Рішення від 22.12.2021 по справі 925/272/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2021 року справа № 925/272/21

м. Черкаси

За позовом приватного акціонерного товариства "АЗОТ"

до комунального підприємства "Черкасиводоканал" Черкаської міської ради

про врегулювання розбіжностей, що виникли при укладенні договору

Суддя Дорошенко М.В.

Секретар судового засідання Рябенька Я.В.

За участю:

від позивача: адвоката Леонічевої Д.В. за довіреністю від 04.01.2021 №500-08/4, адвоката Шишкіна О.Ю. за довіреністю від 02.06.2021 №500-08/44;

від відповідача: адвоката Василенко М.В. за ордером від 11.04.2021 серія ЧК №82747, адвоката Кірси В.В. за ордером від 16.04.2021 серія ЧК №148491.

05 березня 2021 року приватне акціонерне товариство "Азот" (далі також - позивач) подало до Господарського суду Черкаської області позовну заяву до комунального підприємства теплових мереж "Черкасиводоканал" Черкаської міської ради (далі також - відповідач) про врегулювання розбіжностей, що виникли при укладенні договору про надання послуг з централізованого водовідведення (в частині очистки стічних вод) від 25.01.2021 №4-221/32 (далі - Договір від 25.01.2021 №4-221/32) шляхом викладення пункту 2 додатку №9, пунктів 4.4, 6.1.4, 6.3.6, 7.7, 7.9, 7.10 і розділу 14 цього договору в редакції позивача.

У позові позивач також просить господарський суд судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що в ході укладення Договору від 25.01.2021 №4-221/32, укладення якого є обов'язковим, між сторонами виникли розбіжності щодо умов, викладених у пункті 2 додатку №9, пунктах 4.4, 6.1.4, 6.3.6, 7.7, 7.9, 7.10 і розділі 14 цього договору (далі - спірні пункти Договору від 25.01.2021 №4-221/32), які не вдалося врегулювати в позасудовому порядку, тому є необхідність у врегулюванні їх в судовому порядку. За твердженнями позивача запропонована ним у проекті Договору від 25.01.2021 №4-221/32 редакція його спірних пунктів, на відміну від запропонованої відповідачем у протоколі розбіжностей до проекту цього договору їх редакції, ґрунтується на вимогах чинного законодавства, усталеній практиці взаємовідносин між сторонами за аналогічними договорами, що укладалися у попередні роки, вимогах розумності та справедливості і зумовлена важливістю сталої, ефективної і безпечної роботи очисних споруд позивача.

Ухвалою від 09.03.2021 Господарський суд Черкаської області залишив позовну заяву позивача без руху і встановив строк для усунення її недоліків.

17 березня 2021 року до Господарського суду Черкаської області надійшла заява позивача від 17.03.2021 №501-06/11 з доказами своєчасного усунення встановлених ухвалою від 09.03.2021 недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 18.03.2021 Господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву позивача до розгляду, відкрив провадження у справі №925/272/21, вирішив її розглядати за правилами загального позовного провадження і призначив у справі підготовче засідання, яке неодноразово відкладалося.

Відповідач у поданих заявах по суті справи №925/272/21 заперечив проти позову, зазначивши при цьому, що при укладенні Договору від 25.01.2021 №4-221/32 сторонам слід виходити із загальних засад господарського та цивільного законодавства. Укладення Договору від 25.01.2021 №4-221/32 не є обов'язковим для сторін через відсутність прямої вказівки закону щодо обов'язковості укладення такого договору. Проте укладення цього договору є необхідним для забезпечення нормальної роботи системи централізованого водовідведення у м. Черкаси. Запропонована позивачем редакція спірних пунктів Договору від 25.01.2021 №4-221/32 в переважній частині не відповідає вимогам розумності та справедливості і фактично є нав'язуванням відповідачу обов'язків, які він заздалегідь об'єктивно нездатний виконати і за невиконання яких передбачається відповідальність непропорційного та необ'єктивного розміру, що порушує баланс інтересів сторін, суперечить принципам справедливості, добросовісності та розумності, неминуче призведе до значного погіршання фінансового стану відповідача та необґрунтованого збагачення позивача.

Під час підготовчого провадження представник відповідача адвокат Кірса В.В. подав до Господарського суду Черкаської області клопотання від 12.05.2021 про призначення у справі №925/272/21 інженерно-технічної експертизи.

Ухвалою від 18.06.2021 Господарський суд Черкаської області за вказаним клопотанням представника відповідача адвоката Кірси В.В. призначив у справі №925/272/21 інженерно-технічну експертизу і доручив її проведення Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

Постановою від 07.09.2021 Північний апеляційний господарський суд скасував постановлену у справі №925/272/21 ухвалу Господарського суду Черкаської області від 18.06.2021 про призначення інженерно-технічної експертизи, а саму справу №925/272/21 направив до Господарського суду Черкаської області для продовження розгляду.

Ухвалою від 01 грудня 2021 року Господарський суд Черкаської області закрив підготовче провадження у справі №925/272/21 і призначив її до розгляду по суті на 10 год. 00 хв. 21 грудня 2021 року.

У судовому засіданні, яке відбулося 21.12.2021 за участю обох сторін, Господарський суд Черкаської області розглянув справу №925/814/20 по суті і видалився до нарадчої кімнати до 10 год. 30 хв. 22 грудня 2021 року для ухвалення рішення у цій справі.

22 грудня 2021 року Господарський суд Черкаської області оголосив вступну і резолютивну частини ухваленого ним у нарадчій кімнаті рішення у справі №925/272/21.

Заслухавши учасників справи, дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини справи, Господарський суд Черкаської області

УСТАНОВИВ:

Виконавчий комітет Черкаської міської ради народних депутатів рішенням від 24.03.1992 №96 (т. 1 а. с. 23) вирішив передати стічні води з міських очисних споруд на очистку Черкаському виробничому об'єднанню "Азот", яке було правопопередником позивача.

Фонд державного майна України наказом від 20.05.2002 №860 (т. 1 а. с. 25) вирішив безоплатно передати відкритому акціонерному товариству "Азот", яке також було правопопередником позивача, очисні споруди, які не увійшли до його статутного фонду.

За підписаним регіональним відділенням Фонду державного майна України по Черкаській області і відкритим акціонерним товариством "Азот" та затвердженим головою Фонду державного майна України актом приймання передачі державного майна, яке знаходиться на балансі відкритого акціонерного товариства "Азот", від 02.07.2002 (т. 1 а. с. 26, 27) регіональне відділення Фонду державного майна України по Черкаській області безоплатно передало відкритому акціонерному товариству "Азот", а останнє прийняло очисні споруди, які не увійшли до його статутного фонду і знаходяться на його балансі згідно з переліком, який є додатком до цього акту (т. 1 а. с. 28-43).

В 2016 році Господарський суд Черкаської області розглядав справу №925/2081/15 за позовом публічного акціонерного товариства "Азот" (перейменованого в подальшому в приватне акціонерне товариство "Азот" ) до комунального підприємства "Черкасиводоканал" Черкаської міської ради про визнання укладеним договору про надання послуг з централізованого водовідведення (в частині очищення стічних вод). Ухвалою від 07.06.2019 (т. 1 а. с. 123) Господарський суд Черкаської області припинив провадження у справі №925/2081/15 з підстави відсутності предмету спору у зв'язку з укладенням сторонами в позасудовому порядку 26.05.2016 договору про надання послуг з централізованого водовідведення (в частині очищення стічних вод) в редакції позивача, викладеній у його позовній заяві (т. 1 а. с. 124-136).

10 грудня 2019 року позивач і відповідач уклали між собою договір про надання послуг з централізованого водовідведення (в частині очищення стічних вод) №279-221/1754 (т. 1 а. с. 111-122) зі строком дії з 01.01.2020 по 31.12.2020.

26 січня 2021 року позивач разом із супровідним листом від 26.01.2021 №221-3/45/20-205 надіслав відповідачу два примірника підписаних позивачем та скріплених його печаткою проекту Договору від 25.01.2021 №4-221, згідно з яким позивач як постачальник зобов'язується надати, а відповідач як замовник зобов'язується прийняти й оплатити постачальнику послуги з централізованого водовідведення (в частині очищення стічних вод) за видами послуг і цінами, які зазначені у специфікації, що додається до цього договору і є його невід'ємною частиною (додаток №1), а також в обсягах і терміни, передбачені цим договором.

У запропонованому позивачем відповідачу для укладення проекті Договору від 25.01.2021 №4-221/32 його спірні пункти були викладені у такій редакції:

пункт 2 додатку №9: "Плата за перевищення допустимих норм забруднюючих речовин у стічних водах, що передаються на очисні споруди ПрАТ "Азот" (П сз) розраховується за формулою:

Псз = Т • Vnз • Кк ? де

Т - тариф, встановлений за надання послуг очищення стічних вод КП "Черкасиводоканал" стічних вод з понаднормативними забрудненнями, куб.м.;

Кк - коефіцієнт кратності, який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесів очищення стічних вод та екологічного стану водойми.

Коефіцієнт кратності для розрахунку плати за скид понаднормових забруднень визначають за формулою:

Кк =

де - Сф - фактична концентрація в стічних водах КП "Черкасиводоканал" одного виду забруднення,

ДК - допустима концентрація забруднюючої речовини, яку встановлено п. 6.1.4 договору.

Коефіцієнт кратності з урахуванням перевищення допустимої концентрації однієї забруднюючої речовини не може бути більше ніж 5.

