65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"12" січня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/2986/21
Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.
при секретарі судового засідання Нагібіна І.В.
розглянувши у судовому в порядку спрощеного позовного провадження
справу № 916/2986/21
за позовом Департаменту комунальної власності Одеської міської ради
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ЮЛІАНА, ЛТД”
про стягнення: 31 858, 08 грн.
за участю представників:
від позивача: Добров Р.М. /самопредставництво/;
від відповідача: Арман О.Д. /керівник/
Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “ЮЛІАНА, ЛТД” неустойки в сумі 31 858, 08 грн., а також витрат по сплаті судового збору у розмірі 2 270 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що в силу вимог ч.2 ст.785 ЦК України з відповідача підлягає стягненню неустойка за прострочення виконання зобов'язань з повернення об'єкту оренди у розмір подвійної орендної плати за кожен місця прострочення за період з 08.08.2020р. по 31.07.2021р., оскільки термін дії договору оренди закінчився 14.08.2020р. та повернення відповідачем за атом приймання-передачі об'єкта оренди відбулося лише 31.07.2021р.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.
06.10.2021р. господарським судом постановлено ухвалу, якою позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження та судове засідання щодо розгляду справи по суті призначено на 08.11.2021р.
У судовому засіданні 08.11.2021р. за участю представників сторін, судом постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання та якою оголошено перерву у судовому засіданні до 29.11.2021, із викликом учасників справи у судове засідання.
02.12.2021р. господарським судом постановлено ухвалу, якою призначено судове засідання щодо розгляду справи по суті на 29.12.2021р. із викликом учасників справи у судове засідання, у зв'язку з тим, що 01.12.2021р. судове засідання не відбулось через непрацездатність судді Смелянець Г.Є. у період з 24.11.2021р. по 01.12.2021р. включно.
29.12.2021р. у судовому засіданні 08.11.2021р. за участю представників сторін, судом постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання та якою оголошено перерву у судовому засіданні до 12.01.2022, із викликом учасників справи у судове засідання.
Представник позивача у судовому засіданні 12.01.2022р. підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні 12.01.2022р. у задоволенні позовних вимог просила відмовити у повному обсязі.
На підставі ст. 240 ГПК України у судовому засіданні 12.01.2022р. за участю представників сторін проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Стислий виклад позиції позивача:
- ТОВ «ЮЛІАНА, ЛТД» за новою редакцією договору оренди нежитлового приміщення від 12.09.2007 року № 7/022, укладеним з представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, передано в строкове платне користування нежиле приміщення першого поверху № 502, загальною площею 82,2 кв.м, яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Ростовська, 6,
- згідно з п. 3 ч. 1 ст. 18 ст. 25 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна» договори оренди можуть бути продовжені на той самий строк, на який вони були укладені, на підставі заяви орендаря про продовження договору, поданої орендодавцю не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди. Відповідна заява відповідача зареєстрована 25.08.2020 року № 01-14/2978, тобто після закінчення строку дії Договору оренди.
- 13.10.2020 Департаментом направлено на адресу відповідача повідомлення № 01-13/4161, яким проінформовано, що строк дії договору оренди закінчився 14.08.2020 та запропоновано терміново здійснити фактичну передачу нежитлового приміщення першого поверху, загальною площею 82,2 кв.м, що розташоване за адресою:м. Одеса, вул. Ростовська, 6 співробітникам Департаменту за актом приймання-передачі. Зазначені у повідомленні вимоги не були виконанні відповідачем.
- із врахуванням закінчення 14.08.2020 р терміну дії Договору оренди та повернення відповідачем за актом приймання-передачі об'єкта оренди лише 31.07.2021 року з відповідача підлягає стягненню неустойка за прострочення виконання зобов'язань з повернення об'єкта оренди у розмірі подвійної орендної плати за кожен місяць прострочення, що за період з 08.08.2020 року по 31.07.2021 р. складає 31858,08 грн.
