГАЗ РЕСУРС» з Державного бюджету України 4295 грн 47 коп судового збору, який сплачений згідно з платіжним дорученням №5685 від 01.10.2021.
Закрити провадження у частині стягнення 41632 грн 40 коп пені.
Повне рішення складене 17.01.2022.
Суддя О.І.Кучеренко