"13" січня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/3409/21
Господарський суд Одеської області у складі судді Гута С.Ф.,
при секретарі судового засідання Борисовій Н.В.,
за участю представників сторін:
від позивача: Глущик Д.А.,
від відповідача: Руденко С.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Лебединський насіннєвий завод" до відповідача Державного підприємства "Дослідне господарство "Мирнопільське" Селекційно-генетичного інституту - національного центру насіннєзнавства та сортовивчення" про стягнення 226689,14 грн.
Встановив:
09.11.2021 р. до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "Лебединський насіннєвий завод" (далі - ПРАТ "Лебединський насіннєвий завод", позивач) про стягнення з Державного підприємства "Дослідне господарство "Мирнопільське" Селекційно-генетичного інституту - національного центру насіннєзнавства та сортовивчення" (далі - ДП "ДГ "МИРНОПІЛЬСЬКЕ" СГІ-НЦНС", відповідач) 226689,14 грн заборгованості, з яких 173467,50 грн заборгованості за товар, 25920,63 грн пені та 67301,01 грн процентів річних, у зв'язку з неналежним виконанням умов договору поставки від 29.05.2020 р. № Д-ВА-20-01770 в частині оплати вартості товару, отриманого за видатковими накладними від 29.05.2020 р. № 25682 та від 16.06.2020 р. № 28420.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.11.2021 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено останню розглядати за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 14.12.2021 р.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.12.2021 р. відкладено розгляд справи на 11.01.2022 р.
Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.01.2022 р. відмовлено у задоволенні клопотання (зареєстроване 11.01.2022 р. за вх. № 643/22) ДП "ДГ "МИРНОПІЛЬСЬКЕ" СГІ-НЦНС" про об'єднання справ (№ 916/3409/21 та № 916/3473/21) в одне провадження та розгляд в порядку загального позовного провадження, оскільки: по-перше, приписи ч.3 ст.173 ГПК України допускають об'єднання справ до початку розгляду справ по суті у кожній із справи, у той час як розгляд справи № 916/3409/21 по суті розпочато 14.12.2021 р.; по-друге, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (копії ухвали про відкриття провадження у справі № 916/3409/21) повернулось із відміткою поштової установи про відмову адресата від отримання, що в розрізі приписів п.4 ч.6 ст.242 ГПК України є належним доказом вручення відповідної ухвали суду, що, в свою чергу, в контексті приписів ст.ст.118,172 ГПК України та відсутністю заяви про поновлення строку на зварення із клопотанням про об'єднання справи є підставою для відмови у задоволенні клопотання.
Іншою протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.01.2022 р. відкладено розгляд справи на 13.01.2022 р.
12.01.2022 р. ПРАТ "Лебединський насіннєвий завод" реалізовано право на подачу клопотання, яке за змістом є відповіддю на відзив, а якому (клопотанні): заперечує проти факту погашення заборгованості, оскільки умовами договору поставки від 29.05.2020 р. № Д-ВА-20-01770 (п.4.7) передбачено, що при здійсненні розрахунків за договором у «призначенні платежу» необхідно зазначити номер та дату договору; повідомляє, що оплачені кошти у розмірі 300000,00 зараховано позивачем за поставлений за договором постави від 15.03.2019 р. № Д-ВА-1900648 товар; посилається на приписи ст.ст.526,625 ЦК України та свободу договору, внаслідок яких сторонами збільшено розмір відсотків річних до 36, те, що нарахування відсотків річних має компенсаційний, а не штрафних характер, тому вказані відсотки не є неустойкою в розумінні приписів ЦК України; посилається на передбачене умовами договору право зміни первинної ціни товару; заперечує проти застосування судом ст.233 ГК України.
13.01.2022 р. ДП "ДГ "МИРНОПІЛЬСЬКЕ" СГІ-НЦНС" реалізовано право на подачу:
- заяви про застосування судом ст.233 ГК України та зменшення штрафних санкцій до 1000,00 грн з підстав того, що відповідач є державним підприємством та учасником держзамовлень, функціонує у науковій сфері та галузі сільського господарства, внаслідок посухи на півдні країни у період 2018-2019 років є збитковим;
- клопотання про поновлення строку на подання відзиву та доказів, мотивоване тим, що представник позивача ознайомився з матеріалами справи 29.12.2021 р., внаслідок проведеної службової перевірки встановлено, що працівники ДП "ДГ "МИРНОПІЛЬСЬКЕ" СГІ-НЦНС" не контактували з працівниками поштової установи, у зв'язку з чим останніми самостійно проставлено відмітку про відмову відповідача від отримання поштової кореспонденції;
- відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог ПРАТ "Лебединський насіннєвий завод". Обґрунтовуючи підстави, які суд має врахувати при відмові у задоволенні позову, відповідач посилається на те, що 14.07.2021 р. ним сплачено 300000,00 грн на користь позивача, чим виконано обов'язки із сплати отриманого за договором поставки від 29.05.2020 р. № Д-ВА-20-01770 товару; звертає увагу суду на висновок постанови Об'єднаної палати КГС ВС від 05.06.2020 р. у справі № 922/3578/18 стосовно нарахування позивачем процентів річних за кожен день порушення строків виконання зобов'язання; застосування позивачем відмінної від первинної ціни товару. Повідомляє про визнання штрафних санкцій у розмірі 17000,42 грн та пропонує свій графік погашення заборгованості. Крім того, просить застосувати судом ст.233 ГК України та зменшити штрафні санкцій до 1000,00 грн.
