11 січня 2022 року Справа № 915/1073/21
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,
за участю секретаря судового засідання Берко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Галафарм» (08132, Київська обл., м. Вишневе, вул. Київська, буд. 6; адреса електронної пошти: yurist@galafarm.com.ua, galafarm@i.kiev.ua; ідентифікаційний код 30886474)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агат-Фарм» (54056, м. Миколаїв, вул. 12 Поздовжня, буд. 5-А, кв. 89; адреса для листування: 54003, м. Миколаїв, проспект Центральний, буд. 200 (аптека 2); адреса електронної пошти представника: ІНФОРМАЦІЯ_1; ідентифікаційний код 31268020)
про: стягнення грошових коштів,
за участю представників учасників справи:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: не з'явився,
Суть спору:
15.07.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «Галафарм» звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою № 08.07 від 08.07.2021 (з додатками), в якій, з урахуванням заяви про усунення недоліків, просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 447681,14 грн за поставлений товар за Договором поставки № 59-00 від 10.03.2020.
Позовні вимоги ґрунтуються на підставі: Договору поставки № 59/00 від 10.03.2020; банківської виписки; актів звіряння взаєморозрахунків; накладних за період з 30.11.2020 по 23.04.2021; видаткових накладних на повернення товару; актів коригування ПДВ; застосування норм статей 9, 526 Цивільного кодексу України, статей 4, 193 Господарського кодексу України; та мотивовані неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за укладеним між сторонами договором.
Ухвалою суду від 02.09.2021, після усунення позивачем недоліків позовної заяви, останню було прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/1073/21 за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 30 вересня 2021 року о 09:20; встановлено для сторін процесуальні строки для подання заяв по суті справи.
Ухвалою суду від 30.09.2021 підготовче засідання у справі було відкладено на 26 жовтня 2021 року о 10:45.
26.10.2021 до суду від представника відповідач надійшло клопотання б/н від 26.10.2021 (вх. № 15953/21) про ознайомлення з матеріалами справи та відкладення розгляду справи, мотивоване тим, що 26.10.2021 між ТОВ «Агат-Фарм» та адвокатом Валешинським М.І. укладено договір про надання правової допомоги.
В підготовчому засіданні 26.10.2021, проведеному за участю представників обох сторін, було оголошено перерву до 27.10.2021 о 10:00
27.10.2021 до суду від представника відповідача надійшла така кореспонденція:
- заява б/н від 27.10.2021 (вх. № 16038/21), в якій заявник повідомив суд про фактичну адресу місцезнаходження товариства;
- клопотання б/н від 27.10.2021 (вх. № 16037/21) про продовження строку підготовчого провадження та поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву.
У підготовчому засіданні, проведеному 27.10.2021 за участю представників обох сторін, судом було відмовлено в задоволенні клопотання відповідача б/н від 27.10.2021 (вх. № 16037/21), а також прийнято намір відповідача щодо надання суду доказів щодо розрахунків заявленої позивачем до стягнення суми боргу, на які представник буде посилатися у вступному слові під час розгляду справи по суті.
За результатами проведеного засідання судом було постановлено ухвалу, якою закрито підготовче провадження у даній справі, з призначенням її до судового розгляду по суті на 25 листопада 2021 року о 10:10.
25.11.2021 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копії акта звіряння від 17.11.2021.
В судовому засіданні 25.11.2021 судом, за участю представників обох сторін, було розпочато розгляд справи по суті та оголошено перерву до 21 грудня 2021 року о 14:00.
21.12.2021 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи накладної на повернення товару.
В судове засідання 21.12.2021 з'явилися повноважні представники обох учасників справи. За клопотанням представника відповідача до матеріалів справи були долучені копії платіжних доручень щодо часткової сплати відповідачем заборгованості у спірних правовідносинах.
За результатами проведеного засідання судом було оголошено перерву до 1 січня 2022 року о 14:00.
10.01.2021 до суду від відповідача надійшло клопотання б/н від 05.01.2022 про розгляд справи за відсутності відповідача.
11.01.2021 до суду від позивача надійшло клопотання б/н від 11.01.2022 про долучення до матеріалів справи оригіналу акту звіряння взаємних розрахунків, станом на 06.01.2022.
Станом на момент проведення судового засідання від учасників справи будь-яких заяв чи клопотань як по суті справи, так і з процесуальних питань, до суду не надходило.
Відповідач правом, передбаченим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України щодо оформлення відзиву на позовну заяву і документів, що підтверджують заперечення проти позову, станом на дату проведення даного засідання не скористався.
Так, як уже було вище наведено, ухвалою суду від 02.09.2021 відповідачу було встановлено строк у 15 днів від дня отримання даної ухвали для надання суду відзиву.
Копія вказаної ухвали направлена на адресу місцезнаходження відповідача, 13.09.2021 була повернута до суду відділенням поштового зв'язку з відміткою причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою» (поштове відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 5400144316378).
