ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
17 січня 2022 року Справа № 923/1531/21
Господарський суд Херсонської області у складі судді Сулімовської М. Б., розглянувши справу
за позовом: Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Херсонської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрації Херсонського морського порту)"
до відповідача: Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт"
про стягнення заборгованості в сумі 505,58 грн.
Позивач Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Херсонської філії ДП "Адміністрація морських портів України" звернувся до господарського суду із позовом до відповідача Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт" про стягнення заборгованості в сумі 505,58 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов'язань за договором №28-П-ХЕФ-21/10Р від 16.02.2021 в частині відшкодування витрат на утримання зовнішніх мереж водопостачання.
Ухвалою від 29.11.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, встановлено сторонам строк на подання заяв по суті справи.
20.12.2021 позивачем подано до суду заяву про збільшення позовних вимог.
Ухвалою від 22.12.2021 заяву Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Херсонської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрації Херсонського морського порту)" №2697/26-01-01-Вих від 15.12.2021 про збільшення позовних вимог залишено без руху, встановлено строк на усунення недоліків.
У встановлений господарським судом строк позивачем усунуто недоліки заяви про збільшення позовних вимог, про що подано відповідну заяву і докази.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши заяву позивача про збільшення позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.
Так відповідно первісно заявлених вимог позивач просить стягнути з відповідача державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт" 505,58 грн. заборгованості у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем умов Договору про відшкодування витрат на утримання зовнішніх мереж водопостачання №28-П-ХЕФ-21/10Р від 16.02.2021, а саме 450,36 грн. основної заборгованості з відшкодування витрат на утримання зовнішніх мереж водопостачання за січень-березень 2021, 11,79 грн. інфляційного збільшення боргу, 7,51 грн. 3% річних, 35,92 грн. пені.
В заяві про збільшення позовних вимог позивач зауважує, що на момент подання позовної заяви позивачем проведено розрахунок щодо стягнення заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних станом на 18.11.2021.
З метою повної реалізації права на стягнення боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, позивачем проведено донарахування на суму боргу інфляційних втрат та 3% річних за період з 19.11.2021 до 14.12.2021.
Крім того, продовжується невиконання відповідачем умов Договору про відшкодування витрат на утримання зовнішніх мереж водопостачання №28-П-ХЕФ-21/10Р від 16.02.2021, у зв'язку з чим за останнім обліковується заборгованість в сумі 290,23 грн. за липень-серпень 2021 року, на яку нараховані 7,15 грн. збитків від інфляції, 2,19 грн. 3% річних та 12,45 грн. пені.
За наведеного позивач збільшує позовні вимоги та загалом просить стягнути з відповідача 835,96 грн. заборгованості, з яких 740,59 грн. основного боргу, 26,83 грн. інфляційних втрат, 10,67 грн. 3% річних, 57,87 грн. пені.
Згідно ч.2 ст.14 ГПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Суд зазначає, що згідно приписів п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Частиною 3 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Тобто право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 162 ГПК з доданням до неї документів, зазначених у статті 164 названого Кодексу, а також якщо при цьому не порушено процесуальних прав відповідача, передбачених статтею 46 ГПК, і відповідачеві було надано можливість подання доказів щодо нового предмета або підстав позову та наведення його доводів у судовому засіданні. Волевиявлення позивача повинно викладатись у письмовій формі.
Предметом позову є матеріально - правова вимога про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу до відповідача, що кореспондується зі способами захисту цього права чи інтересу, передбаченими ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України.
Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета і підстав позову не допускається, оскільки в разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю - вже новий позов. Такі вимоги можуть бути предметом лише іншого самостійного (окремого) позову, що подається в передбаченому ГПК України порядку.
В свою чергу, під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. Згідно зі ст. 163 ГПК України, ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої вирішується спір.