13.01.2022 р. ДП "ДГ "МИРНОПІЛЬСЬКЕ" СГІ-НЦНС" реалізовано право на подачу заперечень на відповідь на відзив, в яких, зокрема: посилається на виконання зобов'язань із оплати вартості поставленого товару договором поставки від 29.05.2020 р. № Д-ВА-20-01770; повідомляє суду, що передбачений умовами договором спосіб нарахування відсотків передбачений для нарахування пені, відтак позивачем заявлено до стягнення подвійну пеню.
Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.01.2022 р., враховуючи відсутність заперечень з боку позивача та реалізацію ним права на подачу відповіді на відзив, на підставі ст.ст.119,165 ГПК України продовжено відповідачу строк для подачі відзиву, долучено його відзив до матеріалів справи та прийнято його до розгляду.
Ухвалами Господарського суду Одеської області, в т.ч. протокольними, забезпечено участь представника ПРАТ "Лебединський насіннєвий завод" в судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи відеоконференцзв'язку "EаsyCon".
Представник ПРАТ "Лебединський насіннєвий завод" підтримав заявлені позовні вимоги в повному об'ємі та наполягав на задоволенні позовних вимог, представник ДП "ДГ "МИРНОПІЛЬСЬКЕ" СГІ-НЦНС" натомість заперечував проти задоволення позовних вимог та наполягав на відмові у задоволенні позовних вимог.
13.01.2022 р. судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст.240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Приписами ст.14 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:
29.05.2020 р. між ПРАТ "Лебединський насіннєвий завод" (Постачальник) та ДП "ДГ "МИРНОПІЛЬСЬКЕ" СГІ-НЦНС" (Покупець) укладено договір поставки № Д-ВА-20-01770 (Договір), відповідно до п.2.1 якого Постачальник зобов'язується в порядку та на умовах визначених цим Договором передати у власність Покупця Товар, а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах визначених цим Договором прийняти та оплатити Товар.
Сторони домовились, що Товар поставляється Партіями. Найменування, асортимент, ціна та кількість Товару в кожній партії визначаються Сторонами в окремих Специфікаціях до цього Договору, що є його невід'ємними частинами (п.2.2 Договору).
На кожну окрему Партію Товару Сторони складають окрему Специфікацію (п.2.3 Договору).
Загальна кількість Товару по Договору визначається на підставі всіх Первинних документів, складених протягом терміну дії Договору (п.2.6 Договору).
Ціна Товару визначається у Специфікаціях (п.3.1 Договору).
Загальна вартість Товару, що поставляється по цьому Договору (сума Договору), визначається на підставі всіх Специфікацій до цього Договору, складених протягом терміну його дії (п.3.2 Договору).
Ціна Товару виражається в національній валюті України - гривні (п.3.4 Договору).
Визначення та застосування еквіваленту іноземної валюти (п.3.5 Договору).
Сторони домовились, що грошовий еквівалент всіх Грошових зобов'язань Покупця по цьому Договору визначається в іноземній валюті, за курсом іноземної валюти, визначеним Сторонами (п.3.5.1 Договору).
Якщо Сторони не погодять інше в Специфікації, ціна Товару в національній валюті, визначається за курсом продажу долару США на міжбанківській валютній біржі палату, що передує даті підписання Специфікації. Курс продажу підтверджується даними веб-сайту http://minfin.com.ua/cunencv/mb та зазначається в Специфікації... (п.3.5.2 Договору).
У разі, якщо курс продажу долару США на день оплати буде вище, ніж курс продажу долару США на дату підписання Специфікації, сума, що підлягає оплаті, визначається за наступною формулою:
S = (А1 / А2) * В
S - ціна Товару в гривні на момент оплати (сума, яка підлягає оплаті);
В - ціна Товару в гривні на дату підписання Специфікації;
А2 - курс продажу долару США до гривні на час закриття торгів, що склався на міжбанківському валютному ринку України на попередній банківський день до дати підписання Специфікації.
А1 - курс продажу долару США до гривні на час закриття торгів, що складеться на міжбанківському валютному ринку України на попередній банківський день до дати зарахування коштів від Відповідача на рахунок Постачальника.
У разі порушення Покупцем строків виконання Грошового зобов'язання, А1 визначається як найбільший курс продажу долару США, що був встановлений протягом періоду з останнього дня, погодженого Сторонами строку виконання Грошового зобов'язання до дня оплати включно (п.3.5.3 Договору).
