вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21
E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
19.01.2022 Справа №917/1661/21
м.Полтава
Господарський суд Полтавської області у складі судді Паламарчука В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (без виклику сторін) справу
за позовною заявою Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", вул.Комарова, 2-а, м.Полтава, 36008
до Фізичної особи - підприємця Чугуєвець Сергія Павловича, АДРЕСА_1
про стягнення 63 376,06 грн.
28.10.2021 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" до Фізичної особи - підприємця Чугуєвець Сергія Павловича про стягнення 63 376,06 грн. з яких: 37 052,30 грн. - заборгованості за спожиту теплову енергію, 23 739,16 грн. - пені, 781,94 грн. - 3% річних, 1 802,66 грн. - інфляційних втрат.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.10.2021 р. даний позов був переданий на розгляд судді Паламарчука В.В.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідач в період з 01.01.2020 р. по 31.08.2021р. не здійснював оплату вартості отриманої теплової енергії на умовах договору на відпуск теплової енергії в гарячій воді №2009 «С» від 01.10.2007р.
Ухвалою від 03.11.2021р. суд прийняв позовну заяву до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами. Цією ж ухвалою суд встановив процесуальні строки: відповідачу для подання відзиву на позов - не пізніше 15 днів з дня вручення ухвали, та для подання заперечень до 5 днів з дати отримання від позивача відповіді на відзив; позивачу для подання відповіді на відзив - 5 днів з моменту отримання відзиву.
Ухвала суду, що була направлена на адресу відповідача за адресою, зазначеною у позовній заяві - АДРЕСА_1, повернулася до господарського суду з відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою»
За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідач - Фізична особа - підприємець Чугуєвець Сергій Павлович зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає (ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 9 ст.165 ГПК України, ч.2 ст.178 ГПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
В зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних у матеріалах справи, достатньо, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до вимог ст. 233 ГПК України рішення прийнято в нарадчій кімнаті.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне:
01 жовтня 2007 року між Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (Теплопостачальна організація) та Фізичною особою - підприємцем Чугуєвець Сергієм Павловичем (Споживач) було укладено Договір №2009 «С» на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води (а.с.8-9) (далі - Договір).
Умовами зазначеного Договору сторони узгодили, зокрема, наступне:
- "теплопостачальна організація" бере на себе зобов'язання постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на опалення приміщень "споживача" до межі розподілу балансовою належності теплової мережі приміщення будівлі по вул. 23 Вересня, 13; надання послуг з централізованого постачання гарячої води в приміщення магазину Споживача за адресою вул. 23 Вересня, 13 (п.1. договору в редакції додаткової угоди №7);
- Облік споживання теплової енергії на опалення проводиться по лічильнику PolluComEX/SQn 2.5 № 54140725. Облік споживання гарячої води проводиться по водоміру ЛК-1,5Г № 5352724.
Обсяг наданих Споживачу послуг з централізованого постачання гарячої води визначається на підставі показань приладу обліку гарячої води, наданих КП «Полтававодоканал» (пункт 14 Договору в редакції додаткової угоди № 7);
- Зняття показників з приладу обліку проводяться Споживачем, записуються в журналі встановленої форми і передаються в службу Теплопостачальної організації 25 числа кожного місяця, або по телефону (7-42-62) з обов'язковим наступним підтвердженням у письмовій формі, затвердженій підписом керівника та печаткою підприємства (п.16 Договору);
- До обсягів теплової енергії, визначеної за фактичними показаннями приладів обліку, додаються втрати на дільницях тепломережі, що перебувають на балансі Споживача, від межі балансової належності до місця встановлення приладів обліку (п.17 Договору);
- Розрахунки за відпущену теплову енергію та послугу з централізованого постачання гарячої води проводиться відповідно до тарифів, встановлених уповноваженим органом» (пункт 28 Договору в редакції додаткової угоди № 7);
- Факт отримання Споживачем теплової енергії фіксується Актом приймання-передачі теплової енергії, який складається Сторонами відповідно до вимог чинного законодавства і Договору» (підпункт 28.1. Договору в редакції додаткової угоди № 6);
- В разі неповернення Споживачем Акту приймання-передачі теплової енергії в 5-денний термін, як це передбачено пунктом 9 з) Договору, він, підписаний Теплопостачальною організацією в односторонньому порядку вважається оформленим відповідно до вимог чинного законодавства і підтверджує факт надання Споживачу теплової енергії» (підпункт 28.2. Договору в редакції додаткової угоди №6);
- Споживач зобов'язаний розглянути направлений йому Теплопостачальною організацією акт приймання-передачі теплової енергії і, при відсутності заперечень, в 5-денний термін повернути його Теплопостачальній організації, підписаним та скріпленим печаткою» (підпункт 3) пункту 9. Договору в редакції додаткової угоди № 6);
- Всі розрахунки по даному Договору проводяться на підставі рахунку, виписаного ТО Споживачу. Споживач зобов'язується сплачувати за теплову енергію у строк до 10 числа місяця наступного за розрахунковим (п.29 Договору);
- Даний договір укладений на період:
а) для опалення з 01.10.2007р. по 31.12.2011р.
