ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
18 січня 2022 року, м. Херсон, справа № 923/1585/21
Господарський суд Херсонської області у складі судді Закуріна М. К., розглянувши справу
за позовом Акціонерного товариства «Херсонгаз»
до Комунального підприємства «Технік» Виноградівської сільської ради
про стягнення 48073,36 грн,
Дії та аргументи Позивача
02.12.2021 Акціонерне товариство «Херсонгаз» звернулося з позовом до Комунального підприємства «Технік» Виноградівської сільської ради про стягнення 48073,36 грн, з яких 40006,44 грн основної заборгованості, 5140,93грн інфляційних та 2925,99 річних за договором № 10-11510-2-31716 від 13.11.2018. Поряд з цим, Позивач заявив вимоги про компенсацію за рахунок Відповідача судових витрат у сумі 2270 грн.
У якості обґрунтування власної позиції Позивач вказав, що:
- на виконання договору надав послуги Відповідачу щодо технічного обслуговування внутрішньо-будинкових газових мереж, про що складені між сторонами акти № 250-10-11510-2 від 31.03.2019 на суму 956,78 грн, № 251-10-11510-2 від 30.04.2019 на суму 1789,66 грн та № 252-10-11510-2 від 31.05.2019 на суму 37260 грн,
- за результатами складених актів виставив Відповідачу рахунки на сплату,
- проте Відповідач вартість отриманих послуг не сплатив, а тому додатково повинен сплатити інфляційні та річні у вказаних сумах.
Дії та аргументи Відповідача
Відповідач позовні вимоги не визнав та зазначив, що:
- акти наданих послуг його представник не підписував та рахунки на оплату не отримував,
- за відсутності доказів надання послуг вимоги Позивача не є обґрунтованими.
Процесуальні дії та рішення суду
Ухвалою від 07.12.2021 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного провадження без повідомлення та виклику учасників справи. Цією ж ухвалою суд установив сторонам строки для подачі процесуальних заяв.
Установлені судом обставини
13.11.2018 Комунальне підприємство «Технік» Виноградівської сільської ради, як Замовник, та Акціонерне товариство «Херсонгаз», як Виконавець, уклали договір № 10-11510-2-31716, за умовами якого:
- Замовник передає Виконавцю в експлуатацію складові газорозподільної системи, які використовуються для забезпечення розподілу природного газу споживачами (пункт 1 розділу 1),
- надання послуг з експлуатації включає здійснення Виконавцем комплексу технічних заходів, необхідних для забезпечення розподілу газу, виконання робіт з технічного обслуговування, обстеження, ремонту (пункт 3 розділу 1),
- до переліку послуг віднесено технічний огляд внутрішньо-будинкових газових мереж за відповідними адресами (пункт 5 розділу 1),
- вартість послуг визначається сторонами відповідно до переліку послуг (пункт 1 розділу 2),
- замовник сплачує Виконавцю вартість послуг по факту виконання робіт та згідно оформленого акту надання послуг (пункт 2 розділ 2),
- фактичні обсяги наданих послуг оформлюються актом наданих послуг (пункт 4 розділу 2),
- остаточний розрахунок за надані послуги здійснюється не пізніше 5 календарних днів після підписання акту наданих послуг (пункт 5 розділу 2).
Відповідно до актів виконаних робіт (наданих послуг) з технічного обслуговування внутрішньо-будинкових газових мереж, які класифікуються як газорозподільні системи, № 250-10-11510-2 від 31.03.2019 на суму 956,78 грн, № 251-10-11510-2 від 30.04.2019 на суму 1789,66 грн та № 252-10-11510-2 від 31.05.2019 на суму 37260 грн, Позивач надав Відповідачу обумовлені послуги на загальну суму 40006,44 грн. Зокрема, за змістом актів у них наявні підписи представників Відповідача та вони скріплені печаткою підприємства.
Як слідує з рахунків № 250-10-11510-2 від 31.03.2019 на суму 956,78 грн, № 251-10-11510-2 від 30.04.2019 на суму 1789,66 грн та № 252-10-11510-2 від 31.05.2019 на суму 37260 грн щодо сплати вартості наданих за вказаними актами послуг Позивач надав їх Відповідачу.
За обліковими даними Позивача Відповідач вартість послуг не сплатив.