При встановленні факту одночасного скидання в мережу ПрАТ "Азот"декількох забруднюючих речовин, у концентраціях, що перевищують ДК, Кк визначається за формулою:

Загальний коефіцієнт кратності з урахуванням перевищення допустимої концентрації кількох речовин та інших порушень не може бути більше ніж 10.";

пункт 4.4: "Замовник переказує на поточний рахунок постачальника оплату за надані послуги, кожного місяця, не пізніше п'яти банківських днів після отримання ним рахунку на оплату за надані постачальником послуги.";

пункт 6.1.4: "Надавати до очищення постачальнику стічні води з наступними характеристиками:

№ Найменування Один. виміру Гранично допустимий вміст

з/п забруднюючої речовини речовин

ГНС №1 ГНС №2

І рН 6,5-9,0 6,5-9,0

ІІ Масова концентрація:

1. Азот амонійний мг/дм3 не більше 35 35

2. Нітрити -//- 1,0 1,0

3. Нітрати -//- 5,0 5,0

4. Мідь -//- 0,1 0,1

5. Нікель -//- 0,1 0,1

6. Хром+3 -//- 0,07 0,07

7. Хром+6 -//- 0,07 0,07

8. Цинк -//- 0,3 0,3

9. Залізо -//- 1,5 1,5

10. Сульфати -//- 200 200

11. Хлориди -//- 185 185

12. ХСК -//- 398 398

13. Завислі речовини -//- 250 250

14. Фосфати -//- 20,0 20,0

15. Нафтопродукти -//- 1,5 1,5

16. Кадмій -//- 0,02 0,02

17. АПАР -//- 1,5 1,5

18. Сірководень -//- 1,5 1,5

19. Феноли -//- 0,013 0,013

20. Формальдегін -//- 0,5 0,5

21. БСК5 -//- 200 200

22. Мінералізація -//- 854 854

23. Полімерні відходи -//- відсутність відсутність

Крім того, стічні води, які надходять на очищення не повинні:

- порушувати роботу очисних споруд, безпеку їх експлуатації;

- містити горючі домішки i розчинені газоподібні речовини, здатні утворювати вибухонебезпечні суміші;

- містити речовини, які здатні захаращувати споруди, труби, колодязі, решітки або відкладатись на їхніх поверхнях (сміття, грунт , абразивні порошки та інші грубодисперсні зависі, гіпс, вапно, пісок, металеву та пластмасову стружку, жири, смоли, мазут, пивна дробина, хлібні дріжджі тощо);

- містити тільки неорганічні речовини або речовини, які не піддаються біологічній деструкції;

- містити речовини, для яких не встановлено гранично - допустимі концентрації для води водойм, або токсичні речовини, що перешкоджають біологічному очищенню стічних вод, а також, для яких не розроблено методів аналітичного контролю;

- містити небезпечні бактеріальні,вірусні, токсичні та радіоактивні забруднення;

- містити біологічно жорсткі синтетичні поверхнево-активні речовини, рівень первинного біологічного розкладу яких становить менше 80%;

- мати температуру вище 40 °С;

- мати хімічне споживання кисню вище біохімічного споживання кисню за 5 діб більше ніж у 2,5 рази;

- створювати умови для заподіяння шкоди здоров'ю персоналу, що обслуговує очисні споруди;

- унеможливлювати утилізацію осадів стічних вод із застосуванням методів, безпечних для навколишнього природного середовища;

- містити наведені в таблиці забруднюючі речовини з перевищенням допустимих концентрацій.";

пункт 6.3.6: "Проводити лабораторний контроль якості стічних вод, які надходять від замовника на очисні споруди шляхом відбору проб. Відбір проб проводиться в контрольно-каналізаційних колодязях перед насосними станціями ГНС№ 1, ГНС № 2.";

пункт 7.7: "За порушення строків надання результатів аналітичного контролю стічних вод (п. 6.1.6 даного договору) замовник сплачує виконавцю неустойку в poзмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від загальної суми договору за кожен день прострочення.";

пункт 7.9 договору: "У разі перевищення замовником об'ємів стічних вод, вказаних в п. 6.1.3 договору, постачальник стягує із замовника плату за понадлімітний обсяг скидів стічних вод, яка розраховується згідно додатку №9. Окрім того, замовник сплачує виконавцю штраф у розмірі 10% від вартості плати за понадлімітний обсяг скидів стічних вод."

пункт 7.10: "За порушення вимог п.п. 6.1.4, 6.1.7 даного договору замовник сплачує виконавцю штраф в розмірі 10% від загальної суми договору за кожен випадок такого порушення"

розділ 14:

"Місцезнаходження та банківські реквізити сторін

Постачальник Замовник

ПРИВАТНЕ АКЦЮНЕРНЕ ТОВАРИСТВО Комунальне підприємство

"АЗОТ" "Черкасиводоканал"

Черкаської міської ради

18028, м. Черкаси, 18036, м. Черкаси,

вул. Героїв Холодного Яру, 72 вул. Гетьмана Сагайдачного, 12

Код ЄДРПОУ 00203826 Код ЄДРПОУ 03357168

тел./факс (0472) 360082, 540146, 396100, тел. (0472) 635810

396103, 362654 р/pUA653510050000026003317673900

П/р НОМЕР_1 в AT "УкрСиббанк", м. Харків

в АБ "КЛІРИНГОВИЙ ДІМ", м. Київ (водовідведення)

р/pUA523204780000000002600545907

в АБ "Укргазбанк"

( водопостачання)"

Відповідач за результатами розгляду наданого позивачем проекту Договору від 25.01.2021 №4-221/32 склав та підписав протокол розбіжностей до нього і 15.02.2021 із супровідним листом від 15.02.2021 №554/12 надав позивачу два примірники цього протоколу розбіжностей разом з одним підписаним ним і скріпленим його печаткою примірником проекту Договору від 25.01.2021 №4-221/32.

В протоколі розбіжностей до проекту Договору від 25.01.2021 №4-221/32 відповідач виклав (доповнив) його спірні пункти в такій редакції:

пункт 2 додатку №9: "Т - ціна за очищення стічних вод КП "Черкасиводоканал", грн./м3 встановлена постановою НКРЕКП №1141 від 16.06.16 (у редакції постанови НКРЕКП від 16.12.20 №2499). ";

пункт 4.4 доповнив реченням: "У 2021 році оплата за надані послуги буде проведена наступним чином:

у сумі 10578000,00 грн. з розрахункового рахунку UA858201720344300003000050147 в ДКСУ м. Київ за умови бюджетного фінансування;

- 53152212,07 грн. залишок від загальної суми договору, що зазначена п. 3.4 договору, з поточного рахунку підприємства.

В разі відсутності у 2021 році бюджетного фінансування сума договору 63730212,00 грн. сплачується замовником з поточного рахунку підприємства. Код 03357168";

пункт 6.1.4:

"№ Найменування Один. виміру Гранично допустимий вміст

з/п забруднюючої речовини речовин

ГНС №1 ГНС №2

1. Водневий показник од.р.Н 6,5-9,0 6,5-9.

2. Азот амонійний мг/дм3 94,0 94,0

3. Нітрити мг/дм3 1,0 1,0

4. Нітрати мг/дм3 5,0 5,0

5. Мідь мг/дм3 0,1 0,1

6. Нікель мг/дм3 0,1 0,1

7. Хром+3 мг/дм3 0,07 0,07

8. Хром+6 мг/дм3 0,07 0,07

9. Цинк мг/дм3 0,3 0,3

10. Залізо мг/дм3 2,0 2,0

11. Сульфати мг/дм3 200 200

12. Хлориди мг/дм3 185 185

13. ХСК мг/дм3 600 600

14. Завислі речовини мг/дм3 250 250

15. Фосфати мг/дм3 20,0 20,0

16. Нафтопродукти мг/дм3 1,5 1,5

17. Кадмій мг/дм3 0,02 0,02

18. АПАР мг/дм3 1,5 1,5

19. Сірководень мг/дм3 1,5 1,5

20. Феноли мг/дм3 0,25 0,25

21. Формальдегін мг/дм3 0,5 0,5

22. БСК5 мг/дм3 240 240

23. Мінералізація мг/дм3 1000 1000

23. Полімерні відходи мг/дм3 відсутність відсутність

Крім того, стічні води, які надходять на очищення не повинні:

- містити горючі домішки i розчинені газоподібні речовини, здатні утворювати вибухонебезпечні суміші;

- містити речовини, які здатні захаращувати споруди, труби, колодязі, решітки або відкладатись на їхніх поверхнях (сміття, грунт , абразивні порошки та інші грубодисперсні зависі, гіпс, вапно, пісок, металеву та пластмасову стружку, жири, смоли, мазут, пивна дробина, хлібні дріжджі тощо);

- містити токсичні речовини, перешкоджають біологічному очищенню стічних вод;

- містити небезпечні бактеріальні, вірусні, токсичні та радіоактивні забруднення;

- містити біологічно жорсткі синтетичні поверхнево-активні речовини, рівень первинного біологічного розкладу яких становить менше 80%;

- мати температуру вище 40 °С;

- мати хімічне споживання кисню вище біохімічного споживання кисню за 5 діб більше ніж у 2,5 рази;

- створювати умови для заподіяння шкоди здоров'ю персоналу, що обслуговує очисні споруди;

- унеможливлювати утилізацію осадів стічних вод із застосуванням методів, безпечних для навколишнього природного середовища.";

пункт 6.3.6: "Проводити лабораторний контроль якості стічних вод, які надходить від замовника на очисні споруди шляхом відбору проб. Відбір проб проводиться в грабельних приміщеннях насосних станцій ГНС-1, ГНС-2";

пункт 7.7: "За порушення строків надання результатів аналітичного контролю стічних вод (п. 6.1.6 даного договору) замовник сплачує постачальнику неустойку в розмірі 0,001% від суми даного договору за кожний день прострочення";

пункт 7.9: "У разі перевищення замовником об'ємів стічних вод, вказаних в п. 6.1.3 договору постачальник стягує з замовника плату за понаднормовий обсяг скидів стічних вод, яка розраховується згідно додатку №9. Окрім того, замовник сплачує постачальнику штраф у розмірі 0,001% від вартості плати за понаднормативний обсяг скидів стічних вод.";

пункт 7.10: "За порушення вимог п. 6.1.4, 6.1.7 даного договору замовник сплачує постачальнику штраф у розмірі 0,001 % від загальної суми договору за кожен випадок такого порушення";

розділ 14 доповнив реквізити замовника рахунком: "р/р UА858201720344300003000050147 в ДСКУ, м. Київ, ПІН № 033571623012, код 03357168".