Стислий виклад позиції відповідача:
- після подання до позивача заяви про продовження договору оренди та за відсутністю заперечень позивача відповідач вважав цей договір продовженим та продовжував користуватися орендованим приміщенням та сплачувати орендну плату позивачу;
- в подальшому відповідач вирішив припинити свою господарську діяльність та звернувся до позивача з листом, в якому просив розірвати договір оренди та 30.07.2020р. між сторонами підписаний акт повернення приміщення відповідачем позивачу
- попередження позивача від 13.10.2020р. вих.№01-13/416 відповідач не одержував, а тому бу не обізнаний із припиненням договору оренди та необхідністю повернення приміщення;
- як би відповідач дізнався, що договір оренди не був продовжений позивачем, то одразу ж повернув орендоване приміщення позивачу, оскільки нарахування подвійної орендної плати є непомірним тягарем для відповідача, який до того ж вимушений припиняти свою господарську діяльність.
Обставини справи встановлені судом.
12.09.2017р. між Представництвом по Управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “ЮЛІАНА, ЛТД” (орендар) укладено нову редакцію договору оренди нежитлового приміщення №7/022 від 17.09.1999р., згідно з якою на підставі ст. ст.793 ЦК України та за взаємною згодою сторони вирішили викласти договір оренди нежитлового приміщення № 7/022 від 17 вересня 1999 року у новій редакції з метою приведення його форми відповідно діючому законодавству.
Відповідно до п. 1.1. договору 1.1. Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування нежилі приміщення першого поверху № 502 (п'ятсот два), загальною площею 82,2 (вісімдесят дві цілих і дві десятих) кв. м., що розташовані за адресою: м. Одеса, вулиця Ростовська, будинок 6 (шість).
Вищезазначені нежилі приміщення першого поверху № 502 належать Територіальній громаді міста Одеси в особі Одеської міської ради на праві комунальної власності на підставі Свідоцтва про право власності (бланк серії САВ № 308040), виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради 15 березня 2007 року на підставі рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради від 23 грудня 2004 р., № 767, право власності на які зареєстровано 20.03.2007 року Комунальним підприємством „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості" у книзі бог-12, номер запису 611. Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 13954202, виданого КП „ОМБТІ та РОН" 21.03.2007 року, реєстраційний номер вищевказаних нежилих приміщень першого поверху № 502 становить 18230287.
Характеристика об'єкта оренди наводиться у технічному паспорті, який виданий КП „ОМБТІ та РОН" 13.07.2007 року та у витязі з реєстру прав власності на нерухоме майно № 15362962, виданому КП „ОМБТІ та РОН" 25.07.2007 року.
Загальна вартість нежилих приміщень першого поверху № 502 становить - 313 398 (триста тринадцять тисяч триста дев'яносто вісім) гривень.
Експертна оцінка вищевказаних нежилих приміщень першого поверху № 502 становить 338 400 (триста тридцять вісім тисяч чотириста) гривень. Звіт про незалежну оцінку ринкової вартості нежилих приміщень першого поверху, складений 01.06.2007 року Консалтинговою фірмою «Комерсант-Консалт» (Сертифікат суб'єкта оціночної діяльності № 3558/05, виданий 27 травня 2005 року Фондом державного майна України).
Згідно з п. 1.2. договору передача в оренду об'єкта, зазначеного у п.1.1. цього договору здійснюється на підставі Цивільного та Господарського кодексів України, Закону України "Про оренду державного та комунального майна” та розпорядження Одеського міського голови "Про передачу в оренду приміщень нежитлового фонду у Суворовському районі" від 17.09.1999 року за № 1036-01р.
Термін дії договору оренди у новій редакції - 5 (п'ять) років, а саме: з « 12» вересня 2007 р. - дванадцятого вересня дві тисячі сьомого року (п. 1.3. договору).
