29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"24" січня 2022 р. Справа № 924/1102/21
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладюка Ю. В., при секретарі судового засідання Сарело Р.О., розглянувши матеріали справи
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Мономах М", м. Красилів
до приватного підприємства "Вектор-М", м. Хмельницький
про стягнення грошей
за участю представників сторін: не з'явились
встановив:
Позивач у позові просить суд стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар в розмірі 212 782, 03 грн., з яких: 176 100, 09 грн. основний борг, 12 802, 52 грн. 3% річних, 23 879, 42 грн. інфляційні.
Обгрунтовуючи позов, позивач зазначає, що між сторонами виникли договірні відносини щодо поставки товару позивачем на користь відповідача. При цьому, відповідач має оплатити поставлений товар на суму, зазначену у накладних, які є належними документами, що підтверджують наявність договірних відносин. Таким чином, поставивши відповідачу товар згідно накладних на загальну суму 176 100, 09 грн., позивач виконав свої зобов'язання належним чином. Відповідач же, не здійснивши оплати вказаного товару (що суперечить вимогам ст. 692 ЦКУ), допустив прострочення, що свідчить про наявність заборгованості. Нарахування інфляційних та річних заявлено з посиланням на ст. 625 ЦКУ.
Представник позивача до суду не з'явився, будь-яких клопотань не подав. Належність повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання підтверджується направленням представнику позивача на його електронну адресу (вказану у позові) ухвали суду від 10.01.22 (з відповідними відомостями), про що свідчить підпис відповідального працівника канцелярії суду на штампі ухвали про її направлення.
Представник відповідача до суду не з'явився, будь-яких клопотань не подав. Належність повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання підтверджується присутністю його представника в підготовчому засіданні 10.01.22, де така інформація оголошена судом під розписку представника відповідача .
У письмовому відзиві відповідач позов не визнає, вказує на його безпідставність. Зокрема, відповідач вказав, що у позовній заяві зазначено обставини наявності боргу, які не відповідають дійсності, оскільки відповідач оплатив зазначені у позові видаткові накладні (поставлений товар) у повному обсязі. При цьому, видаткові накладні, які покладено в основу обґрунтування позову вже були предметом дослідження суду у справі № 924/1140/20, де суд встановив факт оплати відповідачем більшої частини суми за такими накладними. Залишок суми також оплачено відповідачем окремо.
Матеріалами справи встановлено.
Згідно підписаних обома сторонами та скріплених їх печатками видаткових накладних: № 223 від 29.03.19 на суму 50 294, 26 грн., № 256 від 18.04.19 на суму 13 074 грн., № 366 від 18.04.19 на суму 13 377, 60 грн., № 370 від 07.06.19 на суму 2 448 грн., № 415 від 07.06.19 на суму 11 651, 29 грн., № 519 від 06.06.19 на суму 8 481, 23 грн., № 520 від 07.06.19 на суму 961, 37 грн., № 521 від 07.06.19 на суму 16 858, 44 грн., № 524 від 07.06.19 на суму 13 820, 59 грн., № 525 від 07.06.19 на суму 8 370, 74 грн., № 526 від 07.06.19 на суму 14 119, 01 грн., № 527 від 07.06.19 на суму 6 770, 56 грн., № 964 від 12.09.19 на суму 11 273 грн., № 962 від 23.09.19 на суму 4 600 грн. постачальник - ТОВ „Торговий Дім „Мономах М" (позивач) поставив, а покупець - ПП „Вектор-М" (відповідач) прийняв товар на загальну суму 176 100, 09 грн.
Згідно платіжних доручень (містять підпис представника та печатку банку, а також напис „Проведено банком"): № 100001468 від 23.09.19 на суму 4 600 грн., № 100001389 від 10.09.19 на суму 11 273 грн., № 100001034 від 17.07.19 на суму 78 757 грн., № 100001029 від 16.07.19 на суму 3 796, 27 грн., № 100001002 від 08.07.19 на суму 4 819, 98 грн., № 100000858 від 06.06.19 на суму 1 981, 23 грн., № 100000853 від 06.06.19 на суму 6 500 грн., № 100000608 від 24.04.19 на суму 60 000 грн. відповідач (платник) оплатив на користь позивача 171 727, 48 грн.
