Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"13" січня 2022 р.м. ХарківСправа № 922/3342/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Ємельянової О.О.
при секретарі судового засідання Малихіній М.П.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Керівника Салтівської окружної прокуратури м. Харкова, (61038, м. Харків, вул. Маршала Бажанова, буд. 23) в інтересах держави, в особі Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, буд. 7)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "СК "АРСЕНАЛ" (61001, м. Харків, просп. Московський, буд. 143)
простягнення 416 285,97 грн.
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився;
відповідача: Калашник Є.В. (директор), витяг з ЄДР;
прокурора: Кондратюк Н.А., службове посвідчення №057653 від 22.10.2020 року.
Керівник Салтівської окружної прокуратури м. Харкова в особі Харківської міської ради звернувся до Господарського суду Харківської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СК "АРСЕНАЛ" про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 416 285, 97 грн. Також до стягнення заявлені судові витрати.
Ухвалою суду від 25.08.2021 року позовну заяву Керівника Салтівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Харківської міської ради (вх. № 3342/21) залишено без руху.
13.09.2021 року від прокурора через канцелярію суду надійшла заява (вх. № 21284) про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 20.09.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 07.10.2021 року, яку занесено до протоколу судового засідання, судом у підготовчому засіданні оголошено перерву до 19.10.2021 року.
Ухвалою суду від 19.10.2021 року, яку занесено до протоколу судового засідання, судом у підготовчому засіданні оголошено перерву до 16.11.2021 року.
Ухвалою суду від 16.11.2021 року, яку занесено до протоколу судового засідання, судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, та у підготовчому засіданні оголошено перерву до 30.11.2021 року.
Ухвалою суду від 30.11.2021 року, яку занесено до протоколу судового засідання, судом закрито підготовче засіданні у справі, та призначено справу до розгляду по суті на 16.11.2021 року.
Ухвалою суду від 16.12.2021 року, яку занесено до протоколу судового засідання, судом з розгляду справи по суті оголошено перерву до 21.12.2021 року.
Ухвалою суду від 21.12.2021 року, яку занесено до протоколу судового засідання, судом з розгляду справи по суті оголошено перерву до 13.01.2022 року.
Уповноважений представник позивача, у призначене судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Уповноважений представник відповідача, у призначене судове засідання з'явився.
Присутній у судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Присутній у судовому засіданні відповідач своїм правом, щодо надання відзиву на позовну заяву не скористався.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши прокурора та відповідача, з'ясувавши обставини справи, дослідивши надані докази, судом встановлено наступне.
Як зазначає прокурор, вивченням прокуратурою питання наявності підстав для представництва інтересів держави у суді у сфері земельних правовідносин, встановлено порушення вимог законодавства під час використання земельних ділянок, розташованих на території Московського району м. Харкова.
Головним спеціалістом відділу інспекційної роботи Інспекції з контролю за використанням та охороною земель комунальної власності Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради відповідно до статті 189 Земельного кодексу України здійснено 03.02.2021 року обстеження земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Харків, вул. Лесі Українки, 5.
За результатами комплексного вивчення наявних документальних матеріалів та інформації виконавчих органів міської ради, а також проведеного обстеження земельної ділянки встановлено, що за Товариством з обмеженою відповідальністю "СК "Арсенал" зареєстровано право власності на нежитлову будівлю літ. "А-1" загальною площею 242 кв.м., що знаходиться на земельній ділянці площею 0,0425 га, кадастровий номер: 6310137500:02:003:0001, за адресою: м. Харків, вул. Лесі Українки, буд. 5 (а.с. 21-22).
За твердженнями прокурора, право власності зареєстровано 27.11.2017 року за Товариством з обмеженою відповідальністю "СК "Арсенал", на підставі акту приймання - передачі майна до статутного капіталу № 2365, 2366 від 13.11.2017 року (а.с. 37-39).
Також зазначає, що на підставі рішення Харківської міської ради від 06.10.2004 року № 153/04 ПФ "Стимул" надано в оренду земельну ділянку з кадастровим номером 6310137500:02:003:0001, за адресою: м. Харків, вул. Лесі Українки, буд. 5, загальною площею 0,0425 га строком до 01.09.2029 року та укладено договір оренди земельної ділянки № 7581/05 від 14.04.2005 року. Право оренди земельної ділянки припинено 27.02.2014 року (угода про розірвання договору оренди земельної ділянки від 27.01.2014 року) (а.с. 34-36).
За твердженнями прокурора, відповідно до даних Публічної кадастрової карти України та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності або користування на зазначену земельну ділянку під об'єктом нерухомості майн відповідача не зареєстровано.