Сторони домовились, що при застосуванні еквіваленту іноземної валюти визначення розміру Грошових зобов'язань Відповідача до моменту їх виконання може здійснюватися необмежену кількість раз в таких випадках: складання рахунку, складання Первинних документів, складання коригуючих первинних документів, виставлення вимог, претензій, складання позовів, в інших випадках визначення розміру Грошових зобов'язань Відповідача та зміненої в зв'язку із застосуванням еквіваленту іноземної валюти ціни Товару (п.3.5.5 Договору).
Сторони можуть не застосувати еквівалент іноземної валюти та/або визначити інший порядок його застосування, в тому числі, іншу валюту та/або інший порядок визначення курсу іноземної валюти, про що домовляються окремо (п.3.5.6 Договору).
Сторони домовились, що ціна Товару, визначена в Специфікації в національній валюті, змінюється відповідно до розміру Грошових зобов'язань Відповідача, визначених в еквіваленті іноземної валюти. Зміна ціни, в такому разі, погоджена Сторонами шляхом підписання цього Договору і не потребує додаткового погодження. Підставою для коригування ціни та складання коригуючих первинних документів є цей Договір (п.3.6 Договору).
Усі платежі по цьому Договору здійснюються в національній валюті України - гривні (п.4.1 Договору).
Сума, шо підлягає сплаті Покупцем у гривнях, визначається за визначеним Сторонами курсом іноземної валюти на день платежу (п.4.2 Договору).
Якщо Сторони не погодять інших строків оплати. Покупець зобов'язаний оплатити поставлений йому Товар протягом 5 (п'яти) Банківських днів з моменту поставки Товару (п.4.3 Договору).
Сторони можуть погодити оплату Товару на умовах часткової або повної попередньої оплати. Товар, який оплачується па умовах, відмінних від попередньої оплати (відстрочення або розстрочення платежу), є таким, що проданий в кредит (п.4.4 Договору).
Цей Договір є підставою для здійснення платежів по ньому. Покупець зобов'язується при здійсненні розрахунків по цьому Договору зазначати в реквізитах платіжного документа «призначення платежу» номер та дату укладення цього Договору (п.4.7 Договору).
Виставлення рахунку є необов'язковим, але Покупець має право запросити у Постачальника рахунок на оплату, в якому визначена сума оплати в національній валюті. У разі виставлення Постачальником рахунку, оплата по ньому має бути здійснена в день виставлення такого рахунку, в іншому випадку оплата здійснюється на підставі Договору в розмірі, визначеному згідно його умов. При здійсненні оплати на підставі рахунку, Покупець зобов'язується зазначати в реквізитах платіжного документа «призначення платежу» разом з Договором номер та дату рахунку (п.4.8 Договору).
Підписанням цього Договору Покупець надає Постачальнику право на власний розсуд визначати напрямок та черговість зарахування будь-яких коштів отриманих від Покупця протягом дії цього Договору з метою виконання грошових зобов'язань Покупця, незалежно від зазначеного призначення платежу, в тому числі: - в рахунок оплати штрафних санкцій, неустойки, компенсацій, відшкодування тощо, які Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику по цьому Договору та/або іншим Договорам (правочинам), укладеним між Постачальником та Покупцем; - в рахунок оплати Товару по цьому Договору та/або товарів (послуг) по іншим Договорам (правочинам), укладеним між Постачальником та Покупцем; - в рахунок виконання будь-яких інших грошових зобов'язань Покупця перед Постачальником, що є невиконаними на день здійснення платежу (п.4.9 Договору).
Датою поставки Товару є дата передачі Товару Покупцю (п.5.3 Договору).
Приймання Товару по кількості і якості здійснюється Покупцем у момент його передачі Постачальником на складі Постачальника, якщо інше місце поставки не буде погоджене Сторонами… (п.7.1 Договору).
Приймання Товару та вчинення пов'язаних з цим дій від імені Покупця здійснює, його уповноважений представник, повноваження якого підтверджуються довіреністю на отримання Товару або положеннями цього Договору. Підписанням нього Договору Покупець надає право будь-якій особі, на яку Покупцем видано довіреність на отримання Товару, а в разі відсутності такої особи та/або довіреності, будь-якій іншій особі, яка на законних підставах керує транспортним засобом, наданим Покупцем для отримання Товару згідно повідомлення про транспортний засіб, представляти інтереси та діяти від імені Покупця перед Постачальником з питань отримання Товару, в тому числі, приймати Товар, перевіряти його кількість та зовнішні ознаки якості Товару, складати та підписувати будь-які документи, пов'язані з отриманням Товару (п.7.2 Договору).
Сторони погоди, що підписаний ними Первинний документ підтверджує передачу Товару Постачальником та прийняття його Покупцем… (п.7.7 Договору).
За порушення умов цього Договору Сторони несуть взаємну цивільно-правову відповідальність, передбачену чинним законодавством України і цим Договором. Порушенням зобов'язань є невиконання або неналежне виконання, тобто виконання умов, визначених змістом зобов'язань Договором та або законодавством (п.9.1 Договору).