Відповідно до розрахунку у зв'язку з несплатою вказаної суми Позивач нарахував Відповідачу до сплати 5140,93 грн інфляційних та 2925,99 грн річних за період з 06.04.2019 по 09.11.2021 (з урахуванням заборгованості за кожним з актів).
Оцінка суду установлених обставин та положень законодавства
Щодо правової природи договору та договірних відносин
Установлені судом обставини наявності укладеного між сторонами договору, свідчать про виникнення між ними майново-господарських зобов'язань, у силу яких у відповідності до приписів статей 173, 174, 175 Господарського кодексу України одна сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони, а інша (управнена) сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з частиною 1 статті 175 того ж Кодексу майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
При визначені правової природи договору врахуванню підлягають його умови, права та обов'язки сторін, а також предмет.
Зміст та умови договору, аналіз правовідносин та господарсько-договірних зобов'язань (майново-господарських зобов'язань у відповідності до частини 1 статті 179 ГК України), які виникли між сторонами на підставі вказаного договору (правочину), з огляду на вказані правові положення, свідчать, що за своєю юридичною природою між ними укладений договір про надання послуг.
Зокрема, згідно з приписами частини 1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу.
Отже, за укладеним між сторонами договором про надання послуг Позивач зобов'язався надати послугу з технічного огляду та обслуговування внутрішньо-будинкових газових мереж за відповідними адресами, а Відповідач - сплатити її вартість. При цьому вартість послуги визначається в акті виконаних робіт та вона сплачується не пізніше 5 календарних днів після підписання акту наданої послуги. Відтак, за умовами договору Відповідач зобов'язаний сплатити Позивачу вартість кожної послуги відповідно до 05.04.2019, 05.05.2019 та 05.06.2019.
При цьому суд вважає, що заперечення Відповідача стосовно підписання актів неуповноваженою особою не є доведеними, оскільки ґрунтуються лише на твердженнях керівника підприємства, який виконує відповідні функції на даний час, при відсутності пояснень керівника, який був директором підприємства станом на час складання та підписання вказаних актів наданих послуг. Більш того, на актах наявні відтиски печатки підприємства, проставлення яких з наявністю зловживань Відповідачем не доведена.
Статтею 193 ГК України встановлені загальні правила виконання господарських зобов'язань, за якими суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1); кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2); не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).
Окреслені у статті 193 ГК України правила та принципи господарювання, які корелюються із загальними засадами цивільного законодавства, вказаними у пункті 6 статті 3 ЦК України (справедливість та добросовісність) та засадами зобов'язань, визначеними у частині 3 статті 509 ЦК України (добросовісність, розумність, справедливість), означають, що цивільні права мають здійснюватися, а обов'язки виконуватися не тільки відповідно до їх призначення, а й справедливо та добросовісно, з урахуванням правил господарювання, з метою досягнення загальногосподарського інтересу.
У пункті 8.21 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 Суд надав правові висновки стосовно застосування вказаних правових положень та вказав, що ці принципи втілюються у нормах права та умовах договорів і регулюють конкретні ситуації таким чином, що кожен з учасників відносин зобов'язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов'язки - захищати власні права та інтереси, а також дбати про права та інтереси інших учасників, передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам і інтересам інших осіб, закріпляти можливість адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.
У даному контексті суд також зазначає, що безпосередньо сутність справедливості виражається у ментальних уявленнях, що є добро і зло, правда і неправда, а добросовісність означає необхідність сумлінної, чесної поведінки суб'єктів при виконанні своїх юридичних обов'язків і здійсненні своїх суб'єктивних прав, а також дотримання належної турботливості і ставлення до процесу виконання зобов'язання з урахуванням захищених законодавством прав та інтересів іншої сторони.
Отже, зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання, мають ґрунтуватися на засадах добросовісності та справедливості; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, з урахуванням інтересів другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. І напроти, відсутність потрібної турботливості може вказувати на вину боржника, котра відіграє роль суб'єктивної умови відповідальності.
У спорі Відповідач не здійснив оплату отриманих послуг у повному обсязі, чим порушив взяті на себе зобов'язання та заборгував 40006,44 грн.