У п. 2.2. договору визначено, що за орендоване приміщення Орендар, зобов'язується з 01.01.2007 року сплачувати орендну плату відповідно до розрахунку, приведеного у додатку 1 до договору, що становить за перший після підписання договору оренди місяць 1 449,49 грн., без урахування ПДВ. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України.
Відповідно до п. 4.7. договору після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання, Орендар зобов'язаний у 15-денний термін передати Орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду та відшкодувати Орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової”) об'єкта оренди.
Додатковим погодженням від 15.10.2012р. до договору оренди нежитлового приміщення №7/022 від 12.09.2007р. сторони змінили строк дії договору оренди приміщення № 7/022 від 12.09.2007р. та продовжили його до 15.10.2014р., на підставі листа орендаря вх. № 01-14/5680 від 07.09.2012р. Також додатковим погодженням внесені зміни до договору щодо розміру орендної плати.
Додатковим договором №1 від 01.10.2014р. про внесення змін до договору оренди нежитлового приміщення від 12.09.2007р. №7/022 сторони внесли зміни в п. 1.3. договору та продовжили строк дії договору до 01.09.2017р.
Додатковим договором №2 від 14.09.2017р. про внесення змін до договору оренди нежитлового приміщення від 12.09.2007р. №7/022 сторони внесли зміни в п. 1.3. договору, яким продовжили термін дії цього договору на 2 роки 11 місяців, а саме: з 14.09.2017р. до 14.08.2020р. Окрім того, додатковим договором внесені зміни до договору щодо розміру орендної плати.
20.08.2020р. Орендар звернувся до Департаменту Комунальної власності Одеської міської ради з листом, в якому просив, у зв'язку із закінченням дії додаткового договору №2 від 14.09.2017р. про внесення змін до договору оренди нежитлового приміщення від 12.09.2007р. №7/022 продовжити строк договору.
Вказаний лист одержаний Департаментом комунальної власності Одеської міської ради 25.08.2020р.
14.07.2021р. Орендар звернувся до Департаменту Комунальної власності Одеської міської ради з листом, в якому просив розірвати договір №7/022 від 12.09.2007р. оренди приміщення за адресою: м. Одеса, вулиця Ростовська, будинок 6, у зв'язку з тим, що ТОВ “ЮЛІАНА, ЛТД” припиняє свою господарську діяльність.
30.07.2021р. Орендарем передано, а Орендодавцем прийнято нежиле приміщення першого поверху, загальною площею 82, 2 кв.м., розташованого за адресою: м. Одеса, вулиця Ростовська, будинок 6 за згодою сторін, про що свідчить підписаний між сторонами Акт приймання-передачі нежитлового приміщення відповідно до договору оренди від 12.09.2007р. №7/022 від 30.07.2021р.
Окрім того, в матеріалах справи наявне повідомлення Департаменту комунальної власності Одеської міської ради від 13.10.2020р. вих.№01-13/416, адресоване директору ТОВ “ЮЛІАНА, ЛТД”, в якому Департамент вимагав терміново здійснити фактичну передачу нежитлового приміщення першого поверху, загальною площею 82,2 кв.м, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Ростовська, 6 співробітникам Департаменту за актом приймання-передачі.
Також Департамент зазначив, що частиною першою статті 24 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», передбачений перелік умов за яких договір оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його укладено. Пунктом 143 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна затверджений Кабінетом Міністрів України від 03 червня 2020 р. № 483 (далі - Порядок), який набув чинності з 16.06.2020 р., передбачена можливість орендаря, що має намір продовжити договір оренди, що підлягає продовженню за результатами проведення аукціону, звертатися до орендодавця із заявою про продовження договору оренди не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди. У зв'язку з тим, що відповідачем зазначена заява була надана з порушенням чинного законодавства та керуючись п.п 4.7 Договору, ст. ст. 526, 785, ч. 2 ст. 795 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 25 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (в редакції Закону від 01.02.2020 р.).