Позивач за результатами розгляду протоколу розбіжностей відповідача до проекту Договору від 25.01.2021 №4-221/32 03.03.2021 надіслав відповідачу лист від 03.03.2021 №501-06/87, яким повідомив про прийняття позивачем запропонованої відповідачем редакції тих пунктів проекту Договору від 25.01.2021 №4-221/32, які не є спірними у даному спорі, і про свою незгоду із запропонованою відповідачем редакцією спірних пунктів проекту цього договору. Разом з цим листом позивач надіслав відповідачу два примірники підписаного позивачем протоколу узгодження розбіжностей до проекту Договору від 25.01.2021 №4-221/32, яким запропонував спірні пункти цього договору викласти в редакції позивача.

Відповідач протокол узгодження розбіжностей до проекту Договору від 25.01.2021 №4-221/32 не підписав, із запропонованою позивачем редакцію спірних пунктів цього проекту договору не погодився, що й спричинило даний переддоговірний спір.

Частинами 3, 4 та 7 статті 179 Господарського кодексу України визначено, що:

3. Укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

4. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі:

вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству;

примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст;

типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим державним органом або органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови;

договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.

7. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до частин 1-3 статті 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Стаття 181 Господарського кодексу України в редакції, чинній на час виникнення даного переддоговірного спору, містила такі норми:

1. Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

2. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

3. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

4. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

5. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

6. У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо).

7. Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

8. У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Згідно з частинами 1, 2 статті 187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору. День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини 1 статті 641 Цивільного кодексу України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.

Статтею 641 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідь про згоду укласти договір на інших, ніж було запропоновано, умовах є відмовою від одержаної пропозиції і водночас новою пропозицією особі, яка зробила попередню пропозицію.

Стаття 649 Цивільного кодексу України передбачає, що розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування та в інших випадках, встановлених законом, вирішуються судом. Розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору не на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, можуть бути вирішені судом у випадках, встановлених за домовленістю сторін або законом.

Стаття 1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" містить визначення, зокрема, таких термінів:

водовідведення - діяльність із збирання, транспортування та очищення стічних вод за допомогою систем централізованого водовідведення або інших споруд відведення та/або очищення стічних вод;

система централізованого водовідведення - сукупність технічних засобів, включаючи мережі, споруди, устаткування (пристрої), для централізованого відведення та очищення стічних вод, що пов'язані єдиним технологічним процесом;

централізоване водовідведення - господарська діяльність із відведення та очищення стічних вод за допомогою системи централізованого водовідведення.

Статтею 2 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" встановлено, що дія цього Закону поширюється на всіх суб'єктів господарювання, що виробляють питну воду, забезпечують міста, інші населені пункти, окремо розташовані об'єкти питною водою шляхом централізованого питного водопостачання або за допомогою пунктів розливу води (в тому числі пересувних), застосування установок (пристроїв), інших засобів нецентралізованого водопостачання, надають послуги з водовідведення, а також на органи державної влади та органи місцевого самоврядування, що здійснюють регулювання, нагляд і контроль за якістю питної води та/або послуг з водовідведення, станом джерел, систем питного водопостачання та водовідведення, а також споживачів питної води та/або послуг з водовідведення.

Стаття 19 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" містить такі норми:

Послуги з централізованого питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання з урахуванням вимог Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" на підставі договору з:

підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням та/або централізованим водовідведенням;

підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов'язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та/або централізованого водовідведення;

об'єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельними кооперативами та іншими об'єднаннями власників житла, яким передано право управління багатоквартирними будинками та забезпечення надання послуг з водопостачання та/або централізованого водовідведення на підставі укладених ними договорів;

власниками будинків, що перебувають у приватній власності;

індивідуальними і колективними споживачами житлово-комунальних послуг, визначеними Законом України "Про житлово-комунальні послуги".

Договір про надання послуг з питного водопостачання та/або водовідведення укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання та/або водовідведення або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем, визначеним у частині першій цієї статті.

Порядок надання споживачам послуг з питного водопостачання та/або водовідведення встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

У правовідносинах сторін щодо здійснення централізованого водовідведення у м. Черкасах очисні споруди позивача разом із мережами, спорудами, устаткуванням (пристроями) відповідача пов'язані єдиним технологічним процесом зі збиранням, транспортуванням та очищенням стічних вод і в сукупності складають єдину систему централізованого водовідведення у м. Черкаси, в якому відповідач здійснює діяльність зі збирання і транспортування стічних вод, а позивач - із їх очищення.

При цьому позивач є суб'єктом природних монополій з централізованого водовідведення у м. Черкасах, а відповідач є суб'єктом природних монополій з централізованого водопостачання і централізованого водовідведення у м. Черкасах, інформація про що занесена до Зведеного переліку суб'єктів природних монополій, розміщеного на офіційному сайті Антимонопольного комітету України в мережі Інтернет за адресою: https://amcu.gov.ua/zvedenij-perelik-subyektiv-prirodnih-monopolij.

За таких обставин з огляду на вимоги Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" частини 7 статті 181 Господарського кодексу України в редакції, чинній на момент виникнення переддоговірного спору, укладення Договору від 25.01.2021 №4-221/32 для сторін є обов'язковим, тому не передача позивачем неврегульованих розбіжностей щодо умов цього договору на вирішення суду у двадцятиденний строк з дня одержання від відповідача протоколу розбіжностей означала б про прийняття позивачем пропозицій відповідача.

Далі щодо конкретних неврегульованих між сторонами розбіжностей по Договору від 25.01.2021 №4-221/32 господарський суд зауважує таке:

І. Розбіжності сторін по пункту 2 додатку №9 Договору від 25.01.2021 №4-221/32 полягають в неоднаковому визначенні сторонами символу, позначеного буквою "Т", у формулі розрахунку плати за перевищення допустимих норм забруднюючих речовин у стічних водах, що передаються на очисні споруди позивача, - П сз = Т • Vnз • Кк. Позивач визначив цей символ як тариф, встановлений за надання послуг очищення стічних вод відповідача в грн. за один куб. м., а відповідач - як ціну за очищення його стічних вод в грн. за один куб. м., встановлену постановою НКРЕКП від 16.062016 №1141 (у редакції постанови НКРЕКП від 16.12.2020 №2499).

Позивач в обґрунтування своє редакції пункту 2 додатку №9 Договору від 25.01.2021 №4-221/32 вказав на вживання символу, позначеного буквою "Т", саме як тарифу за надання послуг централізованого водовідведення споживачам у п. 3 розділу ІІ Порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.12.2017 №316, у п. 3.6 Правил приймання стічних вод у міську каналізаційну мережу м. Черкаси, затверджених рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради від 24.04.2019 №480 (далі - місцеві Правила №489), у Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, затвердженого постановою НКРЕКП від 10.03.2016 №302, а також на відсутність такого терміну як "ціна" у вказаній відповідачем у протоколі розбіжностей постанові НКРЕКП від 16.06.2016 №1141, якою встановлені саме тарифи на централізоване водопостачання та водовідведення, а не ціни. Позивач вважає, що, оскільки згідно з чинним законодавством розрахунки між сторонами за послуги з очищення стічних вод здійснюються за регульованими тарифами (встановленими НКРЕКП), необхідності в конкретизації цього в договорі немає.

Відповідач своїх доводів в обґрунтування запропонованої ним редакції пункту 2 додатку №9 Договору від 25.01.2021 №4-221/32 у поданих ним заявах по суті справи не навів.

Доводи позивача щодо визначення у пункті 2 додатку №9 Договору від 25.01.2021 №4-221/32 символу, позначеного буквою "Т", саме як тарифу за надання послуг з очищення стічних вод відповідача, а не як ціни, господарський суд вважає такими, що ґрунтується на вимогах вказаних позивачем норм чинного законодавства, не суперечать вимогам інших норм чинного законодавства і ніяким чином не зачіпають права і законні інтереси відповідача за цим договором.

Щодо зазначення у пункті 2 додатку №9 Договору від 25.01.2021 №4-221/32 органу - НКРЕКП і його конкретних постанов від 16.06.16 №1141 (у редакції постанови від 16.12.20 №2499) господарський суд звертає увагу на таке.

Статтею 13 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" встановлено, що до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері питної води, питного водопостачання та водовідведення належить встановлення тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення (крім тарифів на ці послуги, які встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг);

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 статті 6 Закону України "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг" Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП):

1) бере участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері теплопостачання і централізованого водопостачання та централізованого водовідведення;

2) здійснює, зокрема:

ліцензування господарської діяльності з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення в обсягах, що перевищують рівень, який встановлюється умовами та правилами провадження господарської діяльності (ліцензійними умовами); розроблення і затвердження ліцензійних умов і порядку контролю за їх дотриманням;

розроблення порядків (методик) формування тарифів на комунальні послуги для суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках;

встановлення тарифів на комунальні послуги суб'єктам природних монополій та суб'єктам господарювання на суміжних ринках, ліцензування діяльності яких здійснюється національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг;

Статтею 10 Закону України "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг" передбачено, що тарифи на комунальні послуги формуються суб'єктами природних монополій та суб'єктами господарювання на суміжних ринках відповідно до порядків (методик), встановлених національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до цього Закону.

Постановою від 10.03.2016 №302 НКРЕКП затвердила Порядок формування тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення.

Постановою від 16.06.2016 №1141 в редакції постанови від 16.12.2020 №2499 НКРЕКП установила тарифи відповідачу на централізоване водопостачання і на централізоване водовідведення та позивачу на централізоване водовідведення, в тому числі для споживачів, які є суб'єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення в розмірі 2,59 грн. за 1 куб. м (без податку на додану вартість).

В силу вказаних вище норм чинного законодавства розрахунки за надані позивачем відповідачу послуги з очищення стічних вод сторони мають проводити саме за встановленим НКРЕКП тарифом незалежно від того, чи вказали вони в договорі розмір цього тарифу, орган та його акти, якими цей тариф був встановлений чи ні. При зміні НКРЕКП раніше встановленого нею тарифу на централізоване водовідведення впродовж дії Договору від 25.01.2021 №4-221/32 сторони мають застосовувати уже новий (змінений) тариф, а не той, який був встановлений на день укладення цього договору.

