28 грудня 2021 року м. ТернопільСправа № 921/720/21
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Бурди Н.М. за участі секретаря судового засідання Крутіної Ю.С.
розглянув матеріали справи
за позовом: Акціонерного товариства "Українська залізниця", вул. Єжи Гедройця, 5, м.Київ 03680 в особі Регіональної філії "Львівська залізниця", вул. Гоголя, 1, м. Львів
до відповідача: Державного підприємства "Чортківський комбінат хлібопродуктів" Державного агентства резерву України, вул. Білецька, 2А, м. Чортків, Тернопільська область, 48501
про стягнення заборгованості в сумі 21654 грн 42 коп.
За участі представників:
Позивача: Тригуб Ольга Олегівна, довіреність б/н від 09.06.2021 р., № НРЕ 207673
Відповідача: не прибув.
Суть справи:
02.11.2021 Акціонерне товариство "Українська залізниця", в особі Регіональної філії "Львівська залізниця", м. Львів звернулося до Господарського суду Тернопільської області із позовом до Державного підприємства "Чортківський комбінат хлібопродуктів" Державного агентства резерву України, м. Чортків Тернопільська область про стягнення заборгованості в сумі 21654,42 грн, з яких 20291,52 грн боргу та 1362,90 грн пені.
Підставою позову визначено неналежне виконання відповідачем умов Договору про зберігання об'єктів/вантажів в смузі відведення залізниці №Л/ДН-2-20-2-ДНЮ-П від 15.01.2021.
Ухвалою суду від 05.11.2021 відкрито провадження у справі № 921/720/21 за правилами спрощеного позовного провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 02.12.2021 на 12:00 год , з подальшим її відкладенням на 28.12.2021.
Представник позивача в судових засіданнях заявлені вимоги повністю підтримала з підстав, наведених у позовній заяві та посилаючись на долучені до матеріалів справи докази. Додатково зазначила, що станом на дату розгляду справи заявлена до стягнення заборгованість відповідачем не погашена.
Представник відповідача в жодне судове засідання не з'явився, жодних заяв, клопотань, відзиву на позовну заяву не подав. Процесуальні документи надсилались Державному підприємству "Чортківський комбінат хлібопродуктів" Державного агентства резерву України, судом за адресою, зазначеною у сформованому судом витязі з ЄДРПОУ: вул. Білецька, 2А, м. Чортків, Тернопільська область, 48500. Однак поштова кореспонденція (як-то ухвала суду від 05.11.2021 про відкриття провадження у справі № 921/720/21 та про відкладення від 02.12.2021) поверталися адресату з відміткою Підприємства зв'язку “адресат відсутній за вказаною адресою”.
За приписами ч.5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно з частин 1, 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, вбачається, що у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження. Поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.
Відповідно до частини 5 статті 242 ГПК України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.
Отже, у разі якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернено підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення. Водночас, суд зазначає, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховий Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у Постанові від 12.03.2019 за №923/1432/15.
Таким чином, з огляду на викладене, слід вважати, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду даної справи, однак своїм процесуальним правом на участь в судових засіданнях, як і правом на подання відзиву, не скористався.
При цьому судом враховано, що відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Тому, застосовуючи принципи змагальності, диспозитивності та пропорційності господарського судочинства, що закріплені в п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України, ст. ст. 13-15 ГПК України, та беручи до уваги забезпечення сторонам рівних та належних умов для надання доказів, необхідних для розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд встановив таке.
