"12" січня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/2837/21
Господарський суд Одеської області у складі:
судді С.В. Літвінова
при секретарі Т.О. Липі
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Комунального підприємства Миколаївської міської ради "МИКОЛАЇВСЬКА РИТУАЛЬНА СЛУЖБА" (вул. Степова, 35, Миколаїв, 54003) до відповідача: Південне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (вул. Канатна, 83, Одеса, 65012) про визнання недійсним та скасування рішення
за участю представників:
від позивача: Панченко Я.О., Третьяк Г.О.
від відповідача: Лещенко Г.В.
Комунальне підприємство Миколаївської міської ради "МИКОЛАЇВСЬКА РИТУАЛЬНА СЛУЖБА" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Південне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, в якому просить господарський суд: про визнання недійсним та скасування рішення від 01.07.2021р. за № 65/37-р/к справа №23-10/2021.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.10.2021р. відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
25.10.2021р. відповідач надав відзив на позов відповідно якого вважає, що наведені у позовній заяві пояснення, аргументи та міркування не підтверджені жодними належними та допустимими доказами, та ураховуючи положення процесуальних та матеріальних норм права, відсутні підстави для задоволення позовної заяви у справі № 916/2837/21.
Позивач своїм правом на надання відповіді на відзив не скористався.
Ухвалою суду від 06.12.2021р. суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті.
06.12.2021р. від позивача надійшли письмові пояснення.
13.12.2021р. від відповідача надійшли додаткові письмові пояснення.
Крім того, 04.01.2022 року від позивача надійшли письмові пояснення щодо технічної помилки в тексті позовної заяви.
12.01.2022 року від відповідача надійшли заперечення на додаткові письмові пояснення.
Судом розглянуті пояснення позивача щодо технічної помилки в тексті позовної заяви та враховано позицію позивача, що під час складання позовної заяви позивачем допущено помилку технічного характеру (описку) де замість "про визнання недійсним та скасування рішення від 01.07.2021р. за № 65/37-р/к справа №23-10/2021" вказано "про визнання недійсним та скасування рішення від 01.07.2021р. за № 63/37-р/к справа №23-10/2021".
Отже суд вважає, що оскаржуваним рішенням від 01.07.2021 р. адміністративної колегії Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України є № 65/37-р/к справа №23-10/2021.
Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав викладених у відзиві.
У судовому засіданні 12.01.2022р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:
01.03.21 до Комунального підприємства Миколаївської міської ради «Миколаївська ритуальна служба» (далі - Позивач) надійшла вимога Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - Відповідач) за № 65-02/771 від 23.02.2021 про надання наступної інформації, пояснення та належним чином засвідчені копії документів, а саме:
1. Копію статуту комунального підприємства Миколаївської міської ради «Миколаївська ритуальна служба» в редакції, чинній на теперішній час.
2. Копії всіх договорів про надання ритуальних послуг з усіма їх невід'ємними частинами, укладених комунальним підприємством Миколаївської міської ради «Миколаївська ритуальна служба» з суб'єктами господарювання, що виявили бажання працювати на ринку ритуальних послуг, чинних на теперішній час
3. Перелік ритуальних послуг, які надаються комунальним підприємством Миколаївської міської ради «Миколаївська ритуальна служба» їх характеристика та актуальна вартість.
4. Кількість поховань та перепоховань померлих за даними Книги реєстрації поховань та перепоховань протягом 2020-2021 років. Інформацію надати помісячно.суду.
5. Кількість, договорів-замовлень укладених комунальним підприємством Миколаївської міської ради «Миколаївська ритуальна служба» з особами, що зобов'язалися поховати (перепоховати) померлого, та переданих на виконання суб'єктам господарювання відповідно до договорів про надання ритуальних послуг. Інформацію надати за 2020-2021 роки помісячно в розрізі кожного суб'єкта господарювання, в тому числі комунальним підприємством Миколаївської міської ради «Миколаївська ритуальна служба».