04.02.21 Господарським судом Хмельницької області ухвалено рішення у справі № 924/1140/20 за позовом ТОВ „Торговий дім „Мономах М" до ПП „Вектор-М" про стягнення 1 231 591, 72 грн., яким позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 14 836, 92 грн. заборгованості, 13 731, 52 грн. 3% річних, 12 591, 45 грн. інфляційних та судовий збір. У решті позову відмовлено.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.05.21 у справі 924/1140/20 вищевказане рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Крім того, у справі наявне платіжне доручення від 15.07.21 № 0100001003 на суму 46 113, 17 грн., де платником є ПП „Вектор-М", одержувачем - виконавча служба.
Дослідивши наявні у справі заяви по суті спору та докази, давши їм оцінку у сукупності, при аналізі норм чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд врахував таке.
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
В силу ч. 1 ст. 181 ГКУ господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальної вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимога щодо форми договору не встановлені законом (ч. 1 ст. 639 ЦКУ).
Тобто, закон дозволяє укладення усних договорів поставки товару у спрощений спосіб.
Обгрунтовуючи наявність заявленої до стягнення основної суми заборгованості в розмірі 176 100, 09 грн., позивач посилається на не оплату відповідачем поставленого позивачем товару згідно видаткових накладних: № 223 від 29.03.19 на суму 50 294, 26 грн., № 256 від 18.04.19 на суму 13 074 грн., № 366 від 18.04.19 на суму 13 377, 60 грн., № 370 від 07.06.19 на суму 2 448 грн., № 415 від 07.06.19 на суму 11 651, 29 грн., № 519 від 06.06.19 на суму 8 481, 23 грн., № 520 від 07.06.19 на суму 961, 37 грн., № 521 від 07.06.19 на суму 16 858, 44 грн., № 524 від 07.06.19 на суму 13 820, 59 грн., № 525 від 07.06.19 на суму 8 370, 74 грн., № 526 від 07.06.19 на суму 14 119, 01 грн., № 527 від 07.06.19 на суму 6 770, 56 грн., № 964 від 12.09.19 на суму 11 273 грн., № 962 від 23.09.19 на суму 4 600 грн.
Дійсно, враховуючи всі наявні реквізити вищевказаних накладних, останні відповідають вимогам Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" що ставляться до первинних бухгалтерських документів, а відтак, такі накладні є належним доказом здійснення відображених в них господарських операцій (поставки товарів) на відповідну суму. Відповідно, вони є доказом досягнення відповідних усних домовленостей (договору) між сторонами.
Проте, слід зазначити, що вищевказані видаткові накладні були предметом дослідження суду у справі № 924/1140/20 за позовом ТОВ „Торговий дім „Мономах М" до ПП „Вектор-М" (ті ж сторони в тих же статусах, що і у справі № 924/1102/21) про стягнення 1 231 591, 72 грн., де суд, зокрема встановив, що на підтвердження здійснення поставки товару за договором поставки від 23.10.18 позивачем надано копії видаткових накладних: № 223 від 29.03.19 на суму 50 294, 26 грн., № 256 від 18.04.19 на суму 13 074 грн., № 366 від 18.04.19 на суму 13 377, 60 грн., № 370 від 07.06.19 на суму 2 448 грн., № 415 від 07.06.19 на суму 11 651, 29 грн., № 519 від 06.06.19 на суму 8 481, 23 грн., № 520 від 07.06.19 на суму 961, 37 грн., № 521 від 07.06.19 на суму 16 858, 44 грн., № 524 від 07.06.19 на суму 13 820, 59 грн., № 525 від 07.06.19 на суму 8 370, 74 грн., № 526 від 07.06.19 на суму 14 119, 01 грн., № 527 від 07.06.19 на суму 6 770, 56 грн., № 964 від 12.09.19 на суму 11 273 грн., № 962 від 23.09.19 на суму 4 600 грн. (арк. справи № 53, абз. 14).
Слід зазначити, що серед вищевказаних накладних у рішенні суду у справі № 924/1140/20 (арк. справи № 53, абз. 14) зазначена також накладна від 27.11.18 № 185 на суму 969 593, 92 грн., яка не увійшла в обґрунтування позову у справі № 924/1102/21.