15 січня 2020 року між Акціонерним товариством "Українська залізниця", Регіональною філією "Львівська залізниця" в особі начальника підрозділу "Тернопільська дирекція залізничних перевезень" (Сторона 1) та Державним підприємством "Чортківський комбінат хлібопродуктів" Державного агентства резерву України (Сторона 2) укладено Договір №Л/ДН-2-20-2-ДНЮ-П про зберігання об'єктів/вантажів в смузі відведення залізниці (далі - Договір), умовами якого (п.1.1.) передбачено, що згідно із Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів і на умовах цього договору Сторона 1 надає Стороні 2 послугу зі зберігання лебідки електричної типу ЛМ-3-60 (масою 0,98т, площею 1,8м2), лебідки електричної типу ЛM-3.2-250 (масою 1,04 т, площею 1,95 м2), навантажувального пристрою №1 для завантаження зернових вантажів (масою 14,5 т, площа платформи під пристроєм 74,4м2), навантажувального пристрою №2 для завантаження зернових вантажів (масою 2,10 т, площа опор під пристроєм 29,70 м2) (далі - об'єкти/вантажі) в смузі відведення залізниці на території залізничної станції Білобожниця. Для зберігання об'єктів/вантажів Сторона 2 використовує земельну ділянку смуги відведення залізниці загальною площею 107,85 м2 відповідно до схеми розташування, яка додається до Договору та є його невід'ємною частиною (Додаток №1). Сторона 2 приймає та оплачує вказані послуги згідно умов передбачених даним договором.
Як зазначено в п.2.1.1 Договору, Стороні 2 дозволено використовувати зазначену у п.1.1 цього Договору земельну ділянку, яка знаходиться в смузі відведення залізниці для зберігання об'єктів/вантажів згідно п.1.1 Договору на час дії цього Договору.
Відповідно до п.2.3.1 Договору Сторона 2 зобов'язалась вчасно сплачувати Стороні 1 плату за надання послуги зберігання об'єктів/вантажів з врахуванням діючого у розрахунковий період корегуючого коефіцієнта за ставками згідно п.2.1 розділу 2 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ним послуги, а також відшкодування земельного податку за користування земельною ділянкою згідно діючого законодавства у відповідності до протоколу узгодження договірної ціни, що є невід'ємною частиною Договору (Додаток №2) та надані додаткові послуги.
Пунктом 3.1.1. Договору передбачено, що оплата послуги зберігання об'єктів/вантажів здійснюється Стороною 2 на умовах 100% попередньої оплати за загальну масу об'єктів/вантажів, що зберігаються за наступний місяць до 10 числа поточного місяця, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок філії "Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень" AT "Укрзалізниця": р/р НОМЕР_1 в AT "Ощадбанк" МФО 300465, ЄДРПОУ 40081279. Нарахування та стягнення плати проводиться станцією по накопичувальних карточках форми ФДУ-92.
Згідно п.3.1.2. Договору, по відшкодуванню земельного податку Стороні 1, за користування земельною ділянкою Сторона 2 здійснює оплату Стороні 1 в розмірі визначеному Протоколом узгодження договірної ціни (Додаток 2), шляхом перерахування коштів у розмірі 100% вартості на розрахунковий рахунок філії "Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень" AT "Укрзалізниця": Ідентифікаційний код філії: 40081279; Банк одержувача: AT "Ощадбанк"; Поточний рахунок зі спеціальним режимом використання: НОМЕР_2 . Нарахування та стягнення плати проводиться станцією по накопичувальних карточках форми ФДУ-92.
За несвоєчасні або не в повному обсязі перераховані платежі за Договором у термін, передбачений п. 3.1. Договору Сторона 2 сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на день прострочення, за кожний день прострочення (включаючи день оплати). До вимог про стягнення пені застосовується позовна давність один рік. Сплата пені не звільняє Сторони від виконання своїх зобов'язань за цим Договором (п.4.4. Договору).
Згідно п.8.1. Договору, останній вступає в дію з моменту його підписання сторонами і діє до 31 березня 2020 року, а в частині розрахунків з 01.01.2020 до повного виконання зобов'язань.
Договір вважається кожного року продовжений ще на один рік, якщо за один місяць до закінчення терміну дії договору жодна із сторін не заявить вимогу про його припинення (п.8.2 Договору).
Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України зобов'язання можуть виникати, зокрема, з договорів, інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта.
Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України (надалі ГК України), до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором про надання послуг.
За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ст.901 Цивільного кодексу України).
