65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"12" січня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/2275/21
Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.
при секретарі судового засідання Нагібіна І.В.
розглянувши у судовому засіданні в порядку загального позовного провадження
справу № 916/2275/21
за позовом: Фізичної особи-підприємця Лободюк Сергія Олексійовича
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Бесарабія плюс"
про стягнення 1 058 072, 77 грн.
за участю представників:
від позивача: Рупець Н.О., довіреність № 614253 від 29.12.2021р.;
від відповідача: Лобанов Р.М. ордер серія ОД № 493038 від 15.09.2021.
Фізична особа-підприємець Лободюк Сергій Олексійович звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бесарабія плюс" заборгованості у розмірі 1 058 072, 77 грн., а також судових витрат, що складаються із судового збору у розмірі 15 648, 77 грн. та витрат на правничу допомогу у розмірі 68 025 грн.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.
04.08.2021р. Господарським судом Одеської області постановлено ухвалу про залишення без руху позовної заяви Фізичної особи-підприємця Лободюк Сергія Олексійовича та встановлення останньому строку для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня вручення даної ухвали суду.
13.08.2021р. ухвалу суду від 04.08.2021р. вручено позивачу, та 17.08.2021р. за вх.№21865/21 Господарським судом одержано заяву Фізичної особи-підприємця Лободюк Сергія Олексійовича про усунення недоліків позовної заяви (приєднання письмових доказів).
01.09.2021р. господарським судом постановлено ухвалу, якою позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 06.10.2021р.
Під час підготовчого провадження підготовче засідання відкладалось господарським судом та строк підготовчого провадження продовжувався на 30 днів, про що судом постановлені відповідні ухвали, які занесені до протоколу судового засідання 06.10.2021р., 08.11.2021р.., про що учасників справи повідомлено під розписку та в порядку ст.120 ГПК України шляхом надіслання відповідної ухвали.
Також, у підготовчому засіданні 08.11.2021р. представником відповідача надано клопотання в порядку ч. 6 ст. 91 ГПК України про витребування у позивача оригіналу акту виконаних робіт №7 від 08.07.2018.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.11.2021р. задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Бесарабія плюс" від 08.11.2021р. та у Фізичної особи-підприємця Лободюк Сергія Олексійовича витребувано оригінал акту виконаних робіт №7 від 08.07.2018р., із встановленням останньому строку на подання до суду витребуваних доказів протягом 5 днів із дня одержання даної ухвали.
Окрім того, у підготовчому провадженні сторонами надано до суду:
відзив на позовну заяву за вх.№29930/21 від 08.11.2021р.
клопотання відповідача про долучення до матеріалів справи оригіналу акту виконаних робіт №7 від 08.07.2018р. за вх.№31416/21 від 22.11.2021р.
Також, у підготовчому засіданні 22.11.2021р., за участю позивача, судом постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, та якою задоволено клопотання позивача про продовження строку на подання до суду витребуваних судом доказів та про залучення до матеріалів справи оригіналу акту виконаних робіт №7 від 08.07.2018р. Також судом постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, та якою підготовче провадження закрито та призначено справу до розгляду по суті на 01.12.2021р. о 14:00, з викликом учасників справи у судове засідання.
02.12.2021р. господарським судом постановлено ухвалу, якою призначено судове засідання щодо розгляду справи по суті на 29.12.2021р. із викликом учасників справи у судове засідання, у зв'язку з тим, що 01.12.2021р. судове засідання не відбулось через непрацездатність судді Смелянець Г.Є. у період з 24.11.2021р. по 01.12.2021р. включно.
28.12.2021р. за вх.№35289/21 господарським судом одержано заяву відповідача про розстрочку виконання рішення, та за вх.№35293/21 - заяву відповідача про зменшення витрат на надання правової допомоги.
29.12.2021р. за вх.№35447/21 господарським судом одержано заяву відповідача (уточнену) про розстрочку виконання рішення.