Висновки суду
Відповідно до частини другої статті 785 Цивільного кодексу України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.
Особливий статус зазначеної неустойки обумовлений тим, що зобов'язання наймача (орендаря) з повернення об'єкта оренди виникає після закінчення дії договору оренди і наймодавець (орендодавець) в цьому випадку позбавлений можливості застосовувати щодо недобросовісного наймача інші засоби стимулювання до виконання, окрім як використання права на стягнення неустойки в розмірі подвійної плати за користування орендованим майном. При здійсненні оцінки правомірності заявлених вимог про стягнення неустойки в порядку частини 2 статті 785 ЦК України обов'язковим для суду є врахування обставин невиконання орендарем зобов'язання щодо неповернення майна в контексті його добросовісної поведінки як контрагента за договором оренди та її впливу на обставини неповернення майна орендодавцеві зі спливом строку дії орендних правовідносин.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 24.10.2019 у справі № 904/3315/18 (пункти 137-139).
Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, що зумовлює вимогу щодо сумлінної та чесної поведінки суб'єктів при виконанні своїх юридичних обов'язків та здійсненні своїх суб'єктивних прав. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.
При розгляді спорів про стягнення неустойки судам необхідно враховувати, що право наймодавця вимагати оплати неустойки відповідно до частини другої статті 785 Цивільного кодексу України та обов'язок наймача сплачувати таку неустойку зберігається до моменту повернення наймачем наймодавцю орендованого майна. Винятком з такого правила можуть бути, зокрема, підтверджені належними доказами неправомірні дії (бездіяльність) наймодавця, спрямовані на ухилення від обов'язку прийняти орендоване майно та оформити повернення наймачем орендованого майна, про що зроблено висновок Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі № 910/9328/17 (пункт 11) та постанові від 28.08.2018 у справі № 913/155/17 (пункт 37).
За змістом статей 610, 611, 612 Цивільного кодексу України невиконання зобов'язання у погоджений сторонами в договорі строк є порушенням зобов'язання, що зумовлює застосування до боржника наслідків, встановлених договором або законом, зокрема, неустойки згідно з частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України. У частині першій статті 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Для застосування наслідків, передбачених частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України, необхідна наявність вини (умислу або необережності) в особи, яка порушила зобов'язання, відповідно до вимог статті 614 ЦК України. Тобто судам необхідно встановити обставини, за яких орендар мав можливість передати майно, що було предметом оренди, але умисно цього обов'язку не виконав.
Такого правового висновку дійшов Верховний Суд України у постанові 02.09.2014 у справі №3-85гс14, а також Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові 11.04.2018 у справі № 914/4238/15, постанові від 24.04.2018 у справі № 910/14032/17 та у постанові від 09.09.2019 у справі № 910/16362/18 (пункт 51).
До предмета доказування при розгляді спорів щодо стягнення неустойки в порядку частини 2 статті 785 ЦК України, як подвійної плати за користування орендованим майном після спливу строку дії договору оренди, входять обставини невжиття орендарем належних заходів щодо повернення орендодавцю об'єкта оренди за наслідком припинення орендних правовідносин за відсутності умов, які б перешкоджали орендарю вчасно повернути майно орендодавцю у визначений договором оренди строк; умисне ухилення орендаря від обов'язку щодо повернення орендодавцю об'єкта оренди; утримання орендованого майна у володінні орендаря та перешкоджання орендарем в доступі орендодавця до належного йому об'єкта оренди; відсутності з боку орендодавця бездіяльності та невчинення ним дій, спрямованих на ухилення від обов'язку прийняти орендоване майно від орендаря та оформити повернення наймачем орендованого майна.
Обставини вчинення орендарем дій з повернення орендованого майна та відсутність у нього умислу на ухилення від повернення об'єкта оренди виключають можливість застосування орендодавцем до орендаря відповідальності у вигляді неустойки в порядку частини 2 статті 785 ЦК України.