Як вбачається із витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, земельна ділянка, площею 0,0425 га, кадастровий номер: 6310137500:02:003:0001, що розташована за адресою: м. Харків, вул. Лесі Українки, буд. 5, сформована та здійснена державна реєстрація (а.с. 25-26).
Таким чином, відповідач з 04.02.2020 року та по теперішній час, використовує зазначену земельну ділянку без виникнення права власності/користування, та без державної реєстрації цих прав, відповідно не сплачує платежів за її використання, згідно із встановленим законодавством розмірі, у зв'язку із чим, Департаментом територіального контролю Харківської міської ради проведено обстеження та складане акт від 03.02.2021 року, яким встановлено, що відповідач використовує для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. "А-1" земельну ділянку площею 0,0425 га, кадастровий номер: 6310137500:02:003:0001, за адресою: м. Харків, вул. Лесі Українки, буд. 5. Право користування земельною ділянкою відповідачем до цього часу не оформлено (а.с. 21-22).
Відповідно до даних з органів податкової служби, відповідач не перебуває на обліку Головного управління Державної податкової служби у Харківські області, як платник за землю (а.с. 41).
Департаментом територіального контролю Харківської міської ради здійснено розрахунок безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання відповідачем вищезазначеної земельної ділянки без правовстановлюючих документів, із урахуванням сплачених коштів земельного податку. У зв'язку із чим, розрахунок безпідставно збережених коштів за використання відповідачем земельної ділянки площею 425 кв.м. (0,0425 га), кадастровий номер: 6310137500:02:003:0001 за період з 01.01.2020 року по 30.06.2021 року складає суму у розмірі 416 285,97 грн. (а.с. 33).
Вищевказані обставини, стали причиною звернення прокурора із відповідним позовом до суду. При цьому позовні вимоги прокурора обґрунтовано наявністю підстав для застосування до спірних правовідносин приписів статей 1212-1214 Цивільного кодексу України.
Надаючи правову кваліфікацію доказам які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Статтями 13, 14 Конституції України визначено, що земля є об'єктом власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та місцевого самоврядування. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується.
Відповідно до вимог статті 83 Земельного кодексу України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів.
Згідно зі статтями 16, 60 Закону України "Про місцеве самоврядування Україні", матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах.
Використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону (стаття 206 Земельного кодексу України).
Як вбачається із матеріалів справи, згідно акту від 03.02.2021 року обстеження земельної ділянки за адресою: м. Харків, вул. Лесі Українки, буд. 5 (кадастровий номер: 6310137500:02:003:0001) земельна ділянка використовується Товариством з обмеженою відповідальністю "СК"Арсенал" для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. "А-1" (а.с. 21-22).
Прокурор посилається на те, що відповідач який фактично користується земельною ділянкою без укладання договору оренди та за рахунок власника земельної ділянки зберіг грошові кошти у розмірі орендної плати, та зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.
За змістом частини 2 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України.
За змістом приписів глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов'язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов'язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов'язаннях. Натомість для кондикційних зобов'язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.
Таким чином, обов'язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов'язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.
Для висновку про наявність підстав для повернення безпідставно набутих коштів потрібно встановити обставини набуття або збереження майна за рахунок іншої особи (потерпілого), а також те, що набуття або збереження цього майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
Отже, у разі коли особа користувалася земельною ділянкою без достатньої правової підстави, у зв'язку із чим зберегла кошти, вона зобов'язана повернути ці кошти власникові земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України.
Предметом позову в цій справі є стягнення з власників об'єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою (у період з 01.01.2020 року по 30.06.2021 року), на якій цей об'єкт розміщений за адресою: м. Харків, вул. Лесі Українки, буд. 5 (кадастровий номер: 6310137500:02:003:0001), загальна площа 0,0425 га.
Як вбачається із матеріалів справи, за відповідачем 27.11.2017 року зареєстровано право власності на нерухоме майно, нежитлову будівлю літ. "А-1", загальною площею 242 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Лесі Українки, буд. 5 (а.с. 37-38).
Перехід прав на земельну ділянку, пов'язаний із переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентований у Земельному кодексі України. Так, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (частини 1, 2 статті 120 Земельного кодексу України).
Частиною 1 статті 93 Земельного кодексу України унормовано, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов'язані своєчасно сплачувати орендну плату.
Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 Земельного кодексу України).
За змістом указаних приписів виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди (користування) земельної ділянки, на якій вони розміщені. Право оренди (користування) земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору (тощо) з моменту державної реєстрації цього права.
До моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташовано цей об'єкт, мають місце відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладення договору оренди, внаслідок чого її власник недоотримує дохід у виді орендної плати.