У судовому засіданні 29.12.2021р., за участю представників сторін, судом постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, та якою задоволено клопотання про залучення до матеріалів справи заяви про зменшення витрат на надання правової допомоги та заяви про розстрочку виконання рішення із врахуванням уточненої заяви. Також судом оголошено перерву в судовому засіданні щодо розгляду справи по суті до 12.01.2022р. о 9:30, з викликом учасників справи у судове засідання, про що представники сторін повідомлені під розписку.
У судовому засіданні 12.01.2022р. представник позивача підтвердив отримання від відповідача 50 000 грн., а також надав усні пояснення, згідно з якими відповідач не заперечує проти надання відповідачу розстрочення виконання рішення суду.
Представник відповідача у судовому засіданні 12.01.2022р. надав усні пояснення, згідно з якими відповідач підтримує заяву про розстрочку виконання рішення суду та просить суд її задовольнити, із врахуванням уточненої заяви.
На підставі ст. 240 ГПК України у судовому засіданні 12.01.2022р. за участю представників сторін проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Стислий виклад позиції позивача:
- 06.20218 року між Фізичною особою підприємцем Лободюк Сергієм Олексійовичем та ТОВ «Бессарабія-Плюс» було укладено Договір №11/06/1 про надання послуг по збиранню зернових культур;
- 08.07.2018 між позивачем та відповідачем було підписано акт виконаних робіт №7 на загальну суму 895 440 грн. В свою чергу відповідачем частково виконано зобов'язання за договором шляхом перерахування коштів на його поточний рахунок, а саме: 01.02.2019 - 50 000 грн.; 16.08.2019 - 55 421,83 грн.;
- станом на дату подання позову до Господарського суду Одеської області відповідачем не сплачено борг в розмірі 790 018, 17 грн.
- позивачем здійснено нарахування інфляційних в розмірі 183 123, 01 грн., та 3% річних в розмірі 84 931, 69 грн. на суму боргу 790 018, 07 грн.
Стислий виклад позиції відповідача:
- відповідно до умов укладеного між сторонами договору строк виконання з оплати наданих послуг по збиранню врожаю визначено 30-тиденним терміном з моменту підписання остаточного акту виконаних робіт, а також обсяг та вартість послуг визначається сторонами у специфікації, що є додатком до договору.
- остаточний акт виконаних робіт сторонами не підписаний, а надана позивачем копія акту виконаних робіт від 08.07.2018р. №7, який за своєю формою не є остаточним, не містить строку оплати послуг, вимога про сплату боргу відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України в матеріалах справи також відсутня;
- у заяві про розстрочку виконання рішення відповідач просить суд розстрочити виконання рішення у справі №916/2275/21 в розмірі 1 073 721,54грн. (у тому числі 15648,77) наступним чином: до 30.01.2022 - 50 000,00 грн.; до 28.02.2022 - 50 000,00 грн.: до 31.03.2022 - 50 000,00 гри.: до 30.04.2022 - 50 000,00 грн.; до 31.05.2022 - 50 000,00 грн.; до 30.06.2022 - 50 000,00 грн.; до 31.07.2022 - 50 000,00 грн.; до 31.08.2022 - 50 000,00 грн.; до 30.09.2022 - 50 000,00 грн.; до 31.10.2022 - 50 000,00 грн.; до 30.11.2022 - 50 000,00 грн. до 31.12.2022 - 523 721,54 грн., з посиланням при цьому на те, що підприємство не ухиляється від виконання судовою рішення, а лише вказує про неможливість погашення наявної заборгованості за судовим рішенням перед позивачем саме одним разовим платежем. Більш того, інтерес боржника полягає у погашенні наявних сум боргу при збереженні сталої роботи господарства, зважаючи на можливість оплатити наявний борг з майбутнього врожаю сільськогосподарських культур. Дії відповідача спрямовані на виконання рішення суду, але з розстроченням сплати боргу;
- нетипово тепла зима, весняні заморозки та посуха внесли свій негативний вплив на врожайність зернових. Дані обставини спричинили вкрай негативні наслідки для ТОВ «Бессарабія-Плюс», як виробника сільськогосподарської продукції; на теперішній час ТОВ «Бессарабія-Плюс» здійснює обробку землі (оброблення мінеральними добривами, проведення земляних робіт, сіяння високоякісним насінням для вирощування сільськогосподарських культур) та чекає на збір врожаю, після чого у підприємства з'явиться можливість почати здійснювати розрахунки з позивачем.