Отож зазначення відповідачем у запропонованій ним редакції пункту 2 додатку №9 Договору від 25.01.2021 №4-221/32 органу - НКРЕКП і його конкретних постанов від 16.06.16 №1141 (у редакції постанови від 16.12.20 №2499), якими був встановлений тариф на централізоване водовідведення на момент укладення цього договору, не суперечить чинному законодавству, але й не має для сторін юридичного значення, оскільки вони мають застосовувати чинний встановлений НКРЕКП тариф на централізоване водовідведення не залежно від погодження ними умов договору щодо застосування цього тарифу.

З огляду на викладене та враховуючи, що відповідач не навів доводів в обґрунтування запропонованої ним редакції пункту 2 додатку №9 Договору від 25.01.2021 №4-221/32, цей пункт слід викласти в редакції позивача.

ІІ. Розбіжності сторін по пункту 4.4 Договору від 25.01.2021 №4-221/32 полягають в неприйнятті позивачем зробленого відповідачем доповнення до цього пункту щодо проведення в 2021 році оплати за надані послуги у сумі 10578000,00 грн. з рахунку UA858201720344300003000050147 в ДКСУ м. Київ за умови бюджетного фінансування і залишку від загальної суми договору, зазначеної в п. 3.4 договору, в сумі 53152212,07 грн. з поточного рахунку підприємства та щодо умови про сплату замовником всієї суми договору 63730212,00 грн. з поточного рахунку підприємства лише в разі відсутності у 2021 році бюджетного фінансування.

Позивач в обґрунтування неприйняття ним запропонованого відповідачем доповнення до пункту 4.4 Договору від 25.01.2021 №4-221/32 зазначив, що за змістом частини 2 статті 252 та абзацу 2 частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України зобов'язання можуть виконуватися у строк, визначений вказівкою на подію, яка має неминуче настати, проте бюджетне фінансування не є такою подією, яка має неминуче настати. Проведення відповідачем розрахунків за надані послуги не повинно залежати від наявності або відсутності бюджетного фінансування. Редакція позивача пункту 4.4 Договору від 25.01.2021 №4-221/32 відповідає вимогам законодавства, інтересам сторін і не встановлює жодних обмежень прав відповідача щодо розрахунків з позивачем.

Відповідач своїх доводів в обґрунтування запропонованого ним доповнення до пункту 4.4 Договору від 25.01.2021 №4-221/32 у поданих ним заявах по суті справи не навів.

Зміст запропонованого відповідачем доповнення до пункту 4.4 Договору від 25.01.2021 №4-221/32 полягає не у визначенні строку (терміну) виконання відповідачем зобов'язання щодо оплати наданих позивачем послуг вказівкою на наявність/відсутність бюджетного фінансування, а в упорядкуванні оплати наданих послуг за рахунок бюджетного фінансування із відповідного рахунку в Державній казначейській службі України і за рахунок власних коштів із поточного рахунку відповідача.

Діяльність сторін за Договором від 25.01.2021 №4-221/32 здійснюється на комерційній основі і не передбачає бюджетного фінансування. При цьому законодавство не забороняє надання відповідачу як комунальному унітарному підприємству та залучення останнім коштів із бюджету для оплати наданих позивачем послуг.

Для позивача як кредитора у зобов'язанні з оплати наданих ним послуг за Договором від 25.01.2021 №4-221/32 не має значення джерело коштів, з якого відповідач як боржник буде оплачувати надані послуги. Інтерес позивача при цьому полягає у своєчасній і повній оплаті відповідачем наданих послуг.

Відповідно до статті 617 Цивільного кодексу і частини 2 статті 218 Господарського кодексу України відсутність у боржника необхідних коштів не є випадком (обставиною), який звільняє його від відповідальності за порушення зобов'язання. Згідно з частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідач як кредитор, який зобов'язаний своєчасно і повністю оплатити надані позивачем за Договором від 25.01.2021 №4-221/32 послуги, має забезпечити для цього наявність у нього відповідних сум коштів незалежно від джерела їх надходження. При цьому питання залучення відповідачем (надання йому) бюджетних коштів і оплати за рахунок саме бюджетних коштів послуг позивача стосується лише відповідача як боржника і розпорядників бюджетними коштами.

Отож запропоноване відповідачем доповнення до пункту 4.4 Договору від 25.01.2021 №4-221/32 не має для сторін юридичного значення, оскільки не впливає на їх права і обов'язки за цим договором.

З огляду на викладене та враховуючи, що відповідач не навів доводів в обґрунтування запропонованого ним доповнення до пункту 4.4 Договору від 25.01.2021 №4-221/32, цей пункт слід викласти в редакції позивача.

ІІІ. Розбіжності сторін по пункту 6.1.4 Договору від 25.01.2021 №4-221/32 полягають в пропонуванні сторонами різного гранично допустимого вмісту в стічних водах, які подаються на очищення, таких забруднюючих речовин:

- азот амоній, позивач пропонує 35 мг./дм3, а відповідач - 94,0 мг./дм3;

- залізо, позивач пропонує 1,5 мг./дм3, а відповідач - 2,0 мг./дм3;

- ХСК (хімічне споживання кисню), позивач пропонує 398 мг./дм3, а відповідач - 600 мг./дм3;

- феноли, позивач пропонує 0,013 мг./дм3, а відповідач - 0,25 мг./дм3; кількості тому, що відповідач з

- БСК 5 (біохімічне споживання кисню за 5 діб), позивач пропонує 200 мг./дм3, а відповідач - 240 мг./дм3;

- мінералізація, позивач пропонує 854 мг./дм3, а відповідач - 1000 мг./дм3.

Крім того, відповідач в запропонованій ним редакції пункту 6.1.4 Договору від 25.01.2021 №4-221/32 виключив із цього пункту такі запропоновані позивачем вимоги до стічних вод, які надходять на очищення, а саме, що вони не повинні:

- порушувати роботу очисних споруд, безпеку їх експлуатації;

- містити тільки неорганічні речовини або речовини, які не піддаються біологічній деструкції;

- містити речовини, для яких не встановлено гранично-допустимих концентрацій для води водойм, або токсичні речовини, що перешкоджають біологічному очищенню стічних вод, а також, для яких не розроблено методів аналітичного контролю;

- містити наведені в таблиці забруднюючі речовини з перевищенням допустимих концентрацій.

Позивач свою редакцію пункту 6.1.4 Договору від 25.01.2021 №4-221/32 обґрунтував наступним. Згідно з розрахунком допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах відповідача на очищення промислових та стічних вод цехом ОПСВ на 2021 рік, зробленим позивачем відповідно до вимог пункту 1 розділу ІV Правил приймання стічних вод до системи централізованого водовідведення, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.12.2017 №316 (далі - Правила №316), показники гранично допустимого вмісту спірних речовин є значно меншими від запропонованих відповідачем. Очисні споруди позивача не спроектовані на очищення стічних вод із запропонованими відповідачем концентраціями забруднюючих речовин та можуть ефективно працювати лише в межах своїх технологічних можливостей, зумовлених Постійним технологічним регламентом від 07.09.2020 №40/03-118, розділом 3 якого передбачені характеристики вхідної сировини. Запропоновані позивачем в пункті 6.1.4 Договору від 25.01.2021 №4-221/32 гранично допустимі вмісти певних забруднюючих речовин є більшими від визначених вказаним розрахунком, що зумовлено врахуванням позивачем практики роботи очисних споруд за останні 5 років, аналізу фактичних концентрацій забруднюючих речовин в січних водах, які надходять з ГНС №1 і ГНС №2, в порівнянні з розрахунковими та спроможністю очисних споруд. Крім того, запропоновані позивачем в пункті 6.1.4 Договору від 25.01.2021 №4-221/32 гранично допустимі вмісти забруднюючих речовин є такими ж, які були погоджені сторонами у аналогічних договорах, які укладалися у попередні роки. Запропоновані ж відповідачем гранично допустимі вмісти таких забруднюючих речовин, як азот амонійний, залізо, ХСК, феноли, БСК 5 та мінералізація не відповідають не тільки технічним можливостям очисних споруд позивача, Правилам №316, місцевим Правилам №480 і унеможливлять дотримання позивачем нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин у річку Дніпро в розмірах, визначених позивачу Дозволом на спеціальне водокористування від 07.02.2020 №30/ЧР/49д-20.

Щодо вказаних у пункті 6.1.4 Договору від 25.01.2021 №4-221/32 в редакції позивача вимог до стічних вод, які надходять на очищення від відповідача, то за твердженням позивача вони (вимоги) повністю відповідають (дублюють) розділ ІІІ Правил №316.