У випадку порушення однією із Сторін строків виконання Грошових зобов'язань по цьому Договору на строк понад 10 (десять) календарних днів, Сторона, яка допустила порушення, зобов'язана сплатити іншій Стороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ. що діє на момент порушення, нараховану на суму порушеного зобов'язання за кожний день (п.9.3 Договору).
Якщо Товар проданий Постачальником Покупцю в кредит, то в разі порушення Покупцем строку оплати Товару. Покупець зобов'язується сплатити Постачальнику проценти за користування грошовими коштами в розмірі 36 % (тридцять шість процентів) річних нарахованих на ціну Товару, строк оплати якого порушено, за кожним день порушення (п.9.4 Договору).
Строк нарахування штрафних санкцій (пені, неустойки тощо) за Договором не обмежується строком, встановленим ч.6 ст.232 Господарського кодексу України чи іншими нормами нормативно-правових актів і за згодою сторін санкції нараховуються за весь період порушення до моменту повного виконання відповідного зобов'язання. Сторони домовились встановити до всіх вимог по цьому Договору, в тому числі до вимог про стягнення неустойки, санкцій тощо, строк позовної давності в 5 (п'ять) років (п.9.5 Договору).
Цей Договір набирає чинності з моменту його укладення Сторонами, дата якого зазначена в преамбулі Договору, та діє до 31 грудня 2020 року, але в будь-якому випадку строк дії договору продовжується до повного виконання кожною із сторін своїх зобов'язань за цим договором (п.12.1 Договору).
Закінчення дії Договору не звільняє Сторони від обов'язку погашення своїх Грошових зобов'язань та відповідальності за порушення умов цього Договору (п.12.2 Договору).
29.05.2020 р. між Постачальником та Покупцем підписано Специфікацію № 1 до Договору, відповідно до якої поставлено Товару на загальну суму 2280 доларів США, що еквівалентно 61401,60 грн з ПДВ (на день підписання Специфікації № 1).
Відповідно до п.2 Специфікації № 1 загальна вартість Товару з ПДВ складає еквівалент 2280 доларів США, що станом на 29.05.2020 р. складає 61401,60 грн.
Відповідно до п.3 Специфікації № 1 Сторони у зобов'язанні визначили грошовий еквівалент в іноземній валюті - Долар США (USD). Сторони домовилися, що курсом іноземної валюти є курс продажу USD, що складається на час закриття торгів на міжбанківському валютному ринку України та підтверджується даними веб-сайту http://minfin.com.ua/cunencv/mb. У разі, якщо курс продажу USD на день оплати буде вище, ніж курс продажу USD на дату підписання Специфікації, сума, що підлягає оплаті, визначається за наступною формулою:
S = (А1 / А2) * В;
S - ціна Товару в гривні на момент оплати (сума, яка підлягає оплаті);
В - ціна Товару в гривні на дату підписання Специфікації;
А2 - курс продажу USD до гривні на час закриття торгів, що склався на міжбанківському валютному ринку України на попередній банківський день до дати підписання Специфікації - 28.05.2020 (становить - 26,9300 грн за 1 USD).
А1 - курс продажу USD до гривні на час закриття торгів, що складеться на міжбанківському валютному ринку України на попередній банківський день до дати зарахування коштів від Покупця на рахунок Постачальника.
У разі порушення Покупцем строків виконання Грошового зобов'язання, А1 визначається як найбільший курс продажу USD, що був встановлений протягом періоду з останнього дня, погодженого Сторонами строку виконання Грошового зобов'язання до дня оплати включно.
У разі недоступності інформації на веб-сайті http://minfin.com.ua/currency/mb/archlve/uscl/ про курс іноземної валюти, Сторони застосовують курс продажу USD, установлений будь-яким банком України на вибір Постачальника на відповідний день.
Відповідно до п.4 Специфікації № 1 Оплата здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника в наступному порядку: - 100% від загальної вартості Товару, що становить еквівалент 2280,00 USD - до 15.09.2020 р. Вартість товару в гривнях визначається Сторонами відповідно до п.3 даної Специфікації.
29.05.2020 р. між Постачальником та Покупцем складено та підписано видаткову накладну № 25682 на суму 61401,60 грн з ПДВ.
29.05.2020 р. Постачальником складено податкову накладну, відповідно до якої задекларовано поставку Покупцю товару на суму 61401,60 грн з ПДВ, податкову накладну прийнято.
16.06.2020 р. між Постачальником та Покупцем підписано Специфікацію № 2 до Договору, відповідно до якої поставлено Товару на загальну суму 3780 доларів США, що еквівалентно 101342,88 грн з ПДВ (на день підписання Специфікації № 1).
Відповідно до п.2 Специфікації № 1 загальна вартість Товару з ПДВ складає еквівалент 3780 доларів США, що станом на 16.06.2020 р. складає 101343,88 грн.