- у зв'язку з встановленням на території України карантинних заходів, спрямованих на запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, у відповідача зменшилась кількість замовлень, що у свою чергу призвело до зменшення його доходу;
- у зв'язку зі зміною керівництва та складу учасників підприємства новий директор не був обізнаний про ситуацію, яка склалась у взаємовідносинах з позивачем та не мав можливості вчасно здійснити необхідні заходи для вирішення цього проблемного питання у позасудовому порядку. Новий директор був призначений відповідно до протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Бессарабія-Плюс» від 27 березня 2021 року №27/03-21;
- згідно з платіжним дорученням від 28.12.21 №15 ТОВ «Бессарабія-Плюс» сплатило на користь ФОП Лободюк С.О. частину заборгованості в розмірі 50 000 грн.;
Обставини встановлені судом.
11.06.20218 між Фізичною особою-підприємцем Лободюк Сергієм Олексійовичем (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БЕСАРАБІЯ ПЛЮС» (Замовник) укладено Договір №11/06/1 про надання послуг по збиранню зернових культур, предметом якого є послуги «Виконавця» з проведення сільськогосподарських робіт по збиранню врожаю зернових і технічних культур на землях «Замовника», які виконуються технікою «Виконавця» (п. 1.1. договору).
Згідно з п.п. 2.1.1, 2.1.2. п. 2. договору Виконавець зобов'язується, зокрема провести збирання врожаю сільськогосподарських культур, вирощених «Замовником» на орендованих земельних ділянках, технікою та засобами, що є у власності або іншому законному користуванні, або із залученням третіх осіб. Обсяг та вартість послуг визначається сторонами у специфікації, що є додатком до договору: зернові (пшениця, жито, ячмінь) - 780 грн. за 1 зібраний гектар без ПДВ. 2.1.2. Надавати послуги по збиранню врожаю із застосуванням наступної сільськогосподарської техніки: JOHN DEERE 9610, JOHN DEERE 9770 STS в загальній кількості 2 (двох ) одиниць в режимі роботи, яка прийнятна для обох Сторін.
У п.п. 2.2.6. п. 2.2. договору встановлено, що Замовник зобов'язується забезпечити, зокрема після закінчення виконання всього обсягу робіт, передбачених пунктом 2.1.1. цього Договору,підписати остаточний акт виконаних робіт.
Відповідно до п. 3.1. договору за наданні Виконавцем послуги по збиранню урожаю Замовник розраховується готівкою або шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Виконавця, зазначений в цьому Договорі, протягом одного календарного місяця з моменту підписання остаточного акта виконаних робіт.
Остаточна сума Договору вказується в акті виконаних робіт (п. 3.3. договору).
За умовами п. 5.4. договору строк дії Договору встановлюється з моменту його підписання до 31.12.2018 р., а в частині взаєморозрахунків до повного його виконання. У випадку відсутності письмового повідомлення жодної зі Сторін протягом місяця, що передує даті вказаній у цьому пункті про припинення дії Договору, Договір вважається пролонгованим на кожний наступний календарний рік на тих само умовах, на яких був заключний.
На виконання умов договору, позивачем надано відповідачу послуги по збиранню врожаю на загальну суму 895 440 грн., про що свідчить підписаний між сторонами та скріплений печаткою Акт виконаних робіт №7 від 08.07.2018р., оригінал якого наявний в матеріалах справи.