б) для гарячого водопостачання з 01.10.2007р. по 31.12.2011р.
в) в частині розрахунків до їх повного завершення.
Договір вважається продовженим щорічно, якщо за місяць до закінчення строку його дії про припинення договору або його перегляд не буде заявлено однією із сторін (п.35 Договору);
- У випадку неоплати у вказані строки вводиться пеня в розмірі 1,0% за кожний день прострочки платежу, але не більше 100% боргу згідно Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги» № 686-ХІ від 20.05.99 р. з 01.07.99р., а також з 03.11.99 р. стягується 3% річних з простроченої суми, згідно ст.625 ЦК України» (абз. 4 п. 29 Договору).
Позивачем за період з 01.01.2020р. по 31.08.2021р. на адресу відповідача направлялися Акти приймання-передачі, які споживачем не підписані та підтверджують факт надання теплової енергії.
За даними позивача відповідачем не проведено оплату вартості спожитої теплової енергії за період з 01.01.2020р. по 31.08.2021р. (включно), заборгованість відповідача за спожиту теплову енергію складає 37 052,30 грн. (розрахунок - а.с.19-20).
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 63 376,06 грн. заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов Договору №2009, укладеного між сторонами 01.10.2007 р. на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води, з яких: 37 052,30 грн. - основний борг; 23 739,16грн. - пені, 781,94 грн. - 3% річних, 1802,66 грн. - інфляційних нарахувань (розрахунки а.с.20-22).
При винесенні рішення суд виходить з наступного:
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК), в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до вимог ст. 526 ЦК, ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ч.1ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечувати безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Частиною 6 ст. 276 ГК України передбачено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.
Статтею 629 ЦК України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Статтею 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.
Частиною першою ст.530 ЦК Українивстановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Відповідно до ст. 599 ЦК України та ст. 202 ГК України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Статтями 526 та 525 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.
Після проведення повірки 06.10.2017 року складено Акт прийняття на абонентський облік вузла розподільного обліку теплової енергії (а.с.12).
Відповідно до підпункту 28.1 Договору в редакції додаткової угоди №6, факт отримання Споживачем Т/Е фіксується щомісячно Актом приймання-передачі теплової енергії, який складається Сторонами відповідно до вимог чинного законодавства і Договору.
На підтвердження виконання позивачем обов'язку щодо постачання теплової енергії у вигляді гарячої води з метою забезпечення опалення приміщення відповідача позивач надав суду акти приймання-передачі теплової енергії: №АВ-1253 від 31.01.2021р. на суму 805,98 грн.; №АВ-5234 від 29.02.2020р. на суму 1665,16 грн.; №АВ-8591 від 31.03.2020р. на суму 1 607,95 грн.; № АВ-12108 від 30.04 2020р. на суму 1538,53 грн.; №АВ-15195 від 31.05.2020р. на суму 1 538,53 грн.; №АВ-18474 від 30.06.2020р. на суму 1538,53 грн.; №АВ-21708 від 31.07.2020р. на суму 1538,53 грн.; №АВ-24920 від 31.08.2020р. на суму 1538,52 грн.; №АВ-27548 від 30.09.2020 р. на суму 1 538,53 грн.; №АВ-31382 від 31.10.2020р. на суму 1 538,53 грн.; №АВ-31382 від 31.10.2020р. на суму 1538,53 грн.; №АВ-34848 від 30.11.2020р. на суму 1538,53 грн.; №АВ-38282 від 31.12.2020р. на суму 2 295,79 грн.; №АВ-4192 від 31.01.2021р. на суму 2 295,79 грн.; №АВ-7564 від 28.02.2021р. на суму 2 295,79 грн.; №АВ-10950 від 31.03.2021р. на суму 2 295,79 грн.; №АВ-14490 від 30.04.2021р. на суму 2 295,78 грн.; №АВ-17831 від 31.05.2021р. на суму 2 295,79 грн., №АВ-21130 від 30.06.2021р. на суму 2 295,79 грн., №АВ-24419 від 31.07.2021р. на суму 2 295,79 грн., №АВ-27939 від 31.08.2021р. на суму 2 295,79 грн. (а.с.25-45).
В зазначених актах вказано, що вони укладені відповідно до Договору №2009 «С» на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води від 01.10.2007р.
У разі неповернення Споживачем Акту приймання-передачі теплової енергії в 5-денний термін він, підписаний ТО в односторонньому порядку, вважається оформленим відповідно до вимог чинного законодавства і підтверджує факт надання Споживачу Т/Е (п.28.2 Договору в редакції додаткової угоди №6).
