Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"17" січня 2022 р.м. ХарківСправа № 922/4600/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Буракової А.М.
при секретарі судового засідання Чабан А.А.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Державної екологічної інспекції у Харківській області, м. Харків
до Приватного сільськогосподарського підприємства імені Чкалова, с. Рідкодуб, Дворічанський район, Харківська область
про стягнення 101931,92 грн.
за участю представників:
позивача - Ганага Р.Є.
відповідач - не з'явився
Державна екологічна інспекція у Харківській області (позивач) звернулася до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Приватного сільськогосподарського підприємства імені Чкалова (відповідач) про стягнення з відповідача на користь держави на р/р UA 088999980333199331000020597, ГУК Харків обл/СТГ Дворічна, код ЄДРПОУ 37874947, символ звітності 331 для зарахування по коду бюджетної кваліфікації 24062100 "Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності", в установі банку - Казначейство України (ЕАП), шкоду заподіяну державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства в розмірі 101931,92 грн.
Також, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь судовий збір в розмірі 2270,00 грн.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.11.2021 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, призначено розгляд справи в судовому засіданні на 20.12.2021 о 10:30.
20.12.2021 судом розгляд справи було призначено на 17.01.2022 о 10:30.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити у повному обсязі.
Відповідач про розгляд справи був повідомлений належним чином, правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, про причини неявки представника суд не повідомив.
Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Частиною 1 ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Оскільки відповідач своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористався, повноважного представника для участі у судовому засіданні не направив, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин не надав, заяв та клопотань від нього не надходило, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.
Крім того, у даному випадку суд враховує, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами суду по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Також, судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.
В період з 22.04.2021 року по 07.05.2021 року Державною екологічною інспекцією у Харківській області було здійснено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства у діяльності Приватного сільськогосподарського підприємства імені Чкалова.
За результатами даної перевірки Державною екологічною інспекцією у Харківській області складено акт проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів № 401/12-02/03-04 від 07.05.2021 року, який було направлено на адресу підприємства відповідача поштовою (рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 6116500863560).
Згідно даного акту вбачається, що Приватному сільськогосподарському підприємству імені Чкалова для питних і санітарно-гігієнічних та виробничих потреб використовуються артезіанські свердловини №№ 1, 2 (водоносний горизонт 60//АЗО/ДОН/0218/0580/0148), які розміщені в с. Рідкодуб, Куп'янського (Дворічапького) району Харківської області, басейн річки Нижньо-Дворічна, басейн р. Сіверський Донець/район басейну р. Дон на підставі дозволу на спеціальне водокористування від 03.08.2017 № 8/ХР/49д-17.
Згідно позову позивач вказує, що право власності або право користування земельними ділянками під вказаними свердловинами ПСП імені Чкалова не оформлено. Спеціальний дозвіл на користування надрами (підземні води) ПСП імені Чкалова не отримано, що є порушенням ст.ст. 16,19,21 Кодексу України про надра та ст. 17 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання».
При цьому суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази оформлення ПСП імені Чкалова права власності або права користування земельними ділянками під вказаними свердловинами та отримання відповідачем спеціального дозволу на користування надрами (підземні води).
Відповідно до довідки ПСП імені Чкалова від 22.04.2021 № 3 артезіанська свердловина № 1 є резервною, та в період з 22.04.2018 по 22.04.2021 не використовувалась.
Також, з вказаної вище довідки вбачається, що за період з 22.04.2018 по 22.04.2021 з артезіанської свердловини № 2 ПСП імені Чкалова було забрано:
- з 22.04.2018 по 31.12.2018 - 4480,1 м.куб.;
- з 01.01.2019 по 31.12.2019 - 5445 м.куб.;
- з 01.01.2020 по 31.12.2020 - 7095 м.куб.;
- з 01.01.2021 по 22.04.2021 - 1450 м.куб.
Таким чином, в період з 22.04.2018 по 22.04.2021 ПСП імені Чкалова здійснювалося самовільне користування надрами (підземні води) зі свердловини № 2 (паспорт артсвердловини № 2, місце розташування свердловини с. Рідкодуб, північна околиця, вододіл річок Н. Дворічна і В. Дворічна, призначення свердловини - водопостачання населення та тваринної ферми) за відсутності спеціального дозволу на користування надрами (підземні води).