В свою чергу відповідачем здійснено оплату наданих позивачем послуг, а саме: 01.02.2019р. у сумі 50 000 грн. та 16.08.2019р. у сумі 55 421, 83 грн., про що свідчить виписка по рахунку.
Заборгованість у розмірі 790 018, 07 грн. не оплачена відповідачем позивачу.
У зв'язку з несплатою відповідачем заборгованості, позивач нарахував останньому 3 % річних, інфляційні втрати та звернувся з даним позовом до суду.
Під час розгляду справи відповідач сплатив на користь позивача частину заборгованості у розмірі 50 000 грн. згідно платіжного доручення від 28.12.2021р. №15.
Також, у судовому засіданні 12.01.2022р. позивачем погоджено запропонований відповідачем графік оплати заборгованості в розмірі 1 008 072, 77 грн. із врахуванням часткової оплати у сумі 50 000 грн.
Окрім того, відповідачем надано до суду: акт про обстеження посівів сільськогосподарських культур, постраждалих від засухи в сільськогосподарському підприємстві ТОВ «Бессарабія-Плюс» від 01.06.2020р., платіжне доручення від 28.12.21 №15 на суму 50 000 грн., протокол позачергового засідання комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуації облдержадміністрації від 12.06.2020р. №25, протокол чергового засідання комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуації облдержадміністрації від 05.05.2020р. №18, Протокол Загальних зборів учасників ТОВ «Бессарабія-Плюс» №27/03-21 від 27.03.2021р., акт приймання-передачі частини частки у статутному капіталі від 27.03.2021; виписку з ЄДР.
Висновки суду.
Відповідно до вимог ч.ч.1,2 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно вимог ч. 7 ст. 193 ГК України законодавцем в імперативному порядку закріплено, що не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Статтею 525 Цивільного Кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із приписами ч. 1 ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як вище встановлено господарським судом, внаслідок неналежного виконання умов укладеного між сторонами договору про надання послуг по збиранню зернових культур, у відповідача виникла заборгованість за надані позивачем послуги по збиранню урожаю у розмірі 790 018, 17 грн.
При цьому, відповідач не заперечує наявність заборгованості та просить суд надати відповідачу розстрочення у сплаті заборгованості згідно графіку, проти якого позивач не заперечує. Більш того, під час розгляду справи позивач частково оплатив борг в розмірі 50 000 грн., що свідчить про відсутність предмету спору в цій частині позовних вимог.
Згідно з п.2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо: відсутній предмет спору.
З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з відповідача боргу в сумі 50 000 грн. та обґрунтованість і правомірність позовних вимог в частині стягнення з відповідача боргу в розмірі 740 018, 07 грн., а відтак і про їх задоволення.
Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 84 931, 69 грн. та втрат від інфляції у розмірі 183 123, 01 грн., господарський суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд погоджується із доводами позивача про порушення відповідачем своїх зобов'язань щодо своєчасної оплати виконаних робіт.
Відтак, послуги, які виконані позивачем 08.07.2018р., відповідач зобов'язаний був оплатити в строк до 07.08.2018р. включно, оскільки умовами договору встановлено, що послуги по збиранню урожаю відповідач розраховується протягом одного календарного місяця з моменту підписання остаточного акта виконаних робіт.
Варто зауважити, що передбачені частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, інфляційні втрати і 3% річних за своєю правовою природою не мають характеру штрафних санкцій, а є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18 грудня 2018 року у справі №908/639/18, від 05.07.2018 у справі №905/978/17, від 11.05.2018 у справі №922/3087/17 та від 26.04.2018 у справі №910/11857/17).
Проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов'язання за частиною другою статті 625 ЦК України є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов'язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.
Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц та підтверджені постановою ВП ВС від 04.02.2020 року у справі № 912/1120/16.
Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.