Відповідно до п.3 Специфікації № 1 Сторони у зобов'язанні визначили грошовий еквівалент в іноземній валюті - Долар США (USD). Сторони домовилися, що курсом іноземної валюти є курс продажу USD, що складається на час закриття торгів на міжбанківському валютному ринку України та підтверджується даними веб-сайту http://minfin.com.ua/cunencv/mb. У разі, якщо курс продажу USD на день оплати буде вище, ніж курс продажу USD на дату підписання Специфікації, сума, що підлягає оплаті, визначається за наступною формулою:
S = (А1 / А2) * В;
S - ціна Товару в гривні на момент оплати (сума, яка підлягає оплаті);
В - ціна Товару в гривні на дату підписання Специфікації;
А2 - курс продажу USD до гривні на час закриття торгів, що склався на міжбанківському валютному ринку України на попередній банківський день до дати підписання Специфікації - 15.06.2020 (становить - 26,8100 грн за 1 USD).
А1 - курс продажу USD до гривні на час закриття торгів, що складеться на міжбанківському валютному ринку України на попередній банківський день до дати зарахування коштів від Покупця на рахунок Постачальника.
У разі порушення Покупцем строків виконання Грошового зобов'язання, А1 визначається як найбільший курс продажу USD, що був встановлений протягом періоду з останнього дня, погодженого Сторонами строку виконання Грошового зобов'язання до дня оплати включно.
У разі недоступності інформації на веб-сайті http://minfin.com.ua/currency/mb/archlve/uscl/ про курс іноземної валюти, Сторони застосовують курс продажу USD, установлений будь-яким банком України на вибір Постачальника на відповідний день.
Відповідно до п.4 Специфікації № 1 Оплата здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника в наступному порядку: - 100% від загальної вартості Товару, що становить еквівалент 3780,00 USD - до 15.09.2020 р. Вартість товару в гривнях визначається Сторонами відповідно до п.3 даної Специфікації.
16.06.2020 р. між Постачальником та Покупцем складено та підписано видаткову накладну № 28420 на суму 101342,88 грн з ПДВ.
16.06.2020 р. Постачальником складено податкову накладну, відповідно до якої задекларовано поставку Покупцю товару на суму 101342,88 грн з ПДВ, податкову накладну прийнято.
Договір, Специфікації до нього та видаткові накладні підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками контрагентів, що не заперечується сторонами.
14.07.2021 р. ДП "ДГ "МИРНОПІЛЬСЬКЕ" СГІ-НЦНС" переховано на користь ПРАТ "Лебединський насіннєвий завод" 300000,00 грн (платіжне доручення від 14.07.2021 р.), у призначенні платежу зазначено «погашення кредиторської заборгованості 2020 року за засоби захисту рослин».
Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов наступних висновків:
У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Частиною 1 ст.15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання.
Порушення права пов'язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.
При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи.
Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно із приписами ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За правилами ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Приписами ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 ст.627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
В свою чергу, частиною 1 ст.628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Як встановлено статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Аналогічні положення містяться в ч.ч.1,7 ст.193 ГК України, в яких визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Частинами 1 та 2 ст.265 ГК України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.
Частинами 1 та 2 ст.712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч.1 ст.656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
Частиною 1 ст.691 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
В свою чергу частини 1-3 ст.692 ЦК України передбачають, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Сторони домовились, що грошовий еквівалент всіх Грошових зобов'язань Покупця по цьому Договору визначається в іноземній валюті, за курсом іноземної валюти, визначеним Сторонами (п.3.5.1 Договору).
Якщо Сторони не погодять інше в Специфікації, ціна Товару в національній валюті, визначається за курсом продажу долару США на міжбанківській валютній біржі палату, що передує даті підписання Специфікації. Курс продажу підтверджується даними веб-сайту http://minfin.com.ua/cunencv/mb та зазначається в Специфікації... (п.3.5.2 Договору).
У разі, якщо курс продажу долару США на день оплати буде вище, ніж курс продажу долару США на дату підписання Специфікації, сума, що підлягає оплаті, визначається за наступною формулою:
S = (А1 / А2) * В
S - ціна Товару в гривні на момент оплати (сума, яка підлягає оплаті);
В - ціна Товару в гривні на дату підписання Специфікації;
А2 - курс продажу долару США до гривні на час закриття торгів, що склався на міжбанківському валютному ринку України на попередній банківський день до дати підписання Специфікації.
А1 - курс продажу долару США до гривні на час закриття торгів, що складеться на міжбанківському валютному ринку України на попередній банківський день до дати зарахування коштів від Відповідача на рахунок Постачальника.
У разі порушення Покупцем строків виконання Грошового зобов'язання, А1 визначається як найбільший курс продажу долару США, що був встановлений протягом періоду з останнього дня, погодженого Сторонами строку виконання Грошового зобов'язання до дня оплати включно (п.3.5.3 Договору).