Окрім того, актом перевірки № 401/12-02/03-04 від 07.05.2021 було зафіксовано, що ПСП імені Чкалова не дотримується лімітів забору та використання води, а саме відповідно до дозволу на спеціальне водокористування від 03.08.2017 № 8/ХР/49д-17 ліміт забору та використання води з артезіанських свердловин №№ 1, 2, які розміщені в с. Рідкодуб, Куп'янського (Дворічанького) району Харківської області, басейн річки Нижньо-Дворічна, басейн р. Сіверський Донець/район басейну р. Дон становить 4038 м.куб. води на рік.
Як було зазначено вище, згідно із довідкою від 22.04.2021 № 3 за період з 22.04.2018 по 22.04 2021 з артезіанської свердловини № 2 ПСП імені Чкалова було забрано:
- з 22.04.2018 по 31.12.2018 - 4480,1 м.куб., тобто, перевищено річний ліміт забору води на 442,1 м.куб.;
- з 01.01.2019 по 31.12.2019 - 5445 м.куб., тобто, перевищено річний ліміт забору води на 1407 м.куб.;
- з 01.01.2020 по 31.12.2020 - 7095 м.куб., тобто, перевищено річний ліміт забору води на 3057 м.куб.
Отже, ПСП імені Чкалова в період з 22.04.2018 по 31.12.2020 було допущено перевищення ліміту забору та використання води з артезіанської свердловини № 2, встановленого дозволом на спеціальне водокористування від 03.08.2017 № 8/ХР/49д-17 лімітів забору та використання води на 4906,1 м.куб., що є порушенням ст.ст. 44, 49 Водного кодексу України.
Відповідно до п. 1.7. Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 року № 389, зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 №767/16783 (із змінами згідно наказу Мінприроди України № 367 від 13.10.2015, Методика) самовільне водокористування - використання водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів.
В зв'язку з виявленими порушеннями, позивачем з урахуванням норм передбачених п. 9 Методики та інформації викладеної в довідці від 22.04.2021 № 3 було розраховано шкоду заподіяну держав, а саме:
- внаслідок самовільного користування надрами (підземні води) у розмірі 80538,87 грн. (розрахунок збитку у розмірі 80538,87 грн. було направлено на адресу ПСП імені Чкалова разом із претензією № 100 від 29.06.2021);
- внаслідок перевищення ліміту у розмірі 21393,05 грн. (розрахунок збитку у розмірі 21393,05 грн. було направлено на адресу ПСП імені Чкалова разом із претензією № 217 від 03.11.2021).
11 травня 2021 року Державною екологічною інспекцією у Харківській області винесено припис №89/03-13 щодо усунення порушень виявлених під час здійснення позапланового заходу, пунктом 1 якого зобов'язано ПСП імені Чкалова отримати дозвіл на користування надрами (підземні води) та пунктом 5 зобов'язано дотримуватися лімітів забору та використання води. Припис було направлено поштою на адресу ПСП імені Чкалова, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 6116500852704.
На підставі викладеного суд зазначає, що внаслідок дій відповідача, в частині самовільного користування надрами (підземні води) із артезіанських свердловин та порушення правил спеціального водокористування, державі заподіяно шкоду в загальному розмірі 101931,92 грн. При цьому в матеріалах справи доказів відшкодування відповідачем шкоди заподіяній державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства у розмірі 101931,92 грн. не міститься.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Згідно частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ст. 40 Закону України «Про охорону навколишнього середовища», використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог, зокрема, здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному виливу на стан навколишнього природного середовища.
Відповідно до ст. 38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», в порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.
Згідно ст. 1 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання», питне водопостачання - діяльність, пов'язана з виробництвом, транспортуванням та постачанням питної води споживачам питної води, охороною джерел та систем питного водопостачання.
Частиною 5 ст. 17 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання», встановлено, що у разі використання підземних вод для питного водопостачання відповідне підприємство повинне одержати згідно з законом дозвіл на користування надрами.
Статтею 17 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» унормовано, що підприємство питного водопостачання провадить свою діяльність відповідно до порядку спеціального водокористування, пов'язаного із застосуванням водопровідних мереж, споруд технічних пристроїв для забору води безпосередньо з водних об'єктів. Спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу, який видається у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України. У дозволі на спеціальне водокористування визначаються ліміти та строки спеціального водокористування. Строки спеціального водокористування встановлюються органом, який видає дозвіл на спеціальне водокористування. У разі використання підземних вод для питного водопостачання відповідне підприємство повинне одержати згідно з законом дозвіл на користування надрами.