Перевіривши розрахунок інфляційних, який здійснений позивачем, та згідно з яким розмір втрат від інфляції за зобов'язаннями серпень 2018р.- червень 2021р. становить 183 123, 01 грн., господарським судом встановлено відповідність цього розрахунку обставинам справи щодо прострочення відповідача, а відтак позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Щодо розрахунку 3% річних, який здійснений позивачем з 08.08.2018р. по 01.02.2019р. на суму боргу 895440 грн., з 08.08.2018р. по 16.08.2019р. на суму боргу 845440 грн., та з 17.08.2019р. по 23.07.2021р. на суму боргу 790018 грн., та згідно з яким загальний розмір 3% річних становить 84 931, 69 грн., господарським судом встановлено невідповідність цього розрахунку обставинам справи щодо періоду нарахування 3% річних з 08.08.2018р. по 16.08.2019р. на суму боргу 845440 грн., оскільки 50 000 грн. оплачені відповідачем 01.02.2019. Тобто, правильним періодом нарахування 3% річних на суму боргу 845 440 грн. є з 01.02.2019р. по 16.08.2019р. та розмір 3 % річних за цей період нарахування становить 13689,19 грн.
За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3 % річних задовольняються господарським судом частково в розмірі 72632,28 грн.
Щодо заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Бесарабія плюс" про розстрочення виконання рішення за вх.№35289/21 від 28.12.2021р., із врахуванням уточненої заяви за вх.№35447/21 від 29.12.2021р., господарський суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 239 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Згідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Відповідно до ч.ч.3, 4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також, серед іншого, враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору та наявність стихійного лиха, інших надзвичайних подій тощо.
Вищезазначеними нормами визначено процесуальну можливість вирішення питань, пов'язаних із проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду, оскільки у процесі виконання рішення ймовірне виникнення обставин, що ускладнюють виконання чи роблять його неможливим.
Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом.
При цьому, підставою для розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його виконання неможливим у визначений строк.
Також, необхідно враховувати, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених ст. 331 ГПК України, ця норма не вимагає, і господарський суд законодавчо обмежений річним терміном відстрочки чи розстрочки виконання рішення з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, тощо.
Разом з тим, положення Господарського процесуального кодексу України не містять визначеного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд повинен оцінити докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 86 такого кодексу. Відповідно до вказаної статті господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Крім того, питання про розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду є з'ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку розстрочення.
Так, розстрочення судом виконання судового рішення має бути пов'язано з об'єктивними та виключними обставинами, які ускладнюють його вчасне виконання, при цьому розстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів як стягувача, так і боржника, між цим, оскільки право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист, вирішуючи питання про розстрочення виконання рішення, суд не повинен надавати перевагу жодній із сторін.
Як встановлено судом, відповідач, як на підставу для задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду посилається на складну фінансову ситуацію, яка склалася у зв'язку із загибеллю врожаю, що постраждав від засухи в сільськогосподарському підприємстві ТОВ «Бесарабія плюс» Болградського району Одеської області, про що свідчать: акт про обстеження посівів сільськогосподарських культур, постраждалих від засухи в сільськогосподарському підприємстві ТОВ «Бессарабія-Плюс» від 01.06.2020р., протокол позачергового засідання комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуації облдержадміністрації від 12.06.2020р. №25, протокол чергового засідання комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуації облдержадміністрації від 05.05.2020р. №18.
Суд оцінює надані заявником доказі у сукупності як такі, що підтверджують обставини несприятливих погодних умов на території Болградського району Одеської області, які спричинили загибель частини врожаю культур, засіяних відповідачем.
Господарський суд вважає, що надання розстрочення виконання судового рішення забезпечить боржнику можливість поступового погашення присуджених до стягнення сум без значного одноразового фінансового навантаження, а стягувачу - можливість реального отримання грошових коштів частками із певним інтервалом у часі.
