17 січня 2022 року Справа № 915/1653/21
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого судді Ткаченка О.В.,
за участю секретаря судового засідання Сулейманової С.М.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу
за позовом: Державного підприємства “МИКОЛАЇВСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ” (54020, м. Миколаїв, вул. Заводська, 23/14, ідентифікаційний код 01125608)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “СІСАЙД ТЕРМІНАЛ” (54020, м.Миколаїв, вул. Громадянський узвіз, 1/1, ідентифікаційний код 34770199)
про: стягнення заборгованості в загальному розмірі 2183,93 грн,-
12.11.2021 Державне підприємство “Миколаївський морський торговельний порт” звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Сісайд Термінал” заборгованість в загальному розмірі 2183,93 грн, з яких: 1303,17 грн основного боргу з орендної плати по рахункам за жовтень 2020 року - серпень 2021 року по договору №15-А від 23.10.2013 оренди індивідуально визначеного майна, та нараховані на суму основного боргу 79,41 грн пені, 43,74 грн інфляційних втрат, 21,45 грн - 3% річних та 130,32 грн - 10% штрафу.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.11.2021, вищевказану позовну заяву (єдиний унікальний номер судової справи № 915/1653/21) було передано на розгляд судді Ткаченку О.В.
Ухвалою суду від 17.11.2021 позовну заяву було прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, а також запропоновано відповідачу в 15-денний строк від дня отримання цієї ухвали, надати суду відзив на позов, оформлений згідно вимог ст.165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Ухвала суду від 17.11.2021 була надіслана на адресу учасників справи та отримана позивачем, що підтверджено повідомленням про вручення.
Проте від відповідача ухвала суду від 17.11.2021 повернулась з поштовою відміткою «За закінченням терміну зберігання».
Статтею 93 Цивільного кодексу України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.
Відповідно до статей 9, 14, 17 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань” на підставі поданих юридичною особою документів у Єдиному державному реєстрі зазначаються відомості про її місцезнаходження.
Тобто, офіційне місцезнаходження повідомляється юридичною особою для забезпечення комунікації та зв'язку із нею зацікавлених осіб, у тому числі контрагентів, органів державної влади тощо.
При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Крім того, ч. 7 ст. 120 ГПК України передбачено, що учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Отже, в разі коли фактичне місцезнаходження учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Відтак, повна відповідальність за достовірність інформації про місцезнаходження, а також щодо наслідків неотримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням покладається саме на таку особу - учасника процесу.
Відповідно до приписів п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до частин 5, 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від відповідачів до суду не надходило.
Відповідач своїм правом у визначений судом строк на подання відзиву на позов, оформленого згідно вимог ст. 165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, не скористалися.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні докази, суд приходить до такого.
23.10.2013 між ДП “Миколаївський морський торговельний порт” (далі - орендодавець) та ТОВ “Сісайд Термінал” (далі - орендар) було укладено договір оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності №15-А (далі - Договір), у відповідності до умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування групу об'єктів окремого індивідуально визначеного державного рухомого майна: система контролю параметрів роботи тепловозу “Дельта-СУ” (інв. №63071); радіостанція Motorola GM-340 (інв. №164055); прибор безпеки АЛСН (інв. №60883) (далі - майно), яке обліковується н балансі орендодавця, і вартість якого визначена відповідно до висновку про вартість майна, виконаного ТОВ “Приват-Південь”, станом на 30.06.2013 і становить 117202,0 грн. без урахування ПДВ (п. 1.1 Договору).
У відповідності до п. 1.2 Договору, майно передається в оренду з метою використання його за цільовим призначенням.
Орендар вступає у строкове платне користування майном після підписання сторонами цього Договору, але не раніше дати підписання сторонами акту приймання-передачі майна (п. 2.1 Договору).
Згідно п.п. 3.1-3.2 Договору, орендна плата визначена на підставі “Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу”, затвердженої Постановою КМУ від 04.10.95 №786 із змінами та доповненнями (далі - методика), за ставкою 20% від вартості майна, зазначеної в п. 1.1 цього Договору і становить згідно з розрахунком (Додаток №1, який є невід'ємною частиною Договору) без ПДВ за базовий місяць розрахунку (серпень 2013 р.) 1937,75 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку визначеному чинним законодавством України.