Сторони домовились, що при застосуванні еквіваленту іноземної валюти визначення розміру Грошових зобов'язань Відповідача до моменту їх виконання може здійснюватися необмежену кількість раз в таких випадках: складання рахунку, складання Первинних документів, складання коригуючих первинних документів, виставлення вимог, претензій, складання позовів, в інших випадках визначення розміру Грошових зобов'язань Відповідача та зміненої в зв'язку із застосуванням еквіваленту іноземної валюти ціни Товару (п.3.5.5 Договору).
Сторони можуть не застосувати еквівалент іноземної валюти та/або визначити інший порядок його застосування, в тому числі, іншу валюту та/або інший порядок визначення курсу іноземної валюти, про що домовляються окремо (п.3.5.6 Договору).
Сторони домовились, що ціна Товару, визначена в Специфікації в національній валюті, змінюється відповідно до розміру Грошових зобов'язань Відповідача, визначених в еквіваленті іноземної валюти. Зміна ціни, в такому разі, погоджена Сторонами шляхом підписання цього Договору і не потребує додаткового погодження. Підставою для коригування ціни та складання коригуючих первинних документів є цей Договір (п.3.6 Договору).
Відповідно до положень статті 524 ЦК України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Приписами ч.2 ст.533 ЦК України встановлено, що, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, зазначає, що між сторонами виникли господарські зобов'язання, підставою яких є письмовий договір поставки від 29.05.2020 р. № Д-ВА-20-01770.
При цьому ПРАТ "Лебединський насіннєвий завод" як Постачальником доведено виконання належним чином взятих на себе за умовами Договору обов'язків та передачу у власність ДП "ДГ "МИРНОПІЛЬСЬКЕ" СГІ-НЦНС" товару на загальну суму 6060,00 доларів США, що підтверджується дослідженими в описовій частині рішення видатковими накладними від 29.05.2020 р. № 25682 та від 16.06.2020 р. № 28420.
В свою чергу, ДП "ДГ "МИРНОПІЛЬСЬКЕ" СГІ-НЦНС" як Покупцем в порушення приписів ст.ст.525,526,610,629,692,712 ЦК України, ст.193,265 ГК України та умов Договору вартість отриманого Товару повністю не сплачено, не дивлячи на те, що з урахуванням ч.1 ст.530 ЦК України, ч.1 ст.692 ЦК України, ч.1 ст.712 ЦК України, п.4.3 Договору та п.4 Специфікацій №№ 1 та 2 строк виконання зобов'язання на суму 6060,00 доларів США настав.
Враховуючи передбачену п.3.5 Договором та п.3 Специфікацій можливість, ПРАТ "Лебединський насіннєвий завод" використано найбільший курс долару США, який станом на 02.11.2020 р. становив 28,6250 грн/дол. США.
З огляду на викладене, позовні вимоги ПРАТ "Лебединський насіннєвий завод" про стягнення з ДП "ДГ "МИРНОПІЛЬСЬКЕ" СГІ-НЦНС" 173467,50 грн заборгованості підлягають задоволенню, а стягненню з останнього підлягає 173467,50 грн.
Частиною 3 ст.14 ЦК України встановлено, що виконання цивільних обов'язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
Частиною 1 ст.612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч.1 ст.548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
В силу ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).
В ст.549 ЦК України надано визначення неустойки (штрафу, пені), під якою слід розуміти грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Приписами пункту 9.3 Договору встановлено, що у випадку порушення однією із Сторін строків виконання Грошових зобов'язань по цьому Договору на строк понад 10 (десять) календарних днів, Сторона, яка допустила порушення, зобов'язана сплатити іншій Стороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент порушення, нараховану на суму порушеного зобов'язання за кожний день порушення.
Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Приписами п.9.4 Договору встановлено, що, якщо Товар проданий Постачальником Покупцю в кредит, то в разі порушення Покупцем строку оплати Товару. Покупець зобов'язується сплатити Постачальнику проценти за користування грошовими коштами в розмірі 36 % (тридцять шість процентів) річних нарахованих на ціну Товару, строк оплати якого порушено, за кожним день порушення
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Перевіривши надані ПРАТ "Лебединський насіннєвий завод" розрахунки сум пені та 36% річних, суд встановив, що розрахунки відповідають вимогам чинного законодавства, здійснено належним чином, у зв'язку з чим стягненню з ДП "ДГ "МИРНОПІЛЬСЬКЕ" СГІ-НЦНС" підлягає 67301,01 грн процентів річних та 25920,63 грн пені, проте стягнення пені у зазначеному розмірі унеможливлюється наступним.
У ч.1 ст.230 ГК України унормовано, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у виді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно із ч.4 ст.231 зазначеного Кодексу розмір штрафних санкцій встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Водночас за змістом ч.3 ст.509 ЦК України зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості, а ч.1 ст.627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Справедливість, добросовісність, розумність належать до загальних засад цивільного законодавства, передбачених ст.3 ЦК України, які обмежують свободу договору, встановлюючи певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин.
Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним із принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою.
Так, зокрема, неустойка спрямована на забезпечення компенсації майнових втрат постраждалої сторони. Для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило ч.3 ст.551 ЦК України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було би передбачити.
За ч.2 ст.216 ГК України застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.
Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов'язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов'язань.
Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 р. у справі № 902/417/18 та постанові Верховного Суду від 26.01.2021 р. у справі № 922/4294/19.
Разом з цим, наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено і в Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 р. № 7-рп/2013.
Поряд з цим, відповідно до ст.233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Згідно із ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
При цьому, ні у зазначеній нормі, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.
Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
Приймаючи до уваги те, що ПРАТ "Лебединський насіннєвий завод" не надано будь-яких доказів завдання йому збитків внаслідок порушення відповідачем строків виконання зобов'язання, те, що сторонами у договорі за взаємною згодою передбачено 36% річних, замість 3% річних мінімально встановлених ст.625 ЦК України, відсотки річні стягнуто з відповідача в повному об'ємі, з метою дотримання принципів справедливість, добросовісність та розумність господарський суд зменшує належну до стягнення суму пені до 5000,00 грн.
Стосовно доводів ДП "ДГ "МИРНОПІЛЬСЬКЕ" СГІ-НЦНС" господарський суд зазначає наступне.
Відповідно до платіжного доручення від 14.07.2021 р. відповідачем перераховано позивачу 300000,00 грн із призначенням платежу «погашення кредиторської заборгованості 2020 року за засоби захисту рослин».
Приписами п.4.7 Договору встановлено, що цей Договір є підставою для здійснення платежів по ньому. Покупець зобов'язується при здійсненні розрахунків по цьому Договору зазначати в реквізитах платіжного документа «призначення платежу» номер та дату укладення цього Договору.
В свою чергу п.4.9 Договору передбачає, що підписанням цього Договору Покупець надає Постачальнику право на власний розсуд визначати напрямок та черговість зарахування будь-яких коштів отриманих від Покупця протягом дії цього Договору з метою виконання грошових зобов'язань Покупця, незалежно від зазначеного призначення платежу, в тому числі: - в рахунок оплати штрафних санкцій, неустойки, компенсацій, відшкодування тощо, які Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику по цьому Договору та/або іншим Договорам (правочинам), укладеним між Постачальником та Покупцем; - в рахунок оплати Товару по цьому Договору та/або товарів (послуг) по іншим Договорам (правочинам), укладеним між Постачальником та Покупцем; - в рахунок виконання будь-яких інших грошових зобов'язань Покупця перед Постачальником, що є невиконаними на день здійснення платежу.
Відповідно до п.33.2 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” платник несе відповідальність за відповідність інформації, зазначеної ним в документі на переказ, суті операції, щодо якої здійснюється цей переказ…
Відповідно до п.3.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.
Відповідно до п.2.29 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті платник має право в будь-який час до списання платежу з рахунку відкликати з банку, що його обслуговує, платіжні доручення в порядку, визначеному внутрішніми правилами цього банку. платіжні доручення відкликаються лише в повній сумі.
Саме платник відповідає за данні, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Після списання коштів з рахунку платника в останнього відсутня можливість змінити “Призначення платежу”.
Відповідно до листа Національного Банку України від 09.06.2011 №25-111/1438-7141 “Про заміну інформації у реквізиті “Призначення платежу” після списання коштів з рахунку платника питання щодо уточнення інформації, зазначеної у реквізиті "Призначення платежу", вирішується між сторонами переказу без участі банку.
Враховуючи викладене, приписи пунктів 4.7 та 4.9 Договору, відсутність в матеріалах справи будь-яких письмових звернень ДП "ДГ "МИРНОПІЛЬСЬКЕ" СГІ-НЦНС" до ПРАТ "Лебединський насіннєвий завод" стосовно визначення призначення платежу у платіжному дорученні від 14.07.2021 р., ПРАТ "Лебединський насіннєвий завод" реалізовано передбачене умовами договору право на власний розсуд визначити напрямок та черговість зарахування сплачених 300000,00 грн, відповідно до письмових пояснень позивача вказані кошти зараховано в рахунок погашення заборгованості за договором поставки від 15.03.2019 р. № Д-ВА-1900648.
Стосовно доводів ДП "ДГ "МИРНОПІЛЬСЬКЕ" СГІ-НЦНС" про висновок Об'єднаної палати КГС ВС від 05.06.2020 р. у справі № 922/3578/18 стосовно нарахування позивачем процентів річних за кожен день порушення строків виконання зобов'язання, господарський суд зазначає.
Як вбачається об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 05.06.2020 р. у справі № 922/3578/18 зробила висновки щодо застосування статей 536, частини третьої статті 693 та частини другої статті 625 Цивільного кодексу України при визначенні правової природи передбаченої договором плати за користування чужими грошовими коштами. Згідно з цими висновками правова природа передбаченої договором плати за користування чужими грошовими коштами визначається в залежності від встановленого сторонами у договорі способу обчислення такої плати.