На адресу відповідача були направлені рахунки на оплату №АВ-638 від 31.01.2020р., №АВ-2719 від 29.02.2020р., №АВ-4438 від 31.03.2020р., №АВ-6229 від 30.04.2020р., №АВ-7783 від 31.05.2020р., №АВ-9446 від 30.06.2020р., №АВ-11063 від 31.07.2020р., №АВ-12673 від 31.08.2020р., №АВ-13998 від 30.09.2020р., №АВ-15895 від 31.10.2020р., №АВ-17661 від 30.11.2020р., №АВ-19397 від 31.12.2020р., №АВ-2131 від 31.01.2021р., №АВ-3834 від 28.02.2021р., №АВ-5553 від 31.03.2021р., №АВ-7340 від 30.04.2021р., №АВ-9015 від 31.05.2021р., №АВ-10666 від 30.06.2021р., №АВ-12316 від 31.07.2021р., №АВ-14080 від 31.08.2021р. (а.с.46-65).
Вищевказані акти та рахунки були направлені на адресу відповідача, що підтверджується реєстрами рахунків та актів приймання-передачі теплової енергії за січень - грудень 2020р., січень- серпень 2021р. (а.с.66-78, 80-83, 85, 87, 89), а також відомостями про просту письмову кореспонденцію (а.с.79, 84, 86, 88, 90)
Відповідно до п.29 Договору (в редакції додаткової угоди №7), всі розрахунки по даному договору проводяться на підставі рахунку, виписаного ТО Споживачу, Споживач зобов'язується сплачувати за теплову енергію у строк до 10 числа місяця наступного за розрахунковим. Розрахунки за відпущену теплову енергію та послугу з централізованого постачання гарячої води проводяться відповідно до тарифів, встановлених уповноваженим органом. Тариф на теплову енергію - 1013,65 грн./Гкал (без ПДВ) для потреб інших споживачів (крім населення) з 01.06.2014 року.
Тариф на послугу з централізованого постачання гарячої води для потреб інших споживачів (крім населення) - 54,56 грн./Гкал (без ПДВ) з 01.08.2014 року.
У випадку зміни тарифів то повідомляє про це Споживачу у порядку, визначеному законодавством і розрахунок проводиться з дня затвердження нових тарифів (п.38 Договору (в редакції додаткової угоди №7).
Статтею 19 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
За умовами п. 29 Договору, Споживач зобов'язується сплачувати за теплову енергію до 10 числа місяця наступного за розрахунковим.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості вартість отриманої теплової енергії за період з 01.01.2020р. по 31.08.2021р. становить 37 052,30 грн. (розрахунок а.с.19).
Статтею 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідач доказів сплати боргу або належним доказів спростування його наявності до суду не надав.
За даних обставин, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення 37 052,30 грн. заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води є правомірними, обґрунтованими, підтверджуються належними доказами, та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України. Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).
В п.29 Договору сторони погодили, що у випадку неоплати у вказані строки вводиться пеня в розмірі 1,0% за кожний день прострочки платежу, але не більше 100% боргу згідно Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги" №686- ХІ від 20.05.99р. з 01.07.99р., а також з 03.11.1999р. стягується 3% річних з простроченої суми та інфляційні втрати, згідно ст.625 ЦК України.
Дана норма договору узгоджується з положенням ст.1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій", відповідно до якої суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем на підставі вищевикладеного нараховано відповідачу та заявлено до стягнення 23 739,16 грн. - пені (розрахунок - а.с. 20).
Крім цього, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати в розмірі 1 802,66 грн. за період з березня 2020 року по липень 2021 року (розрахунок - а.с. 22) та 3% річних на суму 781,94 грн. за зобов'язаннями з січня 2020р. по серпень 2021р. (розрахунок - а.с.21).
З урахуванням вищевикладеного за перерахунком, здійсненим судом за допомогою калькулятору "ЛІГА: ЗАКОН ", до стягнення підлягає пеня в сумі 23 739,16 грн., 781,94 грн. - 3% річних та 1 802,66 грн. - інфляційних втрат.
Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч.1ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищенаведене суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 37 052,30 грн. - основного богу, 23 739,16 грн. - пені, 781,94 грн. - 3% річних та 1 802,66 грн. - інфляційних втрат, є правомірними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню судом.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 232-233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Чугуєвець Сергія Павловича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (вул.Комарова, 2-а, м.Полтава, 36008, код ЄДРПОУ 03338030) 37052,30 грн. - заборгованості за спожиту теплову енергію, 23739,16 грн. - пені, 781,94 грн. - 3% річних, 1802,66 грн. - інфляційних втрат, 2270,00 грн. - судового збору.
Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст. 256, 257 ГПК України). Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя Паламарчук В.В.