При цьому, зобов'язання щодо внесення плати за фактичне користування земельною ділянкою за своїм змістом є кондикційними. Для кондикційних зобов'язань доведення вини особи не має значення, а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (статті 1212-1214 Цивільного кодексу України).
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 року у справі № 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18), а також у постановах Верховного Суду України від 30 листопада 2016 року у справі № 922/1008/15 (провадження № 3-1271гс16), від 07 грудня 2016 року у справі № 922/1009/15 (провадження № 3-1348гс16), від 12 квітня 2017 року у справах № 922/207/15 (провадження № 3-1345гс16) і № 922/5468/14 (провадження № 3-1347гс16).
Належним способом захисту у цьому випадку є стягнення безпідставно збережених грошових коштів за користування земельною ділянкою без належного оформлення права користування нею на підставі (в порядку) глави 83 Цивільного кодексу України.
Як встановлено приписами частини 1, 3, 4, 9 статті 791 Земельного кодексу України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-0005804292020 з кадастровим номером 6310137500:02:003:0001 від 12.10.2020 року дата реєстрації земельної ділянки 07.09.2005 року (а.с.25-26).
Відповідно до вимог статті 3 Закону України "Про оренду землі" об'єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.
Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди (частина 1 статті 21 названого Закону).
Основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 статті 288 Податкового кодексу України.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 року у справі № 920/739/17.
Згідно з абзацом 3 частини 1 статті 13 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки, зокрема, комунальної власності.
Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки. Витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (частина 2 статті 20, частина 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель").
З огляду на вказані приписи положень чинного законодавства України нормативна грошова оцінка вартості земельної ділянки є обов'язковим доказом для встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення такої справи, зокрема щодо площі земельної ділянки для розрахунку суми недоотриманих доходів позивача, а також щодо визначення розміру орендної плати за земельні ділянки на підставі нормативної грошової оцінки.
При цьому із наведених норм законодавства не вбачається можливості зазначення даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки в інший спосіб, ніж оформлення витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Вказаний висновок узгоджується з практикою Верховного Суду, яким неодноразово зазначалося, що при стягненні безпідставно збереженого майна (коштів) у розмірі орендної плати, нарахування мають здійснюватися позивачем не самостійно - шляхом арифметичного розрахунку без проведення нормативної грошової оцінки землі - а виключно на підставі витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (відповідні висновки містяться в постановах Верховного Суду від 12.06.2019 року у справі № 922/902/18, від 08.08.2019 року у справі № 922/1276/18, від 01.10.2019 року у справі № 922/2082/18, від 16.11.2019 року у справі № 922/3607/18).
З огляду на вищевикладене, відповідач як фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, що мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України.
Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 року у справі 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 року у справі № 922/3412/17, від 11.06.2019 року у справі № 922/551/18.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок за період з 01.01.2020 року по 30.06.2021 року на загальну суму 416 285,97 грн., судом встановлено, що відповідні нарахування здійснено вірно (а.с. 31, 33).
Частинами 1, 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що учасники справи зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (стаття 74 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному розмірі, а саме про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 416 285, 97 грн.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача у розмірі 6 244,29 грн.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; статтями 22, 83, 654, 1166, 1212 Цивільного кодексу України; статтею 152 Земельного кодексу України; статтею 31 Закону "Про оренду землі", статтями 73, 74, 86, 123, 129, 183, 236-238, 240-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СК "АРСЕНАЛ" (61001, м. Харків, просп. Московський, буд. 143, ЄДРПОУ 41632710) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, буд. 7, ЄДРПОУ 04059243, код класифікації доходів бюджету - 24062200, номер рахунку (IBAN) UA958999980314080611000020002, код отримувача ЄДРПОУ 37999649, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), отримувач - УК у м. Харкові) безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 416 285,97 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СК "АРСЕНАЛ" (61001, м. Харків, просп. Московський, буд. 143, ЄДРПОУ 41632710) на користь Харківської обласної прокуратури (61001, м. Харків, вул. Б. Хмельницького, буд. 4, ЄДРПОУ 02910108, банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ, код 820172, рахунок UA 178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету - 2800) судовий збір у розмірі 6 244,29 грн.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду, у межах апеляційного округу, протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.
Інформація у справі може бути одержана зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.
Реквізити сторін:
позивач: Харківська міська рада (61003, м. Харків, майдан Конституції, буд. 7, ЄДРПОУ 04059243);
відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "СК "АРСЕНАЛ" (61001, м. Харків, просп. Московський, буд. 143, ЄДРПОУ 41632710);
прокурор: Керівник Салтівської окружної прокуратури м. Харкова, (61038, м. Харків, вул. Маршала Бажанова, буд. 23).
Повне рішення складено "24" січня 2022 р.
Суддя О.О. Ємельянова