6. Копії 5 договорів-замовлень, виконаних різними суб'єктами господарювання у 2020-2021 роках.
7. Перелік кладовищ, які утримуються комунальним підприємством Миколаївської міської ради «Миколаївська ритуальна служба».
8. Чи вважає комунальне підприємство Миколаївської міської ради «Миколаївська ритуальна служба» суб'єктів господарювання, що за договорами-замовленнями надають ритуальні послуги, конкурентами на відповідному ринку? Якщо так, надати перелік таких суб'єктів господарювання (із зазначенням їх найменування, ідентифікаційного коду та місцезнаходження), якщо ні, - відповідні пояснення.
9. Чи мали місце випадки недопуску за вказівкою комунального підприємства Миколаївської міської ради «Миколаївська ритуальна служба» доглядачами кладовищ м. Миколаєва працівників ТОВ «Довник-Бізнес» для надання ними ритуальних послуг? Якщо так, пояснити по кожному випадку, що стало причиною (передумовою) такої поведінки з боку комунального підприємства Миколаївської міської ради «Миколаївська ритуальна служба», якщо ні, зазначити про це.
10. Копії вхідного, вихідного листування з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, суб'єктами господарювання за 2020- 2021 рік з приводу діяльності ТОВ «Довник-Бізнес». У разі відсутності такого листування, зазначити про це.
11. Якісне фото наочної інформації (стенду), розміщеної у приміщенні комунального підприємства Миколаївської міської ради «Миколаївська ритуальна служба», щодо виконавців послуг, з якими укладені договори про надання ритуальних послуг, їх адрес, режиму роботи, переліку ритуальних послуг та їх вартості.
12. Перелік суб'єктів господарювання (із зазначенням їх найменування, ідентифікаційного коду та місцезнаходження), які протягом 2020-2021 років виявили бажання працювати на ринку ритуальних послуг та подали до комунального підприємства Миколаївської міської ради «Миколаївська ритуальна служба» заяви щодо укладання договору про надання ритуальних послуг.
Серед них вказати суб'єктів господарювання, яким було відмовлено в укладенні договору про надання ритуальних послуг, із зазначенням підстав такої відмови (з наданням копій відповідного листування).
13. Копії документів фінансової звітності комунального підприємством Миколаївської міської ради «Миколаївська ритуальна служба» за 2020 рік: Баланс (Звіт про фінансовий стан) (форма № 1) та Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) (форма № 2).
Вищевказану інформацію Позивачу необхідно надати у 10-денний строк з дня отримання цієї вимоги.
Як зазначає позивач, направленню вимоги за № 65-02/771 від 23.02.2021 передувало надходження до Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Довник-Бізнес» від 12.02.2021 № 01-12 (вх. від 12.02.2021 № 65-01/12-АМ) про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
За результатами розгляду вказаної вимоги Позивачем листом від 09.03.2021 за № 50 надано Відповідачу копію статуту, перелік ритуальних послуг які надаються КП ММР «Миколаївська ритуальна служба» встановлений рішенням Виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 583 від 14.06.2019 (Додаток №1 до листа) та поінформовано (Додаток №2 до листа) про здійснення утримання 14 кладовищ.