Також об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у зазначеній постанова зробила такі висновки:
- частина друга статті 625 Цивільного кодексу України передбачає можливість визначення розміру процентів саме у річних, а не будь-яким іншим способом, передбаченим договором, та обмеження свободи сторін в укладенні договору на предмет визначення іншої методики нарахування процентів за незаконне користування чужими грошовими коштами згідно із статтями 693, 536 та 625 Цивільного кодексу України;
- проценти за користування чужими грошовими коштами, які за умовами укладеного між сторонами у справі договору поставки нараховуються за кожен день прострочення виконання зобов'язання, за своєю правовою природою, ураховуючи спосіб їх обчислення за кожен день прострочення, підпадають під визначення пені.
В свою чергу, відповідно до постанови Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 р. у справі № 910/14180/18: «Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, перевіривши доводи, наведені колегією суддів Касаційного господарського суду в ухвалі від 28 вересня 2021 року у цій справі № 910/14180/18 в обґрунтування наявності підстав для відступу від зазначених висновків Верховного Суду, викладених у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05 червня 2020 року у справі № 922/3578/18, дослідивши наявність підстав для відступу від зазначених висновків Верховного Суду, погоджується з колегією суддів Касаційного господарського суду про наявність підстав для відступу від цих висновків Верховного Суду з огляду на таке…
Отже передбачені статтею 536 та частиною третьої статті 693 Цивільного кодексу України проценти мають зовсім іншу правову природу, ніж неустойка (пеня, штраф), виступають способом захисту прав та інтересів покупця який, здійснивши оплату продукції на умовах попередньої її оплати набув також статусу кредитора за договором по відношенню до продавця до моменту передання йому такої продукції. При цьому до моменту пред'явлення покупцем вимоги до продавця про повернення суми попередньої оплати відповідно до частини другої статті 693 Цивільного кодексу України, користування продавцем грошовими коштами попередньої оплати як сумою позики буде вважатися правомірним, на які покупець як кредитор може правомірно нараховувати проценти за користування. Натомість після пред'явлення покупцем продавцю такої вимоги (про повернення суми попередньої оплати відповідно до частини другої статті 693 Цивільного кодексу України) за умови непоставки продавцем покупцю товару та неповернення суми попередньої оплати у продавця виникає грошове зобов'язання з повернення суми попередньої оплати, а користування продавцем цими коштами буде неправомірним. У такому випадку покупець втрачає право на нарахування продавцю на суму цих коштів процентів, передбачених частиною третьою статті 693 Цивільного кодексу України, та разом з цим набуває право на нарахування та стягнення з продавця процентів, передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, що нараховуються внаслідок прострочення боржником (у даному випадку - продавцем) грошового зобов'язання (з повернення попередньої оплати) та які є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов'язання на відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима».
З огляду на викладене, та приймаючи до уваги передбачену ч.2 ст.625 ЦК України можливість збільшення розміру % річних без зміни способу їх нарахування (зміна з процентів річних на проценти за кожен день прострочення), здійснивши перерахунок господарським судом встановлено, що ПРАТ "Лебединський насіннєвий завод" здійснено нарахування саме 36% річних, а не 36% за кожен день прострочення, отже не здійснено подвійне нарахування пені.
Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Відповідно до ст.78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Приписи ст.79 ГПК України встановлюють, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами 1-3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Відповідно до приписів ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору, за подання позову покладаються на позивача та відповідача пропорційно задоволених позовних вимог, без урахування зменшення розміру пені.
Керуючисьст.ст.13,20,73,74,76,86,126,129,165,232,233,237,238,240,241
Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов Приватного акціонерного товариства "Лебединський насіннєвий завод" до відповідача Державного підприємства "Дослідне господарство "Мирнопільське" Селекційно-генетичного інституту - національного центру насіннєзнавства та сортовивчення" про стягнення 226689,14 грн задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства "Дослідне господарство "Мирнопільське" Селекційно-генетичного інституту - національного центру насіннєзнавства та сортовивчення" (68413, Одеська обл., Арцизький р-н, с. Мирнопілля, вул. Шкільна, буд. 35, Код ЄДРПОУ 00494597) на користь Приватного акціонерного товариства "Лебединський насіннєвий завод" (20635, Черкаська обл., Шполянський р-н, с. Лебедин, вул. Заводська, буд. 17, Код ЄДРПОУ 00388932) 173467/сто сімдесят три тисячі чотириста шістдесят сім) грн 50 коп. заборгованості за товар отриманий по Договору, 5000/п'ять тисяч/грн 00 коп. пені за порушення строків виконання грошових зобов'язань по Договору, 67301/шістдесят сім тисяч триста одну/грн. 01 коп. процентів річних та 4000/чотири тисячі/грн 34 коп. судового збору.
В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Наказ видати в порядку ст.327 ГПК України.
Повний текст складено 18 січня 2022 р.
Суддя С.Ф. Гут