Аналогічну правову позицію викладено Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 08.05.2018 у справі № 910/1806/17 та постанові від 06.07.2021 у справі № 906/562/20.
Як вище встановлено господарським судом, 14.08.2020р. закінчився строк дії укладеного між сторонами договору оренди нежитлового приміщення від 12.09.2007р. №7/022, який був продовжений шляхом укладення між сторонами додаткового договору від 14.09.2017р. до договору оренди від 12.09.2007о.
27.12.2019р. набув чинності та введений в дію з 01.02.2020р. Закон України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019р. №157-ІХ, за виключенням окремих зазначених норм (надалі- Закон. №157-ІХ).
У п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №157-ІХ встановлено, що Договори оренди державного або комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, продовжуються в порядку, передбаченому законодавством, яке діяло до дати набрання чинності цим Законом, до дати, яка наступить раніше: набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України чи рішенням представницького органу місцевого самоврядування (щодо договорів оренди комунального майна, розташованого в межах відповідної територіальної громади), передбаченим абзацом п'ятим частини другої статті 18 цього Закону, або 1 липня 2020 року.
Після настання однієї з дат, яка відповідно до цього пункту наступить раніше, але у будь-якому випадку не раніше дня введення в дію цього Закону, договори оренди продовжуються в порядку, визначеному цим Законом.
Договори оренди державного та комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені.
П.5 Прикінцевих та перехідних положень Закону №157-ІХ визнаний таким, що втратив чинність, Закон України "Про оренду державного та комунального майна" з дня введення в дію цього Закону.
Отже, після 01.07.2020р. укладений між сторонами договір оренди нерухомого майна може бути продовжений між сторонами в порядку, встановленому Законом №157-ІХ.
Порядок продовження договору оренду встановлений у ст.18 Закону №157-ІХ, та у Постанові КМУ від 03.06.2020р. №483 «Деякі питання оренди державного та комунального майна», якою затверджений Порядок передачі в оренду державного та комунального майна».
Відповідно до ч.1 ст.18 Закону №157-ІХ продовження договорів оренди здійснюється за результатами проведення аукціону, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
У ч.2 ст.18 Закону №157-ІХ передбачено, що без проведення аукціону можуть бути продовжені договори, які:
укладені та продовжуються вперше, за умови, якщо строк оренди за такими договорами становить п'ять років або менше;
укладені без проведення аукціону з установами, організаціями, передбаченими частиною першою статті 15 цього Закону;
укладені без проведення аукціону з підприємствами, установами, організаціями, передбаченими частиною другою статті 15 цього Закону відповідно до вимог статті 15 цього Закону, крім випадків, передбачених абзацами одинадцятим та дванадцятим частини другої статті 15 цього Закону;
укладені з підприємствами, установами, організаціями, що надають соціально важливі послуги населенню, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, додатковий перелік яких може бути визначений представницькими органами місцевого самоврядування згідно із законодавством.
Згідно з ч.3 ст.18 Закону №157-ІХ договори оренди можуть бути продовжені на той самий строк, на який вони були укладені, на підставі заяви орендаря про продовження договору, поданої орендодавцю не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди.
Згідно з ч.4 ст.18 Закону №157-ІХ рішення про продовження договору оренди комунального майна, передбаченого частиною другою цієї статті, та рішення про відмову у продовженні договору оренди комунального майна приймаються орендодавцем або представницьким органом місцевого самоврядування чи визначеними ним органами у випадках, встановлених рішенням представницького органу місцевого самоврядування.
Граничний строк трок прийняття рішень, передбачених частиною четвертою цієї статті, за умови їх прийняття орендодавцем, становить 30 календарних днів з дати отримання заяви і документів від орендаря (ч.5 ст.18 Закону №157-ІХ).