Разом з тим суд звертає увагу, що передбачена процесуальним законом можливість розстрочення виконання судового рішення жодним чином не звільняє сторону боржника від виконання взятих на себе зобов'язань та виконання безспірних вимог стягувача, проте, надає сторонам можливість врегулювати фінансові питання зі зменшенням ризику негативних наслідків для обох сторін, а саме: для боржника - загроза неможливості подальшого виконання своїх зобов'язань, а для стягувача - загроза можливості неотримання одразу протягом тривалого часу присудженої до стягнення суми коштів.
При цьому суд враховує, що відповідач, посилаючись на скрутне фінансове становище, не ухиляється від виконання судового рішення, а лише вказує про неможливість погашення наявної заборгованості за судовим рішенням перед позивачем саме одним разовим платежем. Більш того, інтерес боржника полягає у погашенні наявних сум боргу при збереженні сталої роботи підприємства, зважаючи на можливість оплатити наявний борг з майбутніх доходів від господарської діяльності. Так, дії відповідача спрямовані на виконання рішення суду, але з розстроченням сплати боргу. Господарський суд враховує, що інтерес стягувача полягає в тому, щоб рішення суду було виконано в повному обсязі, однак ненадання розстрочки виконання рішення суду призведе до неможливості його виконання взагалі, оскільки існує ризик припинення або призупинення діяльності відповідача.
Також господарським судом враховуються пояснення представника позивача, які надані у судовому засіданні, та згідно з якими відповідач не заперечує проти надання відповідачу розстрочки виконання рішення суду.
Разом з тим, вирішуючи питання щодо надання розстрочки, господарським судом враховані обставини часткової оплати боргу відповідачем в розмірі 50000 грн., а також допущеної позивачем помилка у розрахунку 3% річних, внаслідок якої розмір 3% річних, який підлягає стягненню з відповідача становить 73 632, 28 грн. , та відповідно розмір заборгованості відповідача, який підлягає розстроченню становить 1 010 710, 06 грн. (основний борг в розмірі 740 018, 17 грн., 3% річних в розмірі 72 632, 28 грн., інфляційні в розмірі 183 123, 01 грн. та судовий збір у розмірі 14 936, 60 грн.).
Отже, заява відповідача про розстрочку виконання рішення задовольняється господарським судом шляхом розстрочення виконання рішення суду в сумі 1 010 710, 06 грн. згідно наступного графіку: до 30.01.2022 - 50 000 грн.; до 28.02.2022 - 50 000 грн.; до 31.03.2022 - 50 000 грн.; до 30.04.2022 - 50 000 грн.; до 31.05.2022 - 50 000 грн.; до 30.06.2022 - 50 000 грн.; до 31.07.2022 - 50 000 грн.; - до 31.08.2022 - 50 000 грн.; до 30.09.2022 - 50 000 грн.; до 31.10.2022 - 50 000 грн.; до 30.11.2022 - 50 000 грн.; до 31.12.2022 - 460 710, 06 грн.
Щодо розподілу судових витрат позивача.
У позовній заяві позивачем заявлено до стягнення з відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 68 025 грн., та витрати з оплати судового збору в розмірі 15 871, 09 грн.
В якості доказів понесених судових витрат на правничу допомогу позивачем до позову надано договір про надання правничої допомоги від 16.07.2021р., який укладений між ФОП Лободюк Сергій Олексійович «КЛІЄНТ» та адвокатом Мацко Володимир Володимирович «АДВОКАТ», та згідно з яким Клієнт доручає, а Адвокат приймає на себе зобов'язання надавати правничу допомогу в обсязі
Відповідно до умов п.4.1. договору, правову допомогу, що надається Адвокатом, Клієнт оплачує в гривнях в розмірі 68 025 гри, за домовленістю сторін, та окремо сплачуються судові засідання.
Умовами п.4.4., п.4.5. договору встановлено, що за результатами надання правової допомоги складається акт, що підписує представниками кожної зі сторін. В акті вказується обсяг наданої Адвокатом правової допомоги і її вартість. Акт надсилається Клієнту Адвокатом факсимільним зв'язком або поштою. На письмову вимогу Клієнта, Адвокат може надавати Акти про надання юридичної допомоги, в яких буде вказано перелік наданої правової допомоги із ідентифікацією. Акт про надання правової допомоги вважається підписаним, якщо протягом 5 днів з моменту його отримання Клієнтом, останній не надав Адвокату письмові аргументовані заперечення на акт.