Також позивач зазначає, що вищевказаним листом Позивач звернувся до Відповідача за наданням наступних роз'яснень:
- Пункту 6 вимоги за № 65-02/771 від 23.02.2021 (надання копії 5 договорів-замовлень, виконаних різними суб'єктами господарювання у 2020-2021 роках), оскільки не зрозуміло, про які саме договори-замовлення йде мова, які суб'єкти господарювання повинні відображенні в договорах, яким чином необхідно вибрати договори замовлення, за послугами в них, датами складання, чи повинні в договорах замовленнях відображатися певні послуги або інші особливості цих договорів-замовлень;
- Пункту 8 вимоги за № 65-02/771 від 23.02.2021 (Чи вважає комунальне підприємство Миколаївської міської ради «Миколаївська ритуальна служба» суб'єктів господарювання, що за договорами- замовленнями надають ритуальні послуги, конкурентами на відповідному ринку? Якщо так, надати перелік таких суб'єктів господарювання (із зазначенням їх найменування, ідентифікаційного коду та місцезнаходження), якщо ні, - відповідні пояснення), оскільки Відповідачу не зрозуміло, що розуміється під поняттям «вважаємо конкурентами на відповідному ринку». Крім того, звернуто увагу Відповідача, що Позивач діє відповідно Закону України «Про поховання та похоронну справу», наказу Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 19.11.2003 № 193 «Про затвердження нормативно-правових актів щодо реалізації Закону України «Про поховання та похоронну справу», Державних санітарних правил та норм «Гігієнічні вимоги щодо облаштування і утримання кладовищ в населених пунктах України” (ДСанПіН 2.2.2.028-99);
- Пунктом 10 вимоги за № 65-02/771 від 23.02.2021 (надати копії вхідного, вихідного листування з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, суб'єктами господарювання за 2020-2021 рік з приводу діяльності ТОВ «Довник-Бізнес». У разі відсутності такого листування, зазначити про це), оскільки не відомо, що розуміється під поняттям «листування з приводу діяльності ТОВ «Довник-Бізнес».
Листом від 19.03.2021 за № 65-02/1195 Відповідачем продовжено Позивачеві строк розгляду вимоги за № 65-02/771 від 23.02.2021 до 31.03.2021 та повідомлено про відсутність повноважень у наданні роз'яснень стосовно питань 6, 8 та 10 вимоги.
Як вказує позивач, листом від 31.03.2021 за № 75 Позивачем надано інформацію на питання 5 та 6 вимоги за № 65-02/771 від 23.02.2021 та поінформовано, про встановлення з 27.03.2021 «червоного» рівня епідемічної небезпеки поширення СОVID-19 на території Миколаївської області із застосуванням обмежувальних протиепідемічних заходів передбачені для «червоний» рівня епідемічної небезпеки, також переведення працівників на самоізоляцію, у зв'язку із діагностуванням у працівника відповідального за відпрацювання вимоги за № 65-02/771 від 23.02.2021 респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SАRS-СоV-2.
Також позивач зазначає, що вищевказаним листом Позивач клопотав про конкретизацію змісту питань 6, 8, та 10 вимоги за № 65-02/771 від 23.02.2021, оскільки питання є загальним, що унеможливлює надання на них відповіді, або відповіді не в повному обсязі та в подальшому призведе до застосування санкцій за не виконання вимог Закону України «Про захист економічної конкуренції», надання розумного строку на підготовку відповіді по запиту, з урахуванням протиепідеміологічних заходів та відсутності конкретизації питань 6, 8 та 10 вимоги за № 65-02/771 від 23.02.2021, надання відомостей про службовця Комітету, якому доручено збирання та аналіз доказів, а також проведення розгляд заяви ТОВ «Довник-бізнес» за його участю, про дату та час розгляду повідомити завчасно.
Проте, Відповідач листом від 14.04.2021 за № 65-02/1514 відмовив Позивачу у продовженні строку надання інформації на вимоги за№ 65-02/771 від 23.02.2021.
Так, відмовляючи у продовженні строку надання інформації на вимогу за № 65-02/771 від 23.02.2021 Відповідач посилається на достатність часу для розгляду (з 02.03.2021 по 31.03.2021), проте Відповідачем не враховано поштовий перебіг, що негативно відобразився на строки розгляду.
06.05.2021 Відповідачем розпочато розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у зв'язку з наявністю в діях Позивача ознак порушення, передбаченого п. 14 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді подання інформації в неповному обсязі, про що винесено відповідне розпорядження № 65/26-рп/к справа № 23-10/2021.