Відповідно до ч.9 ст.18 Закону №157-ІХ після отримання заяви орендаря про продовження договору, який підлягає продовженню за результатами проведення аукціону, орендодавець (або представницький орган місцевого самоврядування чи визначені ним органи) згідно з Порядком передачі майна в оренду приймає одне з таких рішень:
про оголошення аукціону, за результатами якого чинний договір оренди може бути продовжений з існуючим орендарем або укладений з новим орендарем;
про відмову у продовженні договору з підстав, передбачених статтею 19 цього Закону.
Як встановлено господарським судом, 20.08.2020р. відповідач звернувся до позивача з листом, який останній одержав 25.08.2020р., та в якому відповідач просив позивача продовжити строк договору оренди №7/022 від 12.09.2007р.
За наслідками розгляду цього листа позивачем складено повідомлення №01-13/4161 від 13.10.2020р., яким відповідача, серед іншого, повідомлено про те, що заява відповідача була подана з порушенням чинного законодавства та керуючись п.п. 4.7. договору, ст.ст. ЦК України, ч.1 ст.25 Закону України «Про оренду державного та комунального майна в редакції закону від 01.02.2020р., позивач вимагає терміново здійснити фактичну передачу орендованого відповідачем приміщення.
Між тим, доказів надіслання цього повідомлення відповідачу, позивач до суду не надав. В свою чергу відповідач продовжував користуватися орендованим приміщенням та сплачувати орендну плату за користування приміщенням, яка приймалася позивачем. Лише листом від 14.07.2021р. сам відповідач повідомив позивача про припинення господарської діяльності та просив розірвати договір оренди від 22.09.2007р. №7/022.
У постанові Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.04.2019р. у справі №390/34/17: висловлено такий висновок про застосування норми права. Добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі- «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.
Отже, господарський суд вважає, що дії позивача, який за наслідками розгляду заяви відповідача про продовження договору оренди попередив останнього, що заява подана із порушенням строків, що строк договору оренди закінчився 14.08.2020р. та вимагав повернення орендованого майна, а згодом протягом року здійснює дії щодо щомісячного прийняття орендної плати від відповідача за користування приміщенням, суперечать його попередній поведінці і є недобросовісними.
Більш того, судом враховується, що позивачем взагалі не було повідомлено відповідача про прийняте ним рішення за наслідками розгляду заяви відповідача про продовження договору оренди, що позбавило відповідача можливості повернути позивачу приміщення у встановлений строк.
З огляду на вищевикладене, позивачем не доведено обставин умисного ухилення відповідача від обов'язку повернути позивачу об'єкт оренди, що в свою чергу виключає можливість застосування орендодавцем до орендаря відповідальності у вигляді неустойки в порядку частини 2 статті 785 ЦК України.
Посилання позивача на те, що повідомлення від 13.10.2020р. №01-13/416 було надіслано відповідачу простою кореспонденцію, не приймаються до уваги господарським судом, оскільки жодних доказів, в підтвердження таких посилань позивач до суду не надав.
Окремо господарський суд зазначає, що однією із основних засад права, є справедливість, яка є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права (Рішення КСУ від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004). Лише додержання вимог справедливості під час здійснення судочинства дозволяє характеризувати його як правосуддя. Рішенням Конституційного Суду України від 30 січня 2003 р. № 3-рп/2003 проголошено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Підсумовуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість і недоведеність позовних вимог Департаменту комунальної власності Одеської міської, а відтак і відмову в їх задоволенні.
На підставі ст.129 ГПК України судові витрати позивача про сплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Відмовити Департаменту комунальної власності Одеської міської ради у задоволенні позову до Товариства з обмеженою відповідальністю “ЮЛІАНА, ЛТД” про стягнення: 31 858, 08 грн.
2.Судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 102 грн. покласти на Департамент комунальної власності Одеської міської ради.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.
Повне рішення складено 17 січня 2022 р.
Суддя Г.Є. Смелянець