Отже, саме на відповідача, як на особу, яка забезпечує споживачів питною водою для певних потреб, вимогами Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» покладено обов'язок здійснювати відповідне водопостачання на підставі дозволу, який видається у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. При цьому, норми вказаного Закону носять імперативний, а не альтернативний характер, і відповідно, покладають на відповідача саме обов'язок оформити відповідний дозвіл. Наведений Закон не містить виключень стосовно можливості надавати відповідні послуги без дозволу, як не передбачає і надання відповідних послуг за принципом мовчазної згоди.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі № 908/1593/17 від 09.11.2018 року.
Відповідно до ст. 56 Кодексу України про надра, основними вимогами в галузі охорони надр є: забезпечення повного і комплексного геологічного вивчення надр; додержання встановленого законодавством порядку надання надр у користування і недопущення самовільного користування надрами.
У відповідності до ст. 19 Кодексу України про надра, надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.
Згідно ст. 21 даного Кодексу, надра у користування для видобування прісних підземних вод і розробки родовищ торфу надаються без надання гірничого відводу на підставі спеціальних дозволів, що видаються після попереднього погодження з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
Відповідно до ст. 44 Водного кодексу України, водокористувачі зобов'язані:
1) економно використовувати водні ресурси, дбати про їх відтворення і поліпшення якості вод;
2) використовувати воду (водні об'єкти) відповідно до цілей та умов їх надання;
3) дотримувати встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовим, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території.
Згідно ст. 49 Водного кодексу України, спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування. У дозволі на спеціальне водокористування встановлюються ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин. У разі настання маловоддя ці ліміти можуть бути зменшені органом, що видав дозвіл, без коригування дозволу на спеціальне водокористування.
Відповідно до ст. 110 Водного кодексу України, порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Водокористувачі звільняються від відповідальності за порушення водного законодавства, якщо вони виникли внаслідок дії непереборних сил природи чи воєнних дій. Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у:
1) самовільному захопленні водних об'єктів;
2) забрудненні та засміченні вод;
3) порушенні режиму господарської діяльності у водоохоронних зонах та на землях водного фонду;
4) руйнуванні русел річок, струмків та водотоків або порушенні природних умов поверхневого стоку під час будівництва і експлуатації автошляхів, залізниць та інших інженерних комунікацій;
5) введенні в експлуатацію підприємств, комунальних та інших об'єктів без очисних споруд чи пристроїв належної потужності;
6) недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування;
7) самовільному проведенні гідротехнічних робіт (будівництво ставків, дамб, каналів, свердловин).
Згідно ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно до частин 4,5 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.
Статтею 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.
Враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги у справі є обґрунтованими, підтвердженими доданими до матеріалів справи доказами, не спростованими відповідачем та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується ст. 129 ГПК України, у зв'язку з чим судовий збір у розмірі 2270,00 грн. покладається на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 11, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 120, 123, 129, 165, 178, 202, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства імені Чкалова (62723, Харківська область, Дворічанський район, село Рідкодуб, вул. Чкалова, буд. 17, код ЄДРПОУ 30749535) на користь держави на р/р UA088999980333199331000020597, ГУК Харків обл/СТГ Дворічна, код ЄДРПОУ 37874947, символ звітності 331 для зарахування по коду бюджетної кваліфікації 24062100 “Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності”, в установі банку - Казначейство України (ЕАП), шкоду заподіяну державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства в розмірі 101931,92 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства імені Чкалова (62723, Харківська область, Дворічанський район, село Рідкодуб, вул. Чкалова, буд. 17, код ЄДРПОУ 30749535) на користь Державної екологічної інспекції у Харківській області (61166, м. Харків, вул. Бакуліна, 6, код ЄДРПОУ 37999518, р/р UA878201720343150002000081164, УК ДКСУ у м. Києві, МФО 820172) судовий збір в розмірі 2270,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.
Позивач: Державна екологічна інспекція у Харківській області (61166, м. Харків, вул. Бакуліна, 6, код ЄДРПОУ 37999518).
Відповідач: Приватне сільськогосподарське підприємство імені Чкалова (62723, Харківська область, Дворічанський район, село Рідкодуб, вул. Чкалова, буд. 17, код ЄДРПОУ 30749535).
Повне рішення складено "24" січня 2022 р.
Суддя А.М. Буракова
справа № 922/4600/21