79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
10.01.2022 справа № 914/3471/21
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Альпі-Кий”, м. Львів
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Укркаркасбуд”, м. Львів
про стягнення 22 711, 68 грн
Суддя Манюк П.Т.
За участю секретаря Дзюби М.Р.
Представники:
від позивача: Лисенко А.М. - директор;
від відповідача: не з'явився.
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Альпі-Кий” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Укркаркасбуд” про стягнення 22 711, 68 грн.
Ухвалою суду від 23.11.2021 відкрито провадження у справі № 914/3471/21 за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 13.12.2021. Ухвалою суду від 13.12.2021 розгляд справи відкладено на 10.01.2022.
Представник позивача у судове засідання 10.01.2022 з'явився, позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити з підстав викладених у позовній заяві та усних поясненнях.
В судове засідання, 10.01.2022, представник відповідача повторно не з'явився. Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, відповідач зареєстрований за адресою: 79037, Львівська обл., місто Львів, вул. Б. Хмельницького, будинок 267, квартира 146 куди і скеровувались ухвали господарського суду про відкриття провадження та про відкладення розгляду справи. Ухвала про відкриття провадження у справі від 23.11.2021 була повернута на адресу суду з відміткою відділення поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання».
Статтею 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Встановлений порядок надання послуг поштового зв'язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.
Факт неотримання адресатом поштової кореспонденції, враховуючи що суд, з додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв'язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб'єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.
При цьому за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (суд враховує правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18).
Також за усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яку суд застосовує як джерело права, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (§ 41 рішення ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008, заява № 3236/03).
Враховуючи те, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з'ясування обставин справи і прийняття судового рішення, в судовому засіданні 10.01.2022 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення у справі.
Позиція позивача.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Альпі-Кий” (надалі позивач, постачальник) звернулося в Господарський суд Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Укркаркасбуд” (надалі відповідач, покупець) про стягнення 22 711, 68 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що за період з 01.01.2020 по 24.12.2020 за попередньою усною домовленістю, без укладення письмового договору, позивач здійснив поставку товару (будівельні матеріали) на загальну суму 70 333, 54 грн. Факт поставки будівельних матеріалів відповідачу підтверджується видатковими накладними, копії яких містяться в матеріалах справи.
В порушення умов усної домовленості, відповідач отриманий товар оплатив частково в розмірі 47 621, 86 грн.
05.02.2021 позивач звернувся до відповідача з письмовою вимогою про виконання зобов'язань з оплати вартості поставленого товару в строк до 19.02.2021 включно. До цієї вимоги позивачем були долучені два примірника акту звірки розрахунків. Однак, письмова вимога була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.
Позиція відповідача.
Відповідач явки представника в судові засідання не забезпечив, відзиву, письмових обґрунтованих пояснень та доказів погашення заборгованості до суду не представив.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд прийшов до висновків про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення виходячи з таких мотивів.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У відповідності із ст. 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно, відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Частиною 1 статті 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Судом встановлено, що за період з 01.01.2020 по 24.12.2020 за попередньою усною домовленістю, без укладення письмового договору, позивач здійснив поставку товару (будівельні матеріали) на загальну суму 70 333, 54 грн. Факт поставки будівельних матеріалів відповідачу підтверджується видатковими накладними: від 06.07.2020 № 135 на суму 21 566, 10 грн, від 06.07.2020. № 136 на суму 2 205, 85 грн, від 06.07.2020 № 137 на суму 399, 84 грн, від 10.07.2020 № 147 на суму 12 694, 16 грн, від 15.07.2020 № 153 на суму 13 485, 17 грн, від 29.07.2020 № 166 на суму 12 795, 16 грн, від 30.07.2020 № 169 на суму 2 084, 88 грн, від 05.08.2020 № 178 на суму 5 102, 38 грн що підписані без жодних зауважень уповноваженими представниками сторін.
В порушення умов усної домовленості відповідач отриманий товар оплатив частково в розмірі 47 621, 86 грн, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість в розмірі 22 711, 68 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
05.02.2021 позивач звернувся до відповідача з письмовою вимогою про виконання зобов'язань з оплати вартості поставленого товару в строк до 19.02.2021 включно. До цієї вимоги позивачем були долучені два примірника акту звірки розрахунків. Однак, письмова вимога позивача була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Таким чином позивач вжив належних заходів щодо повідомлення відповідача про необхідність виконання зобов'язань з оплати вартості отриманого товару, однак відповідачем заборгованість не сплачена.
Згідно умов ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч.1 ст. 625 ЦК України).
Пунктами 1, 3 частини 1 статті 129 Конституції України одними з основних засад судочинства визначені рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно із ст. 2 ГПК України, принципами господарського судочинства, є зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, розумність строків розгляду справи. За умовами ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених законом.
З огляду на вищевикладене, господарським судом були створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції, однак представник відповідача в судові засідання не з'явився, доводів позовної заяви не спростував, доказів сплати заборгованості не представив.
За таких обставин, позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.
Відшкодування витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача повністю.
Керуючись ст. ст. 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 124, 129, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
вирішив:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Укркаркасбуд” (79039, м. Львів, вул. Б. Хмельницького, буд. 267, кв. 146, код ЄДРПОУ 43235826) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Альпі-Кий” (79000, м. Львів, вул. Рилєєва, 12/3, код ЄДРПОУ 30822714) 22 711, 68 грн основного боргу та 2 270, 00 грн судового збору.
3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повне рішення складено 14 січня 2022 року.
Суддя Манюк П.Т.