Судом перевірено відомості щодо адреси місцезнаходження відповідача за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та встановлено, що процесуальний документ надіслано зазначеній юридичній особі в порядку, визначеному чинним процесуальним законодавством.
За правилами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
З урахуванням наведеного слід вважати, що днем вручення відповідачу копії ухвали Господарського суду Миколаївської області від 02.09.2021 у справі № 915/1073/21 є 19.09.2021. Таким чином, встановлений судом строк на подання відзиву, з урахуванням вихідних днів тривав до 28.09.2021 включно.
Разом із тим, протягом встановленого процесуального строку відповідач відзиву на позовну заяву не надав.
В судове засідання 11.01.2022 учасники справи своїх представників не направили, про час та місце проведення засідання були повідомлені належним чином.
Враховуючи наведене та те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов'язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, суд дійшов висновку про можливість проведення судового засідання за відсутності представників сторін.
Відповідно до змісту статей 195, 240 ГПК України, 11.01.2022 за результатами розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження, суд підписав вступну та резолютивну частини рішення.
Ознайомившись з матеріалами справи, дослідивши надані докази у їх сукупності, заслухавши в попередніх судових засіданнях представників сторін, суд -
10 березня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Галафарм», як постачальником, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агат-Фарм», як покупцем, був укладений Договір поставки № 59/00 (далі - Договір), відповідно до предмету якого в порядку та на умовах визначених цим Договором, постачальник зобов'язався постачати покупцю лікарські засоби, вироби медичного призначення та інші товари лікувального, косметичного та медичного призначення (надалі - товар), згідно замовлень покупця, на умовах та в строки встановлені цим Договором, а покупець зобов'язався приймати та оплачувати поставлений товар на умовах, передбачених даним Договором.
За умовами наведеного Договору:
- ціна кожної одиниці товару та вартість кожної партії товару, що постачається, зазначається в накладній постачальника (п. 2.4);
- покупець зобов'язаний у повному обсязі оплатити кожну партію поставленого товару в строк, що визначається у відповідній видатковій накладній постачальника. В разі, якщо у видатковій накладній постачальника термін оплати поставленої партії товару не вказаний, покупець зобов'язаний повністю оплатити товар в строк 30 календарних днів з дати його отримання у розпорядження (п. 4.1);
- цей Договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами або з моменту отримання постачальником повідомлення покупця про прийняття пропозиції щодо його укладання і діє 2 роки, в разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення Договору в строк не менший ніж 10 календарних днів до закінчення терміну його дії, він вважається кожен раз продовженим на наступний термін на тих самих умовах, кількість пролонгацій не обмежена (п. 8.1).
Вищевказаний Договір скріплений підписами та печатками обох сторін.
Предметом даного позову виступає майнова вимога позивача, як постачальника, про стягнення з відповідача, як покупця, заборгованості за поставлений товар.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Таким чином, до предмета доказування у даній справі належить встановлення обставин порушення відповідачем грошового зобов'язання за укладеним між сторонами Договором.
Позивач підтверджує власну правову позицію такими доказами:
- Договір поставки № 59/00 від 10.03.2020;
- банківська виписка;
- Акти звіряння взаєморозрахунків станом: на 14.05.2021, на 17.11.2021, на 06.01.2022;
- накладні за період з 30.10.2020 по 23.04.2021;
- видаткові накладні на повернення товару за період з 15.09.2020 по 23.06.2021;
- акти коригування ПДВ.
Відповідач надав суду такі докази:
- платіжні доручення (3 шт.).
Статтями 73, 74 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Як слідує з положень ст. 77, 78 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши фактичні обставини справи згідно з вимогами чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд встановив таке.
Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються положеннями чинного законодавства про поставку.
Так, згідно з приписами ч. ч. 1 та 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За умовами ч. 1 ст. 662 та ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.
Згідно з ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Матеріали справи свідчать, що на виконання умов вищенаведеного Договору позивач у період з 30.11.2020 по 23.04.2021 поставив відповідачу, а останній прийняв товар на загальну суму 3 104 380,73 грн.
Відповідач за поставлений товар розрахувався частково на суму 2 636 154,82 грн, а також повернув позивачу частину товару на суму 19 289,93 грн.
Крім того, у спірних правовідносинах мало місце коригування сум ПДВ (щодо їх зменшення на загальну суму 1254,84 грн) щодо поставки окремих партій товару, у зв'язку зі зміною ставки ПДВ.
Вказані обставини вбачаються з наданих до матеріалів справи копій накладних (т. 1 а.с. 23-232, т. 2 а.с. 10-11), видаткових накладних на повернення товару від покупця (т. 2 а.с. 12-24), підписаних обома сторонами без зауважень та заперечень, банківської виписки (т. 1 а.с. 11-16) та актів коригування ПДВ (т. 2 а.с. 25-30).
Також відповідні обставини визнавалися представниками обох сторін в судових засіданнях з розгляду справи по суті.