07.06.21 Позивачу від Відповідача надійшли попередні висновки від 01.06.21 за № 65/20-пв/к справа № 23-10/2021, відповідно до яких визнано, що Позивач вчинив порушення, передбачене п. 14 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді подання інформації в неповному обсязі у встановлений строк.
Згідно вищевказаних попередніх висновків запропоновано визнати, що Позивач вчинив правопорушення, передбачене п. 14 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді подання інформації в неповному обсязі Південному міжобласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України на вимогу голови Відділення від 23.02.21 за №65-02/771 у встановлений строк.
Не погоджуючись із попереднім висновком Позивачем, листом від 18.06.21 за№ 172 направлено заперечення.
Проте, позвач стверджує, що заперечення не враховані Відповідачем та 01.07.2021 Відповідачем винесено рішення № 65/37-р/к справа № 23-10/2021 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, відповідно до якого визнано, що комунальне підприємство Миколаївської міської ради «Миколаївська ритуальна служба» вчинило порушення, передбачене п. 14 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді подання інформації в неповному обсязі територіальному відділенню Антимонопольного комітету України на вимогу голови територіального відділення Антимонопольного комітету України від 23.02.2021 № 65-02/771 у встановлений ним с ірок та накладено штраф у розмірі 54000,00грн.
Також позивач вказує, що Відповідачем під час винесення рішення № 65/37-р/к справа № 23-10/2021 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції не враховано, що Позивачем на момент розгляду справи надано повну відповідь на вимогу Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України за № 65-02/2316 від 14.06.2021
Позивач не погодився з рішенням Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 01.07.2021 за № 65/37-р/к справа № 23-10/2021 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши наявні докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.
У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема: припинення правовідношення.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.
Відповідно до статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, в тому числі: правові засади і гарантії підприємництва; правила конкуренції та норми антимонопольного регулювання; організація і діяльність органів виконавчої влади, основи державної служби, організації державної статистики та інформатики.
Частиною 1 статті 3 Закону України “Про захист економічної конкуренції-” встановлено, що законодавство про захист економічної конкуренції грунтується на нормах, установлених Конституцією України, і складається із цього Закону, законів України “Про Антимонопольний комітет України”, “Про захист від недобросовісної конкуренції-”, інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.
Крім того, відповідні відносини регулюються й нормами підзаконних нормативно-правових актів, зокрема: Положенням про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженим розпорядженням Антимонопольного комітету України від 23.02.2001 № 32-р; Методикою визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, затвердженою розпорядженням АМКУ від 05.03.2002 № 49-р; Правилами розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затвердженими розпорядженням АМКУ від 19.04.1994 № 5 (із змінами); Положенням про порядок проведення перевірок додержання законодавства про захист економічної конкуренції, затвердженим розпорядженням АМКУ від 25.12.2001 № 182-р.
Згідно зі статтею 1 Закону України “Про Антимонопольний комітет України” Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.
Відповідно до статті 3 Закону України “Про Антимонопольний комітет України” до основних завдань Антимонопольного комітету України відноситься участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.
Частиною 1 статті 7 Закону України “Про Антимонопольний комітет України” визначено, що у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, в тому числі, розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції; перевіряти суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно- господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом тощо.
Частиною 1 статті 23 Закону України “Про Антимонопольний комітет України” унормовано, що діяльність стосовно виявлення, запобігання та припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції проводиться Антимонопольним комітетом України, його органами та посадовими особами з додержанням процесуальних засад, визначених законодавчими актами України про захист економічної конкуренції.
Пунктами 1, 5 та 12 частини 1 статті 17 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» передбачено, що голова територіального відділення Антимонопольного комітету України має повноваження: проводити, організовувати розслідування за заявами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом; проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб'єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження).
Аналогічні повноваження закріплені й Положенням про територіальне відділення, а саме: підпунктами 1, 4 та 10 частини 1 пункту 3, підпунктами 1, 5 та 12 частини 1 пункту 8.