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Як вказує позивач, всупереч вимогам вказаних умов Договору останній платіж за зберігання об'єктів/вантажів за липень 2020 року було списано з особового рахунку ДП «Чортківський комбінат хлібопродуктів» 08.07.2020 по накопичувальній картці №08070107, про що свідчить Перелік №20200708. Починаючи із серпня 2020 року відповідач не вносить плати за надання послуги зберігання. 31.05.2021 року Господарським судом Тернопільської області винесено рішення по справі №921/235/21, яке набрало законної сили 30.06.2021, за позовом АТ «Укрзалізниця» до ДП «Чортківський комбінат хлібопродуктів», яким встановлено обставини невиконання відповідачем умов Договору №Л/ДН-2-20-2-ДНЮ-П та стягнено заборгованість за період з серпня 2020 року по лютий 2021 року включно.
Як вбачається з переліків філії "Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень AT "Укрзалізниця" №2021312 від 12.03.2021, №20210412 від 12.04.2021, №2021514 від 14.05.2021, №20210612 від 12.06.2021, №20210713 від 13.07.2021, №20210812 від 12.08.2021, №20210912 від 12.09.2021, №20211012 від 12.10.2021, за березнь - жовтень 2021 кошти на оплату зберігання вантажів/об'єктів на особовий рахунок ДП "Чортківський комбінат хлібопродуктів" не надходили, у вказаному періоді із залишку коштів списувалися кошти для відшкодування витрат на утримання смуги відведення. Отже, загальна сума заборгованості по оплаті за зберігання вантажів/об'єктів за період з березня по серпень 2021 становить 20291грн.52коп (в тому числі ПДВ).
В підтвердження вищенаведених обставин позивачем також долучено до матеріалів справи копії накопичувальних карток форми ФДУ-92:
- №10039003 від 10.03.2021 на суму 2848,90 грн;
- №10049004 від 10.04.2021 на суму 2757,00;
- №10059005 від 10.05.2021 на суму 2848,90 грн;
- №10069006 від 10.06.2021 на суму 2757,00 грн;
- №10079007 від 10.07.2021 на суму 2848,90 грн;
- №10089008 від 10.08.2021 на суму 2848,90 грн.
Пунктом 2.1 Правил розрахунків за перевезення вантажів (далі - Правила), затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 №644 (з наступними змінами), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №864/5085, передбачено, що розрахункові підрозділи залізниць (далі - розрахункові підрозділи) здійснюють безготівкові розрахунки з відправниками, одержувачами та експедиторами через установи банків за перевезення вантажів, вантажобагажу та за надання додаткових послуг.
Відповідно до п.п.2.3., 2.4, 2.5 Правил розрахунки за перевезення вантажу та вантажобагажу між залізницею і платником (відправником, одержувачем, експедитором) здійснюються на підставі договору (додаток 1), згідно з яким залізниця відкриває особовий рахунок кожному платнику (відправнику, одержувачу, експедитору) з присвоєнням коду платника.
Після присвоєння коду розрахунковий підрозділ видає платнику довідку (додаток 2), у якій вказуються найменування платника і номер присвоєного коду. У всіх перевізних документах, накопичувальних картках, відомостях плати за користування вагонами та контейнерами, відомостях плати за подавання, забирання та маневрову роботу проставляється код платника.
Платник згідно з договором у порядку передоплати перераховує на рахунок розрахункового підрозділу кошти для оплати перевезень і додаткових послуг.
Відповідно до п.2.6. Правил, розрахунковий підрозділ веде облік надходження коштів на особовий рахунок платника і використання їх платником для оплати перевезень та наданих залізницею послуг.
Облік витрачених коштів здійснюється на підставі перевізних документів, накопичувальних карток (додаток 3), відомостей плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу, які можуть бути оформлені в електронному вигляді (з накладенням електронного цифрового підпису).
Усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.
У випадках, визначених чинним законодавством, на суми платежів і зборів, що підлягають сплаті, залізниця нараховує податок на додану вартість, сума якого відображається в особовому рахунку платника.