Відповідач в обґрунтування своєї редакції пункту 6.1.4 Договору від 25.01.2021 №4-221/32 зазначив, що згідно із статтею 131 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" у зв'язку із затвердженням місцевих Правил №480 Правила №316 застосуванню не підлягають. Місцеві Правила №480 встановлюють вимоги щодо допустимих концентрацій забруднюючих речовин в стічних водах, що надходять відповідачу яв виробнику, від споживачів послуги з централізованого водовідведення (суб'єктів господарювання). Позивач не є виробником і приймає стічні води не від споживачів, а від відповідача, тому місцеві Правила №480 на відносини сторін за Договором від 25.01.2021 №4-221/32 не поширюється. Відповідач приймає у міську каналізаційну мережу стічні води як від побутових споживачів так і від суб'єктів господарювання і транспортує змішані стічні води для очищення позивачу. Законодавчо встановленого механізму контролю за якістю стоків побутових споживачів, від яких надходить близько 80% стоків, немає. Передбачений місцевими Правилами №480 механізм контролю за якістю стоків, що надходять від суб'єктів господарювання, не убезпечує потрапляння в каналізаційну мережу забруднюючих речовин з перевищенням допустимої концентрації. При цьому ці місцеві Правила передбачають можливість збільшення допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах. Отож до відповідача неможливо застосовувати обов'язок дотримання гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин в розмірах, які визначені законодавством для споживачів послуги з централізованого водовідведення, оскільки він не є споживачем таких послуг та не має механізму впливу на якість змішаних стоків споживачів при передачі їх на очисні споруди позивача, а це означає, що при врегулюванні розбіжностей щодо гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах, які передаються на очисні споруди позивача, слід враховувати реальну можливість відповідача щодо забезпечення дотримання ним вказаних позивачем показників, інакше це призведе до дисбалансу прав та обов'язків сторін, несумісного із засадами справедливості, добросовісності та розумності, оскільки відповідач візьме на себе заздалегідь не виконуваний обов'язок. Відповідач запропонував такі розміри гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин, дотримання яких реально можливе з урахуванням їх фактичних розмірів в стічних водах споживачів, що скидалися протягом 2018-2021 років. Стічні води, які надходили протягом останніх років на очисні споруди позивача постійно мали перевищення гранично допустимих концентрацій по ряду забруднюючих речовин, в тому числі і спірних. Натомість увесь цей час позивач приймав такі стоки та забезпечував виконання показників, визначених йому Дозволом на спеціальне водокористування від 07.02.2020 №30/ЧР/49д-20 для скиду очищених вод в річку Дніпро, що свідчить про технологічну спроможність позивача заперечувати належне приймання, очищення стічних вод та скидання їх в річку Дніпро в межах встановлених йому допустимих концентрацій забруднюючих речовин. Тож запропонована позивачем редакція пункту 6.1.4 Договору від 25.01.2021 №4-221/32 є необґрунтованою, свідчить про певну недобросовісність позивача та не є такою, що ґрунтується на засадах справедливості, добросовісності та розумності. Посилання позивача на умови аналогічних договорів, які укладалися в попередні роки, в частині передбачених ними розмірів гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин в стічних водах, є недоречним, оскільки не враховує фактичні показники розмірів гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин в стічних водах, які передавалися на очисні споруди позивача у минулі роки і які перевищували встановлені договорами показники, та постійну динаміку збільшення цих показників з причин, які не залежать від відповідача.

Таким чином, доводи позивача в обґрунтування своєї редакції пункту 6.1.4 Договору від 25.01.2021 №4-221/32 зводяться до того, що запропоновані ним розміри гранично допустимого вмісту таких забруднюючих речовин як азот амоній, залізо, ХСК, феноли, БСК і мінералізація в стічних водах, які передаються відповідачем на очисні споруди позивача зумовлені вимогами Правил №316, місцевих Правил №480 щодо допустимих концентрацій забруднюючих речовин в стічних водах, що надходять в каналізаційні мережі від споживачів послуги з централізованого водовідведення, технічними можливостям очисних споруд, визначеними їх Постійним технологічним регламентом, необхідністю дотримання позивачем нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин у річку Дніпро в розмірах, визначених позивачу Дозволом на спеціальне водокористування, та усталеною практикою укладання між сторонами аналогічних договорів в попередніх роках.

Доводи ж відповідача щодо необхідності викладення пункту 6.1.4 Договору від 25.01.2021 №4-221/32 в його редакції зводиться до того, що передбачені цим пунктом договору розміри гранично допустимого вмісту таких забруднюючих речовин як азот амоній, залізо, ХСК, феноли, БСК і мінералізація в стічних водах, які передаються на очисні споруди позивача, мають відповідати фактичним їх розмірам у стічних водах, що надходять у каналізаційні мережі від споживачів послуги централізованого водовідведення і враховувати динаміку їх постійного збільшення, оскільки відповідач не має реальної можливості забезпечити дотримання запропонованих позивачем показників по вказаним забруднюючим речовинам, а позивач, як показала практика роботи за минулі роки, має технологічну можливість і фактично здійснює очищення стічних вод з перевищенням гранично допустимого вмісту вказаних забруднюючих речовин.

Оцінивши приведені сторонами в обґрунтування своїх редакцій пункту 6.1.4 Договору від 25.01.2021 №4-221/32 доводи, господарський суд дійшов таких висновків.

Дійсно згідно із статтею 131 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" у зв'язку із затвердженням місцевих Правил №480 Правила №316 для регулювання відносин між надавачами послуги з централізованого водовідведення і їх споживачами, пов'язаних з прийманням стічних вод у міську каналізаційну мережу м. Черкаси, не застосовуються. Втім це не означає, що Правила №316 не можуть застосовуватися сторонами і судом при врегулюванні розбіжностей Договору від 25.01.2021 №4-221/32 як такі, що виражають точку зору держави у подібних правовідносинах і визначають характер поведінки їх учасників.

Місцеві Правила №480 згідно з їх пунктом 1.2 поширюються на суб'єктів господарювання, які надають послуги з централізованого водовідведення (далі - виробник), на юридичних осіб незалежно від форм власності та відомчої належності, фізичних осіб-підприємців, фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність і взяті на облік як само зайняті особи у контролюючих органах згідно з Податковим кодексом України, які скидають стічні води до системи централізованого водовідведення (далі споживачі). На інші фізичні особи (побутові споживачі) ці правила не поширюються.

Місцевими Правилами №480 встановлені допустимі концентрації забруднюючих речовин в стічних водах споживачів, вимоги до стічних вод, порядок контролю за якістю стічних вод і відповідальність, зокрема і за перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин.

Позивач як такий, очисні споруди якого задіяні у наданні споживачам послуг з централізованого в частині очистки стічних вод, є разом із відповідачем співвиробником цих послуг, проте згідно з статтею 19 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" договори на надання цієї послуги із її споживачами укладає відповідач, тому саме він і має здійснювати контроль за дотримання останніми вимог місцевих Правил №480 щодо дотримання встановлених ними допустимих концентрацій забруднюючих речовин в стічних водах, що надходять в каналізаційну мережу м. Черкаси і дальше на очисні споруди позивача.

Відсутність нормативного регулювання відносин, пов'язаних з прийманням стічних вод у міську каналізаційну мережу м. Черкаси від побутових споживачів, в тому числі і щодо контролю за дотриманням ними гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин в стічних водах, не позбавляє відповідача права на врегулювання цих питань в договорах, які він укладає з побутовими споживачами, враховуючи, що згідно з статтею 22 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" всі споживачі питної води, послуг з питного водопостачання та водовідведення мають право на забезпечення послугами з централізованого водовідведення відповідно до нормативів гранично допустимих концентрацій та нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин.

Зменшення вмісту забруднюючих речовин і обсягів їх скидання в стічних водах відповідає завданням Водного кодексу України та Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".

Отож якість стічних вод, які надходять на очисні споруди позивача, в значній мірі залежить від здійснення відповідачем своїх прав і виконання своїх обов'язків за договорами на надання послуги з централізованого водовідведення щодо контролю за дотриманням споживачами в тому числі і побутовими гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин.

Встановлення в Договорі від 25.01.2021 №4-221/32 розмірів гранично допустимого вмісту забруднюючих речовин, що передаються на очисні споруди позивача, й має на меті спонукати відповідача як сторону у договорах на надання послуги з централізованого водовідведення до здійснення своїх прав і виконання своїх обов'язків за такими договорами щодо дотримання споживачами нормативів гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин в стічних водах, які скидаються в каналізаційні мережі м. Черкаси, що в свою чергу забезпечить дотримання відповідачем запропонованих позивачем розмірів гранично допустимого вмісту забруднюючих речовин в стічних водах, що надходять на очисні споруди позивача.

Таким чином, запропонована позивачем редакція пункту 6.1.4 Договору від 25.01.2021 №4-221/32 спрямована на спонукання відповідача до вживання передбачених чинним законодавством та договорами на надання послуг з централізованого водовідведення заходів, щодо зменшення вмісту забруднюючих речовин в стічних водах, ґрунтується на вимогам чинного законодавства, відповідає вимогам розумності та справедливості і враховує усталену практику укладення сторонами аналогічних договорів у попередніх роках.

Позиція ж відповідача щодо редакції пункту 6.1.4 Договору від 25.01.2021 №4-221/32 спрямована на уникнення ним від здійснення своїх прав і виконання своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством та договорами на надання послуг з централізованого водовідведення, що у спірних правовідносинах з позивачем як із співвиробником цих послуг, який не є стороною у таких договорах, не відповідає як вимогам чинного законодавства, так і вимогам справедливості.

З огляду на викладене пункт 6.1.4 Договору від 25.01.2021 №4-221/32, слід викласти в редакції позивача.

ІV. Розбіжності сторін по пункту 6.3.6 Договору від 25.01.2021 №4-221/32 полягають в пропонуванні сторонами різного місця відбору проб стічних вод в ході проведення лабораторного контролю їх якості. Позивач пропонує відбирати такі проби в контрольно-каналізаційних колодязях перед насосними станціями ГНС №1, ГНС №2, а відповідач в грабельних приміщеннях цих насосних станцій.

Позивач свою позицію по пункту 6.3.6 Договору від 25.01.2021 №4-221/32 обґрунтовує тим, що до належних відповідачу грабельних приміщеннях насосних станцій відсутній вільний доступ працівників позивача, що унеможливить здійснення ними раптового (не погодженого з відповідачем) відбору контрольних проб стічних вод в будь-який час доби, зокрема і при залпових скидах стічних вод з великою концентрацією забруднюючих речовин, що не відповідає вимогам підпункту 5 пункту 1 розділу ІІ Правил №316. Крім того, грабельні приміщення насосних станцій відповідача є місцем підвищеної небезпеки, яке несе загрозу заподіяння шкоди здоров'ю працівникам позивача.

Відповідач свою позицію по пункту 6.3.6 Договору від 25.01.2021 №4-221/32 обґрунтовує тим, що вже декілька років відбір проб стічних вод представниками обох сторін здійснюється в машинних залах насосних станцій через пробовідбірники, які розміщені на напірних каналізаційних колекторах Ці машинні зали є складовою частиною однієї споруди, де знаходяться резервуар та грабельні приміщення. Стічна вода в даних точках є змішаною, а відтак аналіз стічної води за відібраними у цих точках пробами буде найбільш правильним. Відбір проб стічних вод в грабельних приміщеннях насосних станцій є більш безпечнішим від відбору проб з контрольних колодязів. При цьому непорозумінь щодо вільного доступу працівників позивача до грабельних приміщеннях насосних станцій для відбору проб стічних вод дотепер не було.