У відповідності до п. 3.6 Договору, орендна плата перераховується орендарем на поточний рахунок орендодавця до 15-го числа місяця, наступного за місяцем нарахування, на підставі рахунку, виставленого орендодавцем до 10-го числа місяця, наступного за місяцем нарахування, але не раніше оголошення індексу інфляції за звітний місяць.
Орендна плата, перехована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати до повного погашення заборгованості (п. 3.7 Договору).
Зобов'язання орендаря щодо сплати орендної плати забезпечується у вигляді завдатку в розмірі неменшому, ніж двомісячної орендної плати за базовий місяць оренди, який вноситься в рахунок орендної плати за останні місяці оренди (п. 3.9 Договору).
У разі припинення (розірвання) Договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня поверхня майна за актом приймання-передачі включно. Закінчення строку дії Договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи санкції (п. 3.10 Договору).
У відповідності до п. 3.11 Договору, у випадку закінчення дії цього Договору при несвоєчасному поверненні Майна орендодавцеві, орендна плата сплачується орендарем по день фактичного повернення майна.
У відповідності до п.п. 5.1, 5.3, 5.10, 5.11 Договору, орендар зобов'язується: використовувати орендоване майно відповідно до його цільового призначення та умов цього Договору; своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату відповідно до рахунків, наданих орендодавцем; на вимогу орендодавця проводити звіряння розрахунків по орендних платежах і оформлювати відповідні акти звіряння; у разі припинення, розірвання цього Договору, повернути в 5-ти денний термін орендодавцеві орендоване майно у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря; у разі, якщо орендар затримав повернення майна, він несе ризик його випадкового знищення або випадкового пошкодження; у триденний термін після отримання від орендодавця акту прийому-передачі підписати його та повернути орендодавцю.
Орендодавець зобов'язується передати орендарю в оренду майно згідно з цим Договором по акту приймання-передачі майна протягом п'яти робочих днів після підписання Договору (п. 7.1 Договору).
За невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим Договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України (п. 9.1 Договору).
Сторонами погоджено, що Договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє протягом трьох років, а в частині розрахунків Договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 11.1 Договору).
У відповідності до п. 11.7 Договору, у разі припинення дії цього Договору, майно повертається орендарем орендодавцю в 5-ти денний термін. Орендар повертає майно орендодавцю аналогічно порядку, встановленому цим Договором при передачі майна орендарю. Майно вважається повергненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі. Обов'язок щодо складання акта приймання-передачі про повернення майна покладається на орендаря.
Якщо орендар не виконує обов'язку щодо повернення майна, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від вартості не переданого майна за кожний день затримки (п. 11.8 Договору).
Додаток №1 до Договору містить розрахунок плати за базовий місяць оренди іншого, крім нерухомого, окремого індивідуально визначеного майна, у відповідності до якого вартість об'єкта оренди за незалежною оцінкою станом на 30.06.2013 становить 117202,0 грн.
На виконання умов договору ДП “Миколаївський морський торговельний порт” передав, а ТОВ “Сісайд Термінал” прийняв групу об'єктів окремого індивідуально визначеного державного рухомого майна: система контролю параметрів роботи тепловозу “Дельта-СУ” (інв. №63071); радіостанція Motorola GM-340 (інв. №164055); прибор безпеки АЛСН (інв. №60883) згідно акту прийому-передачі індивідуально визначеного державного рухомого майна відповідно до Договору від 23.10.2013, що є додатком №2 до Договору.
30.04.2015 сторонами у справі підписано Додаткову угоду №1 до Договору, якою:
- п. 1.1 Договору викладено у наступній редакції (п. 1 Додаткової угоди №1): “Орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене державне рухоме майно - радіостанція Motorola GM-340 (інв. №164055) (надалі - майно), яке обліковується на балансі орендодавця, і вартість якого визначена відповідно до висновку про вартість майна, виконаного Товариством з обмеженою відповідальністю “Приват-Південь”, станом на 30.06.2013 року і становить 2151,00 гривень (дві тисячі сто п'ятдесят одна грн. 00 коп.) без урахування ПДВ”.
