Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"18" січня 2022 р. м. ХарківСправа № 922/3988/21
Господарський суд Харківської області у складі:
суддя Лавренюк Т.А.
при секретарі судового засідання Ляшенко О.М.
розглянувши справу
за позовом Приватного акціонерного товариства «ТАХІОН» (61202, м. Харків, вул. Ахсарова, 11 (офіс) 18, код ЄДРПОУ 24487975)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Энергоучет» (308519, Росія, Белгородська область, Белгородський район, пос. Северний, вул. Березова, 1/11, код ЄДРПОУ 83603664)
про стягнення 1 434 005,00грн
за участю учасників справи:
учасники справи не з'явились
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача 1 434 005,00грн. заборгованості. Судові витрати зі сплати судового збору та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00грн. позивач просить суд покласти на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Контракту № 150/Р на поставку продукції виробничо-технічного призначення від 14.09.2020 в частині своєчасного здійснення оплати за поставлений позивачем товар з посиланням на ст.ст.173 193 Господарського кодексу України, ст.ст.530, 536, 610, 612, 626, 629, 712 Цивільного кодексу України.
Ухвалою суду від 05.10.2021 позов Приватного акціонерного товариства “ТАХІОН” залишено без руху, зобов'язано позивача протягом десяти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути допущені недоліки.
26.10.2021 на електронну адресу суду надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою суду від 28.10.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 922/3988/21 за правилами загального позовного провадження, почато у справі підготовче провадження та призначено підготовче засідання на 18.01.2022 о 14:30. Оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю “ПК Энергоучет” не є резидентом України, провадження у справі було зупинено у зв'язку з необхідністю звернення до компетентного суду Російської Федерації. Позивача зобов'язано протягом 5 (п'яти) днів з дня отримання ухвали суду про відкриття провадження у справі подати до суду належним чином (нотаріально) засвідчений переклад на російську мову ухвали Господарського суду Харківської області від 28.10.2021 про відкриття провадження у справі № 922/3988/21 разом із судовим дорученням про надання правової допомоги та підтвердженням про вручення документа у трьох примірниках.
18.01.2022 провадження у справі поновлено.
У призначене судове засідання позивач не з'явився, про поважність причин неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином. Документів, витребуваних судом ухвалою від 28.10.2021 не подав.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без розгляду, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.4 ст.202 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Аналогічну підставу залишення позову без розгляду містить п.4 ч.1 ст.226 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої суд залишає позов без розгляду, якщо позивач (його представник) не з'явився у судове засідання, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
При цьому суд зазначає, що наведені положення ст.ст.202, 226 Господарського процесуального кодексу України не пов'язують можливість залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з'явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Слід також зазначити, що наведеними нормами не передбачено й необхідності у повторності чи систематичності невчинення позивачем (його представником) зазначених дій.
Правове значення в цьому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, неявка в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 13.09.2019 року в справі № 916/3616/15, від 05.06.2020 року у справі № 910/16978/19, постановах Верховного Суду від 30.03.2020 року у справі № 910/13008/19, від 02.12.2021 року у справі № 675/1998/19.
Позивач у призначене судове засідання 18.01.2022 не з'явився, заяву про розгляд справи за відсутності його представника не надав, хоча про дату, час та місце підготовчого засідання повідомлявся судом у належний спосіб.
Крім того, ухвалою суду від 28.10.2021 позивача було зобов'язано протягом 5 (п'яти) днів з дня отримання ухвали суду про відкриття провадження у справі подати до суду належним чином (нотаріально) засвідчений переклад на російську мову ухвали Господарського суду Харківської області від 28.10.2021 про відкриття провадження у справі № 922/3988/21 разом із судовим дорученням про надання правової допомоги та підтвердженням про вручення документа у трьох примірниках.
Зазначені документи позивачем отримано 15.11.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, наявним в матеріалах справи.
Проте вимоги ухвали суду від 28.10.2021 позивач не виконав, належним чином (нотаріально) засвідчений переклад на російську мову ухвали Господарського суду Харківської області від 28.10.2021 про відкриття провадження у справі № 922/3988/21 разом із судовим дорученням про надання правової допомоги та підтвердженням про вручення документа суду не надав, про поважність причин неможливості виконати вимоги суду не повідомив.
За приписами ст.2 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у господарській справі регламентовано відповідними нормами процесуального права - Господарським процесуальним кодексом України.
Відповідно до ч.ч.1-5 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд зазначає, що вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов'язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі.
За приписами ч.5 ст.11 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справ суд застосовує Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини виходить з того, що положення п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків.
Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
В рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення Європейського суду прав людини у справі "Каракуця проти України").
У рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України" зазначено, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Відтак, суд зобов'язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі та у разі невиконання останнім процесуальних обов'язків, покладених на нього судом.
На підставі викладеного, враховуючи, що позивач явку свого представника в судове засідання не забезпечив та не подав заяву про розгляд справи за його відсутності, вимоги ухвали суду від 28.10.2021 не виконав, належним чином (нотаріально) засвідчений переклад на російську мову ухвали Господарського суду Харківської області від 28.10.2021 про відкриття провадження у справі № 922/3988/21 разом із судовим дорученням про надання правової допомоги та підтвердженням про вручення документа суду не надав, про поважність причин неможливості виконати вимоги суду не повідомив, а також зважаючи на те, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій (ст.13 Господарського процесуального кодексу України), суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду на підставі п.4 ч.1 ст.226 Господарського процесуального кодексу України.
Разом з тим, суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що відповідно до ч.4 ст.226 Господарського процесуального кодексу України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями ст.ст.129-130 Господарського процесуального кодексу України та ст.7 Закону України "Про судовий збір".
За приписами п.4 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" в разі залишення заяви без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивачем без поважних причин у судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів сплачена сума судового збору не повертається.
Таким чином, з урахуванням того, що позов залишено без розгляду в тому числі й через не подання позивачем витребуваних судом матеріалів, сплачений ним за розгляд даного спору судовий збір поверненню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 42, 43, 202, 226, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов Приватного акціонерного товариства «ТАХІОН» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Энергоучет» про стягнення 1 434 005,00грн залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання (проголошення) суддею та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складено та підписано 18.01.2022.
Суддя Т.А. Лавренюк