Оцінивши приведені сторонами в обґрунтування своїх редакцій пункту 6.3.6 Договору від 25.01.2021 №4-221/32 доводи, господарський суд дійшов таких висновків.

За умовами Договору від 25.01.2021 №4-221/32, Правилами №316 і місцевими Правилами №480 смисл у проведенні лабораторного контролю стічних вод полягає у правильному встановленні фактичних даних щодо кількості наявних у стічних водах забруднюючих речовин в будь-який час доби, в тому числі при залпових скидах стічних вод, що забезпечується поряд з іншими заходами раптовістю відбору проб стічних вод, заздалегідь не погодженою сторонами, здійснення якого (раптового відбору) позивачем у приміщенні відповідача є не завжди можливим на відміну від контрольно-каналізаційних колодязів перед насосними станціями відповідача, відбір проб стічних вод з яких є одним із їх призначень.

З огляду на викладене пункт 6.3.6 Договору від 25.01.2021 №4-221/32, слід викласти в редакції позивача.

V. Розбіжності сторін по пункту 7.7 Договору від 25.01.2021 №4-221/32 полягають в пропонуванні сторонами різного розміру неустойки за порушення відповідачем строків надання результатів аналітичного контролю стічних вод (пункт 6.1.6 Договору від 25.01.2021 №4-221/32). Позивач пропонує встановити цю неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від загальної суми даного договору за кожний день прострочення, а відповідач в розмірі 0,001% від суми даного договору за кожний день прострочення.

Позивач запропонований ним у пункті 7.7 Договору від 25.01.2021 №4-221/32 розмір неустойки обґрунтовує значимістю зобов'язання, яке забезпечується цією неустойкою, що й свідчить про його (розмір) розумність та справедливість. Позивач вважає запропонований ним у пункті 7.7 Договору від 25.01.2021 №4-221/32 розмір неустойки не надмірним і таким, що відповідає вимогам цивільного та господарського законодавства та звичаям ділового обороту. На думку позивача запропонований відповідачем розмір вказаної неустойки не відповідає вимогам розумності і справедливості є занадто малим, не здатним відшкодувати наслідки порушення забезпеченого цією неустойкою зобов'язання та спонукати до його виконання.

Відповідач в обґрунтування запропонованого ним у пункті 7.7 Договору від 25.01.2021 №4-221/32 розміру неустойки зазначив, що разом із передбаченим пунктом 6.1.6 цього договору зобов'язанням відповідача здійснювати контроль якості стічних вод, які подаються на ГНС №1 та ГНС №2 і щомісячно направляти позивачу результати аналітичного контролю якості стічних вод в термін до 5-го числа місяця, наступного за звітним, позивач в свою чергу також узяв на себе зобов'язання здійснювати контроль якості стічних вод, які надходять від відповідача, шляхом відбору проб (пункти 6.3.6, 6.3.9, 6.3.10, 6.4.4, 6.4.5 Договору від 25.01.2021 №4-221/32), тому позивач має можливість самостійно контролювати якість стічних вод, складати і подавати відповідну звітність до відділу охорони навколишнього природного середовища, а не перекладати це на відповідача. До того ж позивач не вказав яку саме відповідальність він несе за несвоєчасне подання звітності до відділу охорони навколишнього природного середовища про результати аналітичного контролю якості стічних вод. Запропонований позивачем у пункті 7.7 Договору від 25.01.2021 №4-221/32 розміру неустойки є необґрунтованим і не відповідає вимогам добросовісності, справедливості та розумності, при тому, що для себе за порушення подібного зобов'язання (порушення термінів направлення відповідачу висновку, передбаченого пунктом 2.2 Договору від 25.01.2021 №4-221/32) позивач у пункті 7.8 цього договору передбачив пеню саме у розмірі 0,001% від ціни договору за кожний день прострочення. Тобто запропонований позивачем у пункті 7.7 Договору від 25.01.2021 №4-221/32 розмір відповідальності відповідача в 35,63 рази є більшим від розміру відповідальності самого позивача за подібне порушення, що означає про незбалансованість умов вказаного договору в частині розміру відповідальності сторін за порушення ними подібних зобов'язань. Крім того, відповідач вказав, що відповідно до вимог частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, встановлюються за порушення грошових зобов'язань, а зобов'язання, за порушення якого пунктом 7.7 Договору від 25.01.2021 №4-221/32 передбачається неустойка, не є грошовим.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України неустойка є одним із видів забезпечення виконання зобов'язання.

Відповідно до частини 1 статті 231 Господарського кодексу України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Згідно з частинами 4-6 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). У разі недосягнення згоди між сторонами щодо встановлення та розміру штрафних санкцій за порушення зобов'язання спір може бути вирішений в судовому порядку за заявою заінтересованої сторони відповідно до вимог цього Кодексу. Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Законом не встановлена неустойка і її розмір за порушення зобов'язання, виконання якого забезпечує передбачена пунктом 7.7 Договору від 25.01.2021 №4-221/32 неустойка. Це зобов'язання не є грошовим.

По пункту 7.7 Договору від 25.01.2021 №4-221/32 сторони не досягли згоди саме щодо розміру неустойки за порушення зобов'язання передбаченого пунктом 6.1.6 цього договору.

Оцінивши приведені сторонами в обґрунтування своїх редакцій пункту 7.7 Договору від 25.01.2021 №4-221/32 доводи, господарський суд дійшов таких висновків.

Доводи позивача щодо зумовленості запропонованого ним в пункті 7.7 Договору від 25.01.2021 №4-221/32 розміру неустойки значимістю (важливістю) зобов'язання, виконання якого забезпечується цією неустойкою, а також щодо його відповідності вимогам розумності, справедливості, звичаям ділового обороту є не досить переконливими. Пунктом 6.1.6 Договору від 25.01.2021 №4-221/32 передбачене зобов'язання відповідача контролювати якість стічних вод, що подаються ГНС №1 і ГНС №2. Результати аналітичного контролю щомісячно направляти у відділ охорони навколишнього природного середовища позивача в термін до 5-го числа місяця, наступного за звітним. З метою забезпечення співпадіння результатів аналітичного контролю позивач і замовник застосовують перелік методик, зазначених в додатках до сертифікатів визнання вимірювальних можливостей лабораторій позивача і відповідача. Саме задля забезпечення дотримання строків надання відповідачем позивачу таких результатів аналітичного контролю стічних вод й передбачена пунктом 7.7 Договору від 25.01.2021 №4-221/32 неустойка. Разом з тим, цей договір (його пункти 6.3.6, 6.3.9, 6.3.10, 6.4.4, 6.4.5) передбачають обов'язок позивача проводити лабораторний контроль якості стічних вод, які надходять від відповідача на очисні споруди, шляхом відбору проб в контрольно-каналізаційних колодязях перед насосними станціями ГНС №1 і ГНС №2. Виконання цього зобов'язання позивачем неустойкою не забезпечується, втім передбачає можливість позивачу самостійно контролювати якість стічних вод, що надходять від відповідача, складати і подавати до відділу охорони навколишнього природного середовища відповідні звіти щодо аналітичного контролю стічних вод.

Розумність і справедливість умов договору, зокрема і щодо розміру відповідальності за порушення зобов'язань, передбачає рівність сторін договору, відсутність нав'язування однією стороною іншій таких умов договору, які ставлять контрагентів у нерівне становище, дотримання принципів збалансованості інтересів сторін, пропорційності при застосуванні відповідальності за порушення зобов'язань, встановлення однакових розмірів відповідальності за порушення подібних зобов'язань.

З огляду на таке розуміння вимог розумності і справедливості до умов договору, господарський суд вбачає у запропонованому позивачем у пункті 7.7 Договору від 25.01.2021 №4-221/32 розмірі неустойки невідповідність вказаним вимогам, через нав'язування позивачем, як суб'єктом природних монополій з централізованого водовідведення у м. Черкасах в частині очистки стічних вод, відповідачу, який без послуг позивача не в змозі надавати споживачам послуги з централізованого водовідведення, такого розміру відповідальності за порушення зобов'язання, який ставить сторони у нерівне становище. Про це означає і те, що за порушення позивачем подібного зобов'язання (порушення термінів направлення відповідачу висновку, передбаченого пунктом 2.2 Договору від 25.01.2021 №4-221/32) позивач у пункті 7.8 цього договору передбачив пеню у значно меншому розмірі 0,001% від ціни договору за кожний день прострочення, ніж у пункті 7.7 договору для відповідача. Тому пункт 7.7 Договору від 25.01.2021 №4-221/32 слід викласти у редакції відповідача.

VІ. Розбіжності сторін по пункту 7.9 Договору від 25.01.2021 №4-221/32 полягають в пропонуванні сторонами різного розміру штрафу, що має сплачувати відповідач позивачу за понадлімітний в редакції позивача чи понаднормативний в редакції відповідача обсяг скидів стічних вод.

Позивач пропонує встановити цей штраф в розмірі 10% від вартості плати за понадлімітний обсяг скидів стічних вод, а відповідач - в розмірі 0,001% від вартості плати за понаднормативний обсяг скидів стічних вод.

Позивач запропонований ним у пункті 7.9 Договору від 25.01.2021 №4-221/32 розмір штрафу обґрунтовує значимістю зобов'язання, виконання якого ним забезпечується, негативними наслідками, які можуть настати у разі порушення відповідачем цього зобов'язання і заподіяти шкоду не тільки позивачу, а й екології регіону. Позивач вважає запропонований ним у пункті 7.9 Договору від 25.01.2021 №4-221/32 розмір штрафу співмірним із наслідками порушення зобов'язання, виконання якого він забезпечує, справедливим і розумним на відміну від запропонований відповідачем розмір вказаного штрафу, який на думку позивача є не співмірним, не справедливим і не розумним. Щодо вжитого відповідачем у його редакції пункту 7.9 Договору від 25.01.2021 №4-221/32 терміну "понаднормативний" замість запропонованого позивачем терміну "понадлімітний" позивач вважає, що оскільки жодними нормативами актами обсяг скидання відповідачем стічних вод на очисні споруди позивача не встановлений, а такі обсяги встановлені лише Договором від 25.01.2021 №4-221/32, то у його пункті 7.9 застосовувати потрібно саме "понадлімітний", а не "понаднормативний".