Відповідно до ч.ч.2,3 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч.8 ст.129 ГПК розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Між тим, позивач не надав до суду детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, як і не надав передбаченого умовами п.4.4. договору акту, який складається позивачем і адвокатом за результатами надання правової допомоги, та в якому вказується обсяг наданої адвокатом правової допомоги та її вартість.
Більш того, до закінчення судових дебатів позивачем не було зроблено заяви про надання до суду доказів понесених судових витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Окрім того, господарським судом враховується, що у судовому засіданні щодо розгляду справи по суті 29.12.2021р. та 12.01.2022р. представництво позивача здійснювалося іншим адвокатом Рупець Н.О. згідно ордеру серії ОД №614253 від 29.12.2021р., який виданий на підставі договору про надання правової допомоги від 13.12.2021р.
З огляду на вище викладене, господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 68 025 грн.
Щодо заявлених до стягнення з відповідача судових витрат з оплати судового збору, то їх розподіл здійснюється судом на підставі ст.129 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 129, п. 2 ч. 1 ст. 231, ст.ст. 232, 233, 236-238, 331, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Фізичної особи-підприємця Лободюк Сергія Олексійовича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бесарабія плюс" про стягнення 1 058 072, 77 грн. задовольнити частково.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бесарабія плюс" Товариства з обмеженою відповідальністю "Бесарабія плюс" (68720, Одеська обл., Болградський район, с. Кубей, вул. Успенська, 18, код ЄДРПОУ 31908509) на користь Фізичної особи-підприємця Лободюк Сергія Олексійовича ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) заборгованість у розмірі 995 773 (дев'ятсот дев'яносто п'ять тисяч сімсот сімдесят три) грн. 46 коп. з яких: 740 018 (сімсот сорок тисяч вісімнадцять) грн. 17 коп. - основний борг, 72 632 (сімдесят дві тисячі шістсот тридцять дві грн. 28 коп. - 3 % річних, 183 123 (сто вісімдесят три тисячі сто двадцять три) грн. 01 коп. - інфляційне збільшення, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 14 936 (чотирнадцять тисяч дев'ятсот тридцять шість) 60 коп.
3.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4.Закрити провадження у справі № 916/2275/21 в частині позовних вимог Фізичної особи-підприємця Лободюк Сергія Олексійовича про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бесарабія плюс" основного боргу у розмірі 50 000 грн.
6.Задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Бесарабія плюс" про розстрочку виконання рішення за вх.№35289/21 від 28.12.2021р., із врахуванням уточненої заяви за вх.№35447/21 від 29.12.2021р.
7.Розстрочити виконання рішення суду від 12.01.2022р. у справі №916/2275/21 в сумі 1 010 710, 06 грн. згідно наступного графіку: до 30.01.2022 - 50 000,00 грн.; до 28.02.2022 - 50 000,00 грн.; до 31.03.2022 - 50 000,00 грн.; до 30.04.2022 - 50 000,00 грн.; до 31.05.2022 - 50 000,00 грн.; до 30.06.2022 - 50 000,00 грн.; до 31.07.2022 - 50 000,00 грн.; - до 31.08.2022 - 50 000,00 грн.; до 30.09.2022 - 50 000,00 грн.; до 31.10.2022 - 50 000,00 грн.; до 30.11.2022 - 50 000,00 грн.; до 31.12.2022 - 460 710, 06 грн.
8.Відмовити Фізичній особі-підприємцю Лободюк Сергія Олексійовича у задоволенні вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бесарабія плюс" судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 68 025 грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.
Повне рішення складено 20 січня 2022 р.
Суддя Г.Є. Смелянець