- п. 3.1 Договору викладено у наступній редакції (п. 2 Додаткової угоди №1): “Орендна плата визначена на підставі “Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу”, затвердженої Постановою КМУ від 04.10.95 р. №786 із змінами та доповненнями (надалі - методика), за ставкою 20% (двадцять відсотків) від вартості Майна, зазначеної в п. 1.1 цього Договору і становить згідно з розрахунком (Додаток №1, який є невід'ємною частиною Договору) без ПДВ за базовий місяць розрахунку (березень 2015 р.) 54,02 (п'ятдесят чотири грн. 02 коп.)”.
Додаток №1 до Додаткової угоди №1 містить розрахунок плати за базовий місяць оренди іншого, крім нерухомого, окремого індивідуально визначеного майна, у відповідності до якого вартість об'єкта оренди за незалежною оцінкою станом на 30.06.2013 становить 2151,0 грн.
30.04.2015 ТОВ “Сісайд Термінал” повернуто ДП “Миколаївський морський торговельний порт” із орендованого користування наступне окреме індивідуально визначене державне майно: система контролю параметрів роботи тепловозу “Дельта-СУ” (інв. №63071) та прибор безпеки АЛСН (інв. №60883) згідно акту прийому-передачі індивідуально визначеного державного рухомого майна.
25.10.2016 сторонами у справі підписано Додаткову угоду №2 до Договору, якою зокрема п. 3.1 Договору викладено у наступній редакції (п. 1 Додаткової угоди №2): “Орендна плата визначена на підставі “Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу”, затвердженої Постановою КМУ від 04.10.95 р. №786 із змінами та доповненнями (надалі - методика), за ставкою 25% (двадцять п'ять відсотків) від вартості Майна, визначеної відповідно до Звіту про незалежну експертну оцінку, виконаного Товариством з обмеженою відповідальністю “Миколаївська оціночна компанія”, станом на 30.09.2016 року, яка складає 3370,00 гривень (три тисячі триста сімдесят грн. 00 коп.) без урахування ПДВ, і становить згідно з розрахунком (додаток №1, який є невід'ємною частиною Договору) без ПДВ за базовий місяць розрахунку (вересень 2016р.) 70,21 (сімдесят грн. 21 коп.).
Додатковою угодою № 2 до Договору від 23.10.2013 № 15-А сторони погодили строк дії договору до 22.10.2019 включно, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Пунктом 3.10. Договору визначено, що у разі припинення (розірвання) Договору оренди Орендар (тобто Відповідач) сплачує орендну плату до дня повернення Майна за актом ириймання-передачі включно. Закінчення строку дії Договору оренди не звільняє Орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи санкції.
Як вказує позивач, на виконання умов договору ним були виставлені рахунки № 21282651 від 31.10.2020, № 23292651 від 30.11.2020, № 25562651 від 31.12.2020, № 01732651 від 31.01.2021, № 03742651 від 28.02.2021, № 05752651 від 31.03.2021, № 07242651 від 30.04.2021, № 09852651 від 31.05.2021, № 11822651 від 30.06.2021, на загальну суму 1303,17 грн за період жовтень 2020 року - серпень 2021 року.
Також разом з вказаними рахунками позивачем були виставлені відповідні акти наданих послуг (виконаних робіт ) за період жовтень 2020 року - серпень 2021 року № 21282651 від 31.10.2020, № 23292651 від 30.11.2020, № 25562651 від 31.12.2020, № 01732651 від 31.01.2021, № 03742651 від 28.02.2021, № 05752651 від 31.03.2021, № 07242651 від 30.04.2021, № 09852651 від 31.05.2021, № 11822651 від 30.06.2021, які не були підписані відповідачем та не були повернуті орендодавцю.
Проте вказані рахунки за період жовтень 2020 року - серпень 2021 року залишились несплаченими, у зв'язку з чим за відповідачем утворилась заборгованість з орендної плати у загальному розмірі 1303,17 грн.