Відповідач в обґрунтування запропонованого ним у пункті 7.9 Договору від 25.01.2021 №4-221/32 розміру штрафу зазначив, що за перевищення відповідачем передбачених пунктом 6.1.3 цього договору лімітів обсягу скидів стічних вод Договором від 25.01.2021 №4-221/32 передбачена додаткова плата у п'ятикратному розмірі тарифу, встановленого за надання послуг з очищення стічних вод, за кожний кубічний метр стічних вод понад встановленого ліміту. Цю плату відповідач вважає формою відповідальності за перевищення ним лімітів обсягу скидів стічних вод і застосування разом з нею ще й штрафу в розмірі 10% від вартості плати за понадлімітний обсяг скидів стічних вод означатиме про двохразове притягнення відповідача до юридичної відповідальності одного виду за одне й теж саме порушення, що заборонено статтею 61 Конституції України. Крім того, відповідач вказав на можливість застосування позивачем до відповідача такого виду відповідальності як відшкодування завданих порушенням зобов'язання збитків. Також відповідач звернув увагу на те, що передбачені пунктом 6.1.3 Договору від 25.01.2021 №4-221/32 ліміти обсягу скидів стічних вод вдвічі менші за проектну потужність очисних споруд позивача. Щодо необхідності застосування у пункті 7.9 Договору від 25.01.2021 №4-221/32 терміну "понаднормативний" замість запропонованого позивачем терміну "понадлімітний" відповідач жодних доводів не привів.

Пунктом 6.1.3 Договору від 25.01.2021 №4-221/32 передбачено, що відповідач зобов'язується транспортувати стічні води при нормальному режимі роботи від ГНС №1 в кількості до 50,0 тис. м3/добу (18250,0 тис м3/рік), від ГНС №2 в кількості до 94,0 тис. м3/добу (34310,0 тис м3/рік). Загальний обсяг стічних вод не повинен перевищувати 144,0 тис. м3/добу (52560,0 тис м3/рік).

У пункті 7.9 Договору від 25.01.2021 №4-221/32 його сторони передбачили, що у разі перевищення відповідачем об'ємів стічних вод, вказаних у пункті 6.1.3 договору, позивач стягує із відповідача плату за понадлімітний (понаднормативний) обсяг скидів стічних вод, яка розраховується згідно з додатком 9 і становить п'ятикратний розмір тарифу, встановленого за надання послуг з очищення стічних вод, за кожний кубічний метр стічних вод понад встановленого ліміту і крім того відповідач сплачує позивачу штраф в розмірі 10% в редакції позивача, 0,001% в редакції відповідача від вартості плати за понадлімітний (понаднормативний) обсяг скидів стічних вод.

Передбачені пунктом 7.9 Договору від 25.01.2021 №4-221/32 плата і штраф за перевищення відповідачем встановлених п. 6.1.3 цього договору об'ємів стічних вод не є відповідальністю одного виду за порушення вказаного зобов'язання, тому їх одночасне застосування до відповідача не суперечить статті 61 Конституції України.

Позиція позивача щодо необхідності встановлення поряд із таким підвищеним розміром плати за перевищення відповідачем встановлених п. 6.1.3 Договору від 25.01.2021 №4-221/32 об'ємів скидів стічних вод ще й штрафу не суперечить чинному законодавству.

Крім того, за загальними правилами Цивільного та Господарського кодексів України позивач має право на відшкодування збитків, завданих порушенням відповідачем зобов'язань за Договором від 25.01.2021 №4-221/32.

Обґрунтування ж позивачем необхідності встановлення такого штрафу саме в розмірі 10% від вартості плати за понадлімітний обсяг скидів стічних вод значній мірі зводиться до необхідності запобігання можливим негативним (майновим та екологічним) наслідкам, які можуть настати у разі порушення відповідачем зобов'язання, виконання якого забезпечується цим штрафом.

При цьому позивач не вказує на технічну спроможність своїх очисних споруд щодо очищення стічних вод з перевищенням відповідачем встановлених п. 6.1.3 Договору від 25.01.2021 №4-221/32 об'ємів скидів стічних вод, яка є самим важливим фактором для убезпечення від згадуваних позивачем негативних наслідків.

Тому господарський суд частково погоджується з доводами відповідача щодо недостатньої обґрунтованості доводів позивача, що саме великий розмір штрафних санкцій, а не технічна спроможність очисних споруд позивача здатний убезпечити від негативних наслідків, які можуть статися внаслідок перевищенням відповідачем встановлених п. 6.1.3 Договору від 25.01.2021 №4-221/32 об'ємів скидів стічних вод.

З урахуванням викладеного, господарський суд вважає запропонований позивачем пункті 7.9 Договору від 25.01.2021 №4-221/32 розмір штрафу за понадлімітний обсяг скидів стічних вод необґрунтовано великим, а запропонований відповідачем - необґрунтовано малим. Розмір цього штрафу, який враховує важливість зобов'язання, яке він забезпечує, інтереси обох сторін, є справедливим і розумним має становити 1% від вартості плати за понадлімітний (понаднормативний) обсяг скидів стічних вод.

Щодо застосування у пункті 7.9 Договору від 25.01.2021 №4-221/32 термінів "понадлімітний" чи "понаднормативний" господарський суд схиляється до позиції позивача щодо необхідності застосування терміну саме "понадлімітний" з підстав вказаних позивачем у позові, враховуючи відсутність доводів відповідача з цього питання.

Отож пункт 7.9 Договору від 25.01.2021 №4-221/32 слід викласти в такій редакції:

"У разі перевищення замовником об'ємів стічних вод, вказаних в пункті 6.1.3 договору, постачальник стягує із замовника плату за понадлімітний обсяг скидів стічних вод, яка розраховується згідно з додатком №9. Окрім того, замовник сплачує виконавцю штраф у розмірі 1% від вартості плати за понадлімітний обсяг скидів стічних вод."

VІІ. Розбіжності сторін по пункту 7.10 Договору від 25.01.2021 №4-221/32 полягають в пропонуванні сторонами різного розміру штрафу, що має сплачувати відповідач позивачу за порушення вимог пунктів 6.1.4 і 6.1.7 цього договору.

Позивач пропонує встановити цей штраф в розмірі 10%, а відповідач в розмірі 0,001% від загальної суми договору за кожний випадок такого порушення.

Позивач запропонований ним у пункті 7.10 Договору від 25.01.2021 №4-221/32 розмір штрафу обґрунтовує значимістю зобов'язань, виконання яких ним забезпечується, невідворотними негативними наслідками, які можуть настати у разі порушення відповідачем цих зобов'язань. Позивач вважає запропонований ним у пункті 7.10 Договору від 25.01.2021 №4-221/32 розмір штрафу реальним і співмірним із наслідками порушення зобов'язань, виконання яких він забезпечує, справедливим і розумним на відміну від запропонований відповідачем розмір вказаного штрафу, який на думку позивача є не співмірним, не справедливим і не розумним.

Відповідач в обґрунтування запропонованого ним у пункті 7.10 Договору від 25.01.2021 №4-221/32 розміру штрафу вказав на доводи, приведені ним в обґрунтування своєї редакції пунктів 7.7 та 7.9 цього договору.

Пунктом 6.1.4 Договору від 25.01.2021 №4-221/32, зміст якого в редакціях обох сторін викладений вище, передбачає характеристики стічних вод щодо гранично допустимого вмісту в них забруднюючих речовин та інші вимоги до стічних вод, що надаються відповідачем позивачу на очищення.

Пунктом 6.1.7 Договору від 25.01.2021 №4-221/32 передбачене зобов'язання відповідача рівномірно подавати на очисні споруди стічні води насосними станціями ГНС №1 і №2, не допускаючи збільшення подачі понад 100 м3/хвилину, а в період злив та повені - не більше 120 м3/хвилину при умові транспортування стоків по трьох напірних колекторах.

У пункті 7.10 Договору від 25.01.2021 №4-221/32 його сторони передбачили, що за порушення вимог пунктів 6.1.4 і 6.1.7 даного договору відповідач сплачує позивачу штраф в розмірі 10% в редакції позивача, 0,001 % в редакції відповідача від загальної суми договору за кожен випадок такого порушення.

Відповідно до пункту 3.4 Договору від 25.01.2021 №4-221/32 його загальна сума становить 63730212,07 грн. Отож передбачений пунктом 7.10 цього договору штраф за кожен випадок порушення в грошовому виразі буде становити в редакції позивача 6373021,21 грн. і в редакції відповідача 63730,21 грн.

Доводи сторін приведені ними в обґрунтування своїх редакцій пункту 7.10 Договору від 25.01.2021 №4-221/32 є подібними з їх доводами, приведеними в обґрунтування редакції пункту 7.9 цього договору.

Тому з тих же самих підстав, що вказані судом в обґрунтування редакції пункту 7.9 Договору від 25.01.2021 №4-221/32, господарський суд вважає запропонований позивачем пункті 7.10 Договору від 25.01.2021 №4-221/32 розмір штрафу за порушення вимог пунктів 6.1.4 і 6.1.7 даного договору необґрунтовано великим, а запропонований відповідачем - необґрунтовано малим. Розмір цього штрафу, який враховує важливість зобов'язань, які він забезпечує, інтереси обох сторін, є справедливим і розумним має становити 0,01% від загальної суми договору за кожен випадок такого порушення.

Отож пункт 7.10 Договору від 25.01.2021 №4-221/32 слід викласти в такій редакції:

"За порушення вимог пунктів 6.1.4, 6.1.7 договору замовник сплачує виконавцю штраф в розмірі 0,01% від загальної суми договору за кожен випадок такого порушення."