Статтею 22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» визначено, що вимоги голови територіального відділення Антимонопольного комітету України в межах його компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ним строки. Невиконання вимог голови територіального відділення Антимонопольного комітету України тягне за собою передбачену законом відповідальність.
За нормою частини першої статті 221 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» суб'єкти господарювання зобов'язані на вимогу голови територіального відділення Антимонопольного комітету України подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом та банківську таємницю, необхідну для виконання територіальним відділенням Антимонопольного комітету України завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.
Згідно з частиною 1 статті 35 Закону України “Про захист економічної конкуренції” розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняттям розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі.
Як зазначає відповідач, під час розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольним комітетом України та його територіальними відділеннями проводиться збір доказів, які в тій чи іншій мірі можуть свідчити про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Згідно зі статтею 41 Закону України «Про захист економічної конкуренції» доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість встановити наявність або відсутність порушення.
Відповідно до пункту 32 Правил розгляду заяв і справ у рішенні наводяться мотиви рішення, зазначаються встановлені органом Комітету обставини справи з посиланням на відповідні докази, а також положення законодавства, якими орган Комітету керувався, приймаючи рішення.
Конституція України у частині другій статті 19 закріплює правило, згідно з яким органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналіз цієї норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб'єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
Отже, враховуючи вищевикладене, компетенція органів Антимонопольного комітету України закріплена законодавством про захист економічної конкуренції, що підтверджує наявність у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення.
Відповідно до статті 52 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, за порушення передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України “Про захист економічної конкуренції“" накладається штраф у розмірі до одного відсотка доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.
Відповідно до частини 1 статті 48 Закону України «Про захист економічної конкуренції», за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про: визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; зобов'язання органу влади, органу місцевого самоврядування, органу адміністративно- господарського управління та контролю скасувати або змінити прийняте ним рішення чи розірвати угоди, визнані антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю; визнання суб'єкта господарювання таким, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку; примусовий поділ суб'єкта господарювання, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку; накладення штрафу; блокування цінних паперів; усунення наслідків порушень законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема усунення чи пом'якшення негативного впливу узгоджених дій, концентрації суб'єктів господарювання на конкуренцію; скасування дозволу на узгоджені дії у разі вчинення дій, заборонених згідно із статтею 19 цього Закону; закриття провадження у справі.
Так, керуючись статтями 7, 14 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», статтями 48, 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції», пунктами 3, 11 Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, та пунктом 32 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України, адміністративна колегія Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України визнала, що КП ММР «МИКОЛАЇВСЬКА РИТУАЛЬНА СЛУЖБА» вчинило порушення, передбачене пунктом 14 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді подання інформації в неповному обсязі територіальному відділенню Антимонопольного комітету України на вимогу голови територіального відділення Антимонопольного комітету України від 23.02.2021 65-02/771 у встановлений ним строк.
Крім того, за порушення, визначене у пункті 1 резолютивної частини рішення, накладено на КП ММР «МИКОЛАЇВСЬКА РИТУАЛЬНА СЛУЖБА» штраф у розмірі 54 000 (п'ятдесят чотири тисячі) гривень відповідно до абзацу 4 частини 2 статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції».
Як встановлено судом, Головою Відділення у зв'язку із розглядом заяви ТОВ «Довник-Бізнес» про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, керуючись статтями 3, 7, 17, 22 та 221 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», пунктами 3, 8 Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України (надалі по тексту - Положення про територіальне відділення), направлено КП ММР «Миколаївська ритуальна служба» вимогу про надання інформації від 23.02.2021 №65-02/771 (далі - Вимога) за юридичною адресою його місцезнаходження, відповідно до якої Позивачу необхідно було у 10-денний строк з дня отримання Вимоги надіслати Відділенню відповідну інформацію.
Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення трек- номер 65012 28496520 Вимога була вручена за довіреністю уповноваженій особі КП ММР «Миколаївська ритуальна служба» 26.02.2021, та враховуючи приписи статті 62 Закону України «Про захист економічної конкуренції», останнім днем строку для подання інформації на Вимогу було 09.03.2021.
Проте, листом від 09.03.2021 №50 (вх. від 12.03.2021 №65-01/746) КП ММР «Миколаївська ритуальна служба» звернулося до Відділення з клопотанням про подовження строку надання інформації на Вимогу.
Відділення задовольнивши клопотання про подовження строку надання інформації на Вимогу листом від 19.03.2021 №65-02/1195 подовжило строк надання інформації до 31.03.2021 (включно), таким чином, останнім днем строку для подання Відповідачем інформації на Вимогу було 31.03.2021.
При цьому, листом від 31.03.2021 №75 (вх. від 02.04.2021 №65-01/957) КП ММР «Миколаївська ритуальна служба» повторно направмло клопотання про подовження строку надання інформації на Вимогу з підстав вжиття обмежувальних протиепідемічних заходів, не надавши доказів на підтвердження доводів, викладених в клопотанні.
Листом від 14.04.2021 №65-02/1514 Відділення відмовило КП ММР «Миколаївська ритуальна служба» у подовженні строку для надання інформації на Вимогу.
Загальний строк для подання КП ММР «Миколаївська ритуальна служба» інформації на Вимогу з урахуванням його подовження склав 33 календарних дня (з 27.02.2021 по 31.03.2021, враховуючи, що Вимога отримана Позивачем 26.02.2021).
Як вбачається з матеріалів справи, листами від 09.03.2021 №50 (вх. від 12.03.2021 №65-01/746) та від 31.03.2021 №75 (вх. від 02.04.2021 №65-01/957) КП ММР «Миколаївська ритуальна служба» надало інформацію та копії документів на Вимогу Відділення.
Разом з тим, як встановлено судом, з тринадцяти пунктів Вимоги КП ММР «Миколаївська ритуальна служба» не надана інформацію на вісім пунктів, а саме на пункти:
- 2 Вимоги: копії всіх договорів про надання ритуальних послуг з усіма їх невід'ємними частинами, укладених Підприємством із суб'єктами господарювання, що виявили бажання працювати на ринку ритуальних послуг, чинних на теперішній час.
- 4 Вимоги: кількість поховань та перепоховань померлих за даними Книги реєстрації поховань та перепоховань протягом 2020-2021 років. Інформацію необхідно було надати помісячно.
- 8 Вимоги: чи вважає КП ММР «Миколаївська ритуальна служба» суб'єктів господарювання, що за договорами-замовленнями надають ритуальні послуги, конкурентами на відповідному ринку? Якщо так, необхідно було надати перелік таких суб'єктів господарювання (із зазначенням їх найменування, ідентифікаційного коду та місцезнаходження), якщо ні, - відповідні пояснення.
- 9 Вимоги: чи мали місце випадки недопуску за вказівкою Підприємства доглядачами кладовищ м. Миколаєва працівників ТОВ «Довник-Бізнес» для надання ними ритуальних послуг? Якщо так, необхідно було пояснити по кожному випадку, що стало причиною (передумовою) такої поведінки з боку КП ММР «Миколаївська ритуальна служба», якщо ні, зазначити про це.
- 10 Вимоги: копії вхідного, вихідного листування з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, суб'єктами господарювання за 2020-2021 роки з приводу діяльності ТОВ «Довник-Бізнес». У разі відсутності такого листування необхідно було про це зазначити.
- 11 Вимоги: якісне фото наочної інформації (стенду), розміщеної у приміщенні Підприємства, щодо виконавців послуг, з якими укладені договори про надання ритуальних послуг, їх адрес, режиму роботи, переліку ритуальних послуг та їх вартості.