Тому збільшення розміру позовних вимог не може бути пов'язано з пред'явленням додаткових позовних вимог, про які не йшлося в позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви. Якщо такі додаткові позовні вимоги зв'язані з раніше заявленими позовними вимогами підставою виникнення або поданими доказами (наприклад, коли позов подано на суму основного боргу і позивач до прийняття рішення просить додатково стягнути пеню за прострочку платежу), то їх може бути пред'явлено з дотриманням, зокрема, приписів статті 173 ГПК України. Така дія (заявлення додаткових вимог) може кваліфікуватися лише як зміна предмету позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського процесуального кодексу України, в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
З урахуванням вказаних приписів чинного законодавства, дослідивши зміст позовної заяви та заяви позивача від 15.12.2021 №2697/26-01-01/Вих про збільшення розміру позовних вимог, з урахуванням заяви про усунення недоліків заяви про збільшення позовних вимог від 04.01.2022 №1/26-01-01/Вих, суд констатує, що остання є заявою про збільшення позовних вимог в частині стягнення основного боргу (додатково за липень-серпень 2021 року), пені, річних, збитків від інфляції за Договором про відшкодування витрат на утримання зовнішніх мереж водопостачання №28-П-ХЕФ-21/10Р від 16.02.2021.
Отже, оскільки вимоги позивача про стягнення з відповідача основної заборгованості за липень-серпень 2021 року, інфляційних нарахувань, 3% річних та штрафних санкцій та позовні вимоги, заявлені у позовній заяві, пов'язані між собою підставами виникнення та поданими доказами, враховуючи, що пред'явлення додаткових (збільшених) позовних вимог є правом позивача, передбаченим ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, не суперечить законодавству, не порушує передбачені вказаною статтею процесуальні права відповідача, копія заяви про збільшення позовних вимог підписана уповноваженою на то особою та направлена відповідачу разом з доданими до неї доказами, суд приймає вищевказану заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог до розгляду, у зв'язку з чим має місце нова ціна позову - 835,96 грн., з урахуванням якої здійснюється розгляд спору.
За приписами ст.248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Так провадження у даній справі відкрито ухвалою суду від 29.11.2021, отже, з урахуванням вищенаведеної норми закону, справа має бути розглянута господарським судом у строк до 29.01.2022.
Суд враховує, що, як зазначено в ст.13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом; суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Частиною 4 статті 11 ГПК України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено застосування судом Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколів до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практики Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно з ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 (надалі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Аналізуючи практику Європейського суду з прав людини, можна дійти висновку, що критерії оцінки розумності строку розгляду справи має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Згідно ст.13 Конвенції, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (ст. 2 ГПК України).
Отже, у зв'язку з прийняттям до розгляду заяви позивача про збільшення позовних вимог, для надання можливості відповідачу реалізувати свої процесуальні права та надати відзив на позовну заяву з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, з метою забезпечення належних умов для повного, всебічного і об'єктивного розгляду справи, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, суд вважає за необхідне продовжити строк розгляду справи поза межами встановленого Господарським процесуальним кодексом України строку та розглянути справу у розумні строки.
Керуючись ст.ст.13, 42, 46, 234 Господарського процесуального кодексу України суд -
1. Продовжити строк розгляду справи на підставі Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, та розглянути справу у розумні строки.
2. Заяву позивача Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Херсонської філії ДП "Адміністрація морських портів України" від 15.12.2021 №2697/26-01-01/Вих про збільшення розміру позовних вимог, з урахуванням заяви про усунення недоліків заяви про збільшення позовних вимог від 04.01.2022 №1/26-01-01/Вих, прийняти до розгляду та здійснювати подальший розгляд справи виходячи з ціни позову - 835,96 грн.
3. Запропонувати:
- відповідачу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали подати відзив на заяву про збільшення позовних вимог;
- позивачу - протягом п'яти днів з дня отримання відзиву подати відповідь на відзив;
- відповідачу - протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив подати заперечення.
4. Ухвалу направити учасникам провадження.
Ухвала суду набрала законної сили 17.01.2022, оскарженню не підлягає.
Суддя М.Б. Сулімовська