VІІІ. Розбіжності сторін по розділу 14 Договору від 25.01.2021 №4-221/32 полягають у доповненні відповідачем своїх реквізитів рахунком UА858201720344300003000050147 в ДСКУ, м. Київ, ПІН № 033571623012, код 03357168 з чим не погодився позивач, оскільки вважає, що це доповнення, пов'язане із запропонованою відповідачем редакцією пункту 4.4 договору щодо можливості бюджетного фінансування та сплати частини коштів за надані послуги з бюджетного рахунку. Оскільки позивач заперечує проти пункту 4.4 в редакції відповідача, то немає потреби і у вказаному доповненні відповідача розділу 14 договору.

Відповідач своїх доводів в обґрунтування запропонованого ним доповнення розділу 14 Договору від 25.01.2021 №4-221/32 у поданих ним заявах по суті справи не навів.

З урахуванням наведених судом в обґрунтування редакції пункту 4.4 Договору від 25.01.2021 №4-221/32 доводів, господарський суд ще раз зауважує, що для позивача як кредитора у зобов'язанні з оплати наданих ним послуг за Договором від 25.01.2021 №4-221/32 не має значення джерело коштів і рахунки відповідача, з яких останній як боржник буде оплачувати надані послуги. Інтерес позивача при цьому полягає у своєчасній і повній оплаті відповідачем наданих послуг.

Відповідач не змінив, а лише доповнив вказані позивачем у розділі 14 Договору від 25.01.2021 №4-221/32 свої реквізити ще одним рахунком, що є правом відповідача, яке ніяким чином не порушує прав і законних інтересів позивача.

Отож розділ 14 Договору від 25.01.2021 №4-221/32 слід викласти в редакції відповідача.

З огляду на викладене позов позивача слід задовольнити частково, виклавши в його редакції лише пункт 2 додатку №9 та пункти 4.4, 6.1.4 і 6.3.6 Договору від 25.01.2021 №4-221/32. Пункт 7.7 та розділ 14 Договору від 25.01.2021 №4-221/32 слід викласти в редакції відповідача, а пункти 7.9 і 7.10 цього договору - у встановленій судом редакції.

За подання позову позивач сплатив 2270,00 грн. судового збору, який відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України слід розподілити між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог і покласти на позивача в сумі 851,25 грн. і на відповідача в сумі 1418,75 грн.

Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Черкаської області

ВИРІШИВ

Позов приватного акціонерного товариства "Азот" задовольнити частково.

Викласти неузгоджені сторонами пункт 2 додатку №9, пункти 4.4, 6.1.4, 6.3.6, 7.7, 7.9, 7.10 і розділ 14 договору про надання послуг з централізованого водовідведення (в частині очистки стічних вод) від 25.01.2021 №4-221/32 в такій редакції:

1) пункт 2 додатку №9 в редакції приватного акціонерного товариства "АЗОТ": "Плата за перевищення допустимих норм забруднюючих речовин у стічних водах, що передаються на очисні споруди ПрАТ "Азот" (П сз) розраховується за формулою:

Псз = Т • Vnз • Кк ? де

Т - тариф, встановлений за надання послуг очищення стічних вод КП "Черкасиводоканал" стічних вод з понаднормативними забрудненнями, куб.м.;

Кк - коефіцієнт кратності, який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесів очищення стічних вод та екологічного стану водойми.

Коефіцієнт кратності для розрахунку плати за скид понаднормових забруднень визначають за формулою:

Кк =

де -Сф - фактична концентрація в стічних водах КП "Черкасиводоканал" одного виду забруднення,

ДК - допустима концентрація забруднюючої речовини, яку встановлено п. 6.1.4 договору.

Коефіцієнт кратності з урахуванням перевищення допустимої концентрації однієї забруднюючої речовини не може бути більше ніж 5.

При встановленні факту одночасного скидання в мережу ПрАТ "Азот"декількох забруднюючих речовин, у концентраціях, що перевищують ДК, Кк визначається за формулою:

Загальний коефіцієнт кратності з урахуванням перевищення допустимої концентрації кількох речовин та інших порушень не може бути більше ніж 10."

2) пункт 4.4 в редакції приватного акціонерного товариства "АЗОТ": "Замовник переказує на поточний рахунок постачальника оплату за надані послуги, кожного місяця, не пізніше п'яти банківських днів після отримання ним рахунку на оплату за надані постачальником послуги."

3) пункт 6.1.4 в редакції приватного акціонерного товариства "АЗОТ": "Надавати до очищення постачальнику стічні води з наступними характеристиками:

№ Найменування Один. виміру Гранично допустимий вміст

з/п забруднюючої речовини речовин

ГНС №1 ГНС №2

І рН 6,5-9,0 6,5-9,0

ІІ Масова концентрація:

1. Азот амонійний мг/дм3 не більше 35 35

2. Нітрити -//- 1,0 1,0

3. Нітрати -//- 5,0 5,0

4. Мідь -//- 0,1 0,1

5. Нікель -//- 0,1 0,1

6. Хром+3 -//- 0,07 0,07

7. Хром+6 -//- 0,07 0,07

8. Цинк -//- 0,3 0,3

9. Залізо -//- 1,5 1,5

10. Сульфати -//- 200 200

11. Хлориди -//- 185 185

12. ХСК -//- 398 398

13. Завислі речовини -//- 250 250

14. Фосфати -//- 20,0 20,0

15. Нафтопродукти -//- 1,5 1,5

16. Кадмій -//- 0,02 0,02

17. АПАР -//- 1,5 1,5

18. Сірководень -//- 1,5 1,5

19. Феноли -//- 0,013 0,013

20. Формальдегін -//- 0,5 0,5

21. БСК5 -//- 200 200

22. Мінералізація -//- 854 854

23. Полімерні відходи -//- відсутність відсутність

Крім того, стічні води, які надходять на очищення не повинні:

- порушувати роботу очисних споруд, безпеку їх експлуатації;

- містити горючі домішки i розчинені газоподібні речовини, здатні утворювати вибухонебезпечні суміші;

- містити речовини, які здатні захаращувати споруди, труби, колодязі, решітки або відкладатись на їхніх поверхнях (сміття, ґрунт , абразивні порошки та інші грубодисперсні зависі, гіпс, вапно, пісок, металеву та пластмасову стружку, жири, смоли, мазут, пивна дробина, хлібні дріжджі тощо);

- містити тільки неорганічні речовини або речовини, які не піддаються біологічній деструкції;

- містити речовини, для яких не встановлено гранично - допустимі концентрації для води водойм, або токсичні речовини, що перешкоджають біологічному очищенню стічних вод, а також, для яких не розроблено методів аналітичного контролю;

- містити небезпечні бактеріальні,вірусні, токсичні та радіоактивні забруднення;

- містити біологічно жорсткі синтетичні поверхнево-активні речовини, рівень первинного біологічного розкладу яких становить менше 80%;

- мати температуру вище 40 °С;

- мати хімічне споживання кисню вище біохімічного споживання кисню за 5 діб більше ніж у 2,5 рази;

- створювати умови для заподіяння шкоди здоров'ю персоналу, що обслуговує очисні споруди;

- унеможливлювати утилізацію осадів стічних вод із застосуванням методів, безпечних для навколишнього природного середовища;

- містити наведені в таблиці забруднюючі речовини з перевищенням допустимих концентрацій."

4) пункт 6.3.6 в редакції приватного акціонерного товариства "АЗОТ": "Проводити лабораторний контроль якості стічних вод, які надходять від замовника на очисні споруди шляхом відбору проб. Відбір проб проводиться в контрольно-каналізаційних колодязях перед насосними станціями ГНС№ 1, ГНС № 2"

5) пункт 7.7 в редакції комунального підприємства "Черкасиводоканал" Черкаської міської ради: "За порушення строків надання результатів аналітичного контролю стічних вод (п. 6.1.6 даного договору) замовник сплачує виконавцю неустойку в poзмірі 0,001% від загальної суми договору за кожен день прострочення."

6) пункт 7.9 у встановленій судом редакції: "У разі перевищення замовником об'ємів стічних вод, вказаних в пункті 6.1.3 договору, постачальник стягує із замовника плату за понадлімітний обсяг скидів стічних вод, яка розраховується згідно з додатком №9. Окрім того, замовник сплачує виконавцю штраф у розмірі 1% від вартості плати за понадлімітний обсяг скидів стічних вод."

7) пункт 7.10 у встановленій судом редакції: "За порушення вимог пунктів 6.1.4, 6.1.7 договору замовник сплачує виконавцю штраф в розмірі 0,01% від загальної суми договору за кожен випадок такого порушення."

8) розділ 14 в редакції комунального підприємства "Черкасиводоканал" Черкаської міської ради:

"Місцезнаходження та банківські реквізити сторін

Постачальник Замовник

ПРИВАТНЕ АКЦЮНЕРНЕ ТОВАРИСТВО Комунальне підприємство

"АЗОТ" "Черкасиводоканал"

Черкаської міської ради

18028, м. Черкаси, 18036, м. Черкаси,

вул. Героїв Холодного Яру, 72 вул. Гетьмана Сагайдачного, 12

Код ЄДРПОУ 00203826 Код ЄДРПОУ 03357168

тел./факс (0472) 360082, 540146, 396100, тел. (0472) 635810

396103, 362654 р/pUA653510050000026003317673900

П/р НОМЕР_1 в AT "УкрСиббанк", м. Харків

в АБ «КЛІРИНГОВИЙ ДІМ», м. Київ (водовідведення)

р/ НОМЕР_2

в АБ «Укргазбанк»(водопостачання)"

р/рUA858201720344300003000050147

в ДКСУ, м. Київ, Пін №033571623012

код 03357168"

Судовий збір за подання позову в сумі 851,25 грн. покласти на позивача, а в сумі 1418,75 грн. - на відповідача.

Стягнути з комунального підприємства "Черкасиводоканал" Черкаської міської ради (вул. Гетьмана Сагайдачного, 12 м. Черкаси, Черкаська область, 18036, код ЄДРПОУ 03357168) на користь приватного акціонерного товариства "Азот" (вул. Героїв Холодного Яру, 72, м. Черкаси, Черкаська область, 18028, код ЄДРПОУ 00203826) - 1418,75 грн. (одну тисячу чотириста вісімнадцять гривань 75 копійок) судового збору.

Це рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Це рішення протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 17 січня 2022 року.

СУДДЯ М.В. Дорошенко