Долучені до матеріалів справи копії накопичувальних карток за березень - серпень 2021 року містять підпис працівника станції. Підписи працівника вантажовласника на вказаних актах відсутні, про що складено відповідні Акти загальної форми №3 від 10.03.2021, №4 від 10.04.2021, №5 від 10.05.2021, №6 від 10.06.2021, №7 від 10.07.2021, №8 від 10.08.2021 у яких зафіксовано, що представник ДП "Чортківський КХП" для підпису накопичувальних карток №№10039003, 10049004, 10059005, 10069006, 10079007, 10089008 не з'явився.
Матеріали справи також вказують на те, що позивачем на адресу відповідача з метою досудового врегулювання спору направлялась претензія №5-П/2021 від 27.08.2021 з вимогою виконати належним чином зобов'язання за Договором та оплатити заборгованість в розмірі 20291грн, яка залишена відповідачем без задоволення, що слугувало підставою для звернення із даним позовом до суду.
Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Частиною 1 ст. 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Частинами 2, 3 ст.80 ГПК України передбачено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Відповідно до ч.1 ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідач у встановлений строк відзиву на позов не подав, викладені у позовній заяві обставини не спростував, як і не подав суду доказів погашення заявленої до стягнення заборгованості станом на дату розгляду справи.
Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Львівська залізниця" щодо стягнення з Державного підприємства "Чортківський комбінат хлібопродуктів" 20291 грн заборгованості за надані послуги зберігання об'єктів/вантажів в смузі відведення залізниці за Договором №Л/ДН-2-20-2-ДНЮ-П від 15.01.2020 за період березень - серпень 2021 року суд вважає належним чином обґрунтованими зі сторони позивача, а отже позов в цій частині підлягає до задоволення як підтверджений матеріалами справи та не оспорений відповідачем.
Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст.611 ЦК України).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
У сфері господарювання згідно з ч.2 ст.217 та ч.1 ст.230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання, а її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно з ч.6 ст.231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р., платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, при цьому, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до ст.258 ЦК України та ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано та стягуються такі санкції протягом строку позовної давності в один рік, при цьому позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін відповідно до ч.1 ст.259 ЦК України.
Як вже зазначалось вище, у п.4.4. Договору сторони погодили, що за несвоєчасні або не в повному обсязі перераховані платежі за Договором у термін, передбачений п. 3.1. Договору Сторона 2 сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на день прострочення, за кожний день прострочення (включаючи день оплати). До вимог про стягнення пені застосовується позовна давність один рік. Сплата пені не звільняє Сторони від виконання своїх зобов'язань за цим Договором.
Враховуючи порушення відповідачем строків проведення розрахунку за надані послуги, на підставі наведених вище положень Договору, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 1362,90 грн пені, нарахованої за період з 11.02.2021 по 28.10.2021 на суму заборгованості, визначену з наростаючим підсумком.
Перевіривши за допомогою програми "ЛІГА:ЗАКОН" наданий позивачем розрахунок заявленої до стягнення пені, суд вважає правомірним нарахування відповідачу пені в розмірі 1362,90 грн, нарахованої окремо на кожен прострочений платіж за період 6 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, а позов в даній частині є таким, що підлягає до задоволення, як обґрунтовано заявлений.
Судові витрати.
Відповідно до ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи.
Пунктом 2 ч.1 ст.129 ГПК України передбачено, що у спорах, які виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вищенаведене, судовий збір покладається на відповідача.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 73-79, 86, 129, 194, 202, 232, 233, 236-238, 240, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Державного підприємства "Чортківський комбінат хлібопродуктів" Державного агентства резерву України (вул. Білецька, 2А, м.Чортків, Тернопільська область, код 00956187) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (вул. Єжи Гедройця, 5, м.Київ, код 40075815) в особі Регіональної філії "Львівська залізниця" (вул. Гоголя, 1, м. Львів) - 20291 (двадцять тисяч двісті дев'яносто одну) грн 52 коп заборгованості, 1362 (одну тисячу триста шістдесят дві) грн 90 коп. пені та 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп. в повернення сплаченого судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч.1 ст. 241 ГПК України).
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення, в порядку визначеному ст.ст.256-257 ГПК України.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.
Повне судове рішення складено і підписано 17.01.2022 року.
Суддя Н.М. Бурда