- 12 Вимоги: перелік суб'єктів господарювання (із зазначенням їх найменування, ідентифікаційного коду та місцезнаходження), які протягом 2020-2021 років виявили бажання працювати на ринку ритуальних послуг та подали до КП ММР «Миколаївська ритуальна служба» заяви щодо укладання договору про надання ритуальних послуг. Серед них необхідно було вказати суб'єктів господарювання, яким було відмовлено в укладанні договору про надання ритуальних послуг, із зазначенням підстав такої відмови (з наданням копій відповідного листування).
- 13 Вимоги: копії документів фінансової звітності Підприємства за 2020 рік: Баланс (Звіт про фінансовий стан) (форма №1) та Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) (форма №2).
При цьому, у Вимозі зазначалося, що відповідно до пунктів 13-15 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» неподання інформації, подання інформації в неповному обсязі територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлені головою територіального відділення Антимонопольного комітету України строки, подання недостовірної інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітету України визнаються порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції і тягнуть за собою відповідальність, встановлену статтею 52 цього ж Закону.
Таким чином, Позивача попереджено про правові наслідки неподання інформації, подання інформації в неповному обсязі у встановлені головою Відділення строки та подання недостовірної інформації.
Крім того, КП ММР «Миколаївська ритуальна служба» цією ж Вимогою було повідомлено, що згідно зі статтями 22 та 221 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» суб'єкти господарювання на вимогу голови територіального відділення Антимонопольного комітету України зобов'язані подавати інформацію, в тому числі з обмеженим доступом та банківську таємни Визначення та обчислення строків у законодавстві про захист економічної конкуренції передбачені статтею 62 Закону України «Про захист економічної конкуренції».
Так, строки, в межах яких вчиняються відповідні дії, зокрема при розгляді заяв про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, встановлюються законодавством про захист економічної конкуренції, а також органами Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України. Зазначені строки визначаються календарною датою, зазначенням події, що повинна неминуче настати, чи періодом часу.
Перебіг строку, який обчислюється роками, місяцями або днями, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок. У разі, коли останній день припадає на неробочий день, днем закінчення строку вважається перший наступний за ним робочий день.
Приписами статті 4 Закону України “Про Антимонопольний комітет України” визначено, що Антимонопольний комітет України будує свою діяльність на принципах: законності; гласності; захисту конкуренції на засадах рівності фізичних та юридичних осіб перед законом та пріоритету прав споживачів.
Як зазначалося вище, відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення за трек-номером 6501228496520 Вимога була вручена за довіреністю уповноваженій особі КП ММР «Миколаївська ритуальна служба» 26.02.2021, отже, враховуючи положення статті 62 Закону України «Про захист економічної конкуренції», останнім днем строку для подання інформації на Вимогу (враховуючі вихідні та святкові дні) було 09.03.2021.
При цьому на клопотання Позивача про подовження строку надання інформації на Вимогу Відділення листом від 19.03.2021 №65-02/1195 подовжило строк надання інформації до 31.03.2021 (включно).
Таким чином, ураховуючи зазначене, Відділення діяло у межах та у спосіб, передбачений законодавством про захист економічної конкуренції, забезпечивши реалізацією права Позивачу подовження строку на надання відповіді на Вимогу.
Повторно подане Позивачем клопотання було невмотивованим, а тому не підлягало задоволенню адже не містило обгрунтованих підстав та аргументів для надання більш тривалого часу для підготування відповіді, а загальний строк на надання відповіді на Вимогу був достатнім - про що Відділенням було повідомлено КП ММР «Миколаївська ритуальна служба».
Так, у листі від 31.03.2021 №75 позивач зазначає: «...інформація про поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої короновірусом SARS-CoV-2, є загальнодоступною, а листки непрацездатності наразі не видаються...».
Так, клопотання особи повинно бути вмотивованим, а отже, повинно містити достатні та обґрунтовані підстави для задоволення, підтверджені певними доказами.