За приписами ч.1 ст. 193 Господарського Кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 Цивільного Кодексу України, одностороння відмова від зобо-в'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відпо-відно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного за-конодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до вимог ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сто-ронами.
Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
На підставі ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі договору виникло господарське зобов'язання, яке в силу ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до ч. 3 ст. 285 ГК України та ч. 3 ст. 18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.
Відповідачем в порушення взятих на себе зобов'язань за договором оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності, не було сплачено заборгованість з орендної плати за період жовтень 2020 року - серпень 2021 року у загальному розмірі 1303,17 грн.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за період жовтень 2020 року - серпень 2021 року у загальному розмірі 1303,17 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
У відповідності до п.9.4 Договору сторони погодили сплату орендарем штрафу у розмірі 10% від суми заборгованості у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить не менше ніж три місяці.
Суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення штрафу у сумі 130,32 грн (10% від 1303,17 грн), оскільки заборгованість з орендної плати за період жовтень 2020 року - серпень 2021 у загальному розмірі 1303,17 грн не сплачена вже протягом більше, ніж три місяці.
Пунктом 9.3 Договору визначено, що орендар несе відповідальність за прострочення оплати орендної плати та сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
На підставі п.9.3 Договору позивачем за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань щодо оплати рахунків за період жовтень 2020 року - серпень 2021 нарахована пеня по кожному з рахунків та в межах передбаченого ч.6 ст.232 ГК України строку, загальний розмір якої склав 79,41 грн.
За приписами ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд погоджується і з поданими позивачем розрахунками 3 % річних у сумі 21,45 грн та індексу інфляції в сумі 43,74 грн, та вважає, що вимоги про стягнення зазначених сум також підлягають задоволенню.
Крім того, у відповідності до п. 9.6 Договору, сторони несуть відповідальність за невиконання п.п. 5.10, 7.1 Договору і сплачують пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня, від вартості не переданого майна за кожний день затримки.
У відповідності до поданого ДП “Миколаївський морський торговельний порт” висновку про вартість об'єкту оцінки (звіту з оцінки рухомого майна - радіостанція Motorola GM-340 (інв. №164055), що обліковується на балансі позивача) становить 4550,0 грн.
Враховуючи зазначене, суд визнає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з ТОВ “СІСАЙД ТЕРМІНАЛ” пені згідно п. 9.6 Договору за затримку повернення орендованого майна за період з 04.12.2020 по 05.11.2021 у сумі 605,84 грн., а тому зазначена сума підлягає до стягнення з ТОВ “СІСАЙД ТЕРМІНАЛ”.
За приписами ч. 1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до приписів ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно з нормами ч. 1 ст. 79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідач не скористався своїм правом спростувати наведені обставини справи та не надав суду належні та допустимі докази виконання взятих на себе зобов'язань за договором № 15-А від 23.10.2013.
За таких обставин, підсумовуючи вищевикладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги є законними та обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
У відповідності із ст. 129 ГПК України судові витрати у вигляді судового збору в сумі 2270,00 грн покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 210, 220, 226, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд,-
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “СІСАЙД ТЕРМІНАЛ” (54020, м. Миколаїв, вул. Громадянський узвіз, буд. 1/1; ідентифікаційний код 34770199) на користь Державного підприємства “МИКОЛАЇВСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ” (54020, м. Миколаїв, вул. Заводська, буд. 23/14; ідентифікаційний код 01125608) 1303,17 грн заборгованості з орендної плати по рахункам за жовтень 2020 року - серпень 2021 року по договору №1-А від 23.10.2013 оренди індивідуально визначеного майна, 79,41 грн пені, 43,74 грн інфляційних втрат, 21,45 грн - 3% річних, 130,32 грн - 10% штрафу та 605,84 грн - пені за невиконання п. 9.6 Договору, а також 2270,00 грн судового збору.
Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI “Перехідні положення” ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повний текст рішення складено та підписано 17.01.2022 року.
Суддя О.В. Ткаченко