Водночас, суд не абсолютизує наведені принципи по відношенню до поведінки Відповідача, оскільки вона може бути наслідком не тільки суб'єктивних, але і об'єктивних причин. Проте, з огляду на положення статті 74 Господарського процесуального кодексу України він повинен довести наявність відповідних причин.
У свою чергу, Відповідач не надав доказів існування об'єктивних причин та обставин, які б вказували на вжиття ним усіх заходів, необхідних для належного виконання зобов'язання.
За таких обставин суд висновує, що Відповідач, допустивши несвоєчасну оплату вартості отриманих послуг у сумі 40006,44 грн у встановлений строк, порушив взяте на себе зобов'язання та під час судового розгляду не довів зворотного.
Щодо відповідальності за невиконання грошового зобов'язання
Вирішуючи правомірність нарахованих та заявлених до стягнення інфляційних у сумі 5140,93 грн та річних у сумі 2925,99 грн, суд зазначає, що у відповідності до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Інфляційні нарахування на суму боргу не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування за загальним правилом здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи із суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Разом з тим, сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Суд перевірив здійснені Позивачем розрахунки та вказує на їх арифметичну правильність, виходячи з наступних розрахунків:
стосовно річних за формулою: річні = (заборгованість) 3% х (кількість прострочених днів): 365 (366), у зв'язку з чим річні складають 2925,99 грн з розрахунку:
- 956,78 грн (за період з 06.04.2019 по 31.12.2019) х 3% х 270 днів : 365 = 21,23 грн;
- 956,78 грн (за період з 01.01.2020 по 31.12.2020) х 3% х 366 днів : 366 = 28,70 грн;
- 956,78 грн (за період з 01.01.2021 по 09.11.2021) х 3% х 313 днів : 365 = 24,61 грн;
- 1789,66 грн (за період з 06.05.2019 по 31.12.2019) х 3% х 240 днів : 365 = 35,30 грн;
- 1789,66 грн (за період з 01.01.2020 по 31.12.2020) х 3% х 366 днів : 366 = 53,69 грн;
- 1789,66 грн (за період з 01.01.2021 по 09.11.2021) х 3% х 313 днів : 365 = 46,04 грн;
- 37260 грн (за період з 06.06.2019 по 31.12.2019) х 3% х 209 днів : 365 = 640,06 грн;
- 37260 грн (за період з 01.01.2020 по 31.12.2020) х 3% х 366 днів : 366 = 1117,80 грн;
- 37260 грн (за період з 01.01.2021 по 09.11.2021) х 3% х 313 днів : 365 = 958,55 грн;
стосовно інфляційних за формулою: сума заборгованості х індекс інфляції за період - сума заборгованості, у зв'язку з чим інфляційні складають 5140,93 грн з розрахунку:
- 956,78 грн (за період з квітня 2019 по вересень 2021) х 1,14693852 - 956,78 = 140,59 грн,
- 1789,66 грн (за період з травня 2019 по вересень 2021) х 1,13558270 - 1789,66 = 242,65 грн,
- 37260 грн (за період з червня 2019 по вересень 2021) х 1,12768887 - 37260 = 4757,69 грн.
На підставі викладеного суд висновує, що Відповідач, порушивши грошове зобов'язання, повинен за вказаних правових приписів сплатити Позивачу інфляційні у сумі 5140,93 грн та річні у сумі 2925,99 грн.
Висновки суду з предмету судового розгляду
На підставі викладеного, за результатами оцінки доказів, з урахуванням факту несплати Відповідачем 40006,44 грн основної заборгованості, 5140,93 грн інфляційних та 2925,99 грн річних у добровільному порядку, доведеністю Позивачем власних вимог, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат
Судовими витратами у справі є витрати Позивача на сплату судового збору у сумі 2270 грн, які згідно з приписами статті 129 ГПК України підлягають стягненню з Відповідача.
На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 129, 238 та 240 ГПК України,
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Комунального підприємства «Технік» Виноградівської сільської ради (75143, Херсонська область, Херсонський район, смт. Брилівка, вул. Будівельна, 12; ідентифікаційний код 35294190) на користь Акціонерного товариства «Херсонгаз» (73025, м. Херсон, вул. Михайлівська, 18; ідентифікаційний код 03355353) - 40006,44 грн основної заборгованості, 5140,93 грн інфляційних, 2925,99 грн річних та 2270 грн компенсації по сплаті судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя М.К. Закурін