У ході розгляду справи сторонами надавалися суду підписані обома сторонами Акти звіряння взаєморозрахунків станом: на 14.05.2021, на 17.11.2021, на 06.01.2022, з яких вбачається погодження сторонами відповідного розміру заборгованості покупця перед постачальником.
При цьому суд наголошує, що відповідно до ч. 1 ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв'язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
З урахуванням наведеного суд зауважує, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
У відповідності до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
У відповідності до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідно до частин 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
За таких обставин обов'язок доведення факту своєчасності здійснення оплати за поставлений товар закон покладає на покупця.
Відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань за договором та сплати коштів за поставлений товар не представив, доказів відсутності заборгованості перед кредитором у спірних правовідносинах суду не надав, відповідно доводи позивача не спростував.
Отже, за висновками суду в спірних правовідносинах відповідачем дійсно порушено умови Договору поставки № 59/00 від 10.03.2020 в частині повноти та своєчасності проведення розрахунків з позивачем, в зв'язку з чим останній цілком правомірно звернувся до господарського суду з відповідним позовом.
Водночас, в період розгляду даної справи, з наданих відповідачем платіжних доручень (№ 1309 від 23.11.2021, № 1312 від 24.11.2021, № 1344 від 20.12.2021) та наданого позивачем акту звіряння взаєморозрахунків станом на 06.01.2022 вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Агат-Фарм» здійснило часткову оплату заборгованості по спірному Договору на загальну суму 2500,00 грн.
Крім того, з урахуванням наданої позивачем копії накладної на повернення товару № пов-2/1509 від 15.09.2020, судом встановлено, що покупцем було повернуто постачальнику товар на загальну суму 95,90 грн до пред'явлення позовної заяви.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, між сторонами не залишилось спірних питань по суті спору у вказаній частині вимог.
За змістом п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
З огляду на викладене, суд вважає, що у даній справі в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача основної заборгованості за Договором поставки № 59/00 від 10.03.2020 у розмірі 2595,90 грн відсутній предмет спору.
При цьому, відповідно до правової позиції, викладеної Верховним Судом у постанові від 20.09.2021 у справі № 638/3792/20 суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред'явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Таким чином, беручи до уваги наведені норми та обставини, провадження у даній справі в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача боргу за поставлений товар в сумі 2595,90 грн підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.
Решта ж суми заборгованості за Договором поставки № 59/00 від 10.03.2020 у розмірі 445085,24 грн підлягає стягненню з відповідача у зв'язку з доведеністю та обґрунтованістю позовних вимог.
Таким чином, враховуючи вищенаведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наданими сторонами доказами, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України, у резолютивній частині рішення зазначаються, зокрема, відомості про розподіл судових витрат.
Разом із тим, суд відмічає, що позивачем при поданні позовної заяви було сплачено до Державного бюджету України судовий збір у розмірі 6934,94 грн (1,5% від первісно вказаної позивачем ціни позову: 462 329,66 * 1,5% = 6934,94).
При цьому, з урахуванням заяви про усунення недоліків, позивачем було фактично заявлено до стягнення з відповідача 447 681,14 грн. За такого, за подання відповідної позовної заяви підлягав сплаті судовий збір у сумі 6715,22 грн (1,5% від фактично заявленої до стягнення суми: 447 681,14 * 1,5% = 6715,22).
При цьому, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду у разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Таким чином, сплачений позивачем судовий збір у сумі 219,72 грн (6934,94 - 6715,22) може бути повернутий за клопотанням позивача за ухвалою суду в даному випадку у зв'язку із внесенням судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Отже, розподілу у даній справі підлягає сума судового збору у розмірі 6715,22 грн.
За правилами п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Водночас, згідно з ч. 9 ст. 129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Таким чином, оскільки фактично даний спір виник з неправильних дій відповідача щодо несплати заборгованості за поставлений товар, враховуючи часткове задоволення позовних вимог та закриття провадження у справі за відсутності предмета спору, суд вважає за можливе покласти судовий збір у розмірі 6715,22 грн на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 219, 220, 231, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити частково.
Закрити провадження у справі № 915/1073/21 в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за поставлений товар в розмірі 2595,90 грн у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агат-Фарм» (54056, м. Миколаїв, вул. 12 Поздовжня, буд. 5-А, кв. 89; ідентифікаційний код 31268020) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Галафарм» (08132, Київська обл., м. Вишневе, вул. Київська, буд. 6; ідентифікаційний код 30886474) заборгованість за поставлений товар в розмірі 445085,24 грн, а також 6715,22 грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.
Сторони та інші учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Галафарм» (08132, Київська обл., м. Вишневе, вул. Київська, буд. 6; ідентифікаційний код 30886474);
Відповідач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агат-Фарм» (54056, м. Миколаїв, вул. 12 Поздовжня, буд. 5-А, кв. 89; ідентифікаційний код 31268020).
Повне рішення складено та підписано судом 21.01.2022.
Суддя О.Г. Смородінова