Зазначені у листі підстави продовження строків для вчинення дій не є належними, обгрунтованими та вмотивованими.
Окрім того, Позивачем не зазначалось конкретного часу необхідного для підготування відповіді на Вимогу.
Як зазначає відповідач, у випадку, коли суб'єктом надання відповіді на вимогу надається інформація, яка не відповідає запитуваної, Відділенням направляються додаткові вимогі необхідним суб'єктам задля встановлення всієї інформації необхідної для реалізації повноважень та компетенції органу Антимонопольного комітету України.
Слід зазначити, що при встановленні строку для вчинення процесуальних дій необхідно керуватись принципом розумності строку. Розумним є строк, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського, цивільного або адміністративного судочинства.
При цьому введення карантину на території України не позбавляє особу обов'язку, вчиняти дії, які передбачені діючим законодавством про захист економічної конкуренції.
Як було вкзано вище, з тринадцяти пунктів Вимоги Позивачем не надані інформація та документи на вісім пунктів Вимоги (2,4, 8,9,10,11,12 та 13), з яких листами від 09.03.2021 №50 та від 31.03.2021 №75 просив надати уточнення лише на два пункти Вимоги (8, 10), що підтверджується матеріалами справи. Питання пунктів 2,4,9,11,12 та 13 Вимоги не викликали у Позивача сумнівів та не потребували додаткових роз'яснень чи уточнень та при цьому виконані також не були.
Таким чином, Позивач не був позбавлений об'єктивної можливості у розумні інтервали часу вжити заходи для виконання обов'язків передбачених законом України «Про Антимонопольний комітет України», оскільки сторони зобов'язані сумлінно користуватись наданими їм правами відповідно до Закону України «Про захист економічної конкуренції».
Суд зазначає, що причиною спору в даній справі стало питання про наявність або відсутність підстав для скасування рішення органу Антимонопольного комітету України при вирішенні даного спору суд має вичерпано з'ясувати обставини й оцінити докази щодо наявності/відсутності підстав, передбачених статей 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції», з якими Позивач пов'язував подання позову.
У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до ст.79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
З аналізу позовної заяви вбачається, що у позовній заяві відсутні факти, якими спростовуються докази та обставини, які покладені Відділенням в обгрунтування Рішення № 65/37-р/к. Отже, враховуючи положення законодавства про захист економічної конкуренції твердження Позивача не можуть бути взяті до уваги Судом.
При цьому, суд звертає увагу сторін на те, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЧ), яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів… мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. І хоча п.1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суду обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Саме такі висновки викладені у рішенні ЕСПЧ від 10.02.2010р.у справі "Серявін та інші проти України".
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Доказами, зібраними Відділенням, на яких грунтується Рішення № 65/37-р/к т доводиться, а запереченнями та поясненнями Позивача не спростовується висновок адміністративної колегії Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про те, що дії КП ММР «Миколаївська ритуальна служба», які полягали у поданні інформації в неповному обсязі Південному міжобласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України листами від 09.03.2021 №50 та від 31.03.2021 №75 на вимогу його голови про надання інформації від 23.02.2021 №65-02/771 у встановлений ним строк, становлять порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 14 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» та Рішення № 65/37-р/к прийнято з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, з повним з'ясуванням і доведенням обставин, які мають значення для справи, за відповідності висновків, викладених у рішенні, обставинам справи.
Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не обґрунтовані, не підтверджені належними доказами тому задоволенню не підлягають.
Судові витрати по сплаті судового збору покласти на позивача згідно ст.129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 79, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. В задоволені позову Комунального підприємства Миколаївської міської ради "МИКОЛАЇВСЬКА РИТУАЛЬНА СЛУЖБА" про визнання недійсним та скасування рішення - відмовити повністю.
2. Судові витрати по сплаті судового збору у розмірі покласти на позивача.
Повний текст рішення складено 24 січня 2022 р.
Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Літвінов