При цьому, суд в рішенні у справі № 924/1140/20 (арк. справи № 53, абз. 16) зазначив, що підписання сторонами видаткових накладних після 31.12.18 здійснено уже за межами договору поставки від 23.10.18. Тобто, саме видаткова накладна від 27.11.18 № 185 оформлена на виконання договору від 23.10.18. Решта ж видаткових накладних (тобто всі накладні, які вказані позивачем в обґрунтування позову у справі № 924/1102/21), оскільки вони підписані вже після 31.12.18 (всі накладні підписані в період з березня по вересень 2019 року) складені не на виконання договору від 23.10.18, а є свідченням досягнення інших, усних домовленостей.
Здійснивши аналіз платіжних документів у справі № 924/1140/20, в тому числі платіжних доручень: № 100001468 від 23.09.19 на суму 4 600 грн., № 100001389 від 10.09.19 на суму 11 273 грн., № 100001034 від 17.07.19 на суму 78 757 грн., № 100001029 від 16.07.19 на суму 3 796, 27 грн., № 100001002 від 08.07.19 на суму 4 819, 98 грн., № 100000858 від 06.06.19 на суму 1 981, 23 грн., № 100000853 від 06.06.19 на суму 6 500 грн., № 100000608 від 24.04.19 на суму 60 000 грн., які наявні також у справі № 924/1102/21, суд зазначив, що (арк. справи № 55, абз.2, 3) враховуючи наявність заборгованості за накладною від 27.11.18 № 185 в сумі 10 464, 31 грн., неповну оплату відповідачем решти видаткових накладних, підписаних сторонами у 2019 році, заборгованість за якими становить 4 372, 61 грн. (визнається відповідачем), сума заборгованості відповідача перед позивачем за отримані товари як за договором поставки, так і за окремими видатковими накладними становить 14 836, 92 грн., які і підлягають стягненню.
Таким чином, документально підтвердженим є встановлений судом факт того, що заборгованість відповідача за видатковими накладними, які покладені в основу обґрунтування позову в справі № 924/1102/21, станом на 11.05.21 (дата винесення постанови апеляційного суду у справі № 924/1140/20, яким залишено в силі рішення суду першої інстанції та підтверджено викладені у ньому висновки) становила лише 4 372, 61 грн.
В той же час, згідно платіжного доручення від 15.07.21 № 0100001003 позивач сплатив виконавчій службі 41 777, 29 грн. (загальна сума боргу, стягнута за рішенням суду у справі № 924/1140/20, а саме основний борг, річні, інфляційні та судові витрати) в рахунок стягнення коштів згідно виконавчого провадження щодо виконання рішення суду в справі № 924/1140/20, в суму яких ввійшла в тому числі і сума боргу за накладними, що покладені в основу обґрунтування позову у справі № 924/1102/21.
Таким чином, станом на час розгляду справи, видаткові накладні: № 223 від 29.03.19 на суму 50 294, 26 грн., № 256 від 18.04.19 на суму 13 074 грн., № 366 від 18.04.19 на суму 13 377, 60 грн., № 370 від 07.06.19 на суму 2 448 грн., № 415 від 07.06.19 на суму 11 651, 29 грн., № 519 від 06.06.19 на суму 8 481, 23 грн., № 520 від 07.06.19 на суму 961, 37 грн., № 521 від 07.06.19 на суму 16 858, 44 грн., № 524 від 07.06.19 на суму 13 820, 59 грн., № 525 від 07.06.19 на суму 8 370, 74 грн., № 526 від 07.06.19 на суму 14 119, 01 грн., № 527 від 07.06.19 на суму 6 770, 56 грн., № 964 від 12.09.19 на суму 11 273 грн., № 962 від 23.09.19 на суму 4 600 грн. оплачені у повному обсязі.
Відтак, обставини наявності заборгованості за такими накладними не знайшли свого документального підтвердження, в зв'язку з чим у позові потрібно відмовити.
Судові витрати, в тому числі судовий збір за подання позову та витрати позивача на професійну правничу допомогу, в силу ч. ч. 1, 4 ст. 129 ГПКУ, покладаються на ТОВ „Торговий дім „Мономах М".
Керуючись ст.ст. 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
У позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. (ч.1 ст. 256 ГПК України).
Суддя Ю.В. Гладюк
Віддрук/ направлено 3 прим.:
1- до справи
2- представнику позивача Савченко Я.В. (e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 )
3 - відповідачу (29017, Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Свободи, 6А) рек. з пов.